Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №493/1360/26 — Балтський районний суд Одеської області

Суд: Балтський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №493/1360/26

Суддя: Волошин І. С.

Справа № 493/1360/26

Провадження № 2/493/1093/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Волошина І.С.

секретаря судового засідання Доскоч А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балтської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

29.06.2026 року представник позивача адвокат Печарський В.Д. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовом до Балтської міської ради Подільського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 склала на його користь заповіт, в якому заповідала йому сертифікат на право на земельну частку (пай). На початку травня 2026 року він дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сінне Подільського району Одеської області померла спадкодавець ОСОБА_2 . У зв`язку з тим, що він дізнався про смерть спадкодавця лише на початку травня 2026 року, він у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття її спадщини так як спадкодавець ОСОБА_2 померла в с. Сінне Подільського району Одеської області, а він проживав в іншому зі спадкодавцем населеному пункті в с. Перельоти Подільського району Одеської області і не перебував в родинних відносинах зі спадкодавцем і не знав про її смерть, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належну їй земельну частку (пай). Одразу ж як він дізнався про смерть спадкодавця ОСОБА_2 , він звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_2 . Однак нотаріус повідомив йому, тому що ним було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини спадкодавця, в зв`язку з чим рекомендував звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явився, однак представник позивача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача – Балтської міської ради Подільського району Одеської області у судове засідання не з`явився, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 19.12.2002 року секретарем Перелітської сільської ради Балтського району Одеської області, реєстр № 14, який зареєстрований у Спадковому реєстрі 31.10.2006 року, що підтверджується копією заповіту та копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №7103249 від 31.10.2006 року.

З вищевказаного заповіту вбачається, що ОСОБА_2 заповіла Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія РН №717375 виданий КСП ім.Шевченка ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Сінне Подільського району Одеської області, що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області.

З листа приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Сушка Т.В. від 03.06.2026 року № 411/01-16 вбачається, що позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини за заповітом до нотаріуса після шести місяців з часу відкриття спадщини, а тому нотаріус рекомендував йому звернутися до суду для визнання додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України

На виконання ухвали суду від 01.07.2026 року приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Одеської області Смірнова Н.С. надала Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру №85949343 від 13.07.2026 року, з якої вбачається, що в Спадковому реєстрі відсутня інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року, у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року, у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Як зазначено у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

В позовній заяві позивач зазначає, що він пропустив встановлений законом строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини внаслідок того, що не знав про смерть заповідача, і він дізнався про смерть заповідача в травні 2026 року. Крім того, позивач не проживав спільно зі спадкодавцем, а проживав в іншому населеному пункті в с.Перельоти Подільського району Одеської області, і не перебував в родинних відносинах зі спадкодавцем, також через те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан в Україні, у зв`язку з початком військової агресії російської федерації проти України 24.02.2022, та небезпеку для мене та моєї сім`ї, так як відбувались інтенсивні ракетні обстріли всієї території України, від загрози яких він відчував небезпеку для свого життя, через що не міг відлучитись далеко від укриття за місцем свого проживання.

Відповідно до ст.63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність вчинення нотаріусом дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 у справі № 6-49цс/17, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 у справі № 591/1271/18, у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17.

Однак спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, відтак позивач не міг бути повідомлений нотаріусом про факт відкриття такої. Інших спадкоємців, які в претендували на спадщину ОСОБА_2 , немає, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру щодо наявності заведених спадкових справ до її майна.

Враховуючи те, що інші спадкоємці, крім позивача, із заявами про прийняття спадщини ОСОБА_2 до нотаріальної контори не зверталися, заяв про відмову від спадщини позивач не подавав, спадщина не визнана судом відумерлою, та беручи до уваги свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права суд, дійшов висновку, що строк прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , було пропущено з поважних причин, а саме у зв`язку з тим, що спадкодавець не проживав разм із спадкоємцем і не перебував з ним в родинних відносинах, та із введеним Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року воєнним станом в Україні, що вплинуло на несвоєчасне звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, а тому позивачу слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини. Відтак, оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, суд вважає, що для прийняття спадщини достатнім є тримісячний строк з моменту набрання законної сили цим рішенням

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 247, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Балтської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці з моменту набрання законної сили рішенням.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua