Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №509/5409/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/768/26

Справа № 509/5409/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.-щі Овідіополь, клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ :

18 вересня 2026 року, представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Овідіопольського райсуду Одеської області з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Овідіопольського райсуду Одеської області від 03.08.2026 р. у кримінальному провадженні № 12026163380000095 від 03.08.2026 р., на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 11.11.2011 р. ВРЕР м. Старобільськ при УДАІ УМВС України в Луганській області на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене та упаковане до полімерного спеціального пакета № PSP1248783, та повернути зазначене посвідчення водія його законному володільцю ОСОБА_3 , посилаючись на те, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту вищевказаного майна, адже станом на момент звернення із цим клопотанням до слідчого судді, органом досудового розслідування вже проведено необхідне експертне дослідження вилученого посвідчення водія, а відтак основна процесуальна мета, для досягнення якої відповідний документ утримувався органом досудового розслідування – реалізована. А також, зазначає, що 06.08.2026 р. регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі листом № 31/27/05/151-аз/02-2026-140-2026 повідомлено, що за обліками ЄДР МВС наявна інформація про видачу на ім`я ОСОБА_3 посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 11.11.2011 р. категорії «В».

Заявник в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву, в якій підтримав доводи свого клопотання про скасування арешту з майна, яке просив розглянути без його участі.

Прокурор в судове засідання не з?явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави вважати, що вищезазначені вилучені речі відповідають критеріям речових доказів, а саме - є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що 03.08.2026 р. ухвалою слідчого судді Овідіопольського райсуду Одеської області накладено арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучено та упаковано до полімерного спец пакету №PSP1248783.

Арешт було накладено в межах кримінального провадження № 12026163380000095 відомості про яке 03.08.2026 р. внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, 26.08.2026 р. представник ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 звернувся до ВнП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 та отримав постанову від 01.09.2026 р. про задоволення його клопотання щодо надання інформації стосовно арешту та проведення експертизи посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого ВРЕР м. Старобільськ при УДАІ УМВС України в Луганській області 11.11.2011 р. на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом № 319214-2026 від 01.09.2026 р. дізнавач сектору дізнання Відділення поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 повідомив, що у межах кримінального провадження вже отримано висновок експерта щодо вилученого посвідчення водія. Водночас зазначено, що очікується відповідь від начальника Головного сервісного центру МВС щодо підтвердження факту видачі посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого ВРЕР м. Старобільськ при УДАІ УМВС України в Луганській області 11.11.2011 року на ім`я ОСОБА_3 .

Отже, станом на момент звернення із цим клопотанням органом досудового розслідування вже проведено необхідне експертне дослідження вилученого посвідчення водія, а відтак основна процесуальна мета, для досягнення якої відповідний документ утримувався органом досудового розслідування – реалізована.

06.08.2026 р. Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі листом № 31/27/05/151-аз/02-2026-140-2026 повідомлено, що за обліками ЄДР МВС наявна інформація про видачу на ім`я ОСОБА_3 посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 11.11.2011 року категорії «В».

При цьому сервісним центром зазначено, що для повної верифікації відповідних відомостей необхідно надати додаткові документи. Водночас наведена інформація є офіційними відомостями з обліків ЄДР МВС та підтверджує наявність інформації про видачу саме зазначеного посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта від 07.08.2026 року № СЕ-19/116-26/20912-ДД, бланк посвідчення водія серійним номером НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , за своїми характеристиками відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.

Відповісти на питання: «Чи вносились у текст посвідчення водія НОМЕР_1 яке було видане ВРЕР м. Старобільськ при УДАІ УМВС України в Луганській області 11.11.2011 року на ім`я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ознаками підробки яке поміщено до сейф-пакету № PSP1248783, зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?» - не виявляється можливим, у зв`язку із легкістю зняття барвника з пластику без залишення слідів та можливістю друку нових даних.

Згідно листа № 31/27/06-7157-2026 від 15.09.2026 р. Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надано інформацію, що станом на 14.09.2026 р. в ЄДР МВС наявна інформація про видачу на ім`я громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_2 категорії «В», виданого 11.11.2011 р. у ВРЕР м. Старобільськ. Термін дії – до 11.11.2061 р.

Зазначене посвідчення водія в ЄДР МВС значиться як «виданий». Інформація про видачу вищевказаного посвідчення водія міститься і в базі даних «Посвідчення водія (всеукраїнська БД 101.24.151.22) (підвантажені: АР Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запоріжжя, Івано-Франківська, Луганська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Черкаська, Чернігівська)». Також, до листа додано інформаційну картку посвідчення водія серії НОМЕР_2 з вищевказаної бази даних.

Таким чином, на теперішній час відсутні об`єктивні підстави вважати, що подальше утримання оригіналу посвідчення водія та збереження накладеного на нього арешту є необхідними для забезпечення завдань кримінального провадження.

Водночас ОСОБА_3 не має процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, а отже накладений арешт безпосередньо обмежує його права як власника та законного володільця майна, при цьому подальша необхідність такого обмеження належним чином не обґрунтована.

Подальше збереження арешту на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 11.11.2011 року ВРЕР м. Старобільськ при УДАІ УМВС України в Луганській області на ім`я ОСОБА_3 , є необґрунтованим, оскільки на даному етапі досудового розслідування відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Таким чином, слідчий суддя розглянувши дане клопотання, з урахуванням положень ч.ч. 2,4 ст. 170 КК України, вважає необхідним його задовольнити.

Керуючись ст. 174 КПК України, -

УХВАЛИВ :

1.Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту з майна - задовольнити ;

2.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 серпня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026163380000095 від 03.08.2026 року, на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 11.11.2011 року ВРЕР м. Старобільськ при УДАІ УМВС України в Луганській області на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене та упаковане до полімерного спеціального пакета № PSP1248783, та повернути зазначене посвідчення водія його законному володільцю – ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1