Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №420/8228/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8228/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови, викладеної в листі від 14.02.2025 №222/1/4/853, у наданні ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 р. за посадою на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 із зазначенням відомостей про розміри усіх видів грошового забезпечення, в тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції постанови КМУ від 14.07.2021 року №729), від 23.02.2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів»;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2025 р. за посадою на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 із зазначенням відомостей про розміри усіх видів грошового забезпечення, в тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції постанови КМУ від 14.07.2021 року №729), від 23.02.2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 25.03.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років. 02 січня 2025 року він звернувся із заявою до відповідача, в якій просив оформити та видати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2025 року, однак відповідач надав відмову, оскільки Кабінет Міністрів України рішення про зміну розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців у зв`язку із змінами розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня 2025 року не приймав. Також до Військової частини НОМЕР_1 з Головних управлінь Пенсійного фонду України списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до зазначеного Порядку, що є підставою для підготовки та подання відповідних довідок, не надходили. З 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14». Водночас, позивач вказує, що нова редакція абзацу першого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, яку затверджено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, містить тотожну за змістом та суттю норму (але іншою за формою - число замість формулювання), яка вже визнана судом протиправною і скасована, оскільки статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року – 1762 гривні. Абзац 3 статті 1-1 Закону України № 2262-ХІІ містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зміна умов чи норм пенсійного забезпечення підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону, а пункт 2 постанови КМУ від 12 травня 2023 року № 481 всупереч вимогам частини третьої статті 1-1, статті 43, частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ протиправно змінює умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців.

З посиланням на численну практику Верховного Суду позивач зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Відповідач з позовом не погодився та у відзиві на позовну заяву вказав, що оскільки Кабінет Міністрів України рішення про зміну розміру видів грошового забезпечення з 01 січня 2025 року не приймав, нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії до складу грошового забезпечення в розмірах, установлених законодавством, не вводилися, тому підстави для перерахунку пенсій відповідно до статті 63 Закону не виникли. У відповідача відсутня інформація, а позивачем не надано доказів того що станом на 01.01.2025 відбулись зміни розміру грошового забезпечення, як обов`язкової передумови для виникнення обов`язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії. Також до відповідача з головних управлінь Пенсійного фонду України списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком до зазначеного Порядку, що є підставою для підготовки та подання відповідних довідок, не надходили. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 внесено зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704 та викладено абзац перший у новій редакції, згідно якого розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 i 14, а не виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на календарний рік, як вказує позивач. Вимога позивача про зобов`язання відповідача надати йому довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 на умовах Постанови КМУ № 144 є протиправною та задоволенню не підлягає, оскільки зазначена Постанова КМУ не регулює питання підготовки довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025.

Також відповідач вказував, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває аналогічний спір між сторонами (справа № 420/6122/25), а відтак позов підлягає залишенню без розгляду.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 вказує, що підстави для залишення позову без розгляду відсутні, оскільки підстави позову у цій справі та справі № 420/6122/25 не є тотожними, а подання позовних заяв є проявом реалізації права на звернення до суду за захистом порушених прав. Позивач наполягає, що доводи відповідача про те, що розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2025 року не збільшився є помилковим та безпідставним та за аналогічних умов на виконання судових рішень відповідач видавав оновлені довідки розміру грошового забезпечення, з яких убачається, що кожного року розмір відповідного грошового забезпечення є змінним та більшим від попереднього.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України від сторін до суду не надходило.

Стосовно клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що тотожними визнаються позови, у яких одночасно збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

З матеріалів справи судом встановлено, що у даній справі позивач не погоджується із відмовою Військової частини НОМЕР_1 , оформленою листом від 14.02.2025 №222/1/4/853 стосовно відсутності правових підстав для оформлення та видачі довідки грошового забезпечення станом на 01.01.2025 року.

З КП «Діловодство спеціалізованого суду» Одеського окружного адміністративного суду вбачається, що ОСОБА_1 в межах справи № 420/6122/25 звертався до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 , оформленою листом від 14.02.2025 №222/1/4/853 щодо не оформлення та невидачі довідки грошового забезпечення станом на 01.01.2025 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2025 року у справі 420/6122/25 (залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025 року) у задоволенні позову відмовлено.

Разом з тим, судом враховано, що підстави позову у даній справі та справі №420/6122/25 не є аналогічними, оскільки у даній справі позивач зокрема посилається на те, що зміна умов чи норм пенсійного забезпечення постановою Кабінету Міністрів України №481 як підзаконним нормативно-правовим актом суперечить вимогам частини третьої статті 1-1, статті 43, частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Крім того, доводами позивача у даній справі є необхідність врахування судом висновків Верховного Суду відповідно до вимог статті 242 КАС України, які за переконанням позивача, є релевантними до спірних правовідносин.

У той же час, у справі № 420/6122/25 вказані підстави позову у цілому відсутні та позовні вимоги фактично обґрунтовані порушенням права позивача на отримання інформації, що як наслідок перешкоджає реалізації його прав і такі вимоги засновувалися на положеннях статтях 34 та 40 Конституції України, статтях 5 та 7 Закону України «Про інформацію», положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації».

За таких обставин, враховуючи те, що підстави позову у справах є відмінними, клопотання відповідача про залишення позову у даній справі без розгляду, задоволенню не підлягає.

Також суд не убачає підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України з тих же мотивів.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, ІІ група, інвалід армії.

01 січня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 року за посадою на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 із зазначенням відомостей про розміри усіх видів грошового забезпечення, в тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції постанови КМУ від 14.07.2021 року №729), від 23.02.2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів».

Листом за вих. № 222/1/4/853 від 14 лютого 2025 року Військова частина НОМЕР_1 за результатом розгляду заяви позивача повідомила, що згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в адміністративній справі № 826/6453/18), передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Кабінет Міністрів України рішення про зміну розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців у зв`язку із змінами розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня 2025 року, не приймав. Також до військової частини НОМЕР_1 з головних управлінь Пенсійного фонду України списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до зазначеного Порядку, що є підставою для підготовки та подання відповідних довідок, не надходили.

Додатково зазначено, що пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12 травня 2023 року) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються, виходячи з розміру 1762 гривні, та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 та 14.

Ураховуючи викладене, у військової частини НОМЕР_3 немає правових підстав для підготовки та надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2025 року для перерахунку пенсії.

Надати копію довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2025 року для перерахунку пенсії немає можливості, оскільки військова частина НОМЕР_3 її не виготовляла. Поряд з цим повідомлено, що постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" не регулює питання підготовки довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2025 року для перерахунку пенсії.

Водночас згідно із Законом України "Про звернення громадян" маєте право на оскарження прийнятого за заявою рішення в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону, шляхом подання скарги до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням. Рішення вищого державного органу, який розглядатиме скаргу, в разі незгоди з ним може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

Не погоджуючись із відмовою у видачі довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01 січня 2025 року, вважаючи її протиправною з підстав зазначених у позовній заяві, позивач звернувся до суду та просить захистити його порушене право у спосіб зобов`язання відповідача підготувати та надати довідку про розмір грошового забезпечення.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262-ХІІ.

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ).

Згідно із частинами першою та другою статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ).

Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45).

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Пунктом 2 Постанови №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до цієї постанови встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).

Пунктом 6 цієї постанови внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» . Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Тобто з 01.01.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовується така розрахункова величина, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнав протиправним та скасував пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Цією постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Неодноразово, зокрема Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у зразковій справі №400/6254/24 та Верховний Суд у постановах від 15.06.2023 у справі №380/13603/21, від 30.04.2025 у справі №620/9741/24 та інших вказували на те, що оскільки зміни, внесені Постановою №103, а саме до пункту 4 Постанови №704, визнано у судовому порядку нечинними, то з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року».

У цих та інших постановах Верховний Суд виходив з того, що положення пункту 4 Постанови №704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 у частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Отже, з 29.01.2020 чинна редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року».

У подальшому 12.05.2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704», пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Таким чином, з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.

Згідно з частинами першою - третьою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

З огляду на визначені в частинні третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 10.01.2023 у справі №340/507/22, наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

Таким чином, пункт 4 Постанови №704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і становить 3028,00 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2025 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та право на перерахунок пенсії на її підставі.

Конституційний Суд України неодноразово, зокрема у Рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 20.12.2016 №7-рп/2016 розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку.

У первинній редакції пункту 4 Постанови №704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Згідно з приписами статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Відповідно до пояснювальної записки до проєкту Постанови №704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Натомість пункт 4 Постанови №704 в редакції пункту 2 Постанови №481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови №704 як такої.

Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 Постанови №704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.

Приписи пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2025 у справі № 600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) та протягом усього періоду її дії (до 18.06.2025) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою № 481 та сформував висновок, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01.01.2024 відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.

У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на 1 січня календарного року в осіб із числа військовослужбовців виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.

Отже, відмова відповідача у підготовці і наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом 01.01.2025, є протиправною.

Разом із тим, суд не враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16 липня 2026 року по справі №320/29450/24, оскільки визнання у межах вказаної справи судами першої та апеляційної інстанцій протиправними та нечинними приписів постанови №481, та подальше скасування таких рішень судом касаційної інстанції не впливає на релевантність та застосовність у межах даної справи висновків Верховного Суду, викладених по справі №520/5814/24.

Вказані висновки ґрунтуються не на факті визначення нечинними приписів постанови №481, а на положеннях частин 1 3 ст. 7 КАС України, згідно яких суд зобов`язаний застосовувати акт вищої юридичної сили в разі невідповідності підзаконного нормативно-правового акта Конституції чи закону України. З огляду на це, у випадку встановлення невідповідності положень постанови Кабінету Міністрів України нормам Конституції та законів України суд вправі не застосовувати цю постанову навіть за умови її чинності.

Така правова позиція висловлена у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2026 року у справі №400/3817/26.

Водночас, суд не убачає достатніх правових підстав щодо зобов`язання відповідача підготувати та надати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2025 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 в редакції постанови КМУ від 14.07.2021 року №729, від 23.02.2022 року №144 з тих підстав, що спір у даній справі стосується наявності чи відсутності у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2025 року та позивачем не доведено, що на момент оформлення відповідної довідки відповідачем, з урахуванням наявних відомостей про проходження позивачем військової служби, вказані вимоги не будуть враховані. Тобто, на переконання суду, наразі вказані вимоги є передчасними та заявлені на майбутнє, а суд не надає превентивного захисту прав.

З урахуванням вищевказаного, суд задовольняє позов частково.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем правомірність прийнятого рішення не доведено, суд убачає достатні правові підстави для часткового задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат судом не встановлено, то суд не здійснює розподіл судових витрат у даній справі.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у підготовці та видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 станом на 01.01.2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням у ній посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та із обов`язковим зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2025 року, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 року за посадою на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням у ній посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та із обов`язковим зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2025 року, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Суддя М.М. Аракелян