Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №480/12229/23 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Справа № 480/12229/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/12229/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач-1, Військова частина НОМЕР_1 ), третя особа - Міністерства оборони України, в якій, серед іншого, просив:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення повного розрахунку з позивачем при звільненні 02.09.2023 в частині невиплати компенсації за матеріальні допомоги на оздоровлення за 2022 рік та за 2023 рік, для вирішення соціально-побутових питань за 2022 у розмірі 29 550,00 грн та для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік розмірі 23 589,99 грн;

2) стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за:

- матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік у розмірі 29 550,00 грн;

- матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 рік у розмірі 23 589,99 грн;

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 у розмірі 29 550,00 грн;

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік розмірі 23 589,99 грн.

Вимоги в цій частині вмотивовані тим, що згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_1 , звільненого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.08.2023 № 56-РС, з 02.09.2023 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення. Втім, при звільненні з військової служби позивачу не було виплачено компенсації за матеріальні допомоги на оздоровлення за 2022 рік та за 2023 рік, для вирішення соціально-побутових питань за 2022 у розмірі 29 550,00 грн та для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік розмірі 23 589,99 грн.

Ухвалою суду від 20.10.2023 у справі № 480/10722/23 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, втім, ухвалою суду від 16.11.2023 у справі № 480/10722/23 вказані позовні вимоги виділено в окреме самостійне провадження, що зареєстровані в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 16.11.2023 у справі № 480/12229/23.

Ухвалою суду від 20.11.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 480/12229/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, у якій заперечила проти позову з огляду на те, що за час перебування в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 від позивача жодного рапорту з приводу порушення його прав до військової частини НОМЕР_1 не надходило. Позивач знаходився перебував в розпорядженні відповідача менше місяця, належне позивачу грошове забезпечення, в тому числі на день його звільнення, нараховувалося та виплачувалося ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача-1 та зазначив, що відповідач-1 жодним чином не спростував твердження позивача та не надав жодного документу про нарахування та виплачу спірних коштів.

Ухвалою суду від 23.07.2024 залучено до участі у розгляді справи № 480/12229/23 в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_2 (далі - відповідач-2, Військова частина НОМЕР_2 ).

Військова частина НОМЕР_2 подала відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно довідки з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 346/23 від 27.10.2023 військова частина НОМЕР_1 на фінансове та речове забезпечення військової частини НОМЕР_2 зарахована з 01.10.2023. Зазначене свідчить про те, що з моменту формування військової частини НОМЕР_1 та до 01.10.2023 фінансування, а як наслідок відповідні виплати, передбачені чинним законодавством військовослужбовцям, в тому числі при звільненні з військової служби, цієї військової частини здійснював ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак, Військова частина НОМЕР_2 на момент звільнення та включення позивача зі списків особового складу частини не мала жодних правових відносин із ним, не вчиняла будь-яких дій та/або утримувалася від їх вчинення, що могло б розцінюватися як бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Військова частина НОМЕР_2 жодним чином не порушувала прав, свобод чи інтересів позивача. Просить замінити Військову частину НОМЕР_2 , як неналежного відповідача у справі на належного - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 10.12.2024 клопотання представника Військової частини НОМЕР_2 про заміну відповідача у справі задоволено частково. Залучено до участі у розгляді справи № 480/12229/23 в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-3, ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що відповідно до довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення та інші виплати ОСОБА_1 за період проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_5 та військовій частині НОМЕР_3 за період з березня 2022 по серпень 2023 року, позивачу за 2022 рік матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань виплачена в розмірі 6270,08 грн. Позивач з рапортом в 2023 році з наданням підтверджуючих документі про наявність підстав для отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань до ІНФОРМАЦІЯ_4 не звертався.

Відповідно до довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення та інші виплати ОСОБА_1 за період проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_5 та військовій частині НОМЕР_3 за період з березня 2022 по серпень 2023 року, позивачу за 2022 рік матеріальна допомога на оздоровлення виплачена в розмірі 13755,60 грн.

Пунктом 2 розділу ХХІІІ Порядку № 260 визначено, що грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Позивач відповідно до вимог вказаного порядку з рапортом протягом 2023 року щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік не звертався.

Отже враховуючи вищенаведені положення законодавства, ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.03.2022 № 4, призваного на військову службу по мобілізації, призначеного на посаду командира 3 відділення 4 взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 05.03.2022 зараховано до списків особового складу і поставлено на всі види грошового забезпечення (а. с. 14 зворотній бік).

Відповідно до витягу з наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_7 " (по особовому складу) від 08.12.2022 № 131-РС, ОСОБА_1 , увільнено від займаної посади та призначено головним сержантом-командиром спеціального відділення спеціального взводу спеціальної роти військової частини НОМЕР_3 (а. с. 86).

