Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №380/18724/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Львівсправа № 380/18724/25

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (відповідач/ГУНП у Львівській області), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо включення установлених на день звільнення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та доплати за роботу в нічний час до складу місячного грошового забезпечення, установленого на день звільнення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась компенсація за невикористану відпустку в кількості 138 днів, що призвело до зменшення розміру нарахування на 43817,25 грн;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 43817,25 грн недоплачену частину компенсації за невикористану відпустку в кількості 138 днів, розраховану з місячного грошового забезпечення, установленого на день звільнення, з включенням додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та доплати за роботу в нічний час.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно не включив до складу його місячного грошового забезпечення, з якого здійснено обрахунок грошової компенсації за невикористані під час проходження служби дні щорічних основних та додаткових відпусток загальною кількістю 138 днів, додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168), та доплату за службу в нічний час, що призвело до зменшення її розміру на 43817,25 грн.

Позивач стверджує, що з огляду на приписи пункту 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі – Порядок № 260), виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. Оскільки право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, а також доплати за службу в нічний час позивач мав на день звільнення зі служби, то вказані виплати мали бути включені відповідачем до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснено обрахунок грошової компенсації за невикористані під час проходження служби дні щорічних основних та додаткових відпусток.

З огляду на наведене позивач просить позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що з огляду на приписи пункту 3 розділу І Порядку № 260 до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема винагороди, які мають постійний характер. За своєю правовою природою додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення. Отже, помилковими є доводи позивача про те, що передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер. Ураховуючи те, що до складу грошового забезпечення, з якого нараховується компенсація за невикористані дні відпусток у разі звільнення зі служби в поліції включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, має тимчасовий (непостійний) характер, позаяк установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану, то відсутні правові підстави для її включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована грошова компенсація за невикористані дні відпусток під час звільнення зі служби в поліції.

Також відповідач зазначає, що доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час підтверджене відповідними документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. Така доплата не входить до переліку складових грошового забезпечення, що враховуються під час обчислення грошової компенсації за невикористані дні відпустки у разі звільнення, оскільки її виплата здійснюється не щомісячно, вона має компенсаційний характер і пов`язана, як правило, з виконанням додаткових обов`язків. Тобто ця виплата не є щомісячною і не має систематичного характеру, її розмір не є фіксованим, а тому вона не є складовою грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні відпусток під час звільнення зі служби в поліції.

З огляду на наведене у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 22 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27 червня 2025 року № 452о/с «Про особовий склад» позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» з 30 червня 2025 року, виплативши йому грошову компенсацію за невикористані під час проходження служби дні щорічних оплачуваних відпусток загальною кількістю 138 днів.

Згідно з Архівною відомістю № 1 за період з січня 2025 року по червень 2025 року станом на дату звільнення (30 червня 2025 року) позивачу належали такі суми грошового забезпечення: посадовий оклад – 2500,00 грн; оклад за спеціальним званням – 1800,00 грн; надбавка за стаж служби – 1720,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби – 2709,00 грн; премія щомісячна – 20286,81 грн; доплата за роботу в нічний час – 149,15 грн; додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168 – 2569,89 грн; додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168 – 6806,44 грн; всього – 38541,29 грн.

Відповідно до Інформації щодо розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки за 2020, 2022, 2023, 2024, 2025 роки кількістю 138 днів ОСОБА_1 грошове забезпечення позивача для обчислення такої компенсації становить 29015,81 грн та складається з: посадовий оклад – 2500,00 грн; оклад за звання – 1800,00 грн; надбавка за стаж служби в поліції – 1720,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби – 2709,00 грн; премія – 20286,81 грн. Грошова компенсація за невикористані дні відпусток становить 133472,73 грн: 29015,81 грн (грошове забезпечення)/30 х 138 (днів).

Уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та доплати за службу в нічний час до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснено обрахунок грошової компенсації за невикористані під час проходження служби дні щорічних основних та додаткових відпусток, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 92 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

За змістом приписів частин дев`ятої, десятої статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським, які звільняються зі служби в поліції за власним бажанням, за віком, за станом здоров`я (через хворобу) або у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, у році звільнення, за їх бажанням, надається щорічна основна відпустка з наступним звільненням, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. Датою звільнення поліцейського в цьому разі є останній день відпустки.

При звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

У разі загибелі (смерті) поліцейського таке відрахування не проводиться.

Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні:

щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського;

щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до частин першої - другої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі – Постанова № 988) установлено, що: грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (абзац перший пункту 1); порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ (пункт 2).

Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Положення Порядку № 260 визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).

За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За змістом абзаців сьомого - десятого пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні:

щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського;

щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.

Суд відзначає, що спірним у цій справі є питання включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та доплати за службу в нічний час до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу здійснено обрахунок грошової компенсації за невикористані під час проходження служби дні щорічних основних та додаткових відпусток загальною кількістю 138 днів.

Щодо включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, суд ураховує таке.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 1 якої установлено, що на період воєнного стану (…) поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови.

На виконання Постанови № 168 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 листопада 2022 року № 775 затверджено Порядок та умови виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) (далі – Порядок № 775).

За приписами пункту 2 Порядку № 775 на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується, зокрема у розмірі до 10000 гривень поліцейським, крім тих, що визначені в абзаці першому та підпункті 2 цього пункту, пропорційно в розрахунку на місяць.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 775 додаткова винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Аналіз наведених норм вказує, що додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану; її розмір не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу участі поліцейського в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; така визначається наказами командирів (начальників). За відсутності принаймні однієї із вищевказаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Отже, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану. На цьому також наголосив Верховний Суд у постанові від 27 березня 2025 року у справі № 240/2921/23.

Водночас абзац десятий пункту 8 розділу III Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за невикористану відпустку.

Навпаки, за приписами указаної норми виплата грошової компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби.

З огляду на приписи пункту 3 розділу І Порядку № 260 до складу грошового забезпечення поліцейського входять одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яка на підставі пункту 3 розділу І Порядку № 260 входить до складу грошового забезпечення позивача та право на яку він мав на день звільнення зі служби, що підтверджується наявною у матеріалах справи Архівною відомістю № 1 за період з січня 2025 року по червень 2025 року, а тому така винагорода мала бути включена відповідачем до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу здійснено обрахунок грошової компенсації за невикористані відпустки.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 вересня 2024 року у справі № 240/32125/23 та від 02 грудня 2024 року у справі № 200/6708/24, та на підставі вимог частини п`ятої статті 242 КАС України ураховуються судом під час розгляду цієї справи.

Щодо включення доплати за службу в нічний час суд ураховує таке.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 установлено виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час – у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до абзаців першого, восьмого пункту 11 розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Як встановив суд зі змісту Архівної відомості № 1 за період з січня 2025 року по червень 2025 року, станом на дату звільнення зі служби позивач мав право на отримання доплати за службу в нічний час в розмірі 149,15 грн, при цьому така доплата включена відповідачем до Інформації щодо розрахунку місячного грошового забезпечення на день звільнення, а саме за 30 червня 2025 року, ОСОБА_1 .

Суд враховує, що доплата за службу в нічний час відповідно до приписів абзацу восьмого пункту 11 розділу ІІ Порядку № 260 не має постійного характеру, на чому акцентує увагу відповідач, проте, відзначає, що згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 до складу грошового забезпечення поліцейського входять також одноразові додаткові види грошового забезпечення, до яких належить, зокрема доплата за службу в нічний час. Ураховуючи те, що право на такий додатковий вид грошового забезпечення позивач мав на день звільнення, доплата за службу в нічний час, ураховуючи положення абзацу десятого пункту 8 розділу III Порядку № 260, також як і додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, мала бути включена відповідачем до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу здійснено обрахунок грошової компенсації за невикористані відпустки.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач протиправно не включив до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу здійснено обрахунок грошової компенсації за невикористані відпустки, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та доплати за службу в нічний час, чим порушив право позивача на отримання відповідної компенсації у належному розмірі, тому для належного захисту порушеного права позивача наявні правові підстави для зобов`язання відповідача до вчинення таких дій.

Стосовно ж позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої частини грошової компенсації за невикористані відпустки у визначеній позивачем сумі – 43817,25 грн, то така вимога не може бути задоволена судом, оскільки стягуються лише ті суми, які були нараховані, але не виплачені. Водночас суд не може перебирати на себе функції органу, що здійснює нарахування та виплату грошової компенсації. Саме в процесі виконання рішення суду вищевказані питання будуть вирішені відповідачем, тому вимога позивача у цій частині є передчасною та спрямована на захист ще не порушеного права позивача, що суперечить статті 5 КАС України, у той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам особи.

Зважаючи на наведене, суд задовольняє позовні вимоги частково у такий належний спосіб:

- визнає протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 здійснено обрахунок грошової компенсації за невикористані під час проходження служби дні щорічних основних та додаткових відпусток загальною кількістю 138 днів, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та доплати за службу в нічний час;

- зобов`язує Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані під час проходження служби дні щорічних основних та додаткових відпусток загальною кількістю 138 днів з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її обрахунку додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та доплати за службу в нічний час.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачував, а тому його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл також не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (вул. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 здійснено обрахунок грошової компенсації за невикористані під час проходження служби дні щорічних основних та додаткових відпусток загальною кількістю 138 днів, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та доплати за службу в нічний час.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані під час проходження служби дні щорічних основних та додаткових відпусток загальною кількістю 138 днів з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її обрахунку додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та доплати за службу в нічний час.

В решті позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 22 вересня 2026 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна