Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №509/4557/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4557/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.156 ч. 1 КУпАП - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП : НОМЕР_1 ), -

ВСТАНОВИВ :

03.07.2026 року до Овідіопольського районного суду Одеської області з ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП, а саме, протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 177499 складений 16.05.2026 року, з якого випливає, що в цей день, ОСОБА_1 в с. Лиманка, ж/м. «Райдужний»15/2 в магазині «Варус», здійснював продаж рідин до електронних сигарет та нікотин, гліцерин, без марок акцизного збору.

В письмових поясненнях захисник ОСОБА_1 адвокат Заславський В.М., зазначив, що особа, що притягується до адміністративної відповідальності вину не визнає. Вказав, що у матеріалах справи міститься пояснення з викладеними обставинами та прохання закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, які вони підтримують в повному обсязі разом та заявою про слухання справи за їх відсутності.

В поясненнях захисник Каліна П.П. просив врахувати, що 16 травня 2026 року приблизно о 11:00-11:30 год. він приїхав до своєї знайомої на ім`я « ОСОБА_2 », з якою познайомився у березні 2026 року, на торгівельну точку, де остання здійснювала продаж одноразових, електронних цигарок та рідину для них, нікотин та гліцерин від товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВАЙС БІА», офіс знаходився у м. Дніпро.

Вказана точка продажу знаходилась на території супермаркету «Варус» за адресою : м. Одеса, Райдужний масив 15/2. Товар був запакований у картоні коробки, приблизно у кількості 13 коробок. Прилавок, який мав форму тумби з вітриною, на якій нічого з товару викладено не було.

За проханням знайомої, взяв коробку та підніс її до місця точки продажу. В цей час до них підійшла, раніше не знайома йому жінка, за зовнішніми ознаками знаходилась у стані алкогольного сп`яніння, оскільки від неї тхнуло алкоголем, було червоне обличчя, крім того вона похитувалась. На вигляд її було 30-35 років, одягнута у білу сукню, на ногах кросівки Підійшовши до них жінка звернулась з проханням продати її рідку речовину, для електронної сигарети.

Леся відповіла, що продажу не має, так як поки не працює та потрібно зробити інвентаризацію. Жінка обурилась, та почала погрожувати, що вона викликає поліцію, з приводу того що їй не продали товар, пішла на вихід, а через приблизно 30-40 хвилин приїхала патрульна поліція, до місця точки підійшли два працівника поліції.

Один з них підійшов до неї, та став вимагати у неї дозвільні документи. Після цього звернувся до ОСОБА_1 сказавши, що у нього як свідка події потрібно прийняти пояснення.

Заповнивши з його слів пункти пояснення, прізвище, адресу, телефон, відомості про паспорт, після чого ОСОБА_1 поставив один підпис, що «зміст ст. 59, 63 Конституції України мені роз`яснено та зрозуміло» після чого передав бланк для подальшого заповнення, описавши ситуацію.

Оскільки, ОСОБА_1 не знав про який саме товар ідеться річ, номенклатуру, його ціну, кількість, у нього не було товарно -транспортних документів та накладних звернувся до знайомої та попросив описати ситуацію та заповнити пояснення надавши їй бланк свого пояснення, на що остання погодилась.

Леся взяла бланк пояснення, відійшла у бік до поліцейського та почала про щось з ним розмовляти, про що саме він не чув оскільки знаходився на значній відстані.

На той час обидва поліцейських стояли рядом та чекали поки ОСОБА_2 заповнить бланк.

Після того, як вона заповнила бланк пояснення знову підійшла до поліцейського та після спілкування передала пояснення працівнику поліції Інспектор СРПП забрав пояснення, та не давши ОСОБА_1 його прочитати, разом з другим поліцейським пішли на вихід. Через приблизно 10 хвилин поліцейські знову повернулись, підійшли до знайомої ОСОБА_3 та запропонували залишити коробки у себе на точці, будь який огляд змісту коробок не робили, поняті були відсутні, коробки не опечатувались, та не вилучались, відео фіксація не проводилась. Після цього поліцейські поїхали. Стосовно підпису у протоколі пояснення пояснив, що підпис під текстом пояснення :«Записано вірно» виконано не мною, на його не схожа, пояснення не писав та не підписував, ким саме виконано підпис йому не відомо. Запис та підпис працівника поліції (інспектора СРПП ВП №1 ОРУП №2 ) внизу пояснення -відсуне. Протокол про адміністративне правопорушення не підписував, копію протоколу на руки не надавали, розписку яка начебто написана з його слів не підписував, бачить її вперше при ознайомлені у суді.

Просив звернути увагу суду, що до прави долучена довідка, яка надана директором ТОВ «ДЕВАЙС БІА» ОСОБА_4 , згідно якої- станом на час складання протоколу ОСОБА_1 не був працівником підприємства, та не виконував трудові функції. ОСОБА_1 , також просив суд визнати протокол пояснення та розписку визнати неналежним та недопустимим доказом.

Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що всі сумніви в даному випадку, у відповідності до ст. 62 Конституції України і мають трактуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважає що в його діях відсутні подія та склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, що згідно п.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Вважаю, що провадження до даній адміністративній справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП,виходячи з наступного.

Будь-яких фактичних даних, які відповідають критерію допустимості та свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст.156 КУпАП інспектором СРПП ВП №1 ОРУП № 2 суду не надано.

На підставі наведеного, суд вважає, що працівниками поліції була порушена процедура проведення огляду вказаного товару, розписка містить неточності та виправлення, відсутні документи на товар, відсутня фотофіксація товару, не було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог щодо проведення такого огляду,

При виявлені та вилученні електронних цигарок в обов`язковому порядку мав би складатися окремий протокол про вилучення речей і документів або робиться відповідний детальний запис безпосередньо в основному протоколі про адміністративне правопорушення в присутності двох понятих (свідків), або зафіксовується на нагрудний відео реєстратор, передбачає обов`язкову конфіскацію предметів торгівлі, остаточну долю цигарок вирішує виключно суд.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч.ч. 1,2 ст. 7 КУпАП - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП- обов?язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені п.п. 1,2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

2. Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

3. Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.156 КУпАП, працівниками поліції надано докази, які суддею досліджені у судовому засіданні:

- протокол про адміністративне правопорушення, серії ВБА № 177499 складаний 16.05.2026 року в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 156 КУпАП ;

- розписка виповнена від імені ОСОБА_1 датована 16.05.2026 р.;

-пояснення ОСОБА_1 , датовано 16.05.2026 р.

Довідкою наданою директором ТОВ «ДЕВАЙС БІА» ОСОБА_4 , підтверджується, що станом на час складання протоколу ОСОБА_1 - не був працівником підприємства, та не виконував трудові функції.

У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч.ч 1-3 ст. 7 КУпАП - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП - обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.

Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов`язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Наявні у матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, мають істотні розбіжності, виправлення, що свідчить більш про формальність зазначених у них обставин.

Отже суддя виснував, що протокол складено на лише припущеннях та ставить під сумнів те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини и основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що органом поліції не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а тому, відповідно до положення п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, відсутність події і складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження.

Керуючись ст.ст. 9,33,156,245,247,252,2830,284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 156 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Гандзій Д.М.