Як вбачається зі змісту витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 10.08.2023 № 222, ОСОБА_1 , головного сержанта командира 1 відділення 1 взводу 3 спеціальної роти військової частини НОМЕР_3 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 26 липня 2023 № 96-РС - зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 20).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 10.08.2023 року № 222 молодшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 (а. с. 20).

Згідно записів у військовому квитку позивача (а. с. 13 зворотній бік), наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2023 року № 33 молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.09.2023 № 57, молодшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 30.08.2023 № 59-РС у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, з 02.09.2023 виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів грошового забезпечення (а. с. 14).

При цьому, як вбачається з витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.09.2023 № 57 (а. с. 14), позивачу при виключенні із списків особового складу частини було виплачено:

грошову компенсацію за 22 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік;

грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік;

грошове забезпечення по 02 вересня 2023 року;

премію за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 534% від посадового окладу;

надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням;

надбавку за вислугу років по 02 вересня 2023 року;

одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 за 17 повних календарних місяців в розмірі 68 % місячного грошового забезпечення.

Позивач, вважаючи, що має право на нарахування та виплату йому матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Тобто грошове забезпечення включає в себе усі, встановлені законом, надбавки, доплати та винагороди, передбачені під час проходження служби.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Так, пунктом 2 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Пунктами 1, 2, 6 розділу XXIII "Виплата грошової допомоги для оздоровлення" Порядку № 260 визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Доводи представника ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що позивач не звертався з рапортом про виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, тому підстави для виплати вказаної допомоги відсутні, суд вважає необґрунтованими, оскільки з наведених норм законодавства слідує, що військовослужбовець має право на отримання грошової допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення, яка у випадку невиплати її протягом року (незалежно від вибуття у щорічну основну відпустку), виплачується на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Така допомога надається незалежно від подання чи неподання рапорту військовослужбовцем.

Так, зі змісту копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.09.2023 № 57 вбачається, що позивач з 02.09.2023 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік позивачем не отримувалась.

Факт не нарахування та не виплати позивачеві під час звільнення з військової служби грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік підтверджено також і представником ІНФОРМАЦІЯ_4 у відзиві на позов.

Отже, у цьому випадку відповідач-1, виключивши позивача зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 02.09.2023 на підставі наказу № 57, не нарахував та не виплатив позивачеві грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, що свідчить про не виконання відповідачем-1 вимог пункту 2 розділу ХХІІІ Порядку № 260.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач-1 допустив протиправну бездіяльність, а тому у суду наявні обґрунтовані правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Обираючи спосіб захисту, суд зауважує, що стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані, але не виплачені, а оскільки відповідачем-1 не було нараховано позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, тому вимоги щодо її стягнення у розмірі 23589,99 грн є передчасними та такими, що наразі не підлягають задоволенню. Поряд з цим, враховуючи, що судом під час розгляду справи встановлена протиправна бездіяльність відповідача-1 в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_1 при звільненні 02.09.2023 з військової служби грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням вимог статті 9 КАС України, вбачається необхідним у цій частині позовні вимоги задовольнити у спосіб визнання протиправної бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 при звільненні 02.09.2023 з військової служби грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік у зв`язку зі звільненням 02.09.2023 з військової служби.

Окрім того, визнаючи протиправною бездіяльність та зобов`язуючи вчинити дії саме військову частину НОМЕР_1 , судом враховано, що наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 затверджені Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Правила), які визначають механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1.3 Правил розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є:

Міністр оборони України головний розпорядник;

командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, – розпорядники коштів нижчого рівня (далі – розпорядники коштів другого рівня);

командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, – розпорядники коштів нижчого рівня (далі – розпорядники коштів третього рівня).

Розпорядники бюджетних коштів реалізують свої функції таким чином:

головний розпорядник – через Департамент фінансів Міністерства оборони України;

розпорядники коштів другого рівня – через фінансово-економічні управління командувань видів Збройних Сил України, командувань окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління, управління фінансово-економічної діяльності Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту;

розпорядники коштів третього рівня – через фінансові органи військових частин.

Із змісту п. 1.5 Правил вбачається, що військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника бюджетних коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).

Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Начальник фінансового органу військової частини - розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов`язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини - розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини - розпорядником коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення.

Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.

Згідно з п. 1.8 Правил командир військової частини керує фінансово-господарською діяльністю частини, розпоряджається згідно з законодавством коштами, забезпечує законне, цільове та ефективне їх використання в суворій відповідності із затвердженим кошторисом і зобов`язаннями перед державним бюджетом, несе відповідальність за організацію фінансового забезпечення військової частини, стан фінансового господарства і забезпечення збереження готівки, організовує бухгалтерський облік активів і зобов`язань, доході і видатків.

Командир військової частини зобов`язаний, зокрема, особисто підписувати першим підписом фінансові документи, заяви на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату, грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати, договори і угоди, фінансову звітність та службове листування з питань фінансового забезпечення; забезпечувати виплату грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу в установлені законодавством терміни.

Відповідно до пункту 4.3 Правил виплата грошового забезпечення, заробітної плата та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу здійснюються за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення). Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.

Отже, обов`язок щодо нарахуванням військовослужбовцю грошового забезпечення, в тому числі у випадку перебування військової частини на фінансовому забезпеченні в іншій військовій частині, покладені на командира військової частини, у штаті якої військовослужбовець проходить військову службу. Грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати особовому складу виплачується за місцем штатної служби. Кошти на здійснення відповідних виплат надаються розпорядником на підставі відповідних наказів, заявок, кошторисів, розрахунків тощо, що надаються військовою частиною, яка перебуває на фінансовому забезпеченні такого розпорядника коштів.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 , як розпорядник коштів третього рівня, на фінансовому забезпеченні якого перебувала військова частина НОМЕР_1 , в якій у спірний період проходив службу позивач, здійснював фінансування, у тому числі грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям інших військових частин, але підстави вказаних виплат суворо регламентовані і не передбачають розширеного тлумачення.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 не є особою, відповідальною за правильність обчислення та нарахування позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, оскільки такими повноваженнями щодо позивача наділена саме Військова частина НОМЕР_1 .

При цьому, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік у розмірі 29550,00 грн, оскільки відповідно до довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення та інші виплати ОСОБА_1 за період проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_8 та військовій частині НОМЕР_3 за період з березня 2022 по серпень 2023 року, позивачу за 2022 рік матеріальна допомога на оздоровлення виплачена в розмірі 13755,60 грн (а. с. 87).

Будь яких заперечень щодо такої виплати чи розміру виплаченої суми позивачем до суду не надано.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі 23589,99 грн та за 2023 рік у розмірі 23589,99 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу ХХІV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно пунктом 7 розділу ХХІV Порядку № 260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 9 розділу XXIV Порядку № 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Таким чином, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і входить до його складу. Цей вид грошового забезпечення надається військовослужбовцям у межах асигнувань, за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника).

Крім того, Законом № 2011-ХІІ не визначено порядку та розміру виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, при цьому, згідно частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження щодо визначення порядку виплати грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядком № 260 встановлено лише граничний розмір виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, який повинен не перевищувати місячного грошового забезпечення; право керівників державних органів надавати військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань обмежене розміром асигнувань, що виділяються на утримання таких державних органів.

Отже, Законом № 2011-ХІІ делеговано Міністру оборони України повноваження щодо визначення порядку виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які обмежені лише граничним розміром такої виплати та розміром виділених асигнувань на утримання військовослужбовців.

Відповідно до довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення та інші виплати ОСОБА_1 за період проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_8 та військовій частині НОМЕР_3 за період з березня 2022 по серпень 2023 року, позивачу за 2022 рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових виплачена в розмірі 6270,08 грн (а. с. 87 зворотній бік).

Будь яких заперечень щодо такої виплати та її розміру позивачем до суду не надано.

Як слідує із матеріалів справи, зокрема, із дослідженого судом наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.09.2023 № 57, яким ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, вбачається, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, не виплачена.

Водночас суд зазначає, що з огляду на положення пункту 9 розділу XXIV Порядку № 260 виплата військовослужбовцю матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється виключно за його рапортом, проте у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із рапортом на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік. За таких обставин у відповідача-1 були відсутні підстави для виплати позивачу вказаної матеріальної допомоги, а тому його поведінку у спірному випадку не можна вважати неправомірною.

Крім того, 01.02.2023 Міністром оборони України прийнято Окреме доручення № 2683/з, відповідно до пункту 6 якого матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків; поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів; сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

Інші підстави для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та її розміри будуть доведені окремим рішенням Міністра оборони України.

Оскільки позивачем не подано рапорту до військової частини НОМЕР_1 з наведенням підстав надання матеріальної допомоги, визначених п. 6 окремого Доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з, тому у відповідача-1 не виник обов`язок з нарахування та виплату позивачу такої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.

За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), третя особа - Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 при звільненні 02.09.2023 з військової служби грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік у зв`язку зі звільненням 02.09.2023 з військової служби.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.09.2026.

Суддя І.Г. Шевченко