Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №380/21594/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Львівсправа № 380/21594/25

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1/ ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-2/Комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 68 від 10 жовтня 2025 року, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на особливий період на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 як особі, яка на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки його матір є особою із числа осіб з інвалідністю II групи, про що видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі, електронному ВОД (РЕЗЕРВ +) про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та має матір з інвалідністю ІІ групи.

02 жовтня 2025 року позивач повторно у порядку, визначеному Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі – Порядок № 560), звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою та необхідними документами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У відповідь на адвокатський запит свого представника позивач отримав від відповідача відповідь, згідно із якою ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та ухвалено рішення про відмову у її наданні (протокол № 68 від 10 жовтня 2025 року), у зв`язку з неможливістю підтвердження позивачем факту відсутності документів про інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Позивач уважає таке рішення відповідача-2 протиправним, оскільки долучені ним до заяви від 02 жовтня 2025 року документи належно підтверджували його право на отримання відстрочки на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з наявністю у нього матері з ІІ групою інвалідності та відсутністю у його матері інших невійськовозобов`язаних чи військовозобов`язаних членів сім`ї, інших осіб, які за законом зобов`язані її утримувати. Позивач є її єдиним сином та родичем першого ступеня споріднення, що підтверджено документально. Враховуючи наведене, саме на позивача, як сина, покладено обов`язок утримувати матір з інвалідністю відповідно до статті 201 Сімейного кодексу України та частини першої статті 47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Також позивач відзначає, що обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації покладено на відповідні районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому відповідач-2 під час розгляду заяви на відстрочку мав її оформити, враховуючи надання позивачем належних документів про відстрочку.

Зважаючи на наведене, з метою захисту свого порушеного права позивач звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.

Відповідачі-1, 2, належно повідомлені про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі та про своє право на подання відзивів на позовну заяву, а також доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 04 листопада 2025 року, у встановлений судом строк відзивів на позовну заяву не подали.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказане, враховуючи неподання належно повідомленими відповідачами-1, 2 відзивів на позовну заяву, а також доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, у встановлений судом строк, суд вирішує цю справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 03 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено – витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 та Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 належно засвідчену копію протоколу № 68 від 10 жовтня 2025 року щодо прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також письмове пояснення щодо підстав його прийняття.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року у задоволенні заяви представника позивача – адвоката Шуріної Наталії Романівни від 29 жовтня 2025 року про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 05 січня 2026 року у задоволенні заяви представника позивача – адвоката Шуріної Наталії Романівни від 26 грудня 2025 року про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 05 січня 2026 року повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 та Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 належно засвідчену копію протоколу № 68 від 10 жовтня 2025 року щодо прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також письмове пояснення щодо підстав його прийняття.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , номер в реєстрі «Оберіг» 251220229340134100083, є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+».

Матір позивача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є особою з інвалідністю ІІ групи (безтерміново), що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 381675.

Позивач 02 жовтня 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До цієї заяви позивач додав такі документи (перераховані у заяві):

1. Копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 .

2. Копію РНОКПП ОСОБА_1 .

3. Витяг з реєстру територіальної громади № 2025/014346722.

4. Копію військово-облікового документу ОСОБА_1 .

5. Копію електронного військово-облікового документу (Резерв+) ОСОБА_1 .

6. Копію довідки № 1157 від 11 червня 2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу п. 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

7. Копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

8. Нотаріально засвідчену копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00053941023.

9. Копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 .

10. Витяг з реєстру територіальної громади № 2025/014385287.

11. Копію довідки до акта огляду МСЕК від 22 вересня 2023 року серії 12 ААГ № 381675.

12. Копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .

13. Копію заяви ОСОБА_2 від 17 травня 2024 року (справжність підпису ОСОБА_2 засвідчено ОСОБА_3 , приватним нотаріусом ЛМНО 17 травня 2024 року за реєстровим № 2204).

14. Копію свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 .

15. Копію свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_3 .

16. Копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 .

17. Нотаріально засвідчену копію Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00053939501.

18. Копію Витягу з реєстрів актів про смерть, перекладу та апостилю щодо реєстрації факту смерті ОСОБА_4 .

19. Копію довідки № 6128/17-547-1734 від 21 квітня 2011 року.

У заяві позивач вказав, що інші особи, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відсутні.

Листом від 14 жовтня 2025 року № 15663 відповідач повідомив представника позивача у відповідь на її адвокатський запит від 06 жовтня 2025 року про те, що Комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на 10 жовтня 2025 року (протокол № 68) ухвалено рішення про відмову у наданні такої «у зв`язку з неможливістю підтвердження останнім, а також відсутності документів про інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю».

Позивач, уважаючи протиправним рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом № 68 від 10 жовтня 2025 року, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі статтею 2 Закону № 389 правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1). Надалі указами Президента України, які Верховна Рада України затверджувала відповідними законами, строк дії воєнного стану в Україні продовжено та такий правовий режим діє й на сьогодні.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, оголошено та проведено загальну мобілізацію в Україні упродовж 90 діб. Надалі строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався згідно з указами Президента України, які щоразу затверджувала Верховна Рада України відповідними законами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 23 Закону № 3543 передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Відповідно до частини сьомої статті 23 Закону № 3543 перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення визначає Порядок № 560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з положеннями пунктів 56 - 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За змістом приписів пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Відповідно до абзаців другого, четвертого пункту 58-1 Порядку № 560 військовозобов`язані, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за умови наявності кількох військовозобов`язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

За змістом положень пункту 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, документами, що підтверджують право на відстрочку згідно з пунктом 13 частини першої статті 23 Закону № 3543, зокрема, є:

- для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Отже, згідно з пунктом 13 частини першої статті 23 Закону № 3543 правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації користуються, зокрема військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати, або якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб, здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Суд встановив, що матір позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є особою з інвалідністю ІІ групи (безтерміново), що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 381675.

Шлюб між матір`ю позивача - ОСОБА_2 та батьком позивача - ОСОБА_5 розірвано, про що 22 липня 2025 року складено відповідний актовий запис № 26, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 22 липня 2025 року.

Син ОСОБА_2 - ОСОБА_6 помер, про що позивач повідомив відповідачів-1, 2 додавши до заяви про надання відстрочки копії витягу з Реєстрів актів про смерть, перекладу та апостилю щодо реєстрації факту смерті ОСОБА_4 .

У своїй заяві від 02 жовтня 2025 року про надання відстрочки позивач також вказав, що інші особи, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частин першої статті 23 Закону № 3543, відсутні.

З наведеного слідує, що позивач належними та достатніми доказами довів відповідачам-1, 2 під час звернення за отриманням відстрочки відсутність у його матері, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, інших невійськовозобов`язаних осіб, які відповідно до закону зобов`язані її утримувати, адже шлюб матері з батьком позивача розірвано, а інший її син помер.

Жодних доказів на спростування цього факту відповідачі-1, 2 суду не надали.

Отже, твердження Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про неможливість підтвердження позивачем відсутності у його матері, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, інших невійськовозобов`язаних осіб, які відповідно до закону зобов`язані її утримувати, з огляду на надані позивачем під час звернення за отриманням відстрочки документи, є безпідставними та відхиляються судом.

Щодо доводів Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про відсутність у позивача документів про інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати його матір, то суд їх також відхиляє з огляду на таке.

За змістом абзацу четвертого пункту 58-1 Порядку № 560 орган ТЦК та СП під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації (зокрема з підстави, визначеної пунктом 13 частини першої статті 23 Закону № 3543) перевіряє, серед іншого, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, зокрема у спосіб інформаційного обміну.

Отже, саме за результатами відповідної перевірки, що проводиться з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, орган ТЦК та СП перевіряє наявність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати батьків з інвалідністю I чи II групи військовозобов`язаного, який звернувся за отриманням відстрочки.

Однак доказів проведення такої перевірки з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, зокрема у спосіб інформаційного обміну, відповідачі-1, 2 суду не надали, що свідчить про невиконання цими суб`єктами владних повноважень покладеного на них обов`язку.

Суд наголошує, що у своїй заяві від 02 жовтня 2025 року про надання відстрочки позивач ствердив, що інші особи, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частин першої статті 23 Закону № 3543 (окрім тих, відсутність яких підтверджена документально), відсутні.

Тому на підставі абзацу четвертого пункту 58-1 Порядку № 560 відповідачам-1, 2 належало перевірити таке твердження позивача у визначений вказаною нормою спосіб, а не перекладати відповідний обов`язок, що належить виконати суб`єкту повноважень, на позивача, у зв`язку з чим позивач не може нести негативних наслідків невиконання суб`єктом владних повноважень своєї компетенції.

За змістом абзаців першого, другого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Жодних доказів на підтвердження обґрунтованості, а отже, і правомірності свого рішення щодо відмови позивачу в наданні відстрочки, відповідачі-1, 2, як суб`єкти владних повноважень, не подали.

Також не подали відповідачі-1, 2 й відзивів на позовну заяву, не пояснили обставин, що стосуються ухвалення ними рішення про відмову в наданні позивачу відстрочки, не висловили жодних заперечень щодо заявлених позивачем до них позовних вимог.

Водночас суд ураховує, що в матеріалах справи відсутня копія оскаржуваного позивачем протоколу засідання Комісії від 10 жовтня 2025 року № 68, а вимоги ухвал суду від 03 листопада 2025 року та від 05 січня 2026 року щодо витребування такої відповідачі-1, 2 не виконали. Своєю чергою, наявність такого протоколу, яким позивачу відмовлено в наданні відстрочки згідно з поданою ним заявою від 02 жовтня 2025 року, підтверджується листом відповідача-1 від 14 жовтня 2025 року № 15663 та не заперечується сторонами.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що відмова Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543, оформлена рішенням – протоколом від 10 жовтня 2025 року № 68, є протиправною, тому таке рішення належить скасувати, а позовну вимогу в цій частині задовольнити.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру (зобов`язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 як особі, яка на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки його матір є особою із числа осіб з інвалідністю II групи, про що видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі, електронному ВОД (РЕЗЕРВ +) про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації) суд ураховує таке.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, ухвалювати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Суд відзначає, що саме відповідач-1 в особі відповідної комісії у розглядуваній ситуації має виключну компетенцію в питаннях оформлення відстрочки від мобілізації, однак таку компетенцію, як встановлено вище, належно не реалізував.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543 та вирішити питання щодо її надання.

Під час повторного розгляду зазначеної заяви відповідачу-1 належить ухвалити обґрунтоване рішення, що буде відповідати критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України), приписам Закону № 3543 та Порядку № 560 (у редакції, чинній на дату звернення позивачем із заявою від 02 жовтня 2025 року про надання відстрочки), з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Що ж стосується вимоги у частині зобов`язання відповідача-1 «видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі, електронному ВОД (РЕЗЕРВ +) про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації», то суд зазначає, що така вимога стосується вже питання виконання рішення суду у цій справі, а тому не може бути задоволена судом.

Отже, позовну вимогу позивача зобов`язального характеру належить задовольнити частково.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом правил статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але задоволені судом, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає з урахуванням кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.

Отже, відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень належить суму судового збору в розмірі 968,96 грн.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 , оформлене протоколом від 10 жовтня 2025 року № 68, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вирішити питання щодо її надання з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_1 968,96 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 22 вересня 2026 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна