Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №420/6467/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6467/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє адвокат Сарсаков Станіслав Олександрович, звернулася до суду з позовом до Міністерства охорони здоров`я України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я України, яка полягає у нескладенні та невнесенні на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства охорони здоров`я України подання згідно зі ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» для вирішення питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (далі - ДСУ «ООБСМЕ») за результатами розгляду скарги від 26.12.2025, поданої в інтересах ОСОБА_1 ;

зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України скласти та внести на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства охорони здоров`я України подання згідно зі ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» для вирішення питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» за результатами розгляду скарги від 26.12.2025, поданої в інтересах ОСОБА_1 .

Позовні вимоги умотивовує тим, що в якості потерпілої бере участь у розгляді кримінального провадження № 12022162250000808 від 19.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом загибелі ОСОБА_2 . У цьому кримінальному провадженні судовими експертами Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» та його правонаступника - Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» були проведені судово-медичні експертизи, під час проведення яких експертами допущені порушення законодавства, що мають ознаки дисциплінарних проступків. У зв`язку з цим представником позивача 26.12.2025 подано до Міністерства охорони здоров`я України було подано скаргу в порядку статті 14 Закону України «Про судову експертизу» для вирішення питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів. Листом від 23.02.2026 № 06.4/8812/2-26, який надійшов засобами електронного зв`язку 23.02.2026, Міністерство охорони здоров`я України фактично повідомило, що подання для вирішення питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів не складалось та на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві охорони здоров`я України не вносилось, у тому числі з тих підстав, що по тим самим питанням раніше вже була проведена комісійна перевірка, а тому не вбачається правових підстав для ініціювання повторної комісійної перевірки. Наведені обставини позивач розцінює як допущену відповідачем протиправну бездіяльність, яка полягає у нескладенні та невнесенні на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві охорони здоров`я України подання для вирішення питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів за наявності для цього законодавчих підстав.

Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 16.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 02.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства охорони здоров`я України про закриття провадження у справі.

17.04.2026 відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги не визнає і просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що представник позивача подав скаргу, в якій просив скласти та внести на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві охорони здоров`я України подання для вирішення питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів ДСУ «ООБСМЕ» (як правонаступника КУ «ООБСМЕ») ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших за вчинення порушень законодавства під час проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12022162250000808 від 19.11.2022 зі складанням висновків експертів та висновків експертних досліджень, що мають ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 8, 11 частини 3 статті 14 Закону України «Про судову експертизу». На переконання відповідача, у скарзі позивач фактично вимагає перевірки обґрунтованості висновків експертів, що прямо заборонено законом під час дисциплінарного провадження та є предметом кримінального процесу, а не адміністративного провадження в Міністерстві охорони здоров`я України. Скарга позивача є припущеннями щодо якості експертиз, які повинні перевірятись стороною кримінального провадження, у тому числі шляхом призначення повторних чи комісійних експертиз, допиту експертів, оцінки доказів у судовому порядку. Факт проведення комплексної експертизи в межах кримінального провадження, на який посилається позивач, не є доказом дисциплінарного проступку, а свідчить саме про процесуальний спосіб усунення розбіжностей чи сумнівів у висновках. Відповідач наголошує, що не допускав бездіяльності, оскільки позивачу було надано відповідь у строки та відповідно до вимог законодавства.

21.04.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначає, що відповідачем не спростовано фактичні обставини, що є підставами позову, а також не доведено, що від нього вимагається вчинення дій, які виходять за межі його повноважень.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є потерпілою у кримінальному провадженні № 12022162250000808 від 19.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом загибелі ОСОБА_2 .

В межах кримінального провадження та на підставі постанов слідчих СВ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області судовими експертами Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (правонаступником якого є Державна спеціалізована установа «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи») проведено низку судово-медичних експертиз.

Уважаючи, що судовими експертами було допущено порушення кримінального процесуального законодавства, а також законодавства з питань проведення судових експертиз, що може свідчити про вчинення експертами дисциплінарних проступків представник позивача 10.06.2025 звернувся із скаргою до Міністерства охорони здоров`я України.

У відповідь на вказану скаргу листом від 08.07.2025 № 29//11257 Міністерство охорони здоров`я України повідомило про відсутність правових підстав щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судово-медичних експертів.

Позивач розцінила цю відповідь як бездіяльність та звернулась до суду із позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я України, що полягає у нескладенні та невнесенні на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства охорони здоров`я України подання згідно зі статтею 14 Закону України «Про судову експертизу» для вирішення питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» за дії, що мають ознаки дисциплінарних проступків, про які було повідомлено у скарзі від 10.06.2025, поданої в інтересах ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України скласти та внести на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства охорони здоров`я України подання згідно зі статтею 14 Закону України «Про судову експертизу» для вирішення питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» за дії, що мають ознаки дисциплінарних проступків, про які було повідомлено у скарзі від 10.06.2025, поданої в інтересах ОСОБА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі № 420/30730/25, яке набрало законної сили 22.01.2026, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас, 26.12.2025 представник позивача подав до Міністерства охорони здоров`я України скаргу аналогічного змісту, в якій просив скласти та внести на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві охорони здоров`я України подання для вирішення питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів ДСУ «ООБСМЕ» (як правонаступника КУ «ООБСМЕ») ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших за вчинення порушень законодавства під час проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12022162250000808 від 19.11.2022 зі складанням висновків експертів та висновків експертних досліджень, що мають ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 8, 11 частини 3 статті 14 Закону України «Про судову експертизу».

Скарга мотивована порушеннями, допущеними судовими експертами Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» під час проведення судово-медичної експертизи, призначеної у кримінальному провадженні№ 12022162250000808.

Стисло суть наведених представником позивача у скарзі порушень полягає в такому:

- у висновку експертного медико-криміналістичного дослідження № 64 від 16.02.2024 експерт ОСОБА_3 в порушення статті 102 КПК України та вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» не виклала докладного опису проведених досліджень, у тому числі щодо застосованих методів на визначення типу (виду) вогнепальної зброї та режиму стрільби тощо, відомостей про отримані фактичні дані, експертна оцінка яких, згідно з науковими працями, дозволила стверджувати про стрільбу автоматичною чергою з автоматичної зброї, а тому не містить науково обґрунтованої відповіді на поставлене питання, що може свідчити про вчинення експертом ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 11 частини 3 статті 14 Закону України «Про судову експертизу», а саме порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;

- експертом Клименком О.С. в порушення статті 102 КПК України та вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» було складено висновок експерта № 200 від 06.03.2024, який не містить докладного опису проведених досліджень, у тому числі застосованих методів на визначення типу (виду) вогнепальної зброї та режиму стрільби тощо, за допомогою яких були спричинені вогнепальні поранення, відомостей про отримані фактичні дані, експертна оцінка яких, згідно з науковими працями, дозволила стверджувати про стрільбу автоматичною чергою з автоматичної зброї, а також докладного опису проведених досліджень, у тому числі застосованих методів на визначення часу і обставин спричинення ушкоджень, виявлених на гортані, відомостей про отримані фактичні дані, експертна оцінка яких, згідно з науковими працями, дозволила стверджувати про те, що 6 ушкодження не мають ознак завдання при житті, а отже не містить науково обґрунтованої відповіді на поставлені запитання, що може свідчити про вчинення експертом ОСОБА_4 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 11 частини 3 статті 14 Закону України «Про судову експертизу», а саме порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;

- експертною комісією під головуванням експерта Плєвінскіса П.В. та за участю експерта Калити Г.А. в порушення статей 94, 102 КПК України та вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» було складено висновок експерта № 153 від 14.06.2024, в якому замість експертної оцінки обставинам, що вимагає спеціальних знань у сфері судової медицини, було надано юридичну оцінку доказам кримінального провадження, частина з яких безпідставно була відхилена, а також який не містить докладного опису проведених досліджень, у тому числі застосованих методів на визначення калібру кулі, типу та зразку вогнепальної зброї, режиму стрільби, положення зброї відносно потерпілого тощо, відомостей про отримані фактичні дані, експертна оцінка яких, згідно з науковими працями, дозволила стверджувати про завдання вогнепальних поранень пострілом автоматичною чергою з автомату АК-74 № 5479105, а отже не містить науково обґрунтованої відповіді на поставлене питання в межах кваліфікації експертів, що може свідчити про вчинення експертною комісією під головуванням експерта Плєвінскіса П.В. та за участю експерта ОСОБА_3 дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 11 частини 3 статті 14 Закону України «Про судову експертизу», а саме вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права, та порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;

- експертною комісією під головуванням експерта Житкевич В.І. в порушення статті 102 КПК України та вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» було складено висновок експерта № 226 від 02.09.2024, який не містить докладного опису проведених досліджень, у тому числі застосованих методів на визначення калібру кулі, типу та зразку вогнепальної зброї, режиму стрільби, положення зброї відносно потерпілого тощо, відомостей про отримані фактичні дані, експертна оцінка яких, згідно з науковими працями, дозволила стверджувати про завдання вогнепальних поранень пострілом автоматичною 9 чергою з автомату АК-74 і не містить науково обґрунтованої відповіді на поставлене питання, а також експерт ОСОБА_5 в порушення вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» як завідувач медико-криміналістичного відділення не забезпечила належне зберігання 3-х клаптів шкіри, вилучених від трупа ОСОБА_2 , що призвело до їх втрати у зв`язку з достроковим знищенням, що може свідчити про вчинення членами експертної комісії та безпосередньо експертом ОСОБА_5 дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 8, 11 частини 3 статті 14 Закону України «Про судову експертизу», а саме порушення порядку зберігання та поводження з об`єктами дослідження, що призвело до їх втрати, та порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;

- експертом ОСОБА_5 в порушення статті 102 КПК України та вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» було складено висновок експерта № 335 10 від 23.08.2024, в якому наведено недостовірну інформацію і який не містить докладного опису проведених досліджень, у тому числі застосованих методів на визначення калібру кулі, типу та зразку вогнепальної зброї, режиму стрільби, положення зброї відносно потерпілого тощо, відомостей про отримані фактичні дані, експертна оцінка яких, згідно з науковими працями, дозволила стверджувати про завдання вогнепальних поранень пострілом автоматичною чергою з автомату АК-74, а отже не містить науково обґрунтованої відповіді на поставлене питання, що може свідчити про вчинення експертом ОСОБА_5 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 11 частини 3 статті 14 Закону України «Про судову експертизу», а саме порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта.

У відповідь на скаргу Міністерство охорони здоров`я України листом від 23.02.2026 №06.4/8812/2-26 з посиланням на норми Положення про експертно-кваліфікаційні комісії установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 20.07.2018 № 1361 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо проведення атестації та присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів» і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1193/32645, повідомило скаржника, що підставою для розгляду питань в експертно-кваліфікаційній комісії щодо позбавлення працівника Установи кваліфікації судового експерта і кваліфікаційного класу судово-медичного експерта, є подання його безпосереднього керівника стосовно результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або нормативно-правових актів щодо проведення судово-медичної експертизи. Враховуючи, що з питань, порушених у представником позивача, раніше вже була проведена відповідна експертна комісійна перевірка, утворена на підставі наказу Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 06.09.2024 № 131-ОД «Про проведення перевірки за скаргою ОСОБА_7 », за результатами якої перевірку завершено та складено і затверджено висновок комісії від 04.10.2024, Міністерство охорони здоров`я України не вбачало правових підстав для ініціювання повторної комісійної перевірки з тотожних питань, оскільки вони вже були розглянуті у межах діяльності відповідної комісії.

Уважаючи, що цим самим відповідач допустив протиправну бездіяльність, позивач звернулась до суду із цим позовом.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Законом України від 25.02.1994 №4038-XII «Про судову експертизу» (далі – Закон №4038-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Згідно із статтею 2 Закону №4038-XII законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів. Прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері судово-експертної діяльності здійснюються відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 1 Закону №4038-XII установлено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина 1 статті 7-1 Закону №4038-XII).

Відповідно статті 5 Закону №4038-XII під час проведення судових експертиз (обстежень і досліджень) об`єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно для дослідження.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження (стаття 3 Закону №4038-XII).

Також цим Законом передбачені гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку та у статті 4 передбачено що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються:

визначеним законом порядком призначення судового експерта;

забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;

існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду;

створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;

кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків;

можливістю призначення повторної судової експертизи;

присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Згідно статті 7 Закону №4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать:

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України;

експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

За змістом статті 8 Закону №4038-XII організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші державні органи, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Міністерства та інші державні органи здійснюють у визначеному ними порядку контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності державними спеціалізованими установами, що належать до сфери їх управління.

Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 10 Закону №4038-XII судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 12 Закону №4038-XII незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний: 1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та об`єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Відповідно до частин з першої по шістнадцяту статті 14 Закону №4038-XII судовий експерт на підставах та в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності.

Судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком є:

1) самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи;

2) проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника у разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі;

3) передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;

4) порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи;

5) вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права;

6) невиконання судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта;

7) ухилення судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, від проведення перевірки його діяльності та/або перешкоджання ним проведенню такої перевірки;

8) порушення порядку зберігання та поводження з об`єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження;

9) застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку;

10) неповідомлення у встановленому законодавством порядку держателю державного Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до такого реєстру за повідомленням судового експерта;

11) порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;

12) невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов`язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

За вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:

попередження;

тимчасове, строком до одного року, зупинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;

припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.

При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

Питання дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядається експертно-кваліфікаційною комісією, що утворюється в порядку, визначеному цим Законом.

Підставою для розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта є подання міністерства або іншого державного органу, що здійснює організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, або уповноважених цими державними органами суб`єктів, які організаційно забезпечують діяльність експертно-кваліфікаційних комісій.

Подання готується за результатами розгляду скарг осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, інших правовідносин, до яких залучено судового експерта, на дії (бездіяльність) судового експерта, а також документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням судовими експертами законодавства з питань судово-експертної діяльності, які містять обґрунтовану інформацію щодо наявності в діях (бездіяльності) судового експерта ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною третьою цієї статті. Подання вноситься на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії не пізніше 15 календарних днів з дня надходження відповідних матеріалів.

Процедура розгляду експертно-кваліфікаційною комісією питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:

розгляд питання щодо відкриття дисциплінарного провадження;

розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

Питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядається експертно-кваліфікаційною комісією протягом розумного строку, але не більше 45 календарних днів з дня надходження подання. Строк розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності може бути продовжений рішенням експертно-кваліфікаційної комісії за заявою учасника дисциплінарного провадження, який наполягає на своїй участі в засіданні експертно-кваліфікаційної комісії, але з поважних причин не може бути на ньому присутнім.

Розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта не може стосуватися перевірки повноти, обґрунтованості та об`єктивності висновку судового експерта. Заяви, клопотання, подані під час засідання експертно-кваліфікаційної комісії, розглядаються невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання.

Заяви, клопотання, подані у дисциплінарному провадженні в інший час, ніж передбачено частиною одинадцятою цієї статті, розглядаються на найближчому засіданні експертно-кваліфікаційної комісії.

Судовий експерт, щодо якого відкрито дисциплінарне провадження, повідомляється про місце і час засідання експертно-кваліфікаційної комісії не менше ніж за п`ять робочих днів до дня засідання.

Судовий експерт має право брати участь у засіданні експертно-кваліфікаційної комісії з розгляду питання щодо його дисциплінарної відповідальності, ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження, надавати пояснення та/або заперечення у письмовій чи усній формі, подавати заяви, клопотання, інші документи з питання, що розглядається, користуватися іншими правами, передбаченими законом.

За рішенням експертно-кваліфікаційної комісії в її засіданні можуть брати участь й інші особи, якщо їхня участь сприятиме забезпеченню об`єктивності та повноти розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до цього Закону визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

За змістом статті 17 Закону №4038-XII для вирішення питань щодо присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю, присвоєння кваліфікаційного класу, тимчасового зупинення, поновлення та припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю, а також щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів при міністерствах та інших державних органах, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, утворюються експертно-кваліфікаційні комісії, які діють відповідно до цього Закону та положень про них, затверджених відповідним міністерством або іншим державним органом.

Склад експертно-кваліфікаційної комісії затверджується керівником відповідного міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні спеціалізовані установи.

До складу експертно-кваліфікаційної комісії входять представники міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність, та судові експерти, які мають досвід роботи у сфері судово-експертної діяльності не менше п`яти років.

До складу експертно-кваліфікаційної комісії можуть бути включені фахівці у відповідній галузі знань наукових установ, закладів вищої освіти, державних органів та установ.

Строк повноважень члена експертно-кваліфікаційної комісії становить не більше п`яти років. Особа не може бути членом експертно-кваліфікаційної комісії більше ніж два строки поспіль.

Очолює експертно-кваліфікаційну комісію голова, який обирається на засіданні експертно-кваліфікаційної комісії з числа її членів шляхом таємного голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів експертно-кваліфікаційної комісії.

Голова експертно-кваліфікаційної комісії має заступника, який обирається в такому самому порядку, що й голова експертно-кваліфікаційної комісії, та здійснює повноваження голови у разі його відсутності.

Експертно-кваліфікаційна комісія може здійснювати свої повноваження через кваліфікаційну та дисциплінарну палати, які утворюються в її складі. Такі палати формуються з дотриманням вимог цього Закону щодо експертно-кваліфікаційної комісії. У такому разі рішення приймаються відповідною палатою експертно-кваліфікаційної комісії.

Спори, пов`язані з рішенням експертно-кваліфікаційної комісії (кваліфікаційної або дисциплінарної палати експертно-кваліфікаційної комісії), вирішуються в судовому порядку

На час виникнення спірних правовідносин діяв наказ Міністерства охорони здоров`я України від 20.07.2018 № 1361 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо проведення атестації та присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1191/32643, яким відповідно до статті 71 Основ законодавства України про охорону здоров`я, статей 8, 16, 17 Закону України «Про судову експертизу», абзацу вісімдесят сьомого підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, було затверджено Положення про експертно-кваліфікаційні комісії установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи; Порядок проведення атестації працівників установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи, для присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта; Порядок позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів працівникам установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи; Порядок присвоєння кваліфікаційних класів судово-медичних експертів працівникам установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи.

Так, за змістом пунктів 1, 2, 4, 6 затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 20.07.2018 № 1361 «Положення про експертно-кваліфікаційні комісії установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи», це Положення визначає організаційні засади, завдання та порядок діяльності експертно-кваліфікаційних комісій (далі - ЕКК), що діють при установах, в яких проводяться судово-медичні експертизи (далі - Установа).

Основним завданнями ЕКК є визначення рівня професійної підготовленості працівників Установ шляхом їх атестації з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів.

Персональний склад ЕКК затверджується наказом Установи. Склад ЕКК формується з голови, заступника голови, секретаря та членів ЕКК (усього не менш, ніж 11 осіб). До складу ЕКК входять фахівці та/або наукові працівники, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п`яти років. Серед них має бути фахівець з процесуальних питань судової експертизи.

Позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів проводиться відповідно до Порядку позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів працівникам установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 20 липня 2018 року № 1361.

У свою чергу, пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 12, 13 Порядку позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів працівникам установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 20 липня 2018 року № 1361 визначено, що цей Порядок визначає процедуру позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів працівникам установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи (далі - Установа).

Рішення щодо позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів приймають експертно-кваліфікаційні комісії Установ (далі - ЕКК), які діють відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи, та Порядку атестації працівників установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи, для присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 20 липня 2018 року № 1361.

Підставою для розгляду питань в ЕКК щодо позбавлення працівника Установи кваліфікації судового експерта і кваліфікаційного класу судово-медичного експерта, є подання його безпосереднього керівника стосовно результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або нормативно-правових актів щодо проведення судово-медичної експертизи.

Підставою для розгляду питань в ЕКК щодо позбавлення кваліфікації судового експерта - керівника Установи і кваліфікаційного класу судово-медичного експерта - керівника Установи, є подання органу управління Установи стосовно результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або нормативно-правових актів щодо проведення судово-медичної експертизи.

До подання додаються документи, що містять інформацію та свідчать про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або нормативно-правових актів щодо проведення судово-медичної експертизи.

Рішення про винесення на розгляд ЕКК питання щодо позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційного класу судово-медичного експерта приймається головою ЕКК. Не пізніше ніж за три робочих дні до засідання ЕКК, голова ЕКК зобов`язаний ознайомити судового експерта з поданими матеріалами.

Працівники Установ позбавляються кваліфікації судового експерта рішенням ЕКК з моменту його виготовлення, але не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня оголошення рішення.

Працівники Установ позбавляються кваліфікаційного класу судово-медичного експерта відповідно до наказу керівника Установи за результатами рішення ЕКК. Керівник Установи позбавляється кваліфікаційного класу судово-медичного експерта відповідно до наказу органу управління Установи.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин стаття 14 Закону №4038-XII визначала, що питання дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядається експертно-кваліфікаційною комісією, що утворюється в порядку, визначеному цим Законом, а порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до цього Закону визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

При цьому прийняті Міністерством охорони здоров`я України нормативні акти і, в першу чергу, згаданий вище наказ від 20 липня 2018 року № 1361, не передбачали і не врегульовували порядку розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до Закону №4038-XII, а визначали лише порядок позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів, відповідно до якого рішення щодо позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів приймали експертно-кваліфікаційні комісії Установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи та на підставі подання безпосереднього керівника Установи щодо позбавлення працівника Установи кваліфікації судового експерта і кваліфікаційного класу судово-медичного експерта.

Водночас, лише наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.01.2026 № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2026 за № 410/45804 та який набрав чинності 14.04.2026, було затверджено Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві охорони здоров`я України, порядок проведення атестації та призначення дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Пунктами 3 та 4 розділу VІІІ затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.01.2026 № 102 «Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві охорони здоров`я України, порядок проведення атестації та призначення дисциплінарної відповідальності судових експертів» вже було у відповідності із статтями 8, 14, 16– 17 Закону України «Про судову експертизу» (у редакції Закону України № 4017-IX від 10.10.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру») визначено, що підставою для розгляду ЕКК МОЗ питання щодо відкриття дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу МОЗ та/або керівника ДСУ СМЕ. Подання готується за результатами попереднього розгляду скарг осіб, які є / були учасниками справи, або кримінального провадження, інших правовідносин, до яких залучено судового експерта, на дії (бездіяльність) судового експерта, а також документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності, які містять обґрунтовану інформацію щодо наявності в діях (бездіяльності) судового експерта ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною третьою статті 14 Закону України «Про судову експертизу». Попередній розгляд скарги та документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності, здійснюється на предмет їх відповідності вимогам, визначеним пунктом 5 цього розділу. До подання додаються наявні документи, що містять інформацію про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку. Подання вноситься на розгляд ЕКК МОЗ не пізніше 15 календарних днів з дня надходження відповідних матеріалів.

Склад Експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві охорони здоров`я України було затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.06.2026 №755.

Таким чином, на час розгляду скарги представника позивача від 26.12.2025 був відсутній у розумінні Закону №4038-XII суб`єкт, уповноважений розглядати питання щодо притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності (Експертно-кваліфікаційна комісія при Міністерстві охорони здоров`я України) та на розгляд якого представник позивача вимагав скласти і внести на розгляд подання для вирішення питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів ДСУ «ООБСМЕ» (як правонаступника КУ «ООБСМЕ») ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших за вчинення порушень законодавства під час проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12022162250000808 від 19.11.2022 зі складанням висновків експертів та висновків експертних досліджень, що мають ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 8, 11 частини 3 статті 14 Закону України «Про судову експертизу».

Так само відповідний суб`єкт був відсутній та порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до Закону №4038-XII не був визначений і на час звернення позивача до суду із цим позовом.

При цьому й Міністр охорони здоров`я не був безпосереднім керівником судових експертів, яких позивач прагне притягнути до дисциплінарної відповідальності, а отже відповідач був позбавлений можливості скласти і унести на розгляд не існуючої на той час Експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві охорони здоров`я України подання для вирішення питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів ДСУ «ООБСМЕ».

Суд враховує висловлені у подібних, але не однакових правовідносинах висновки Верховного Суду у постанові від 10 травня 2018 року у справі №826/2169/17 (пункти 89 - 97), а саме: « … Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; пункт 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та пункт 1 резолютивної частини Рішення № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Системне тлумачення ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує «кожному» захист «своїх прав», які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Адже саме в такому контексті сформульовано ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.

Отже гарантоване ст. 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У справах, які стосуються оскарження рішень органів, які мають дисциплінарні повноваження, Верховним Судом сформовано загальний підхід, за яким оскарженню, зокрема, у судовому порядку підлягають ті рішення дисциплінарного органу, які прийнято за результатами дисциплінарного провадження і право на таке оскарження має суб`єкт цього дисциплінарного провадження. Особи, за дисциплінарною скаргою яких дисциплінарний орган приймає рішення, не є суб`єктами дисциплінарного провадження і не наділені правом на оскарження рішень дисциплінарного органу як за результатами дисциплінарного провадження, так і стосовно вирішення питання про його відкриття.

Такий підхід, зокрема, застосовується у справах стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів (постанови Верховного Суду України від 01.08.2017 (справа № 21-3827а16) та від 31.10.2017 (справа № П/800/413/16) та прокурорів (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 800/554/17, залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018).

Відповідно до п. 19 Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів і п. 21 Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів рішення комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

З огляду на загальний підхід Верховного Суду до оскарження рішень у дисциплінарних справах щодо прокурорів та суддів, Суд вважає за можливе застосовувати його і щодо судових експертів.

Отже, особа, яка подала скаргу, повідомила про ознаки порушення з боку судового експерта, стала ініціатором дисциплінарного провадження, не може оскаржувати результати такого провадження до суду.

Особа реалізує своє право на звернення зі скаргою з моменту подання такої скарги. Праву на скаргу кореспондує обов`язок відповідного органу розглянути скаргу, вирішити її і повідомити заявника про результат. Невиконання цих обов`язків порушує право особи на скаргу, яке може бути захищене в порядку адміністративного судочинства.

Водночас, право на скаргу не включає в себе «право» на задоволення скарги. Не усі скарги є обґрунтованими і не усі обґрунтовані скарги потребують саме такого реагування, яке вимагає заявник. Характер реагування на скаргу визначається органом, який її розглядає, у межах повноважень, визначених законом.

Заявник може залишитися не задоволений результатом розгляду скарги. Проте, це не свідчить про протиправність дій, пов`язаних із розглядом скарги, і порушення прав та інтересів заявника з боку суб`єкта владних повноважень ... ».

Отже, відповідач правомірно діяв на підставі чинних на той час нормативних актів, зокрема, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 20.07.2018 № 1361 «Положення про експертно-кваліфікаційні комісії установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи», «Порядку позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів працівникам установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи», надавши представнику позивача відповідь листом від 23.02.2026 №06.4/8812/2-26, в якому повідомив скаржника, що підставою для розгляду питань в експертно-кваліфікаційній комісії щодо позбавлення працівника Установи кваліфікації судового експерта і кваліфікаційного класу судово-медичного експерта, є подання його безпосереднього керівника стосовно результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або нормативно-правових актів щодо проведення судово-медичної експертизи, а з урахуванням результатів раніше проведеної для розгляду скарги представника позивача експертної комісійної перевірки відсутні підстави для ініціювання повторної комісійної перевірки з тотожних питань.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Згідно з правилами статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

.