Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №493/1551/26 — Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1551/26

Провадження № 2-о/493/67/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО – СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ КОТИС О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Петропавлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Вельчева Н.М., звернулася до Балтського районного суду Одеської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, за участю заінтересованої особи – Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Ухвалою судді від 24.07.2026 року заяву було залишено без руху та заявнику надано строк для виправлення недоліків.

03.08.2026 року від представника заявника через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалами судді від 07.08.2026 року відкрите провадження у справі та задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів.

На обґрунтування вимог заявник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,7553 га, кадастровий номер 5124582300:01:001:0587, розташовану на території Міняйлівської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області.

01 серпня 2023 року ОСОБА_2 склав на користь заявниці заповіт, посвідчений старостою Петропавліської сільської ради сіл Міняйлівка та Фуратівка Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_3 , реєстр № 17, в якому він заповідав все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, і все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він за законом матиме право ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті батька ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, нотаріусом було заведено спадкову справу. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, підставою для відмови стало виявлення розбіжностей у написанні прізвища спадкоємиці у заповіті, спадкоємицю зазначено як « ОСОБА_1 », та документі, що посвідчує її особу, зокрема в паспорті громадянин України прізвище, ім`я, по батькові заявниці зазначені як « ОСОБА_1 ».

На підставі вищевикладеного, заявниця звернулася до суду, наявність помилки у написанні прізвища спадкоємця в заповіті позбавляє її можливості реалізувати право на отримання спадщини після смерті батька, а в позасудовому порядку дане питання вирішити не можливо.

В судове засідання заявник та її представник не з`явилися, від представника заявника на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документу до електронного кабінету.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах цивільної справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.05.1983 року батьком заявника є ОСОБА_2 .

Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , виданому 11.11.2019 року органом 5125 прізвище, ім`я та по батькові заявника записані « ОСОБА_1 », дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади від 17.08.2022 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії заповіту від 01 серпня 2023 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, і все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він за законом матиме право, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_1 . Заповіт посвідчений старостою Петропавліської сільської ради сіл Міняйлівка та Фуратівка Білгород-Дністровського району Одеської області Данілєску В.П., зареєстрований в реєстрі за № 17, про що свідчить засвідчена копія сторінки з реєстру реєстраційних нотаріальних дій за 2023 рік від 01.08.2023 року, витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі № 83459518 від 02.12.2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 23.12.2025 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить належна спадкодавцю на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,7553 га, кадастровий номер 5124582300:01:001:0587, розташована на території Міняйлівської сільської ради Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області. Право власності спадкодавця на зазначену земельну ділянку підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що містяться у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 393917280, сформованому державним реєстратором від 06 вересня 2024 року.

Відповідно до довідки старости Міняйлівського старостинського округу Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 60 від 23.02.2026 року ОСОБА_2 , на день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 , до складу його сім`ї входила донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова I.I. від 14 липня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Підставою для відмови стало виявлення розбіжностей у написанні прізвища спадкоємиці у заповіті, спадкоємицю зазначено як « ОСОБА_1 », та документі, що посвідчує її особу, зокрема в паспорті громадянин України прізвище, ім`я, по батькові заявниці зазначені як « ОСОБА_1 ».

Згідно копії письмового пояснення старости Міняйлівського старостинського округу Петропавліської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_3 від 30.07.2026 року вбачається, що староста підтверджує, що заповіт від 01.08.2023 року, зареєстрований в реєстрі за № 17, повністю відповідає дійсній волі заповідача ОСОБА_2 щодо передачі всього належного йому майна саме його доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а різниця в написані однієї літері її прізвища « ОСОБА_4 », замість правильного « ОСОБА_5 » є виключно технічною опискою, допущеною ним під час оформлення тексту заповіту.

Зазначені докази дають підстави суду для висновку, що ОСОБА_2 , складаючи заповіт, самостійно та вільно виявив волю щодо настання реальних наслідків вчиненого ним правочину, що в разі його смерті його донька ОСОБА_1 успадкує все його майно, зокрема належну йому земельну ділянку, проте в даному заповіті було помилково записане прізвище спадкоємиці « ОСОБА_4 », замість правильного « ОСОБА_5 », тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 89, 263, 265, 293, 315 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Петропавлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, задовольнити.

Встановити факт, що заповіт, посвідчений старостою Петропавліської сільської ради сіл Міняйлівка та Фуратівка Білгород-Дністровського району Одеської області 01 серпня 2023 року, зареєстрований в реєстрі за № 17, складений ОСОБА_2 , яким все майно він заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