Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №420/25955/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25955/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 25.08.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 21.08.2026) надійшла позовна заява представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за ВП №81111890 від 14.01.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 27.08.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду оформленої належним чином позовної заяви, відповідно до п. 3, 5 ч. 5 ст.160 КАС України, в якій має бути визначено ціну позову з уточненням позовних вимог, а також документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 2 662,40 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

08.09.2026 від представника позивача надійшла позовна заява в новій редакції (вх. №ЕС/102842/26) поданої до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за ВП №81111890 від 13.08.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

В обгрунтування зазначили, що сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 по справі № 420/25396/25, яке набрало законної сили 13.08.2026, ОСОБА_1 10.04.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023. Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 25950,00 грн. Сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/25396/25 за період з 01.02.2023 по 30.04.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 345376,58 грн і з 01.05.026 по 30.06.2026 — 18534,34 грн (поточна заборгованість) та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Частина нарахованої доплати пенсії зарахована на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 3575,00 грн (поточна заборгованість) та 536,00 грн (відкладена заборгованість) в квітні, травні та червні 2026 року за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень станом на 01.05.2026 було затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Відділ примусового виконання рішень було повідомлено рекомендованим листом Головного управління від 16.06.2026 №1500-0507-5/95100, що після доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 по справі №420/25396/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 буде виконано в межах повноважень, покладених на Головне управління. Проте, незважаючи на виконання судового рішення Головним управлінням в межах покладених повноважень, старшим державним виконавцем винесено постанову від 13.08.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

В якості додатку долучено платіжну інструкцію №3727 від 01.09.2026 про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Згідно даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» судовий збір за платіжною інструкцією №3727 від 01.09.2026 у розмірі 2662,40 грн зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою судді від 11.09.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та відкрити провадження у адміністративній справі; призначити судове засідання на 23 вересня 2026 року об 14 год 00 хв у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №23 (2-й поверх); витребувати від Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії матеріалів ВП №81111890.

Суд зазначає, що копія ухвали від 11.09.2026 була надіслана до електронного кабінету Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 .

Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від третьої особи станом на дату розгляду справи пояснення до суду не надходили.

Ухвала від 11.09.2026 в частині витребування матеріалів виконавчого провадження №81111890 залишилась невиконаною.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено таке.

Суд встановив, що згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС» документ в електронному вигляді – рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі №420/25396/25 зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №9/3-1497 від 11.06.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік з урахуванням раніше проведених виплат.

27.05.2026 Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Положаєм Віктором Євгеновичем було розглянуто виконавчий лист №420/25396/25 виданий 20.05.2026 Одеським окружним адміністративним судом та постановлено про відкриття виконавчого провадження №81111890; Пунктом 2 постанови боржника повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листом Головне управління ПФУ в Одеській області від 16.06.2026 за №1500-0507-5/95100 було повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому зазначили:

«…Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 по справі № 420/25396/25, яке набрало законної сили 06.11.2025, ОСОБА_1 10.04.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023.

Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 25950,00 грн.

Сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/25396/25 за період з 01.02.2023 по 30.04.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 345376,58 грн і з 01.05.026 по 30.06.2026 18534,34 грн (поточна заборгованість) та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

…Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік".

У зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з Державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України.

Частина нарахованої доплати пенсії зарахована на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 3575,00 грн (поточна заборгованість) та 536,00 грн (відкладена заборгованість) в квітні, травні та червні 2026 року за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями.

Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (копії перерахунків та розрахунку на доплату пенсії додаються).

Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.»

До позову було долучено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №1506023990 за період лютий 2023 року по квітень 2026 року сума виплати (утримання) становить 345376,58 грн; підстава для здійснення перерахунку: Рішення суду.

Постановою Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Положаєм Віктором Євгеновичем від 13.08.2026 у межах ВП №81111890.

Вказаною постановою встановлено, що: «Після перерахунку пенсії, боржник невиконує рішення суду в частині виплати поточної пенсії у зазначеному розмірі після перерахунку та виплати заборгованості, що свідчить про невиконання рішення суду.

Згідно із статтею 19 Закону №1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник фізична особа також про зміну місця роботи.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону №1404-VIII боржник зобов`язаний, зокрема:

- утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

- надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно ч.1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Станом на теперішній час до відділу не надано жодних відомостей (доказів) виконання рішення суду або поважності причин його невиконання, рішення суду залишається не виконаним, при цьому боржником не наведено причин поважності не виконання рішення суду у визначений судом спосіб та у встановлений виконавцем строк, зокрема постановою про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, обов`язок доведення поважності причин невиконання судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини.

Беручи до уваги вищезазначене слід дійти висновку про те, що законні вимоги виконавця ігноруються, рішення суду умисно не виконується без поважних причин.

Таким чином, боржник належним чином повідомлений про свій обов`язок щодо здійснення дій, направлених на виконання рішення суду не виконує його без поважних причин.»

Зазначеною, постановою за не виконання вимог виконавчого документа постановлено накласти на Головне управління ПФУ в Одеській області штраф на корить держави у розмірі 5100 грн; Пунктом 2 зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної дії виконавчого провадження та відповідних дій органу державної виконавчої служби являється Закон України «Про виконавче провадження».

За приписами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими згідно з цим Законом, а також рішеннями, які у відповідності до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює, серед іншого, законодавчо визначений комплекс певних дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012), а невиконання рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Так, примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів.

У силу вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1,3 ч.3 цієї ж статті регламентовано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», та накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Як передбачено положеннями ч.ч.1,2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Якщо ж рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом 3 робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно із ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі - 5100 грн. (для юридичних осіб), а в разі повторного невиконання рішення без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі - 10200 грн.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства в контексті цієї справи слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця та направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема, належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 у справі №420/70/19 зазначив, що визначальною умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання останнім виконавчого документа без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин та змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Поважність причин невиконання рішення суду оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №537/3986/16-а та від 21.01.2020 у справі №640/9234/19.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови від 13.08.2026 про накладення на боржника штрафу у межах виконавчого провадження №81111890, є встановлення державним виконавцем невиконання ГУ ПФУ в Одеській області судового рішення у справі №420/25396/25 без поважних причин протягом встановленого строку.

Як слідує зі змісту листа ГУ ПФУ в Одеській області від 16.06.2026 за №1500-0507-5/95100, рішення суду виконано частково, а саме: в частині проведення перерахунку пенсії.

В обґрунтування невиконання судового рішення в цій частині пенсійний орган посилається на відсутність бюджетного фінансування на виплату доплати до пенсії та вказує на те, що оскільки асигнування з Державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України, виплата нарахованої ОСОБА_1 пенсії буде здійснена по надходженню коштів з Державного бюджету України в порядку загальної черговості, після виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному Фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів Головному управлінню.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду, зокрема щодо відсутності фінансування, боржником до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не надавалось.

Таким чином, станом на 13.08.2026 (дату винесення постанови про накладення штрафу) ГУ ПФУ в Одеській області доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду по справі № 420/25396/25 до ВДВС не надано.

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу останнім було встановлено факт невиконання ГУ ПФУ в Одеській області судового рішення без поважних причин.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей та належних доказів щодо вчинення ГУ ПФУ в Одеській області належних дій, спрямованих на виконання рішення суду від 22.09.2025 по справі № 420/25396/25, зокрема відсутні докази про доведення до компетентних органів, наділених правом на виділення коштів по виплаті заборгованості ОСОБА_1 станом на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу останнім було встановлено факт невиконання ГУ ПФУ в Одеській області судового рішення без поважних причин.

Водночас, ГУ ПФУ в Одеській області, у даному випадку, фактично не заперечується і не спростовується факту невиконання на момент прийняття спірної постанови рішення суду, що набрало законної сили, в частині виплати нарахованих коштів за минулий період, а лише зазначається, що виплата таких коштів здійснюватиметься після отримання певного бюджетного фінансування.

Надаючи оцінку діям (рішенню) відповідача стосовно накладення на пенсійний орган штрафу, суд не залишає поза увагою той факт, що за змістом ст.ст.23,116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному БК України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БК України чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно з п.п.1,2 «Положення про управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління» (затв. постановою правління ПФУ від 22.12.2014 №28-2), Управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління є територіальними органами ПФУ. Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в АР Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими у відповідності до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.

Основними завданнями управління Фонду є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення, ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, та виконання інших завдань, визначених законом (п.3 Положення №28-2).

За приписами п.4 Положення №28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом ПФУ дійсно можливе лише за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

У той же час, ГУ ПФУ в Одеській області не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження направлення документів до ПФУ з метою вирішення питання про виділення коштів або ж їх перерозподілу.

Будь-яких доказів (станом на дату винесення спірної постанови про накладення штрафу) на підтвердження неможливості виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 по справі № 420/25396/25, у тому числі відносно відсутності фінансування, ГУ ПФУ в Одеській області до відповідача не надавалось.

Разом із тим, на переконання суду, саме боржник зобов`язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема, через відсутність коштів.

Проте, таких доказів позивач державному виконавцю не надав.

Крім того, державному виконавцю не було надано доказів, що сума доплати проведеної на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/25396/25 за період з 01.02.2023 по 30.04.2026 у розмірі 345376,58 грн обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації, вказаний доказ надало лише суду.

Повна відсутність інформації у державного виконавця щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, обсягу коштів, які сплачені позивачем стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про «непрозорість» процесу задоволення позивачем вимог стягувачів у виконавчих провадженнях та робить неможливим для державного виконавця оцінити поважність причини невиконання судового рішення в конкретному виконавчому провадженні. При цьому, обов`язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається саме на боржника, який і повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини.

У даному випадку, самостійно встановлена ГУ ПФУ в Одеській області неможливість виконати судове рішення, що набрало законної сили, не є поважною підставою для його невиконання. Як наслідок, доводи позивача про виконання саме в повному обсязі рішення суду від 22.09.2025 по справі № 420/25396/25 є безпідставними.

При цьому, варто наголосити, що здійснення розрахунку на доплату пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду в повному обсязі.

Більше того, позивачем не було надано і належних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, як не надано інформації щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, а також не зазначено, який обсяг коштів сплачений іншим стягувачам в порядку черговості надходження.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що спірна постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про накладення штрафу у винесена у виконавчому провадженні №81472062 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог ГУ ПФУ в Одеській області.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003р. у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 287 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул. Канатна, 83, код. ЄДРПОУ 20987385);

Відповідач – Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (65605, м. Одеса, вул. Хмельницького Богдана, буд. 34, код ЄДРПОУ 45862901);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

.