Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №521/10463/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/10463/26

Провадження №2-о/521/372/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2026 року заявнк ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси із заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання однією сім?єю — ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2003 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви заявник вказав, що він та ОСОБА_3 з 1969 року до лютого 2021 року (дата смерті) проживали однією сім?єю. З 26.12.1969 року по 30.12.1986 року перебували у зареєстрованому шлюбі, а після 26.12.1969 року по 11.02.2021 року, не зважаючи на розірвання шлюбу, вони продовжували вести спільне господарство та проживати однією сім?єю без реєстрації шлюбу.

Від шлюбу народилися діти: син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. За період після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкали однією родиною, вели спільне господарство та були зареєстровані наступними адресами: ??з 23.07.2003 р. по 22.01.2017 р. за адресою: АДРЕСА_1 ; з 23.01.2017 р. по ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; ??з 14.01.2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (день смерті ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_3 . Останнє місце проживання - квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 39.2 кв. м., житловою площею 25.8 кв.м. належить заявнику та померлій ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності у розмірах часток по , про що додаються до заяви відповідні документи на підтвердження цього факту. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , як член сім?ї звернувся з письмовою заявою до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Людмили Олександрівни. 03.06.2026 року була зареєстрована спадкова справа N? 75703624. Але, відповідно листа спадкоємцю про встановлення факту родинних відносин від 3.06.2026 року N? 128/02-14 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Л.О. сповістила, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцю необхідно надати приватному нотаріусу документи, що підтверджують родинні відносини або факт проживання однією сім?єю не менш, як п?ять років до часу відкриття спадщини. Для підтвердження права на спадщину спадкоємцю необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин або факту проживання однією сім?єю не менш, як п?ять років до часу відкриття спадщини. В зв?язку з цим виникла необхідність звернутись до суду про встановлення факту проживання однією сім?єю. Так, встановлення факту проживання однією сім?єю з померлим йому необхідно для одержання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Заявник та заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, сповіщені належним чином. Надали заяви, в яких підтримали заявлені вимоги та просили слухати справу у їх відсутності.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про можливість задоволення заяви ОСОБА_1 .

В судовому порядку встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 26.12.1969 року по 30.12.1986 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

Від шлюбу народилися діти: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Одеським міським відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) 11.02.2021 р., актовий запис № 1906.

За період спільного проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкали однією родиною, вели спільне господарство та були зареєстровані наступними адресами: ??з 23.07.2003 р. по 22.01.2017 р. за адресою: АДРЕСА_1 ; з 23.01.2017 р. по ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; ??з 14.01.2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (день смерті ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_3 .

Останнє місце проживання - квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 39.2 кв. м., житловою площею 25.8 кв.м. належить заявнику та померлої ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності у розмірах часток по , про що додаються до заяви відповідні документи на підтвердження цього факту.

За вказаною адресою АДРЕСА_3 заявник ОСОБА_1 мешкає по теперішній час.

Також на підтвердження спільного проживання за відповідними адресами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім?єю до заяви додаються: Довідка ЖБК «Гідробудівельник» від 13.06.2026 року № 13/06 та Довідка голови правління ЖБК «МЕДІК-2» від 05.06.2026 р.

Факт спільного проживання однієї сім?єю без реєстрації шлюбу в зазначені періоди до моменту смерті ОСОБА_3 підтверджений спільними фотографіями за різний період життя подружжя.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , як член сім?ї звернувся з письмовою заявою до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Людмили Олександрівни. 03.06.2026 року була зареєстрована спадкова справа № 75703624.

Але, відповідно листа спадкоємцю про встановлення факту родинних відносин від 3.06.2026 року № 128/02-14 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Л.О. сповістила, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцю необхідно надати приватному нотаріусу документи, що підтверджують родинні відносини або факт проживання однією сім?єю не менш, як п?ять років до часу відкриття спадщини. Для підтвердження права на спадщину спадкоємцю необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин або факту проживання однією сім?єю не менш, як п?ять років до часу відкриття спадщини.

Також треба зазначити, що ніхто із спадкоємців 1 черги заяви про прийняття спадщини не подавав та не мав намір подавати. Спільний з спадкодавцем син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Другий син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на спадок, який залишився після його матері ОСОБА_3 , не має наміру претендувати, про що подав відповідну заяву до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Л.О.

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який звернувся із заявою до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рубінчик Л.О. про відкриття спадщини та оформлення права власності після смерті ОСОБА_3 .

Так, встановлення факту проживання однією сім?єю з померлою заявнику необхідно для одержання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з жінкою на момент її смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 264, 265, 315 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім?єю — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2003 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 18 вересня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН