Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №460/14861/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Рівне№460/14861/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 1, 2), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо складення акта перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 від 26 червня 2026 року, яким не підтверджено необхідність здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за ОСОБА_2 , та дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затвердження зазначеного акта; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 у межах їхньої компетенції повторно провести перевірку сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 та за результатами такої перевірки скласти і затвердити акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, встановленою додатком 23 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, яким підтвердити необхідність здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за його бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу та має намір звільнитися з неї за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю бабою ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи та потребує постійного стороннього догляду. Позивач зазначає, що звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про проведення перевірки його сімейного стану та надав документи на підтвердження родинного зв`язку, інвалідності баби, потреби її в постійному догляді, а також відомості щодо інших членів сім`ї. За результатами проведеної перевірки комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 складено акт від 26.06.2026, затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким не підтверджено факт здійснення позивачем постійного догляду за його бабою. Позивач вважає дії відповідачів протиправними, оскільки комісія не врахувала зміст його звернення, спрямованого на підтвердження необхідності здійснення постійного догляду після звільнення з військової служби, а не факту вже здійснюваного догляду. Крім того, на переконання позивача, комісією не надано належної оцінки документам, які підтверджують, що його мати сама потребує постійного стороннього догляду, інша дочка особи, за якою необхідно здійснювати догляд, проживає в іншій області та виховує малолітню дитину, а онука проживає і працює за кордоном. Позивач також звертає увагу на суперечності між змістом складеного акта та подальшими письмовими відповідями відповідачів на адвокатські запити його представника. Просить позов задовольнити. Крім того, просить стягнути на його користь понесені судові витрати.

Відповідачі у встановлений судом строк відзивів на позовну заяву не подали, правомірності оскаржуваних дій у межах судового провадження не обґрунтували.Водночас у матеріалах справи наявні письмові відповіді відповідачів на адвокатські запити представника позивача, у яких викладено їхню позицію щодо результатів проведеної перевірки. Ці документи підлягають оцінці судом разом з іншими доказами.

Ухвалою суду від 11.08.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши заяви по суті, з`ясувавши обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, долученими судом до справи, суд зважає на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 у складі військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 27.05.2026 № 685/301/952.

ОСОБА_2 є бабою позивача, тобто членом сім`ї другого ступеня споріднення, що підтверджується наданими свідоцтвами про народження, документами про реєстрацію та розірвання шлюбу, а також витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 06.02.2026 № 61/26/400/В ОСОБА_2 встановлено II групу інвалідності безстроково.

Згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії від 16.03.2026 № 79 за формою № 080-4/о вона має порушення функцій організму, через які не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду. Висновок дійсний до 16.03.2027.

Чоловік ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05.01.2007.

Її дочка ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача, згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії від 04.02.2026 № 31 сама потребує постійного стороннього догляду. Зазначений висновок дійсний до 04.02.2027.

Крім того, відповідно до довідки лікарсько-консультативної комісії КНП «Демидівська ЦРЛ» від 09.02.2026 № 31 ОСОБА_3 за станом здоров`я не може надавати соціальні послуги, їй протипоказані значні фізичні навантаження.

Інша дочка ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , проживає в місті Ніжині Чернігівської області.

Згідно з її нотаріально посвідченою заявою, зареєстрованою в реєстрі за № 989, вона повідомила про неможливість здійснювати догляд за матір`ю у зв`язку з проживанням в іншій області, вихованням малолітньої дочки та проходженням її чоловіком військової служби.

Проходження чоловіком ОСОБА_4 військової служби підтверджується відповідною довідкою від 30.06.2026 № 3192.

ОСОБА_5 ОСОБА_6 проживає та працює в Республіці Польща, на підтвердження чого надано договір оренди житлового приміщення та трудовий договір із товариством REAC COMPONENTS.

Нотаріально посвідченою заявою, зареєстрованою в реєстрі за № 988, ОСОБА_2 підтвердила, що для здійснення догляду за нею обирає свого онука ОСОБА_1 .

15.06.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою за формою, визначеною додатком 22 до Інструкції № 170, яку зареєстровано за № 5754.

У заяві повідомив про наявність, на його думку, підстав для звільнення з військової служби за сімейними обставинами та просив провести перевірку сімейного стану з подальшим наданням відповідного акта.

До заяви було додано документи щодо його сімейного стану, родинного зв`язку, інвалідності та потреби баби в постійному догляді, а також відомості щодо інших членів сім`ї.

26.06.2026 комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 складено акт перевірки сімейного стану позивача, затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В акті наведено відомості про проходження позивачем військової служби, його родинний зв`язок із ОСОБА_2 , її інвалідність II групи та потребу в постійному сторонньому догляді.

Також зазначено, що ОСОБА_3 сама потребує постійного стороннього догляду згідно з висновком від 04.02.2026 № 31; ОСОБА_4 проживає в місті Ніжині; ОСОБА_6 працює та проживає в Республіці Польща; чоловік ОСОБА_2 помер.

Водночас у заключній частині акта комісія зазначила, що факт здійснення постійного догляду не підтверджено.

З метою з`ясування обставин проведеної перевірки представник позивача звернувся з адвокатськими запитами до обох відповідачів.

Листом від 06.07.2026 № 1344/10632 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що комісією розглянуто всі 25 документів, зазначених як додатки до заяви позивача, у тому числі нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_4 .

Водночас у листі зазначено, що документи, які підтверджують потребу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в постійному догляді, не подавалися.

Листом від 10.07.2026 № 1345/4272 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що документів, які підтверджують потребу ОСОБА_4 в постійному догляді, не надано. Також підтвердив, що її нотаріально посвідчену заяву було розглянуто.

До відповіді долучено копії матеріалів перевірки, серед яких наявний висновок від 04.02.2026 № 31 щодо потреби ОСОБА_3 в постійному сторонньому догляді.

Отже висновок щодо потреби ОСОБА_3 в постійному догляді перебував у розпорядженні комісії, а його зміст безпосередньо відображений у складеному акті.

Разом із тим належних медичних документів, які підтверджували б потребу ОСОБА_4 в постійному догляді, матеріали справи не містять.

Вирішуючи спір на надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 55 Конституції України гарантовано право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень із боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою цієї статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті або вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170, у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» під час дії воєнного стану передбачено звільнення військовослужбовців через сімейні обставини або з інших поважних причин за наявності визначених цим пунктом підстав.

Зокрема, абзацом чотирнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 зазначеного Закону передбачено таку підставу, як необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що для застосування зазначеної підстави необхідно встановити сукупність юридично значущих обставин, зокрема наявність відповідного ступеня споріднення, інвалідності I або II групи особи, за якою необхідно здійснювати догляд, а також передбачені законом умови щодо інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення.

При цьому законодавець розмежовує відсутність відповідних членів сім`ї та наявність таких осіб, які самі потребують постійного догляду, що підтверджується визначеними законом медичними документами.

Отже встановлення потреби особи з інвалідністю в постійному догляді та бажання військовослужбовця забезпечити такий догляд не звільняють від необхідності перевірки інших передбачених законом умов.

Відповідно до пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють перевірку сімейного стану військовослужбовців за наявності передбачених законодавством підстав.

Механізм реалізації цього повноваження визначений пунктом 14.30 розділу XIV Інструкції № 170.

Зазначеним пунктом передбачено, що за наявності відповідних сімейних обставин військовослужбовець подає рапорт або заяву за формою, визначеною додатком 22 до Інструкції, з документами, які підтверджують відповідні обставини.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки призначає комісію з перевірки сімейного стану військовослужбовця.

Під час проведення перевірки комісія вивчає подану заяву та підтвердні документи, відвідує місце проживання або перебування особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд, перевіряє відомості про наявність або відсутність інших членів сім`ї, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд, використовує відомості державних реєстрів, інформаційних систем і баз даних, а за потреби направляє запити до відповідних органів.

За результатами проведеної перевірки складається акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною додатком 23 до Інструкції № 170.

Вказаною формою передбачено відображення відомостей щодо військовослужбовця, особи, за якою необхідно здійснювати догляд, документів, що підтверджують інвалідність і потребу в постійному догляді, родинних зв`язків, наявності інших членів сім`ї та обставин, які характеризують можливість здійснення ними такого догляду.

Заключна частина форми акта передбачає встановлення факту здійснення або необхідності здійснення постійного догляду та підтвердження чи не підтвердження відповідної обставини.

Таким чином, нормативно визначена процедура передбачає не лише перевірку факту вже здійснюваного військовослужбовцем догляду, а й перевірку необхідності здійснення такого догляду в майбутньому.

Вибір предмета перевірки залежить від змісту поданої військовослужбовцем заяви та правової підстави, на підтвердження якої така перевірка проводиться.

Як встановлено судом, позивач звернувся із заявою у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за бабою після звільнення з військової служби.

Отже, предметом перевірки мала бути саме необхідність здійснення ним постійного догляду, а також наявність передбачених законодавством умов щодо інших членів сім`ї особи, яка потребує такого догляду.

Натомість у заключній частині акта від 26.06.2026 зазначено, що факт здійснення постійного догляду не підтверджено.

Суд враховує, що факт уже здійснюваного догляду та необхідність його здійснення в майбутньому є різними обставинами.

Військовослужбовець, який проходить військову службу та звертається з метою підтвердження сімейних обставин для подальшого вирішення питання про звільнення, не зобов`язаний доводити, що він уже здійснює постійний догляд у тому самому обсязі, в якому здійснюватиме його після звільнення.

Тому не підтвердження факту вже здійснюваного догляду саме собою не є належним результатом перевірки заяви про необхідність здійснення такого догляду в майбутньому.

Крім того, судом встановлено, що в описовій частині акта комісія відобразила відомості про потребу ОСОБА_3 в постійному сторонньому догляді відповідно до висновку від 04.02.2026 № 31.

Однак у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.07.2026 № 1344/10632 зазначено про відсутність серед поданих документів висновку щодо потреби цієї особи в постійному догляді.

Наведені відомості суперечать змісту затвердженого акта, в якому наведено реквізити відповідного висновку та зазначено строк його дії.

За таких обставин суд дійшов висновку, що документ про потребу ОСОБА_3 в постійному догляді був відомий комісії під час складення акта та підлягав належній оцінці.

Водночас сам факт зазначення документа в описовій частині акта не свідчить про те, що комісія надала йому відповідну правову оцінку під час формування підсумкового висновку.

Суд також враховує, що в акті перелічено інших родичів ОСОБА_2 , проте не наведено достатнього обґрунтування причин, з яких установлені щодо них обставини призвели до негативного результату перевірки.

Зокрема, акт не містить чіткого висновку про те, чи встановлено можливість здійснення постійного догляду ОСОБА_4 , які саме обставини були визначальними для такої оцінки та як вони співвідносяться з положеннями статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Разом із тим суд не погоджується з доводами позивача про те, що встановлена комісією відсутність інших членів сім`ї, які зобов`язані здійснювати догляд, безумовно підтверджує відсутність усіх інших родичів першого та другого ступенів споріднення.

Зміст акта необхідно оцінювати в цілому. В його описовій частині безпосередньо зазначено про існування іншої дочки та онуки ОСОБА_2 . Тому відповідний запис не може розглядатися відокремлено від інших установлених комісією відомостей. Однак наявність таких відомостей не усуває обов`язку комісії сформулювати мотивований висновок за належним предметом перевірки.

Таким чином, суд вважає, що під час складення акта від 26.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 не забезпечено належного розгляду заяви позивача за визначеним у ній предметом та не наведено достатнього обґрунтування підсумкового висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 , затвердивши зазначений акт, не усунув виявлених недоліків.

Отже дії відповідачів щодо складення та затвердження акта від 26.06.2026 не відповідають вимогам обґрунтованості, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та порядку проведення перевірки, встановленому пунктом 14.30 розділу XIV Інструкції № 170.

Вирішуючи позовну вимогу зобов`язального характеру, суд виходить із того, що проведення перевірки сімейного стану військовослужбовця, дослідження поданих документів, установлення юридично значущих обставин та формулювання відповідного висновку належать до компетенції спеціально уповноваженої комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У цій справі встановлені судом порушення стосуються належності проведеної перевірки, відповідності її результату предмету звернення позивача та обґрунтованості складеного акта.

Натомість установлення остаточного результату повторної перевірки потребує комплексної оцінки всіх юридично значущих обставин уповноваженою комісією відповідно до вимог пункту 14.30 розділу XIV Інструкції № 170.

Суд не підміняє уповноважений орган у здійсненні покладених на нього повноважень і не визначає наперед результату повторної перевірки. Водночас відповідачі зобов`язані усунути встановлені судом порушення, повно та об`єктивно дослідити всі належні документи й обставини та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до вимог законодавства.

За наведених обставин належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідачів повторно провести перевірку його сімейного стану та за її результатами скласти і затвердити відповідний акт з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Водночас підстав для зобов`язання відповідачів підтвердити необхідність здійснення позивачем постійного догляду за ОСОБА_2 суд не встановив, оскільки це означало б визначення результату перевірки без завершення передбаченої законодавством процедури. Тому позовна вимога зобов`язального характеру підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що відповідачем не повній мірі доведено правомірність своїх дій, натомість доводи позивача частково обґрунтовані, як наслідок, позов належить до часткового задоволення.

Правові підстави для відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Також позивач також заявив про понесення витрат на професійну правничу допомогу орієнтовно в сумі 10000грн та повідомив, що докази їх розміру будуть подані у строки, встановлені КАС України. На момент ухвалення рішення доказів, які підтверджують розмір таких витрат та їх фактичне понесення, матеріали справи не містять. Тому питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цьому рішенні не вирішується.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо складення акта перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 від 26 червня 2026 року, яким не підтверджено факт здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 .

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затвердження акта перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 від 26 червня 2026 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно провести перевірку сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 щодо необхідності здійснення ним постійного догляду за його бабою ОСОБА_2 та за результатами такої перевірки скласти акт за формою, визначеною додатком 23 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в межах його компетенції вирішити питання щодо затвердження акта, складеного за результатами повторної перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 , відповідно до вимог законодавства та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 ) Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Т.О. Комшелюк