Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №509/2987/22 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2987/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кочко В.К.,

при секретарі - Савченко М.В.,

за участю представника позивача - Судакова В.В.,

відповідачки - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - Бондаренко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.Овідіополь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Обслуговуючий кооператив "АРТ ВІЛЛЬ" про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 через свого представника адвоката Крижевського А.С.звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя.

Під час підготовчого провадження позивач ОСОБА_3 через свого представника адвоката Судакова В.В. змінив позовні вимоги, подавши заяву від 26.11.2024 р., згодом подав ще одну заяву від 21.04.2025 р. про збільшення розміру позовних вимог позовної заяви про розподіл спільного майна подружжя, визнання правочинів недійсними в новій редакції із зміною підстав позову та розміру позовних вимог шляхом викладення позову в новій редакції, в якій просив:

- визнати недійсним Договір від 25 серпня 2022 р. про заміну сторони у Персональному меморандумі асоційованого члена кооперативу № АВ-14-03/00009 від 01 лютого 2019 р., укладений ОСОБА_1 з Обслуговуючим кооперативом «Арт Вілль» та ОСОБА_7 ;

- визнати недійсним Договір від 09 жовтня 2022 р. про заміну сторони у Персональному меморандумі асоційованого члена кооперативу № АВ-14-03/00010 від 01 лютого 2019 р., укладений ОСОБА_1 з Обслуговуючим кооперативом «Арт Вілль» 2022 р. та ОСОБА_5 ;

- визнати недійсним Договір від 09 жовтня 2022 р. про заміну сторони у Персональному меморандумі асоційованого члена кооперативу № АВ-14-03/00007 від 26 січня 2019 р., укладений ОСОБА_1 з Обслуговуючим кооперативом «Арт Вілль» 2022 р. та ОСОБА_4 ;

- витребувати у ОСОБА_7 майнові права на користування місцем для паркування придбані ОСОБА_1 01 лютого 2019 р. у ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «АРТ ВІЛЛЬ» на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-00/П0009 та повернути у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- витребувати у ОСОБА_5 майнові права на користування місцем для паркування придбані ОСОБА_1 01 лютого 2019 р. у ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «АРТ ВІЛЛЬ» на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-00/П0010, та повернути у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- витребувати у ОСОБА_4 майнові права на об`єкт нерухомості: секція 14, квартира, будівельна площа: 59,18 кв.м. придбані 26 січня 2019 р. у ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «АРТ ВІЛЛЬ» на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-03/00007, та повернути у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- розподілити спільне майно ОСОБА_6 та ОСОБА_3 таким чином: припинити режим права спільної сумісної власності на майно та майнові права:

користування місцем для паркування на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-00/П0009, укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» 01 лютого 2019 р. вартістю 111 095,76 грн., що за угодою еквівалентно 4 017,93 доларів США;

користування місцем для паркування на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-00/П0010, укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» 01 лютого 2019 р. вартістю 111 095,76 грн., що за угодою еквівалентно 4 017,93 доларів США;

об`єкт нерухомості: секція 14, квартира, будівельна площа: 59,18 кв.м. на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу, укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» 26 січня 2019 р. № АВ-14- 03/00007 вартістю 1 335 499,21 грн., що за угодою еквівалентно 48 039,54 доларів США;

об`єкт нерухомості: секція 14, кладовка, будівельна площа: 4,96 кв.м. на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу, укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» 22 квітня 2019 р. № АВ-14-м1/ К0044, вартістю 79 454,52 грн., що за угодою еквівалентно 2 959,20 доларів США;

- визнати за ОСОБА_6 право особистої власності на майно та майнові права на:

користування місцем для паркування на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-00/П0009, укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» 01 лютого 2019 р. вартістю 230 944 (двісті тридцять тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривень чи за курсом НБУ на дату оцінки 1 $ США = 41,3879 грн.— 5 580 (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) доларів США;

користування місцем для паркування на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-00/П0010, укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» 01 лютого 2019 р. вартістю 230 944 (двісті тридцять тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривень чи за курсом НБУ на дату оцінки 1 $ США = 41,3879 грн.— 5 580 (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) доларів США;

об`єкт нерухомості: секція 14, квартира, будівельна площа: 59,18 кв.м. на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу, укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» 26 січня 2019 р. вартістю 2 503 223 (два мільйони п`ятсот три тисячі двісті двадцять три тридцять сім) гривень чи за курсом НБУ на дату оцінки 1 $ США = 41,3879 грн. - 60 482 (шістдесят тисяч чотириста вісімдесят два) доларів США;

об`єкт нерухомості: секція 14, кладовка, будівельна площа: 4,96 кв.м. на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу, укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» 22 квітня 2019 р., вартістю 143 078 (сто сорок три тисячі сімдесят вісім) гривень чи за курсом НБУ на дату оцінки 1 $ США = 41,3879 грн.— 3 457 (три тисячі чотириста п`ятдесят сім) доларів США;

- стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію замість його частки у праві спільної сумісної власності у розмірі 1 629 589,69 (один мільйон шістсот двадцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять грн. 69 коп.).

Суд, керуючись статтею 49, 259, 268ЦПК України, ухвалив прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог. Таким чином, предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсними договорів, витребування та повернення майна у спільну сумісну власність, розподіл спільного майна шляхомприпинення режиму права спільної сумісної власності на майно та майнові права, визнання за відповідачем право особистої власності на майно та майнові права, стягнення з відповідача на користьпозивача грошової компенсації замість частки відповідача у праві спільної сумісної власності у розмірі 1 629 589,69 грн.

В обґрунтування вимог посилається на те, що з 18.07.2009 р. по 13.01.2022 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі.

Під час шлюбу сторонами було придбано майно, яке має статус спільного майна подружжя, частки у якому є рівними.

13 травня 2016 р. ОСОБА_1 придбала у власність та зареєструвала на своє ім`я автомобіль HYUNDAI ACCENT, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

01 лютого 2019 р. ОСОБА_1 уклала із ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу № АВ-14-00/П0009, предметом якого є майнові права на користування місцем для паркування;

01 лютого 2019 р. ОСОБА_1 уклала із ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу № АВ-14-00/П0010, предметом якого є майнові права на користування місцем для паркування;

26 січня 2019 р. ОСОБА_1 уклала із ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу № АВ-14-03/00007, предметом якого є майнові права на об`єкт нерухомості: секція 14, квартира, будівельна площа: 59,18 кв.м.;

22 квітня 2019 р. ОСОБА_1 уклала із ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу № АВ-14-м1/К0044, предметом якого є майнового права на об`єкт нерухомості: секція 14, кладовка, будівельна площа: 4,96 кв.м.

Під час шлюбу відповідачка ОСОБА_1 здійснила відчуження такого спільного майна подружжя без згоди позивача:

25 серпня 2022 р. ОСОБА_1 здійснила відчуження автомобілю HYUNDAI ACCENT, номер кузова НОМЕР_2 , громадянці ОСОБА_8 ;

25 серпня 2022 р. відповідачка ОСОБА_1 уклала з відповідачем Обслуговуючий кооператив «Арт Вілль» та відповідачем ОСОБА_7 договір про заміну сторони у Персональному меморандумі асоційованого члена кооперативу № АВ-14-03/00009 від «01» лютого 2019 р., внаслідок чого майнові права на користування місцем для паркування, які є предметом договору, перейшли до відповідача ОСОБА_2 ;

09 жовтня 2022 р. відповідачка ОСОБА_1 уклала з відповідачем Обслуговуючий кооператив «Арт Вілль» та відповідачем ОСОБА_5 договір про заміну сторони у Персональному меморандумі асоційованого члена кооперативу № АВ-14-03/00010 від «01» лютого 2019 р., внаслідок чого майнові права на користування місцем для паркування, які є предметом договору, перейшли до відповідача ОСОБА_5 ;

17 березня 2023 р. відповідачка ОСОБА_1 уклала з відповідачем Обслуговуючий кооператив «Арт Вілль» та відповідачем ОСОБА_4 договір про заміну сторони у Персональному меморандумі асоційованого члена кооперативу № АВ-14-03/00007 від «26» січня 2019 р., внаслідок чого майнові права на квартиру, яка є предметом договору, перейшли до відповідача ОСОБА_4 .

Позивач не надавав згоди на відчуження автомобілю, прав користування місяцями для паркування та майнових прав на квартиру, кладовку, тому вважає належним способом захисту майнових прав позивача: стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача компенсації ринкової вартості належної позивачу частки в автомобілі; визнання недійсними правочинів щодо відчуження відповідачкою ОСОБА_1 майнових прав на користь відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ; розподіл спільного майна подружжя шляхом припинення права спільної сумісної власності подружжя, визнання цього майна особистою власністю відповідачки ОСОБА_1 та стягнення з відповідачки ОСОБА_1 компенсації ринкової вартості належної позивачу частки.

25.03.2025 р. на адресу суду надійшов відзив представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Тішина Д.П., в якому він зазначив, що фактичні шлюбні відносини між відповідачкою та позивачем були припинені ще з жовтня 2017 року, коли позивач виїхав з території України, після чого вони разом вже не проживали та не вели спільне господарство, а спірне майно у вигляді майнових паїввідповідачкоюпридбанов січні, лютому та квітні 2019 року.

Зокрема, з жовтня 2017 року і по даний момент сторони проживали окремо: позивач в державі Ізраїль, а відповідач в м. Одесі. З жовтня 2017 року позивач на постійній основі проживає в державіІзраїль, що підтверджується встановленими в судових рішеннях про розірвання шлюбу та декількома судовими рішення щодо стягнення аліментів на утримання дитини, зміну розміру аліментів.

До того ж, факт виїзду позивача ОСОБА_3 в жовтні 2017 року на постійне проживання в державу Ізраїль підтвердили неодноразово в судових засіданнях та поданих до суду документах його представники.

Враховуючи зазначене, з 26.10.2017 року не підлягає застосуванню презумпція спільності набутого майна.

А тому відповідач ОСОБА_1 визнає позовні вимоги позивача тільки в частині автомобіля марки "HYUNDAI ACCENT", 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , як такого, який дійсно є спільно набутим майном подружжя, в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

18.08.2025 р. на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бондаренка І.О., в якому останній просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , оскількизаявлені позивачем ОСОБА_3 позовні вимоги про визнання недійсним правочину та витребування майна у ОСОБА_2 не відповідають належному способу захисту (у разі встановлення судом факту наявності порушеного права). До того ж, позивачем ОСОБА_3 неспростована презумпція добросовісності набуття ОСОБА_2 спірних майнових прав. Позивач всупереч волі відповідачки ОСОБА_1 спрямовує позовні вимоги на повернення майна у її власність, не зважаючи на те, що остання вже здійснила реалізацію своїх правомочностей власника майнових прав, задоволення заявлених позовних вимог призведе до стану невизначеності як у відносинах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо набуття ними майна у спільну сумісну власність за відсутності волевиявлення останньої (остання має статус відповідача, а вимоги заявлені про повернення їй майна, тобто на її користь, що є процесуально неправильним, адже задоволення позову має забезпечувати захист/поновлення прав позивача, а не відповідача), так і у відносинах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який є добросовісним набувачем майнового права.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Судаков В.В. підтримав змінені в останній редакції позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала доводи, викладені у відзиві, та пояснила, що спільно набутим із позивачем майном є автомобіль, придбаний у 2016 році, половину вартості якого від продажу останнього не заперечує передати позивачу.

Стверджувала, що фактичні шлюбні відносини із позивачем припинені у жовтні 2017 року, після виїзду останнього у жовтні 2017 року до цього часу з території України. Цей факт також підтверджений у відзиві самого ОСОБА_3 та у рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 21.02.2023 р. по справі №521/13544/22,у рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 06.12.2021 р. по справі №521/16894/21 та у рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 02.07.2024 р. по справі №521/26729/23.

Всі майнові права, придбані відповідачкою після припинення фактичних шлюбних відносин у 2017 році, набуті за її особисті кошти та нею особисто у 2019 році, саме тому,відсутні підстави вважати їх спільно набутим майном подружжя.

Також, відповідач ОСОБА_1 зауважила, що купівля спірних майнових прав була здійснена нею згідно договорів із розстрочкою платежів та при купівлі нею використані особисті кошти, на підтвердження яких були надані довідки про доходи з місця роботи.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Тішин Д.П. просив задовольнити позов частково в частині половини вартості автомобіля, в іншій частині просив відмовити через безпідставність позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Бондаренко І.О. просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, та надавши їм оцінку в їх сукупності, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.07.2009 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 уклали шлюб, зареєстрований Третім Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №202.

13 травня 2016 р. ОСОБА_6 придбала у власність автомобіль марки "HYUNDAI ACCENT", 2006 р.в.

26 січня 2019 р. Мальцевою- ОСОБА_9 на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу, укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ»№ АВ-14-03/00007, було придбано майнові права на об`єкт нерухомості: квартира, будівельна площа 59,18 кв.м.

01 лютого 2019 р. ОСОБА_6 на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-00/П0009,укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ», було придбано майнові права накористування місцем для паркування.

01 лютого 2019 р. ОСОБА_6 на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-00/П0010,укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ», було придбано майнові права на користування місцем для паркування.

22 квітня 2019 р. ОСОБА_6 на підставі Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу№ АВ-14-м1/ НОМЕР_3 , укладеного з ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «АРТ ВІЛЛЬ» 22 квітня 2019 р., було придбанооб`єкт нерухомості: секція 14, кладовка, будівельна площа 4,96 кв.м.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06.12.2021 р. шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 розірвано, рішення набрало законної сили.

Відповідно до Свідоцтва про зміну імені від 13.01.2024 р., серія НОМЕР_4 , відповідачем ОСОБА_1 було змінено прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ».

За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

При цьому, не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього, майно, зареєстровано лише за одним з подружжя.

Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява, одного з подружжя, про те, що річ була куплена на її особисті кошти не буде належним чином підтверджена, то презумпція права спільної сумісної власності подружжя не спростована. Таким чином, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц (провадження № 14-114цс20).

Разом з тим, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: час набуття майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 204/5407/17 (провадження № 61-17702св19).

Статтею 57 СК України визначено перелік видів особистої приватної власності одного з подружжя та підстави її набуття.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

При вирішенні питання про правовий режим майна подружжя з`ясуванню підлягають як підстави й час набуття такого майна, так і обставини, що свідчать про окреме проживання подружжя у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин до розірвання шлюбу.

Положення цієї норми стосуються випадків, коли дружина та чоловік спільно не проживають, але без встановлення режиму окремого проживання, передбаченого статтею 119 СК України.

Законодавець розмежовує правовий режим майна, набутого дружиною, чоловіком після встановлення судом режиму сепарації (стаття 119 СК України), і майна, набутого за обставин, визначених у частині шостій статті 57 СК України.

На майно, набуте дружиною, чоловіком у період шлюбу, але за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, поширюється презумпція права спільної сумісної власності подружжя. Тому у разі виникнення спору щодо цього майна спростувати вказану презумпцію має та сторона, яка вважає це майно особистою приватною власністю.

Правові підстави для визнання майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка закріплені у статті 57 СК України, у пунктах 1-3 частини першої якої визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Відповідно сам по собі факт придбання спірного майна за час шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч. 6 ст. 57 СК може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.

Відповідач ОСОБА_1 оспорює презумпцію права спільної сумісної власності на майнові права, придбані після жовтня 2017 року та зазначає, що майнові права придбані за її особисті кошти, в період припинення фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_3 з жовтня 2017 р. та окремого проживання з останнім.

Щодо коштів на придбання майнових прав, ОСОБА_1 надала копію Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-03/00007, копіюПерсонального меморандуму асоційованого члена кооперативу№ АВ-14-00/П0009,копію Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-00/П0010 та копію Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № АВ-14-м1/К0044, з яких вбачається, що кожне з перелічених майнових прав було придбано з розстрочкою платежу, відповідно до графіків внесення Цільового внеску.

Також ОСОБА_1 були надані копії довідок про доходи за 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роки, саме за вказані особисті кошти ОСОБА_1 стверджує, що придбала майнові права.

Також зазначає, що позивач ОСОБА_3 не надавав жодного разу письмової згоди на придбання майнових прав ОСОБА_1 , дана обставина не була спростована в судовому засіданні представником позивача та будь-якими іншими матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що дійсно протягом 2017-2022 років отримувала періодичні грошові перекази від позивача як матеріальну допомогу на утримання дитини. Дане призначення коштів як утримання дитини зафіксовано в рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 21.02.2023 р. по справі №521/13544/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, в рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 р. по справі №521/384/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, в рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 02.07.2024 р. по справі №521/26729/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та в протоколі судового засідання №23932606 від 29.05.2024р. по даній справі.

На підтвердження придбання майнових прав особисто ОСОБА_1 , остання надала копії квитанцій про сплату за майнові паї, в кожній з яких зазначена як платник із попередньою особистою ідентифікацією:

-За меморандумом АВ-14-03/00007 від 26 січня 2019 року:квитанція від 26.01.2019р. на суму 189257,95грн.,квитанція від 26.01.2019р. на суму 5342,05грн.,квитанція від 21.04.2019р. на суму 41000грн.,квитанція від 20.07.2019р. на суму 39000грн.,квитанція від 15.08.2019р. на суму 38000грн.,квитанція від 26.01.2020р. на суму 37000грн.,квитанція від 02.03.2020р. на суму 37500грн., квитанція від 28.04.2020р. на суму 11000грн.,квитанція від 01.05.2020р. на суму 40500грн., квитанція від 22.06.2020р. на суму 70000грн.,квитанція від 15.07.2020р. на суму 40000грн.,квитанція від 20.08.2020р. на суму 71000грн.,квитанція від 04.09.2020р. на суму 138000грн.,квитанція від 16.12.2020р. на суму 208125грн.,квитанція від 05.03.2021р. на суму 110000грн.,квитанція від 20.04.2021р. на суму 111680грн.,квитанція від 03.06.2021р. на суму 10002,20грн.,квитанція від 26.07.2021р. на суму 128805грн.;

- За меморандумом АВ-14-00/П0010 від 01 лютого 2019 року:квитанція від 01.02.2019р. на суму 13380,66грн.,квитанція від 01.02.2019р. на суму 444,34грн.,квитанція від 21.04.2019р. на суму 24300грн.,квитанція від 20.07.2019р. на суму 23200грн.,квитанція від 15.09.2019р. на суму 22500грн.,квитанція від 22.10.2019р. на суму 20441грн.;

- За меморандумом АВ-14-м1/К0044 від 22 квітня 2019 року:квитанція від 22.04.2019р. на суму 317,90грн.,квитанція від 22.04.2019р. на суму 19943,11грн.,квитанція від 20.07.2019р. на суму 5000грн.,квитанція від 15.09.2019р. на суму 5000грн.,квитанція від 22.01.2020р. на суму 5000грн.,квитанція від 17.03.2020р. на суму 44511,40грн.;

- За меморандумом АВ-14-00/П0009 від 01 лютого 2019 року:квитанція від 01.02.2019р. на суму 13380,66грн.,квитанція від 01.02.2019р. на суму 444,34грн.,квитанція від 21.04.2019р. на суму 24300грн.,квитанція від 20.07.2019р. на суму 23200грн.,квитанція від 15.09.2019р. на суму 22500грн.,квитанція від 22.10.2019р. на суму 20441грн.

Також, відповідач ОСОБА_1 на підтвердження утримання особисто придбаного майна за Персональними меморандумами надалаПерсональний меморандум №АВ-14-м1/К0044 від 12 червня 2023р. про участь в утриманні житлового будинку та прибудинкової території в житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », укладений між Обслуговуючим кооперативом «АРТ ВІЛЛЬ» та ОСОБА_1 ; Розписку-зобов`язання до Персонального Меморандуму асоційованого члена кооперативу №АВ-14-м1/К0044 від 12 червня 2023р. та Протокол надання доступу в об`єкт нерухомості за Персональним меморандумом. Кожен з наданих документів укладений між Обслуговуючим кооперативом «АРТ ВІЛЛЬ» та ОСОБА_1 .

Кожний платіж за даними договорами був зроблений ОСОБА_1 особисто, її особистими коштами і в кожній квитанції вона зазначена як платник. За меморандумом АВ-14-03/00007 від 26 січня 2019 року ОСОБА_1 були сплачені кошти за надані комунальні послуги: квитанція від 25.08.2022р. на суму 7420,10грн., квитанція від 14.10.2022р. на суму 1400грн., квитанція від 21.10.2022р. на суму 75,01грн., квитанція від 16.11.2022р. на суму 1341,13грн., квитанція від 14.12.2022р. на суму 2520,84грн., квитанція від 16.01.2023р. на суму 2692,03грн., квитанція від 13.02.2023р. на суму 1108грн., квитанція від 13.02.2023р. на суму 2802грн., квитанція від 16.03.2023р. на суму 1015,58грн., квитанція від 16.03.2023р. на суму 3885,48грн.

За меморандумом АВ-14-00/П0044 від 01 лютого 2019 року мною були сплачені кошти за надані комунальні послуги: квитанція від 05.10.2023р. на суму 234,77грн., квитанція від 16.11.2023р. на суму 115,76грн., квитанція від 18.12.2023р. на суму 58,46грн., квитанція від 04.01.2024р. на суму 60,61грн., квитанція від 16.02.2024р. на суму 56,32грн., квитанція від 13.03.2024р. на суму 58,46грн., квитанція від 11.04.2024р. на суму 58,46грн., квитанція від 10.05.2024р. на суму 69,84грн., квитанція від 08.06.2024р. на суму 69,84грн., квитанція від 29.07.2024р. на суму 69,84грн., квитанція від 07.08.2024р. на суму 69,84грн., квитанція від 06.09.2024р. на суму 69,84грн., квитанція від 08.10.2024р. на суму 69,84грн., квитанція від 05.11.2024р. на суму 69,84грн., квитанція від 07.12.2024р. на суму 69,84грн., квитанція від 09.01.2025р. на суму 69,84грн., квитанція від 13.02.2025р. на суму 69,84грн., квитанція від 15.03.2025р. на суму 69,84грн., квитанція від 09.04.2025р. на суму 69,84грн., квитанція від 09.05.2025р. на суму 69,84грн., квитанція від 06.06.2025р. на суму 70,04грн., квитанція від 29.06.2025р. на суму 70,04грн., квитанція від 29.08.2025р. на суму 69,14грн., квитанція від 03.10.2025р. на суму 140,08грн., квитанція від 05.11.2025р. на суму 70,04грн., квитанція від 22.12.2025р. на суму 91,14грн., квитанція від 20.01.2026р. на суму 91,14грн., квитанція від 28.02.2026р. на суму 91,14грн., квитанція від 16.03.2026р. на суму 89,97грн. Будь-які витрати на утримання майна до пред`явлення позову, після пред`явлення позову та під час судового розгляду позивачем не здійснювалися. Вищенаведеним відповідач ОСОБА_1 підтвердила утримання особистого майна особисто і спростовала всі посилання позивача по справі щодо належності йому майна, придбаного після припинення фактичних шлюбних відносин.

Суд відхиляє доводи представника позивача ОСОБА_3 – адвоката Судакова В.В. про те, що протягом 2017-2022 років позивач здійснював грошові перекази на користь відповідача ОСОБА_1 з метою купівлі нерухомості, оскільки будь-якого доказу на підтвердження призначення коштів чи узгодження їх використання стороною позивача надано не було. Призначення даних коштів як для купівлі майна повністю спростовано відповідачем ОСОБА_1 під час судового засідання та матеріалами судових справ 521/386/24, №521/13544/22 та 521/26729/23 із призначенням коштів як утримання дитини та мають протилежне призначення на відміну від суті спору по даній справі.

З наданих позивачем доказів не вбачається участь у придбанні майна разом із відповідачем ОСОБА_1 у 2019 році.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що на момент придбання спірних майнових паїв, ОСОБА_3 не вів спільного господарства з ОСОБА_1 , не був пов`язаний з нею спільним побутом, не підтримував відносин. ОСОБА_3 з жовтня 2017 року проживав окремо від ОСОБА_1 в іншій країні.

Суд висновує, що ОСОБА_1 спростувала презумпцію спільного майна подружжя щодо майнових прав, які є частиною предмету спору.

Вимоги щодо визнання недійсними договорів, витребування та повернення майна у спільну сумісну власність, розподіл спільного майна шляхом припинення режиму права спільної сумісної власності на майно та майнові права, стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації замість частки відповідача у праві спільної сумісної власності є похідними від попередніх вимог, а тому задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного, суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,258,259,265 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля "HYUNDAI ACCENT", 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі складання рішення у повному обсязі - з дня складання у повному обсязі.

Суддя В.К.Кочко