Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №420/8210/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8210/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зарахування ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2004 р. по 01.06.2020 р. на посаді медсестри реанімаційного відділення у КП "Білозерська центральна районна лікарня" подвійному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2004 р. по 01.06.2020 р. на посаді медсестри реанімаційного відділення у КП "Білозерська центральна районна лікарня" подвійному розмірі та перерахувати пенсію з 16.02.2026 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.05.2020 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 16.02.2026 р. звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та зарахування у пільговому, подвійному обчисленні періоду її роботи з 01.01.2004 р. по 01.06.2020 р. на посаді медсестри реанімаційного відділення. Проте листом від 16.03.2026 р. відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, посилаючись на те, що ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи після 01.01.2004 р. Позивач не погоджується з такою відмовою, вважає її протиправною та такою, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки характер та умови її роботи на посаді медсестри реанімаційного відділення дають підстави для пільгового обчислення відповідного періоду стажу.

Ухвалою від 26.03.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

10.04.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, з 1 січня 2004 р. застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до ст. 60 Закону № 1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Враховуючи норми чинного законодавства ОСОБА_1 при призначені пенсії до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. За наявними в електронній пенсійній справі документами та даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, страховий стаж позивача становить - 61 рік 24 дні. Головним управлінням обчислено періоди роботи з 03.05.1991 р. по 31.12.2003 р. без врахуванням періодів відпустки без збереження заробітної плати зазначених в довідці № 823/8 від 01.06.2020 р. в подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону № 1788. Додатково зазначає, що згідно абз.2 ч.4 ст.24 Закону № 1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 р. застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, підстави для обчислення ОСОБА_1 страхового стажу в подвійному розмірі за період роботи медичною сестрою анестезійною реанімаційного відділення Білозерської центральної районної лікарні з 01.01.2004 р. по 31.05.2020 р. у Головного управління відсутні.

З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. № 1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058) з 25.05.2020 р.

16.02.2026 р. представник позивача звернувся із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив зарахувати період з 01.01.2004 р. по 31.05.2020 р. до страхового стажу роботи в подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії.

Листом від 16.03.2026 р. № 5460-3899/Г-02/8-2180/26 відповідач повідомив, що підстави для обчислення ОСОБА_1 страхового стажу в подвійному розмірі за період роботи медичною сестрою анестезійною реанімаційного відділення Білозерської центральної районної лікарні з 01.01.2004 р. по 31.05.2020 р. відсутні.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 29.02.1980 р.:

- запис № 4 від 03.05.1991 р. позивач переведена на посаду старшої медичної медсестри реанімаційного відділення;

- запис № 5 від 14.05.1996 р. позивач переведена на посаду медсестери анестезійно реанімаційного відділення.

Відповідно до довідки Комунального підприємства "Білозерська центральна районна лікарня" Білозерської районної ради від 01.06.2020 р. за вих.№123/8, позивач дійсно працювала на посаді медичної сестри хірургічного відділення Білозерської центральної районної лікарні з 06.04.1978 р. (наказ № 173 від 24.04.1978 р.) і звільнена з займаної посади з 01.05.1978 р. (наказ № 177 від 05.06.1978 р.) як тимчасово прийнята. З 22.07.1978 р. (наказ № 210 від 25.07.1978 р.) наказ № 210 від 25.07.1978 р. працювала на посаді медичної сестри хірургічного відділення Білозерської центральної районної лікарні. 3 05.01.1979 р. (наказ № 52 від 02.07.1979 р.) переведена на посаду медсестри-анестезистки хірургічного відділення. З 01.10.1982 р. (наказ № 71 від 26.10.1982 р.) переведена на посаду старшої медсестри хірургічного відділення. З 01.11.1985 р. (наказ № 163 від 01.11.1985 р.) переведена на посаду медсестри-анестезистки хірургічного відділення. 3 03.05.1991 р. (наказ № 33 від 29.04.1991 р.) переведена на посаду старшої медсестри реанімаційного відділення. 3 14.05.1996 р. (наказ № 41 від 06.05.1996 р.) переведена на посаду медсестри-анестезистки реанімаційного відділення де і працює по теперішній час.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За приписами ч.3 ст4 Закону України № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До набрання чинності Законом № 1058-IV умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначались Законом № 1788-XII.

За правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1788-XII, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ст.62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону №1788.

Статтею 60 Закону № 1788 передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" відносяться лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санаторно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я СРСР "Про подальше вдосконалення анестезіолого-реанімаційної допомоги населенню" № 841 від 11.06.1986 р., яким затверджено Положення про відділення (групу) анестезіології-реанімації лікувально-профілактичного закладу, у реанімаційній службі закладів охорони здоров`я існували: відділення (групи) анестезіології - реанімації, відділення реанімації та інтенсивної терапії, палати для реанімації та інтенсивної терапії.

При цьому згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 р. № 303 "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України" затверджено рекомендації щодо структури служби анестезіології та інтенсивної терапії в лікувально-профілактичних закладах України, згідно яких для виконання завдань, які стоять перед службою анестезіології, в лікувально-профілактичних закладах, де за штатними нормативами повинно бути не більше 3-х лікарів анестезіологів, разом з відповідною кількістю сестер-анестезисток організується анестезіологічна група. При наявності в лікарні чи пологовому будинку 75 ліжок хірургічного профілю, а в центральній районній лікарні та онкологічного диспансеру - 50 ліжок хірургічного профілю, встановлюється не менше однієї посади лікаря-анестезіолога. В лікарнях, які надають екстрену цілодобову медичну допомогу з числом ліжок хірургічного профілю не менше 200, в дитячих лікарнях - не менше 150, додатково встановлюється 3,75 посади лікарів-анестезіологів.

Отже, робота на посаді медсестри-анестезистки реанімаційно-анестезіологічного відділення також прирівняна до роботи в реанімаційних відділеннях.

Слід відмітити, що у відповідності до спеціального листа Міністерства охорони здоров`я України на адресу Пенсійного фонду України від 08.12.2006 р. № 10.01.09/2209 щодо віднесення окремих структурних підрозділів охорони здоров`я до відділень реанімації, робота в яких відповідно до ст.60 Закону № 1788-ХІІ зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, вказано що у реанімаційній службі закладів охорони здоров`я існували такі відділення: відділення (групи) анестезіології реанімації створювалися в лікарнях, які мали до 80% ліжок хірургічного профілю. В закладках, де кількість хірургічних ліжок менша і таке відділення не може бути створено за встановленими нормативами (пологові будинки з числом ліжок хірургічного профілю 75 і т.д.), організовувалися палати для реанімації і інтенсивної терапії з введенням посад лікарів анестезіологів реаніматологів та медичних сестер анестезіологів (наказ МОЗ СРСР від 19.08.1969 р. № 605 "Про поліпшення анестезіолого-реанімаційної служби в державі") та відділення реанімації і інтенсивної терапії.

Крім іншого, відповідно до листа-роз`яснення Пенсійного фонду України № 3544-03, у якому зазначено: "При вирішенні питання зарахування у подвійному розмірі періодів роботи у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я необхідно керуватися спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2002 р".

Відповідно до цього листа до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується час роботи у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів, оскільки наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.10.1997 № 303 "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України" відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення” (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.

Керуючись вищезазначеним до стажу роботи у подвійному розмірі за нормами статті 60 Закону №1788-ХІІ зараховуються періоди роботи у реанімаційних відділеннях; після перейменування відділень реанімацій, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 року № 303: у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії; групах анестезіології та інтенсивної терапії; відділеннях інтенсивної терапії.

В той же час, згідно зі ст.62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З аналізу наведених норм вбачається, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 29.02.1980 р.:

- запис № 4 від 03.05.1991 р. позивач переведена на посаду старшої медичної медсестри реанімаційного відділення;

- запис № 5 від 14.05.1996 р. позивач переведена на посаду медсестери анестезійно реанімаційного відділення.

Окрім того, відповідно до довідки Комунального підприємства "Білозерська центральна районна лікарня" Білозерської районної ради від 01.06.2020 р. за вих.№123/8, позивач дійсно працювала на посаді медичної сестри хірургічного відділення Білозерської центральної районної лікарні з 06.04.1978 р. (наказ № 173 від 24.04.1978 р.) і звільнена з займаної посади з 01.05.1978 р. (наказ № 177 від 05.06.1978 р.) як тимчасово прийнята. З 22.07.1978 р. (наказ № 210 від 25.07.1978 р.) наказ № 210 від 25.07.1978 р.) працювала на посаді медичної сестри хірургічного відділення Білозерської центральної районної лікарні. 3 05.01.1979 р. (наказ № 52 від 02.07.1979 р.) переведена на посаду медсестри-анестезистки хірургічного відділення. З 01.10.1982 р. (наказ № 71 від 26.10.1982 р.) переведена на посаду старшої медсестри хірургічного відділення. З 01.11.1985 р. (наказ № 163 від 01.11.1985 р.) переведена на посаду медсестри-анестезистки хірургічного відділення. 3 03.05.1991 р. (наказ № 33 від 29.04.1991 р.) переведена на посаду старшої медсестри реанімаційного відділення. 3 14.05.1996 р. (наказ № 41 від 06.05.1996 р.) переведена на посаду медсестри-анестезистки реанімаційного відділення де і працює по теперішній час.

Матеріалами справи підтверджується, що протягом оскаржуваного періоду, а саме з 01.01.2004 р. по 01.06.2020 р. позивач працювала в Комунального підприємства "Білозерська центральна районна лікарня" Білозерської районної ради на посаді медсестри-анестезистки реанімаційного відділення.

Таким чином, підсумовуючи наведене та зважаючи на встановлені обставини справи і наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано вимогу ст.60 Закону № 1788-ХІІ, оскільки період трудової діяльності позивача з 01.01.2004 по 01.06.2020 не зараховано до страхового стажу останнього у подвійному розмірі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 р. у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 р. у справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 р. у справі № 510/1593/16-а у яких суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов`язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічні висновки відображені у постанові Верховного Суду від 27.04.2023 р. у справі № 160/14078/22.

Таким чином, відмова відповідача у здійсненні позивачу перерахунку її пенсії, є протиправною та такою, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд–

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання (ВПО): АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, ЄДРПОУ 21295057) щодо зарахування ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання (ВПО): АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) період роботи з 01.01.2004 р. по 01.06.2020 р. на посаді медсестри реанімаційного відділення у КП "Білозерська центральна районна лікарня" подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, ЄДРПОУ 21295057) зарахувати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання (ВПО): АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) період роботи з 01.01.2004 р. по 01.06.2020 р. на посаді медсестри реанімаційного відділення у КП "Білозерська центральна районна лікарня" подвійному розмірі та перерахувати пенсію з 16.02.2026 р.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання (ВПО): АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко