Суд: Біляївський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №496/3963/26
Суддя: Пасечник М. Л.
Справа № 496/3963/26
Провадження № 2/496/3594/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пасечник М.Л.
за участю секретаря - Кабанової К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання позовної заяви до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що сторони проживали разом з 2016 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народився син ОСОБА_3 , наприкінці 2018 року, вони припинили шлюбні відносини та 16.09.2020 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Наразі вона тимчасово не працює. Відповідач є військовослужбовцем та має дохід, розмір якого їй не відомий. Відповідач іноді надає кошти на утримання сина, але цих коштів не вистачає. Утримувати сина їй допомагає мати. Також у неї перебуває дитина від шлюбу з ОСОБА_4 - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач бажає отримувати кошти на утримання сина згідно законодавства України.
У зв`язку з викладеним, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Позивач у судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надав.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, враховуючи згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, який причини неявки не повідомив, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Судом, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
16.09.2020 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, зареєстрований Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
ОСОБА_7 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Дитина ОСОБА_3 проживає та зареєстровані разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою відділу документального забезпечення, організаційної, звітної діяльності та мобілізаційної роботи Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області №5338 від 27.08.2026 року.
Згідно довідки Нерубайського академічного ліцею №2 Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області №170/01-17 від 25.08.2026 року ОСОБА_3 є учнем 4Б класу ліцею.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У відповідності до статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Частиною 1 ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами розгляду справи та дослідження наданих доказів, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком - дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому у відповідності до Закону повинен нести обов`язок матеріального забезпечення дітей.
Суд вважає розмір аліментів, який просить стягнути позивач, цілком виправданий та необхідний для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Надані докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмету позовних вимог.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів суд, з урахуванням ст. 182 СК України, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим встановити розмір аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, оскільки вимога про стягнення суми аліментів з відповідача у розмірі 1/3 позивачем не доведена.
Встановивши вказані обставини та врахувавши характер спірних правовідносин, надавши оцінку доказам у їх сукупності та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню частково.
Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
В даному випадку позов подано до суду 25.05.2026 року.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 150, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 12-13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 272, 280-284, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.Л. Пасечник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua