Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №380/21680/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 рокусправа № 380/21680/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 30.09.2025 р. за № 1300-5504-8/127288 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі продажу квартири від 14.08.2025 р. у розмірі 27940,49 грн.

Представник позивача в обґрунтування позову вказав, що позивач разом із ОСОБА_2 , придбали у рівних частинах квартиру. Зазначив, що позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 27940,49 грн. Повідомив, що відповідач відмовив у задоволенні заяви про повернення сплаченого збору, оскільки до заяви не долучено відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, та даними про невикористання житлових чеків для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, тому немає підстав для формування подання на повернення помилково або надмірну зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету. Позивач вважає такі дії протиправними, тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 03.11.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив, у якому проти позову заперечив. Вказав, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, яка набрала чинності 26.09.2020 та внесено зміни до Порядку № 1740. Згідно із Пунктом 15-3 Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто даним пунктом саме на нотаріусів покладено обов`язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. З аналізу наведених норм права випливає, що позивачка сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з підстав того, що Нотаріус вчинив дії, які суперечать чинному законодавству, адже громадяни які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Тому, питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. До компетенції органів Пенсійного фонду України не належить питання підтвердження факту придбання особою житла вперше. Просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відзиву або заперечень на позовну заяву на адресу суду не надала. Про розгляд справи повідомлена належним чином.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (покупці) укладено Договір купівлі-продажу квартири (далі - Договір).

ОСОБА_1 згідно Договору купівлі-продажу квартири від 14.08.2025 придбав квартиру АДРЕСА_1 у спільну часткову власність з ОСОБА_2 на вулиці Тарнавського М. генерала у місті Львові Львівської область.

Пунктом 6 вказаного Договору встановлено, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 4981788,00 грн (чотири мільйони дев`ятсот вісімдесят одну тисячу сімсот вісімдесят вісім гривень 00 копійок).

Вищевказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Лозницькою Лесею Романівною.

Перед укладенням договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості 1/2 частки квартири у розмірі 27940,49 грн, що підтверджується копією квитанції, наявною в матеріалах справи.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив сформувати та подати подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі продажу квартири від 14.08.2025 у розмірі 27940,49 грн.

Відповідач листом № 1300-5504-8/127288 від 30.09.2025 повідомив позивача про відсутність підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів до бюджету, оскільки до заяви не долучено відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Позивач вважає таку відмову протиправною, тому звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом 1 пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до абзацу 2 пункту 9 статті 1 цього Закону нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Абзацом 3 пункту 9 статті 1 вищевказаного Закону встановлено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналогічні положення містяться у п. 15-1 та абз.1 п. 15-3 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Абзацом 2 пункту 15-3 Порядку №1740 встановлено, що документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Відповідно до підпункту «б» п.15-2 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова № 866), зокрема, доповнено п.15-2 вказаного Порядку підпунктами «в» і «г» такого змісту:

«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».

Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:

«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26 вересня 2020 року.

З системного аналізу вищевказаних правових норм слідує, що з 26 вересня 2020 року законодавцем конкретизовано та деталізовано законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Таким чином, починаючи з 26 вересня 2020 року в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз. 4 п.5-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.

До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом «в» п. 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.

Тобто, законодавець, у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком №1740 для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.

З матеріалів справи слідує, що позивач до заяви від 16.09.2025, направленої відповідачу долучив:

1) договір купівлі-продажу квартири від 14.08.2025;

2) Витяг з державного реєстру речових прав № 439522971 від 14.08.2025;

3) платіжну інструкцію від 14.08.2025;

4) довідки № 105.40.057-05/111970/2025 від 01.09.2025;

5) Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 441292804 від 28.08.2025;

6) довідку про відкриття рахунку на ім`я ОСОБА_1 :

7) паспорт громадянина України та ідентифікаційний номер.

Відповідно до довідки № 105.40.057-05/111970/2025 від 01.09.2025, виданої філією Житомирського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" позивач у списках громадян на приватизацію житла та використання житлових чеків не значиться за період:

- з 09.10.1995 по 03.09.2010 за адресою: Житомирська обл., Звягельський район (попередня назва Новоград-Волинський район), село Калинівка, вул. Зарічна, б.9;

- з 03.09.2010 по 25.06.2014 за адресою Житомирська обл., м. Звягель (попередня назва м. Новоград-Волинський), вул. Левченка, б.2;

- з 22.10.2014 до даного часу за адресою: Житомирська обл., Звягельський район (попередня назва Новоград-Волинський район), село Калинівка, вул.Зарічна, б.9.

Відповідачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним попередньо будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління Пенсійного фонду України покладено обов`язок щодо формування (для подачі до органів Державної казначейської служби) подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Тобто, після сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, позивач набув право на повернення помилково сплачених коштів до бюджету.

Суд звертає увагу, що таке право не є безумовним. Повернення помилково чи надміру сплачених коштів до державного чи місцевого бюджету відбувається відповідно до Порядку № 787. Цей порядок передбачає, що повернення коштів відбувається на підставі заяви зацікавленої особи та відповідного подання органу Пенсійного фонду України, які надаються такою особою до органу Державної казначейської служби.

За правилами пункту 10 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів коштів з рахунків, відкритих для зарахування міжбюджетних трансфертів, здійснюється головними управліннями Казначейства на підставі листа відповідного місцевого фінансового органу, надісланого в електронній формі.

Отже, подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, помилково або надміру зарахованого до бюджету формується органом Пенсійного фонду України за заявою платника та з використанням відповідного модуля системи електронної взаємодії органів виконавчої влади надсилає в електронній формі до органу Державної казначейської служби України. При цьому, обов`язок перевірити повноту реквізитів подання та зарахування коштів до бюджету згідно із реквізитами, зазначеними у поданні покладено саме на орган Казначейства.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення позивачу суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 27940,49 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 2915-4А8X-7KP0-7M1K від 14.08.2025.

Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 вказаного Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови сформувати поданн япро повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі у сумі 27940,49 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 2915-4А8X-7KP0-7M1K від 14.08.2025.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати ОСОБА_1 подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення позивачу суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 27940,49 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 2915-4А8X-7KP0-7M1K від 14.08.2025.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (79005 м. Львів вул. К. Левицького 18; код ЄДРПОУ 38008294)

Суддя Р.П. Качур