Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №522/13310/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13310/26

3/522/4546/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., за участю секретаря судового засідання Крохмаль О.М., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Юрах В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області відносно.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2026 року, о 23 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме Електросамокатом Ewing, державний номерний знак відсутній, по вул.Артура Савельєва,12 у м. Одесі, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу за допомогою приладу Alcotest Drager 7510 ARLM-0435, Тест 2230, результат позитивний та становить 1,16 проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 , у судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав, з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно нього не погодився, оскільки електросамокатом у стані алкогольного сп`яніння він не керував, зазначивши, що їхав на самокаті зі своїм братом, як пасажир, однак коли їх зупинили працівники поліції він просто перебував попереду за кермом самокату та погодився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки думав, що їх удвох з братом будуть перевіряти. У подальшому, працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення тільки на нього.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Юрах В.М. подала до суду клопотання, яке підтримав й судовому засіданні про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів наявності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, а саме факту керування ним електросамокатом. На думку захисника перевірка працівниками поліції ОСОБА_1 була проведена з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки працівники поліції повинні були встановити саме фактичного водія, а не лише особу, на яку доцільно оформити протокол про адміністративне правопорушення. Також, на думку захисника електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , не належить до механічних транспортних засобів, та особа, яка ним керує не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію захисника, дослідивши матеріали справи, відео з місця події та оцінивши докази у їх сукупності, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення п.2.9а Правил дорожнього руху, 27.06.2026 року, о 23 годині 15 хвилин, керував транспортним засобом, а саме Електросамокатом Ewing, по вул.Артура Савельєва,12 у м. Одесі, в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704825 від 27.06.2026 року, в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України та у ньому наявний запис власноруч особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що він їхав на самокаті та до цього за годину випили 0,5л. пива.

- роздруківкою результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, ARLM-0435, тест №2230, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 склав 1,16 проміле,

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 7510 ARLM-0435, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 склав 1,16 проміле. З результатами огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 погодився, про що наявний його підпис власноруч.

- довідкою УПП в Одеській області, відповідно до якої ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_1 з 11.02.2025р.;

- відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту вживання ним алкогольних напоїв та факту керування електросамокатом. Також вказаним відеозаписом зафіксовано процедуру добровільного проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, тест №2230, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 склав 1,16 проміле.

Суддя визнає зазначені докази допустимим, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та узгоджуються між собою.

Крім того, зі змісту ч.1 ст.266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.1.10.ПДР учасник дорожнього руху, це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.

До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).

Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018.

Отже, коли електросамокат служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.

Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є також низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Пунктом 1.5ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

В вищенаведених постановах Верховного Суду вказано про те, що для кваліфікації діяльності, пов`язаної з використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

З огляду на наведене транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує встановлену вказаним визначенням межу. Водночас для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено.

Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму належить до механічних транспортних засобів.»

За викладеного, слід зробити висновок про те, що електросамокат є транспортним засобом, а особа, яка ним керує є водієм, на підставі чого ОСОБА_1 , як водій керував транспортним засобом і в ситуації, що розглядається був учасником дорожнього руху, який мав дотримуватись вимог ПДР України.

Суддя критично ставиться до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про невизнання своєї вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, оскільки вони суперечать зібраними по справам доказам, а тому розцінює таку позицію, як спробу уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та у зв`язку з цим суддя відхиляє доводи захисника Юрах В.М. зазначені у клопотанні про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , при цьому захисник у своєму клопотанні підтвердив факт керування ОСОБА_1 електосамокатом мотивуючи свою позицію в частині неналежності електросамокату, яким керував ОСОБА_1 до механічних транспортних засобів.

Таким чином, суд доходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлені.

Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкцій ч.1 ст.130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником,так й іншими особами, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов`язок сплати судовий збір, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст. ст. 130, 268, 283-284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копи постанови про накладення штрафу, у разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня й винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.

Суддя: Д.В.Осіік