Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №946/2267/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2267/26

Провадження № 2/946/3080/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2026 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які заявою від 27 серпня 2026 року уточнив та якими просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк тривалістю чотири місяці з дня набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що з 05 травня 2025 року по 22 лютого 2026 року він був у тривалому відрядженні за межами України. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_2 . У зв`язку зі складними умовами праці, специфікою його професійної діяльності, великою відстанню між місцем знаходження спадкоємця і місцем відкриття спадщини та місцем знаходження спадкового майна, нестабільного графіку роботи державних органів та нотаріусів він у встановлений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльської районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №214/02-14 від 23 березня 2026 року позивачу було повідомлено про те, що заява про прийняття спадщини була подана ним після закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України – кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України – здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України – кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05 червня 2025 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України – часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84442071 від 10 березня 2026 року, наданого приватним нотаріусом Веліксар Т.І., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України – у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являється її син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 24 червня 1964 року Заполярною селищною радою м. Воркута Комі АРСР.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84442050 від 10 березня 2026 року, наданим приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І., спадкова справа №32/2026 після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 була заведена 10 березня 2026 року.

Встановлено, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльської районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №214/02-14 від 23 березня 2026 року позивачу було повідомлено про те, що заява про прийняття спадщини була подана ним після закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Аналізуючи ч. 1 ст. 1269 ЦК України та ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, в разі якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, тобто закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем подати заяву про прийняття спадщини.

Причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини є поважними, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами подання заяви про прийняття спадщини, з наступних підстав.

Згідно закордонного паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданого 03 вересня 2022 року встановлено, що ОСОБА_1 перебував у закордонному відрядженні на судні «Box Endurance» з період з 07 травня 2025 року по 04 лютого 2026 року.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №565/1145/17 визначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом встановлено, що у зв`язку з тим, що датою відкриття спадщини є 03 червня 2025 року, а позивач в період з 07 травня 2025 року по 04 лютого 2026 року перебував у закордонному відрядженні, складними умовами праці, специфікою професійної діяльності, великою відстанню між місцем знаходження спадкоємця і місцем відкриття спадщини та місцем знаходження спадкового майна, ОСОБА_1 у встановлений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2

10 березня 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. із заявою про відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право власності за законом. Вказану заяву нотаріусом було отримано 10 березня 2026 року.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та строк прийняття спадщини пропущений з поважних причин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визначення позивачу додаткового строку тривалістю один місяць з дня набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 26569223) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) додатковий строк тривалістю чотири місяці з дня набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24 вересня 2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар