Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №521/13176/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/13176/26

Номер провадження № 2/521/8714/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, ЄДРПОУ 35591059) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У липні 2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 29431,90 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 06.02.2022 року ОСОБА_2 , подано до АТ «КБ «ГЛОБУС» заяву-анкету на приєднання до договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС», чим акцептовано публічну пропозицію АТ «КБ «ГЛОБУС».

Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС» є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, а саме договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладеним шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Акцепт - вчинення Клієнтом дій, що свідчать про повне і безумовне прийняття Клієнтом Публічної пропозиції Банку на укладання Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС» (далі - Договір), а саме подання Клієнтом Заяви- Анкети на приєднання до Договору за формою встановленою Банком або прийняття пропозиції Банку про внесення змін та/або доповнень до цього Договору.

У заяві-анкеті позичальником зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування та графік платежів заборгованості за споживчим кредитом.

Відповідач не виконує умови кредитного договору внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 29431,90 гривень.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження справи до Хаджибейського районного суду міста Одеси, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою суду 06.08.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Представник АТ КБ «Глобус», діючий за довіреністю, в судове засідання не з`явився, разом з позовом надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, не з`явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось до суду із відміткою «за закінчення терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17).

Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у її відсутність до суду остання не подавала, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі письмових матеріалів.

Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 06.02.2022 року ОСОБА_2 , подано до АТ «КБ «ГЛОБУС» заяву-анкету на приєднання до договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС», чим акцептовано публічну пропозицію АТ «КБ «ГЛОБУС», відповідно до якого відповідачу встановлено ліміт овердрафту на картковому рахунку в розмірі 18056,41 грн., зі строком дії 36 місяців з 06.02.2022 року з фіксованою процентною ставкою у разі погашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування (річних) 53,09 %.

Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС» є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, а саме договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладеним шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Акцепт - вчинення Клієнтом дій, що свідчать про повне і безумовне прийняття Клієнтом Публічної пропозиції Банку на укладання Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС» (далі - Договір), а саме подання Клієнтом Заяви- Анкети на приєднання до Договору за формою встановленою Банком або прийняття пропозиції Банку про внесення змін та/або доповнень до цього Договору.

У заяві-анкеті позичальником зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування та графік платежів заборгованості за споживчим кредитом.

У випадку невиконання клієнтом вимоги про дострокове виконання зобов`язань за договором банк має право стягнути у встановленому чинним законодавством України порядку всю заборгованість за договором.

Станом на 01.06.2026 року, заборгованість відповідача за договором, становить 29431,90 грн., яка складається:

- 18056,41 грн. - прострочена заборгованість по кредиту;

- 11375,49 грн. - прострочена заборгованість по процентам (комісіям).

Таким чином, між сторонами виникли договірні зобов`язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов`язання та договір.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ «КБ «Глобус»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за строковими та простроченими відсотками.

Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості, оскільки такий було проведено відповідно до умов укладеного між сторонами Договору, та не викликає сумніву щодо правомірності нарахування зазначених у ньому сум заборгованості.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем спростовано не було.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Так як своїх зобов`язань за Договором відповідач добровільно не виконує належним чином, але, як боржник, він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволені позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до змісту частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3328,00 грн., та витрат на надання професійної правової допомоги у розмірі 7500,00 грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 263-265, 268, 275, 280-284, 352 - 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, ЄДРПОУ 35591059) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Глобус» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) заборгованість за кредитним договором від 06.02.2022 року розмірі 29431,90 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Глобус» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) судовий збір у розмірі 3328, 00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Глобус» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) витрати на правову допомогу у розмірі 7500,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду підписано та складено 24.09.2026 року.

Суддя: О. С. Леонов