Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №522/17440/22 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17440/22

Провадження 1-кп/522/1224/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022162510001239 від 03.11.2022 року,відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, ФОП " ОСОБА_9 ", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурорів – ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

потерпілого – ОСОБА_13 ,

захисника – ОСОБА_14 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 завідомо знаючи, що на території України впроваджено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_15 «Про введения воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затверджений Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-1Х, та від 18.04.2022 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, та від 17.05.2022 № 341/2022, затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, та від 12.08.2022 № 573/2022, затверджений Законом України від 17.08.2022 № 2500-1Х) та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності мародерство» № 2117-1Х від 03.03.2022 року, останній, 31.10.2022 року, приблизно о 09 годині 30 хвилині, виходив з закладу «Шаурма», яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 52 та переходивши дорогу ОСОБА_8 побачив на дорозі, біля будинку №45 по вул.Троїцькій у м.Одесі, мобільний телефон марки «Хіаоmі», модель «Redmi Note 10 Pго», в корпусі сірого кольору, який належить потерпілому ОСОБА_13 , який він загубив. В цей момент у ОСОБА_8 раптово виник злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, а предметом свого злочинного посягання він визначив вищевказаний мобільний телефон.

Приступивши до реалізації свого умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, переконавшись, що поруч нікого немає та його дії носять таємний характер, взяв до рук мобільний телефон марки «Хіаоmі», модель «Redmi Note 10 Pro», в корпусі сірого кольору, та повернувся до закладу харчування «Шаурма».

Виконавши всі дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, з метою завершення свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , утримуючи при собі мобільний телефон марки «Хіаоmі», модель «Redmi Note 10 Pro», в корпусі сірого кольору з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_13 , матеріальний збиток на загальну суму 7899 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України не визнав та показав суду, що у жовтні 2022 року, точної дати не пам`ятає, приблизно о 10 годині 10 хвилин, коли він працював в кафе на вул.Троїцькій,52 у м.Одесі, на протилежній стороні дороги від кафе, біля контейнера, він знайшов мобільний телефон, який він підібрав та приніс у кафе. У вказаному кафе з ним працювала ще одна жінка, якій він розповів про знахідку та залишив її на барній стійці в очікуванні, що зателефонує власник мобільного телефону або з`явиться особисто. Оскільки на мобільний телефон тривалий час ніхто не дзвонив, останній розрядився та вимкнувся, тому він вилучив карту мобільного телефону власника та приєднав свою. Через декілька днів до нього зателефонував працівник поліції та повідомив, що власник мобільного телефону розшукує його, у зв`язку з чим він все розповів працівнику поліції, а саме звідки у нього з`явився мобільний телефон та поїхав до райвідділу. На його думку, мобільний телефон був нікому не потрібний, оскільки тривалий час на нього ніхто не телефонував та ідентифікувати його власника не було можливо, оскільки сім карта власника була заблокована.

Потерпілий ОСОБА_13 у судовому засіданні показав про те, що 31.10.2022 року, приблизно о 09 годині 10 хвилин, він замовив таксі на якому приїхав на вул.Троїцьку, 45 у м.Одесі, для зустрічі зі своїм знайомим. Під час зустрічі він виявив відсутність свого мобільного телефону, який одразу почав шукати. Коли він здійснив виклик з телефону свого знайомого на свій мобільний телефон то спочатку йшов виклик, та у подальшому під час виклику гудки вже не йшли, оскільки телефон вимкнули. Одразу, він зателефонував до оператора служби виклику таксі, який у свою чергу зв`язався з водієм таксі, та останній повідомив, що мобільний телефон у автомобілі відсутній. Також він не знайшов свій мобільний телефон на місці де вийшов з таксі. Вказаний мобільний телефон марки «Хіаоmі», модель «Redmi Note 10 Pго», в корпусі сірого кольору, він купував у магазині Цитрус та пам`ятає, що його вартість складала менш ніж 10 000 грн. У подальшому він звернувся до працівників поліції, які через тиждень повернули йому його мобільний телефон. Спочатку телефон було заблоковано, однак на наступний день працівники поліції розблокували його. Йому відомо, про наявність відео з камер спостереження, з якого вбачається хто, де та коли заволодів його мобільним телефоном. Також зазначив, що за цей період часу йому з приводу знахідки мобільного телефону ніхто не телефонував.

Оскільки мобільний телефон йому повернуто, претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні повідомив про те, що потерпілий ОСОБА_13 звернувся до нього через за стосунок ОЛХ оглянути приміщення, яке він здавав в оренду. Під час зустрічі, ОСОБА_13 одразу виявив відсутність свого мобільного телефону, який він почав шукати, а саме зателефонував з його ОСОБА_16 мобільного телефону таксисту, який повідомив, що телефон у автомобілі відсутній. Потім, вони шукали телефон на вулиці, на місці, де потерпілий виходив з таксі, однак так його не знайшли. У подальшому йому від потерпілого стало відомо, що по вказаному факту було відкрито кримінальне провадження, оскільки за камерами спостереження було встановлено, що хтось підібрав його мобільний телефон на дорозі.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 02.11.2022 року з заявою про вчинення кримінального правопорушення звернулася ОСОБА_13 . Згідно вказаної заяви, останній просить прийняти заходи щодо невстановленої особи, яка 31.10.2022 року о 09 годині 25 хвилин, за адресою: м.Одеса, вул.Троїцька,45, таємно, шляхом вільного доступу викрала мобільний телефон «Хіаоmі» модель «Redmi Note 10 Pго», який він загубив виходячи з таксі «Уклон».

Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 03.11.2022 року, номер кримінального провадження: №12022162510001239,що підтверджується витягом з ЄРДР.

Як вбачається із заяви ОСОБА_8 від 12.11.2022 року, останній на вимогу оперуповноважених СКП ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області видав мобільний телефон «Хіаоmі» модель «Redmi Note 10 Pго», який він знайшов, 31.10.2022р., приблизно о 09 годині 30 хвилин, знаходячись на проїзній частині дороги біля будинку №45 по вул.Троїцькій у м.Одесі та залишив для власного користування, діставши з нього сім-карту та викинувши її на тротуар.

З протоколу огляду предмета від 12.11.2022 року та дослідженому у судовому засіданні додатку до протоколу вбачається, що під час досудового розслідування проводився огляд мобільний телефон «Хіаоmі» модель «Redmi Note 10 Pго», з чохлом чорно-синього кольору з пластиковим кільцем посередині, який за допомогою набрання комбінації цифр та знаків було розблоковано.

З протоколу огляду речей та документів від 14.11.2022 року та дослідженому у судовому засіданні додатку до протоколу, (скірншотів 1-11), та відеозапису, вбачається, що під час досудового розслідування проводився огляд 1 оптичного диску наданого згідно запиту в «Heks-Eper. Swiss church aid», розташованої за адресою: м.Одеса, вул.Троїцька,45. При відкритті вказаного відеофайлу встановлено, що це запис з камери зовнішнього відеоспостереження, яка розташований за адресом: м. Одеса, вул. Троїцька, 45. При перегляді відео файлу виявлено особу та проаналізовано її рух за адресом: м. Одеса, вул. Троїцька, 45, 31.10.2022 року в період часу з 09:35 год. по 09:40 год З відеозапису «Vid1» встановлено, що 31.10.2022 року, приблизно о 09:35 год. за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 45, автомобіль білого кольору з якого виходить потерпілий ОСОБА_13 . З відеозапису «Vidl» встановлено, що 31.10.2022 року, приблизно о 09:37 год. за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька,45, по тротуару йде особа чоловічої статі на вигляд 45-50 років, слов`янської зовнішності, середньої тілобудови, зріст приблизно 185 см, мав довгу бороду та вуса, був одягнений в куртку чорного кольору, светр коричневого кольору, джинси чорного кольору, спортивні кросівки світлого кольору, та мав одягнену через плече сумку темного кольору. В ході досудового розслідування встановлено, що вищевказаною особо є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Також на даному відеозаписів вбачається, що ОСОБА_8 переходить через дорогу з пакетом чорного кольору в лівій руці та на середині проїзної частини нахиляється та підіймає предмет правою рукою, ззовні схожий на мобільний телефон. 3 відеозапису «Vid1» встановлено, що 31.10.2022 року, приблизно о 09:37 год. за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 45, ОСОБА_8 йде по проїзній частині без пакета чорного кольору в лівій руці та на середині проїзної частини починає дивитись в предмет ззовні схожий на мобільний телефон який тримає в правій руці. З відеозапису «Vidl» встановлено, що 31.10.2022 року, приблизно о 09:37 год., за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 45, потерпілий ОСОБА_13 разом зі свідком ОСОБА_16 підходять до місця де зупинилось таксі білого кольору та шукають щось на дорозі.

Постановою слідчого від 14.11.2022 року носій інформації визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

З протоколу огляду речей та документів від 13.12.2022 року та дослідженому у судовому засіданні додатку до протоколу та відеозапису, вбачається, що під час досудового розслідування проводився огляд оптичного диску CD-R з наявною інформацією про всі дзвінки потерпілого які він здійснював у період часу з 30.10.2022р., по 10.11.2022р.. Також, було встановлено, що відсутні наступні дати: 31.10.2022р., 01.11.2022р., 02.11.2022р.. Крім цього, було встановлено що з 04.11.2022 року по 09.11.2022 року в мобільному терміналі знаходилась SIM-карта з номером телефону « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_8 . З аналізу даної інформації зроблено висновок, про те, що з 31.10.2022 року по 02.11.2022 рік мобільний термінал, який належить потерпілому був вимкнутй, або SIM-карта з номером телефону « НОМЕР_2 » був вийнятий з мобільного терміналу, та після цього з 04.11.2022р. по 09.11.2022р. в мобільному терміналі знаходилась SIM-карта з номером телефону « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_8 ;

Постановою слідчого від 13.12.2022 року носій інформації визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Скриншотом вихідних дзвінків з мобільного телефону свідка ОСОБА_16 на мобільний телефон потерпілого ОСОБА_13 , який було здійснено 31.10.2022 року о 09:37 год., 09:38 год., 09:39 год., 09:39 год., 09:40 год.

Постановою слідчого від 03.11.2022 року мобільний телефон «Хіаоmі» модель «Redmi Note 10 Pго» в корпусі сірого кольору, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та повернутий згідно зберігальної розсписки потерпілому ОСОБА_13 , до вирішення справи по суті в суді.

Згідно ксерокопії квитанції вартість мобільного телефону «Хіаоmі» модель «Redmi Note 10 Pго» складає 7899 грн.

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого та свідка, дослідивши надані сторонами докази у заявленому обсязі, суд дійшов наступних висновків.

Фактично в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 не оспорював обставин, що викладені в обвинувальному акті щодо часу, місця події, підтвердивши, що він дійсно 31.10.2022 року, приблизно о 09:30 годин заволодів мобільним телефоном потерпілого, який він знайшов на проїзній частині дороги поряд із будинком № 52 по вулиці Троїцькій в місті Одесі. Підтвердив і спосіб вчинення вказаного правопорушення, зазначивши, що він на дорозі біля контейнера побачив мобільний телефон, і не шукаючи власника, забрав його та пішов до кафе. Зазначив, що він розумів, що мобільний телефон є чужим. Власника мобільного телефону він на місці не шукав, не шукав його й потім, нікуди не звертався, мобільний телефон він зберігав при собі та користувався ним вилучивши сім-карту власника мобільного телефону, встановивши особисту сім-карту до вилучення його працівниками поліції 12.11.2022р. тобто на 13 день події.

Таким чином, вказані обставини, а саме час, місце та спосіб вчинення ОСОБА_8 діяння, фактично не оспорені обвинуваченоим та додатково підтверджені і показаннями потерпілого, який суду повідомив про те, що коли він скориставшись послугами таксі приїхав на вул.Троїцьку, 45 у м.Одесі, з метою зустрічі зі знайомим, зустрівшись з ним, виявив відсутність свого мобільного телефону, та коли почав його шукати, а саме телефонувати з телефону свого знайомого на свій мобільний телефон то на його дзвінки спочатку ніхто не відповідав, а потім взагалі телефон вимкнули. Не знайшов він свій мобільний телефон, й на місці висадки з таксі, куди він послідував з метою відшукати свій мобільний телефон Потерпілий підтвердив, що заволодіння його майном відбулось в невеликий проміжок часу, (2 хв). У подальшому, він звернувся з заявою до працівників поліції, які через тиждень повернули йому його мобільний телефон.

Вказані покази потерпілого у судовому засіданні були підтверджені свідком ОСОБА_16 .

Крім того, показання потерпілого та обвинуваченого щодо часу, місця та способу заволодіння майном потерпілого підтверджені і змістом відеозапису, дослідженого судом, під час перегляду якого суд встановив, що місцем події є проїзна частина дороги. На даному відеозаписі вбачається, що 31.10.2022 року, приблизно о 09:35 год., за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 45, з автомобілю білого кольору виходить потерпілий ОСОБА_13 . Приблизно о 09:37 за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 45, ОСОБА_8 йде по проїзній частині дороги та на середині проїзної частини починає дивитись на предмет ззовні схожий на мобільний телефон, нахиляється та підіймає предмет правою рукою. Також встановлено, що 31.10.2022 року, приблизно о 09:37 год., за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 45, потерпілий ОСОБА_13 разом зі свідком ОСОБА_16 підходять до місця де зупинилось таксі білого кольору та шукають щось на дорозі.

На підставі вказаних доказів (показань обвинуваченого, показань потерпілого та речового доказу відеозапису з камер відеоспостереження) суд вважає доведеним час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення.

З показань обвинуваченого судом встановлено, що він не оспорює факту того, що він підібрав саме мобільний телефон, тобто ним підтверджено і зазначені в обвинувальному акті предмети посягання.

Факт того, що відбулось заволодіння майном потерпілого у виді мобільного телефону підтверджений показаннями потерпілого, який вказав на конкретний предмет посягання, даними протоколу огляду, в ході якого ОСОБА_8 видано працівникам поліції мобільний телефон.

Таким чином сукупністю доказів підтверджено і об`єкт посягання (право власності) та предмет кримінального правопорушення чуже для обвинуваченого майно (мобільний телефон).

Єдине, що оспорюється обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні це наявність умислу на вчинення крадіжки чужого майна, оскільки обвинувачений суду повідомив, що умислу на крадіжку не мав, майно є знахідкою, яку він хотів повернути власнику.

Оцінюючи вказану версію, суд приймає до уваги наступне.

З питань розмежування крадіжки та знахідки у кримінальному праві існує два доктринальних судових рішення із правовими позиціями Верховного Суду України та Верховного Суду. Найвищі судові інстанції України визначили покроковий алгоритм відмежування вказаних понять та виробили однозначні критерії оцінки діянь особи для здійснення юридичної кваліфікації.

Так, Верховний Суд України у постанові від 06.03.2014 року у справі № 5-2кс14, вказав, що визначальною ознакою крадіжки є суб`єктивна сторона цього кримінального правопорушення, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій. Така особа розуміє, що заволодіває чужим майном, усвідомлює, що воно належить конкретному власнику і що вона обертає його на свою користь протиправно шляхом таємного викрадення. Зміст суб`єктивної сторони цього діяння розкривається через предмет і об`єктивну сторону цього кримінального правопорушення, зокрема через його зовнішні поведінкові ознаки - місце, час, спосіб та обставини скоєння кримінального правопорушення.

Предметом крадіжки завжди є будь-яке чуже майно чи майнові права на нього. Нерідко це майно може знаходитися на відкритій місцевості, у місцях загального користування чи перебувати в іншому доступному місці. Правовий режим такого майна не завжди означає, що воно є нічийним, таким, від якого власник відмовився чи втратив з ним зв`язок.

Про те, що майно, доступ до якого був неутруднений, має власника, що воно тимчасово з якихось причин опинилося поза увагою останнього, що власник фактично не втратив над ним контролю і завжди може його поновити, а також те, що особа, яка виявляє таке майно й заволодіває ним, фактично викрадає його, можуть свідчити такі обставини:

- індивідуальні відмінні ознаки предмета майна (тип, вид, найменування, особливості тощо), з вигляду яких винна особа в змозі визначити власника майна;

- конкретна характеристика місця перебування майна на момент його виявлення, яка дає можливість визначити (побачити, виявити) межі приватності місця знаходження майна;

- зазвичай нетривалий час, упродовж якого у винної особи визріває і реалізується намір заволодіти майном;

- причини появи майна на місці виявлення, умови та обставини його перебування там, з яких можна визначити ознаки належності майна конкретній особі та простежити її зв`язок з ним.

Про умисел на викрадення майна за аналізованих підстав може свідчити поведінка винної особи під час та після злочину. Навіть якщо ця особа до виявлення майна мала якийсь свій порядок дій, після його виявлення відмовляється від своїх планів, заволодіває майном і зникає з місця події.

З об`єктивних дій обвинуваченого, які підтверджені показаннями обвинуваченого, та відеозаписом події, судом встановлено наступне:

Обвинувачений ОСОБА_8 31.10.2022 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, в момент перетину дороги, розташованої поруч з кафе, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.. Троїцька,52 у м.Одесі побачив на дорозі, біля будинку №45, по вул.Троїцькій у м.Одесі, мобільний телефон, який підняв та швидко пішов, на дзвінки не відповідав та у подальшому вимкнув телефон вилучивши сім карту оператору мобільного зв`язку потерпілого та встановивши свою карту мобільного оператора. Таким чином ОСОБА_8 вчинено активні дії для того, щоб заволодіти мобільним телефоном.

Судом встановлено, що мобільний телефон перебував поза увагою потерпілого короткий проміжок часу з 09:35 год., (часу втрати) до часу викрадення, тобто до 09:37 год., всього 2 хвилини. О 09:37 год., потерпілий вже почав пошук свого майна, не вважав його остаточно втраченим, що підтверджується тим, що у вказаний час пошук майна потерпілого саме біля місця де розуміє, що місцем перебування майна є саме місце події злочину, і тому повертається, здійснює пошук, а потім звертається до правоохоронних органів.

Це свідчить про те, що потерпілий не вважав майно втраченим, не відмовився від нього.

Суд зазначає, що мобільний телефон в момент заволодіння перебував не просто на дорозі, неподалік будинку №45 по вул.Троїцькій у м.Одесі. Вказана характеристика місця перебування майна на момент його виявлення, умови та обставини його перебування там, з яких можна визначити ознаки належності майна конкретній особі та простежити її зв`язок з ним, давала можливість ОСОБА_8 визначити (побачити, виявити) власника майна.

Все вказане надавало ОСОБА_8 можливості ідентифікувати власника, при умові його відношення до мобільного телефону як до знахідки, а не до як предмета викрадення.

Разом з тим, ОСОБА_8 діяв активно (сам вжив заходів, щоб мобільний телефон опинився у нього, піднявши його з дороги) і швидко (на місці події перебував декілька секунд), пішов та у подальшому не відповідав на дзвінки та вимкнув його вилучивши сім-карту оператору мобільного зв`язку потерпілого та встановивши свою сім-карту мобільного оператора, що свідчить про те, що ОСОБА_8 реалізовував умисел на заволодіння майном.

При цьому поведінка ОСОБА_8 , а саме не вжиття ним будь-яких заходів до пошуку власника, не звернення до правоохоронних органів, свідчить, що ОСОБА_8 наміру на повернення майна власнику не мав. Про вказане додатково свідчить і сам момент заволодіння майном, який зафіксований на відеозаписі, і згідно із яким ОСОБА_8 діяв швидко, жодних спроб довідатись про власника майна не вчиняв.

Разом з тим, сторона захисту наголошує на тому, шо подія відбулась на відкритій місцевості, а не у місці з обмеженим доступом, і за логікою захисту вказане свідчить, що вказане майно є знахідкою.

Оцінюючи вказане суд посилається на доктринальну постанову Верховного Суду від 18.07.2019 року у справі № 761/31918/17. Нею визначено відмінність крадіжки від знахідки, що полягає у п`яти елементах.

Так, на відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відоме; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати й сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; ґ) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.

Вказаною постановою Верховного Суду визначено, що якщо привласнення майна відбувається в адміністративних приміщеннях, пунктах здійснення розрахунково-касових операцій та інших громадських місцях з обмеженим простором, в таких випадках слід констатувати презумпцію «забутості» речі її власником: у подібних випадках особа, яка привласнює річ, має розуміти, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним.

Вказане означає, що для майна, що знайдено в громадських місцях з обмеженим простором існує презумція забутості, тобто майно є не загубленим потерпілим, а забутим. Знахідка можлива лише щодо загубленої речі. Таким чином для майна, що перебуває у місці з обмеженим простором не застосовуються 5 критеріїв. Заволодіння таким майном завжди є крадіжкою.

Простіше вказати наступну формулу розмежування: майно може бути загубленим або забутим в будь-якому місці. Знахідка можлива лише щодо загубленої речі. Забута річ взагалі не може бути знахідкою. Для того, щоб оцінити чи є загублена річ знахідкою слід перевірити обставини заволодіння нею на предмет 5 критеріїв. Майно, яким заволодівають у приміщеннях з обмеженим простором є завжди забутим - критерії не застосовуються.

Стверджувати, що якщо майно виявлено в загальнодоступному місці ( на дорозі) є відповідно автоматично загубленим, а дії особи відповідно є діями, що складають знахідку, є неправильним трактування вказаної постанови.

Оцінюючи дії ОСОБА_8 у відповідності до вказаних критеріїв суд зазначає, наступне:

- мобільний телефон не вибув з володіння власника, а перебував поза увагою потерпілого менше ніж 2 хвилини (це вже час початку пошуку);

- місцезнаходження цього майна власнику було відоме, оскільки раніше ніж через 2 хвилини, потерпілий виявив відсутність телефону, і якщо б до цього ОСОБА_8 не викрав вказаний мобільний телефон, він був би повернутий потерпілому;

- між втратою майна та його знахідкою не пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим, про що свідчить час зазначений вище біля двох хвилин і дії потерпілого, який шукав мобільний телефон на місці події, і лише коли його не зайшов пішов далі;

- ОСОБА_8 як особа, яка знайшла майно чинила активні дії, спрямовані на вилучення майна з володіння власника, а саме побачивши майно, швидко підняв його та пішов не відповідаючи на неодноразові дзвінки та вимкнувши мобільний телефон; - ОСОБА_8 мав можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна, оскільки майно було виявлено ним неподалік будинку №45 по вул.Троїцькій у м.Одесі і до виявлення власника майна йому необхідно було пробути на місці події на декілька секунд довше, (09:37 год., - час, коли обвинувачений пішов з місця події та прибув потерпіли), а не одразу тікати.

Вказане однозначно свідчить, що ОСОБА_8 таємно викрав майно потерпілого, оскільки останній усвідомлював, що майно не вибуло з володіння власника та міг достовірно визначити його належність конкретній особі ( ОСОБА_13 ).

Встановлені під час розгляду справи обставини дають підстави суду для висновку про усвідомлення ОСОБА_8 , що майно остаточно не вибуло з володіння власника.

Таким чином, суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_8 кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_17 покарання суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення (який відповідно до ст.12КК України є тяжким злочином), особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставини, які відповідно до ст.66,67 КК України пом`якшують або обтяжують покарання, судом не встановлені.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має місце реєстрації та проживання, неодружений, є фізичною особою підприємцем, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, а саме вчинення тяжкого умисного корисливого злочину в період воєнного стану, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки інший вид покарання не зможе досягнути мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

На підставі зазначеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 можливе без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та особою винного.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 100, 368-371, 373-376, 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Початок іспитового строку обраховувати з дня ухвалення вироку, тобто 23.09.2026 року.

На підставі п.1, п.2 ч. 1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_8 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- мобільний телефон марки «Хіаоmі» модель «Redmi Note 10 Pго», в корпусі сірого кольору - вважати повернутим за належністю потерпілому ОСОБА_13 ;

- цифровий диск DVD-R з відеозаписом; цифровий диск CD-R з файлами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: ОСОБА_1