Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №521/12789/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/12789/26

Номер провадження № 2/521/8576/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Папінян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач 23.07.2026 року звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовано позов тим, що 12.09.2018 року між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір Кредиту “Кредитна картка” № 010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 року. Відповідно до умов Договору, кредитодавець надав позичальнику грошові в розмірі 5700, 00 грн., а позичальник зобов`язалась повернути надану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами (45,0 %) на умовах визначених пунктами Договору.

Строк кредиту – 48 місяців з 12.09.2018 по 12.09.2022 року

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором кредиту № 010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 27245,94 грн., з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 17663,89 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 9582,05 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0,00 грн.

- заборгованість за пенею та/або штрафами – 0,00 грн.;

- заборгованість за комісіями – 0,00 грн.;

- інфляційні збитки – 0,00 грн.;

- нараховані 3% річних - 0,00 грн.

Оскільки кредитні відносини тривали до введення в Україні воєнного стану, то на них не поширюються вимоги п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо нарахувань.

30.11.2021 року було укладено договір № 114/2-47, відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № № 010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 року.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № № 010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 року.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором кредиту № 010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 року.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30.07.2026 року було відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи провести за його відсутності, проти ухвалення заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судові засідання не з`явився, належним чином повідомлений був про дату, час і місце судового засідання шляхом направлення ухвали суду. На адресу суду 24.08.2026 року повернулись поштові конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» від незалежних від суду причин.

Суд виснує, що відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками ««адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Відзив у визначений судом строк відповідач не подав, заяв та клопотань не надсилав.

Водночас, разом із позовною заявою позивачем порушено клопотання про витребування з АТ «РАЙФФАЙЗЕНК БАНК» (01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4-А) документального підтвердження, щодо надання (видачі) кредитних коштів за договором №010/1157/82/0087680 від 12.09.2018, укладеним між АТ «РАЙФФАЙЗЕНК БАНК» та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у тому числі :

- виписки за період з 12.09.2018 року по 30.11.2021 року, меморіальні ордери, розрахункові документи та/або інші підтверджуючі документи щодо здійснення операції з надання кредиту (незалежно від форми -готівкою, безготівково, у вигляді оплати за товар чи послугу), та які підтверджують суму заборгованості на дату відступлення права вимоги;

- детальний розрахунок заборгованості за договором №010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 року, укладеним між АТ «РАЙФФАЙЗЕНК БАНК» та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 12.09.2018 року по 30.11.2021 року, із відображенням суми основного боргу, відсотків, комісій (у разі їх нарахування) та здійснених платежів.

Ухвалою суду від 26.08.2026 року від АТ «РАЙФФАЙЗЕНК БАНК» було витребувано докази, проте на адресу суду зазначені докази останнім надіслані не були.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 24.09.2026 року.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим, є доведеним, тому підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.09.2018 року між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 року. Відповідно до умов Договору, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5700, 00 грн., а позичальник зобов`язався повернути надану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами (45,0 %) на умовах визначених пунктами Договору.

Строк кредиту – 48 місяців з 12.09.2018 по 12.09.2022 року

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 27245,94 грн., з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 17663,89 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 9582,05 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0,00 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами – 0,00 грн.;

- Заборгованість за комісіями – 0,00 грн.;

- інфляційні збитки – 0,00 грн.;

- нараховані 3% річних - 0,00 грн.

Оскільки кредитні відносини тривали до введення в Україні воєнного стану, то на них не поширюються вимоги п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо нарахувань.

30.11.2021 року було укладено договір № 114/2-47, відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № № 010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 року.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № № 010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 року.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № № 010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 року.

У відповідності до умов кредитних договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.

З паспорту споживчого кредиту, вбачається, що сторони кредитного договору погодили між собою умови кредитування, а саме його строк, процентну ставку, суму кредиту, тощо.

Згідно правил, Товариство не отримує повні реквізити Банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Payment Card Industry Data Security Standard (далі PCI DSS, Стандарт) це міжнародний стандарт безпеки даних індустрії платіжних карток, що є сукупністю вимог щодо забезпечення безпеки даних власників платіжних карток, які передаються, зберігаються і обробляються в інформаційних інфраструктурах організацій.

Доказів погашення заборгованості перед фінансовими організаціями з боку відповідача матеріали справи не містять.

Також, інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.

Окрім наведеного, у матеріалах справи наявні письмові матеріали на підтвердження витрат за надання правової допомог адвоката, а саме: договір про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року укладений між позивачем та АО “ЛІГАЛ АССІСТАНС”, прайс-лист від 01.12.2025 року, заявка на надання юридичної допомоги № 843 від 01.06.2026 року та витяг з Акту № 23 від 30.06.2026 року про надання правничої допомоги на суму 13 000 грн.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за кредитним договором.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви прийняття аргументів, викладених позивачем в позовній заяві, за якими суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відтак, після підписання кредитного договору у сторін виникають взаємні права та обов`язки, зокрема, у позикодавця виникає зобов`язання надати кредитні кошти позичальнику, а у позичальника виникає зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи, що виникають в результаті використання кредитних коштів.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. "

Судом, при розгляді справи також, приймаються до уваги висновки, зроблені Верховним Судом України в постанові від 23.03.2020 року (справа № 404/502/18), згідно яких боржник, що отримав повідомлення про передачу прав вимоги за договором не звільняється обов`язку погашення заборгованості, повідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов`язку щодо погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Натомість, позичальником кредитні кошти кредитодавцям не повернуто, що останнім жодним чином не спростовано.

В той же час, суд зазначає, що у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.ч. 1,3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Як неодноразово зазначав у своїх постановах Верховний Суд (постанови: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17), після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічної правової позиції дотримано у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.04.2023 року у справі № 910/4518/16, якою визначено, що «у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Тобто, враховуючи вищенаведене та те, що судом встановлено, що за умовами договору кредиту строк його повернення між позивачем та відповідачем не було пролонговано, про що в матеріалах цивільної справи відсутні будь-які докази, з позичальника на користь позивача слід стягнути неповернуту суму кредиту та проценти за користування кредитом лише у межах строку кредитування , на відміну від заявленої вимоги позивача за весь час прострочення повернення кредиту.

Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» здійснювало АО “ЛІГАЛ АССІСТАНС” в особі керуючого партнера адвоката Бурдюг Т.В. на підставі договору № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, витягу з Акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 року, що загалом становить: 13 000 грн.(усна послуга з вивчення документів та надання консультації – 4000,00 грн., позовна заява – 3 год. – 9000,00 грн.).

При цьому суд висновує, що пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

До аналогічних висновків також, прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд приходить до переконання, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа позовної заяви.

Отже, суд приходячи до вищевказаного висновку про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, виходячи також з того, що оскільки АО “ЛІГАЛ АССІСТАНС” неодноразово надавало та надає правову допомогу позивачу ТОВ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР”» по аналогічним спорам з приводу стягнення заборгованості за кредитними договорами, а тому суд вважає, що вищевказані витрати з правової допомоги у розмірі 13000,00 грн. є -завищеними, а тому, підлягають зменшенню до розміру - 2000,00 (дві тисячі) грн., виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд також бере до уваги той факт, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з фактичних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Від так, оскільки судом було встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню в цілому, з відповідача необхідно стягнути заборгованість по кредитам на загальну суму 27245,94 грн.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3328,00 грн. що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 0673500025 від 14.07.2026 року.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (Код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за кредитним договором № 010/1157/82/0087680 від 12.09.2018 року у розмірі 27245,94 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (Код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) судовий збір у сумі 3328,00 гривень та витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

В іншій частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу- відмовити.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дати виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.09.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО