Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №495/13955/23 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/13955/23

Номер провадження 1-кп/495/160/2026

24 вересня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 22.10.2023 року за №12023162240001247 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Южно-Сухокумськ, м.Кізляр, республіка Дагестан, рф, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , громадянку України,

раніше судимою вироком Одеського апеляційного суду від 20.02.2024 за ч.4 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України у вигляді 5 років 1 місяця 10 днів позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

21 жовтня 2023 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 прийшовши за місцем свого на той час проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , та зайшовши на території двору зазначеного домоволодіння, під навісом у входу до одноповерхового житлового будинку, побачила потерпілого ОСОБА_6 , котрий є батьком її співмешканця ОСОБА_7 .

Будучи у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_4 на побутовому підґрунті розпочала сварку з потерпілим ОСОБА_6 .

В цей час у ОСОБА_4 виник чіткий умисел направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , реалізуючи котрий, вона, усвідомлюючи протиправність виниклого злочинного задуму, чітко розуміючи що потерпілий є літньою людиною, взявши дерев`яну палицю стала наносити потерпілому ОСОБА_6 удари по різним частинам тіла, чітку кількість котрих встановити не надалось можливим.

Потерпілий ОСОБА_6 намагаючись уникнути нанесення йому ударів, з-під навісу через приміщення веранди зайшов до приміщення своєї кімнати в будинку, у яке також зайшла ОСОБА_4 , після чого взявши в даному приміщенні кімнати, де знаходиться груба пічного опалення, металевий совок-сміттярку, та перебуваючи в зазначеному приміщенні, стала наносити удари потерпілому, втому числі в область голови, точну кількість котрих встановити не надалось можливим, спричинивши множинні забійні тілесні ушкодження від дії твердих тупих предметів.

В подальшому, в результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_6 було доставлено до КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» у важкому стані.

Своїми протиправними діями, котрі виразились в умисному нанесенні тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 спричинила потерпілому ОСОБА_8 закриту черепно-мозкову травму у формі: синця правої орбіти, синця лівої скроневої ділянки та лівої бічної поверхні обличчя, синця правої вушної раковини, синця правої завушної ділянки та верхньої частини правої задньо-бічної поверхні шиї, синця лівої тім`яно-скроневої ділянки, синця з забитою раною правої тім`яно-скроневої ділянки, синця з двома забитими ранами тім`яних ділянок, закритого лінійного перелому правих тім`яної та скроневої кісток, крововиливу над твердою мозковою оболонкою (епідуральний крововилив) правої скроневої ділянки, крововиливу під твердою мозковою оболонкою (субдуральний крововилив) лівої скроневої ділянки, крововиливу під м`якою мозковою оболонкою (субарахноїдальний крововилив) лівої півкулі мозку), забою лівої скроневої долі мозку, а також спричинивши синець правої задньо-бічної поверхні живота та спини, множинних синців правої верхньої кінцівки.

Закрита черепно-мозкова травма у формі синців та забитих ран голови, закритого перелому кісток черепа, оболонкових крововиливів та забою головного мозку являє собою небезпечне для життя ушкодження, що в своєму перебігу призвело до розвитку клінічної смерті, за цим критерієм, згідно п.2.1.1. «а» та п.2.1.3. «б», «в», «г», «о» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 р., відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена

Таким чином, ОСОБА_4 заподіяла умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне в момент заподіяння, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

3. Оцінка доказів

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченої ОСОБА_4 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, обвинувачена ОСОБА_4 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченої та стосуються речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.

ОСОБА_4 було роз`яснено, що в даному випадку вона позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.

Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що визнає вину в інкримінованих їй діях, повністю підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті.

Обвинувачена ОСОБА_4 не вчинила кримінальні правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому їй кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті доведена.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Відповідно до ч. 2. ст. 66 КК України, обставина, яка пом`якшує обвинуваченій ОСОБА_4 покарання судом визнано – наявність на її утриманні неповнолітніх дітей.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_9 відповідно до вимог ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого вікуу стані алкогольного сп`яніння.

5. Мотиви призначення покарання

Оскільки в ході судового розгляду було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченої ОСОБА_4 кримінального обвинувачення, необхідно призначити їй покарання достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини скоєного ним кримінального правопорушення.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

З урахуванням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , наявність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, які пом`якшують покарання із дотриманням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 необхідно призначити їй покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Метою притягнення до кримінальної відповідальності є не тільки покарання, а й виправлення особи, розуміння ним своїх негативних наслідків та виправлення останніх. На думку суду, застосування до обвинуваченої саме такого покарання є найбільш доречним та є тим стримуючим фактором, який буде достатнім для виховання ОСОБА_4 .

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись ст. ст. 100,174,368,370,371,373, 374,376, 381, 382, ч.15 ст.615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_4 за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Одеського апеляційного суду від 20.02.2024 призначивши ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 у строк відбутого покарання, строк попереднього її ув`язнення з 22.10.2023 року до 06.05.2024 з розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Скасувати арешт накладений ухвалою Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області від 23.10.2023 на металевий совок-сміттярку із слідами речовини бурого кольору (огорнуто в папір та упаковано в полімерний спец-пакет INZ4022711); змив на марлевий тампон речовини бурого кольору (упаковано в паперовий конверт із зазначенням вмісту); дерев`яну палицю із слідами речовини бурого кольору (упаковано в папір з биркою із зазначенням вмісту), майку чорного кольору, упаковано до паперового конверту із зазначенням вмісту, штани червоного кольору, упаковано до паперового конверту із зазначенням вмісту, а вищевказане майно – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1