Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №380/1508/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Львівсправа № 380/1508/25

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Відділ освіти, молоді та спорту Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області (позивач/Відділ/Замовник) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Західного офісу Держаудитслужби (відповідач/ЗО Держаудитслужби), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» (третя особа/ТОВ «Синергія систем»), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UA-2024-06-28-001511-а, яка проведена Відділом освіти, молоді та спорту Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області (далі – також спірний/оскаржуваний висновок);

- судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваним висновком: за результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 14 Порядку № 1082, пунктів 3 та 24 Особливостей № 1178; за результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення вимог пунктів 3, 28 та 29 Особливостей № 1178; за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Синергія систем», визначення його переможцем конкурсу та укладення з ним договору про закупівлю встановлено порушення вимог підпункту 3 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178. Також цим висновком позивача зобов`язано, зокрема вжити заходів щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами процедури закупівлі договором з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «Синергія систем» щодо розірвання договору.

Позивач не погоджується із встановленим відповідачем порушенням вимог пункту 14 Порядку № 1082, пунктів 3 та 24 Особливостей № 1178, оскільки вважає, що правильно вибрав предмет закупівлі (Дизельне паливо та бензин А-95 (для генераторів) за ДК 021:2015 код 09130000-9 «Нафта і дистиляти») за Єдиним закупівельним словником відповідно до чинного законодавства.

Позивач вказує, що спірний висновок у частині порушення вимог пунктів 3, 28 та 29 Особливостей № 1178 є неправомірним і порушує права позивача, як замовника, закупівлі і через те, що на підставі таких незаконних висновків орган фінансового контролю потенційно може (чи має намір) притягнути Замовника до відповідальності.

Позивач зазначає, що за результатами процедури закупівлі укладено договір від 15 липня 2024 року № 51, який містить вичерпний перелік випадків, у яких договір може бути розірваний з ініціативи Замовника. Станом на 15 січня 2025 року жодна з таких підстав не настала. Ба більше, договір успішно виконаний та вичерпав свою дію 31 грудня 2024 року, а відповідно до чинного законодавства розірвання договору з підстав, не передбачених ні законом, ні договором, є неможливим та незаконним.

Позивач стверджує, що оскаржуваний висновок не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі може призвести до безпідставного порушення майнових прав суб`єктів господарювання – сторін договору. Чинним законодавством не передбачено відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів після визнання його переможцем, тим більше, після укладення з ним відповідного договору. На підтвердження своєї правової позиції позивач покликається на судову практику Верховного Суду, яку вважає релевантною до обставин своєї справи.

З огляду на вказане просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що під час розміщення та оприлюднення інформації щодо предмета закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів) Замовник не зазначив коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, чим порушив вимоги пункту 14 Порядку № 1082 та пунктів 3 та 24 Особливостей № 1178. Хоча позивач стверджує, що правильно вибрав предмет закупівлі за Єдиним закупівельним словником відповідно до чинного законодавства, він ніяк не обґрунтовує своє твердження і не пояснює, чому не зазначив код товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі. А найбільше відповідають назвам номенклатурних позицій коди 09134200-9 «Дизельне паливо»; 09132000-3 «Бензин», а не «Нафта і дистиляти», адже предметом закупівлі є саме дизельне паливо та бензин А-95.

Відповідач відзначає, що інших порушень позивач не спростовує, попри те, що такі були виявлені органом фінансового контролю під час моніторингу процедури закупівлі. Так, за чинною для досліджуваної процедури закупівлі редакції пункту 47 Особливостей № 1178 абзац чотирнадцятий цього пункту виключено, а за нормами абзацу п`ятнадцятого пункту 47 – переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Однак, під час складання тендерної документації за досліджуваною процедурою закупівлі Замовник не врахував чинні норми Особливостей № 1178, чим порушив вимоги пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178. Також з порушенням вимог пунктів 3, 28 та 29 Особливостей № 1178, у тендерній документації (підпункт 9 пункту 2 розділу V та пункт 6 Додатку № 2) встановлено вимоги про підтвердження учасником кваліфікаційних критеріїв «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» (пункт 1 частини другої статті 16 Закону) та «наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» (пункт 2 частини другої статті 16 Закону).

Відповідач зазначає, що моніторингом встановлено, що ТОВ «Синергія систем», як переможцем тендеру, якому Замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, не надано Замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель жодних документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених підпунктами 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей № 1178. Цей факт позивач ніяк не заперечує. Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли переможець не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих Особливостей. Ця норма є імперативною і Замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію переможця торгів у разі ненадання ним документів, незалежно від того, чи це єдина тендерна пропозиція, чи ні. Проте, з порушенням вимог підпункту 3 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178 Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Синергія систем», а уклав з ним договір про закупівлю товарів від 15 липня 2024 року № 51.

Щодо зобов`язань, які містяться у спірному висновку, то відповідач, покликаючись на судову практику Верховного Суду, вказує, що зазначив конкретний і пропорційний можливий спосіб усунення виявлених порушень. Натомість, щодо порушень, механізм усунення яких на цьому етапі здійснення процедури закупівлі відсутній, відповідач зазначив, відповідно, зобов`язання не усунути їх, а вжити заходи щодо недопущення таких надалі. Верховний Суд підтверджує правомірність, конкретизованість і пропорційність зобов`язань, що є аналогічним тим, що міститься у висновку, який оскаржується позивачем у цій справі. Зауважує, що договір про закупівлю товарів від 15 липня 2024 року № 51 взагалі не було б укладено у разі дотримання позивачем вимог чинного законодавства. До того ж, зобов`язання щодо усунення порушень в жодному разі не є каральним заходом чи санкцією. Спірний висновок не є перешкодою у реалізації законних прав, свобод, обов`язків та охоронюваних законом інтересів Замовника.

Відповідач підсумовує, що оскаржуваний висновок є обґрунтованим та вмотивованим, у ньому наведені конкретні причини його складення, тому підстави для визнання цього висновку протиправним та скасування відсутні.

З огляду на вказане просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа пояснень щодо позову або відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 03 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 21 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; витребувано у відповідача належно засвідчені копії документів, які були проаналізовані відповідачем під час моніторингу: річний план закупівель на 2024 рік; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію замовника; реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерної пропозиції; протокольне рішення уповноваженої особи Замовника від 08 липня 2024 року № 87; тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем»; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відділ освіти, молоді та спорту Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області оголосив процедуру проведення відкритих торгів (з особливостями) на закупівлю товару «Дизельне паливо та бензин А-95 (для генераторів) за ДК 021:2015 код 09130000-9 «Нафта і дистиляти» за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник».

Переможцем цієї закупівлі визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Синергія систем», з яким позивач 15 липня 2024 року уклав договір про закупівлю товарів № 51, строк дії якого тривав з 15 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року.

У період з 18 грудня 2024 року по 08 січня 2025 року Західний офіс Держаудитслужби здійснив моніторинг процедури закупівлі, оголошеної Відділом освіти, молоді та спорту Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, за результатами якого склав висновок від 09 січня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-06-28-001511-а, у якому зазначив, зокрема, таке:

- «(…) Відповідно до пункту 24 Особливостей № 1178 замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082 (далі - Порядок № 1082), та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товарів, послуг не пізніше ніж за сім днів, на закупівлю робіт не пізніше ніж за 14 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Вимогами пункту 14 Порядку № 1082 визначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо назви товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, а також коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Відповідно до інформації про предмет досліджуваної закупівлі, оприлюдненої в електронній системі закупівель, Замовник зазначив вид предмету закупівлі: товари, а саме: номенклатурні позиції предмета закупівлі: дизельне паливо та бензин А-95 (для генераторів) та вказав код національного класифікатора України ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти за кожною номенклатурною позицією. Водночас, Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749, містить наступні коди щодо товару, який є предметом досліджуваної закупівлі: 09134200-9 «Дизельне паливо»; 09132000-3 «Бензин». Однак, під час розміщення та оприлюднення інформації щодо предмета закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів) Замовником не зазначено коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, чим порушено вимоги пункту 14 Порядку № 1082 та пунктів 3 та 24 Особливостей № 1178 (…)»;

- «(…) За нормами підпункту 11 пункту 47 Особливостей № 1178 замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА. Проте Замовником у пункті 5 розділу III тендерної документації зазначено підстави для відмови в участі у відкритих торгах, визначені пунктом 47 Особливостей № 1178, серед яких: учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції» (без зазначення про випадок, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА) (…)»;

- «(…) Моніторингом також встановлено, що у пункті 5 розділу III тендерної документації Замовника серед підстав, визначених у пункті 47 Особливостей № 1178 зазначено, що: «Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі». Однак, у чинній для досліджуваної процедури закупівлі редакції пункту 47 Особливостей № 1178 вищевказана підстава відсутня (абзац чотирнадцятий пункту 47 Особливостей № 1178 виключено на підставі постанови КМУ № 382 від 02.04.2024) (…)»;

- «(…) Також, у пункті 3 розділу V тендерної документації серед підстав відхилення тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі вказано: «не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей». Проте, за чинною для досліджуваної процедури закупівлі редакції підпункту 3 пункту 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей (…)»;

- «(…) У розділі 2 Додатку № 3 до тендерної документації зазначено, що Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у пункті 47 Особливостей (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого пункту 47 Особливостей, а також, що учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в пункті 47 Особливостей (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції. Крім цього, у вищезазначеному розділі 2 Додатку № 3 до тендерної документації зазначено, що учасник повинен надати довідку у довільній формі щодо відсутності підстави для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах, встановленої в абзаці 14 пункту 47 Особливостей № 1178, а також, що учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах, для чого учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків. Натомість, відповідно до чинної для досліджуваної процедури закупівлі редакції пункту 47 Особливостей № 1178 абзац чотирнадцятий цього пункту виключено (на підставі постанови КМУ № 382 від 02.04.2024), а відповідно до абзацу шістнадцятого - учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7 цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції та відповідно до абзацу сімнадцятого - замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті, крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту (…)»;

- «(…) Також, у розділі 3 Додатку № 3 до тендерної документації вказано, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей № 1178, а у таблицях 3.1 та 3.2 розділу 3 Додатку № 3 до тендерної документації зазначено, що переможець торгів на виконання вимоги згідно з пунктом 47 Особливостей № 1178 (підтвердження відсутності підстав) повинен надати таку інформацію, зокрема: довідку в довільній формі, яка містить інформацію про те, що між переможцем та Замовником раніше не було укладено договорів, або про те, що переможець процедури закупівлі виконав свої зобов`язання за раніше укладеним із Замовником договором про закупівлю, відповідно, підстав, що призвели б до його дострокового розірвання і до застосування санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків, не було, або довідка з інформацією про те, що він надав підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах (для цього переможець (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків. Однак, як зазначено вище, за чинною для досліджуваної процедури закупівлі редакції пункту 47 Особливостей № 1178 абзац чотирнадцятий цього пункту вилучено, за нормами абзацу п`ятнадцятого пункту 47 - переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Таким чином, при складанні тендерної документації за досліджуваною процедурою закупівлі Замовником не враховано чинні норми Особливостей № 1178, чим порушено вимоги пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178 (…)»;

- «(…) Згідно з нормою пункту 29 Особливостей № 1178 у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. Моніторингом встановлено, що у пункті 6 Додатку № 2 до тендерної документації Замовника зазначено, що у складі тендерної пропозиції учасник повинен надати перелік АЗС у вигляді таблиці, розташованих в адміністративно-територіальних межах м. Новий Калинів та Львівської області, на яких буде здійснюватися відпуск ПММ за талонами із зазначенням адрес АЗС та підстав користування АЗС. (…). Крім цього, Замовником у підпункті 9 пункту 2 розділу V тендерної документації зазначено, що учасник повинен мати в штаті підприємства сертифікованого внутрішнього аудитора з систем управління згідно з вимогами ДСТУ ISO 19011:2019 та відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), ДСТУ ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO/IEC 27001:2022, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT), про що надається сертифікат внутрішнього аудитора виданий на підставі проходження навчання по програмі тренінгів професійної підготовки фахівців системи управління та наказ на працівника, щодо займаної посади - аудитор с систем менеджменту (…). Таким чином, Замовником, на порушення вимог пунктів 3, 28 та 29 Особливостей № 1178 у тендерній документації (підпункт 9 пункту 2 розділу V та пункт 6 Додатку № 2) встановлено вимоги про підтвердження учасником кваліфікаційних критеріїв «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» (пункт 1 частини 2 статті 16 Закону) та «наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» (пункт 2 частини 2 статті 16 Закону) (…)»;

- «(…) Відповідно до норм пункту 47 Особливостей № 1178 переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Аналогічна вимога щодо підтвердження відсутності підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей № 1178, міститься у розділі 3 Додатку № 3 до тендерної документації Замовника. Також, у вищевказаному Додатку № 3 до тендерної документації Замовника наведено спосіб (перелік документів та інформації) підтвердження переможцем відсутності підстав, визначених підпунктами 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей. Моніторингом встановлено, що ТОВ «Синергія систем», як переможцем тендеру, якому Замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, не надано Замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель жодних документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених підпунктами 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей № 1178. Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли переможець не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей. Проте, на порушення вимог підпункту 3 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178, Замовником не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Синергія систем», а укладено з ним договір про закупівлю товарів від 15.07.2024 № 51 (…)».

За результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 14 Порядку № 1082, пунктів 3 та 24 Особливостей № 1178.

За результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення вимог пунктів 3, 28 та 29 Особливостей № 1178.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Синергія систем», визначення його переможцем тендеру та укладення з ним договору про закупівлю встановлено порушення вимог підпункту 3 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178.

3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері порушення (порушень) закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, а саме:

- на усунення порушення підпункту 3 пункту 44 та пункту 3 Особливостей № 1178 вжити заходи щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами процедури закупівлі договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «Синергія систем» щодо розірвання договору;

- крім того, вжити заходів (зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог пункту 14 Порядку № 1082, пунктів 3 та 24 Особливостей № 1178 при розміщенні та оприлюдненні інформації про закупівлю, а також пунктів 3, 28 та 29 Особливостей № 1178 при складанні тендерної документації.

Уважаючи зазначений висновок відповідача протиправним та таким, що його належить скасувати, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності висновку Західного офісу Держаудитслужби від 09 січня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-06-28-001511-а.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі – Закон № 2939, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі – Положення № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Частиною першою статті 5 Закону № 2939 передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України від 25 грудня 2015 року № 922 «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 922 Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами першим - другим частини першої статті 8 Закону № 922 передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922 у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Частиною десятою статті 8 Закону № 922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Форма висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 922 закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (частина третя статті 13 Закону № 922).

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що з огляду на основні завдання Державної аудиторської служби України, одним із яких є контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, діяльність цього органу повинна бути спрямована на оперативне та ефективне виправлення порушень, допущених під час проведення відповідних торгів. Адже саме цей орган здійснює нагляд за законністю дій замовників під час закупівель та має право вживати заходи щодо порушників цього законодавства.

Водночас повноваження Державної аудиторської служби України у процедурі моніторингу не є необмеженими, оскільки, зважаючи на положення Законів № 922 та № 2939, моніторинг є контрольним заходом та одним з чотирьох видів державного фінансового контролю, що насамперед ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них замовнику. Важливою особливістю моніторингу є те, що за його результатами замовник отримує можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення. Одночасно з цим норми законодавства зобов`язують орган державного фінансового контролю у висновку про виявлені порушення, у разі необхідності, деталізувати суть порушення, обставини його допущення та зазначати про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

У справі, яка розглядається, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем: 1) вимог пункту 14 Порядку № 1082, пунктів 3 та 24 Особливостей № 1178; 2) вимог пунктів 3, 28 та 29 Особливостей № 1178; 3) вимог підпункту 3 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178.

Щодо порушення позивачем вимог пункту 14 Порядку № 1082, пунктів 3 та 24 Особливостей № 1178 суд ураховує таке.

Порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування встановлюють Особливості № 1178, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 471 (тут – в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Особливостей № 1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

За змістом пункту 22 частини першої статті 1 Закону № 922 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 922 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

За змістом пункту 24 Особливостей № 1178 замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товарів, послуг не пізніше ніж за сім днів, на закупівлю робіт не пізніше ніж за 14 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:

назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;

коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Суд встановив, що позивач визначив предмет досліджуваної відповідачем закупівлі як товари - дизельне паливо та бензин А-95 (для генераторів) та визначив код таких товарів згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 як 09130000-9 «Нафта і дистиляти», що підтверджується тендерною документацією позивача.

Проте суд зазначає, що Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, містить такі коди щодо товарів, які є предметом досліджуваної відповідачем закупівлі:

- 09134200-9 «Дизельне паливо»;

- 09132000-3 «Бензин».

З наведеного суд висновує, що під час розміщення та оприлюднення інформації щодо предмета закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів позивач, як замовник, не зазначив код товару, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015, що найбільше відповідає назві кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі (дизельне паливо та бензин А-95 (для генераторів)), чим порушив вимоги пункту 14 Порядку № 1082 та пунктів 3 та 24 Особливостей № 1178.

Покликання позивача на пункт 3 розділу 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708, суд оцінює критично, оскільки позивач оголосив процедуру проведення відкритих торгів, порядок розміщення інформації про проведення яких згідно з вимогами пункту 24 Особливостей № 1178 здійснюється відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, який передбачає зазначення коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, у спосіб, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Отже, суд доходить висновку, що позивач у процесі розгляду справи не спростував порушення ним вимог пункту 14 Порядку № 1082 та пунктів 3 та 24 Особливостей № 1178, які встановлені відповідачем у спірному висновку, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність складеного ним висновку у частині цих порушень.

Щодо порушення позивачем вимог пунктів 3, 28, 29 та підпункту 3 пункту 44 Особливостей № 1178 суд ураховує таке.

Вищевказані порушення детально описані відповідачем у спірному висновку, однак, жодних аргументів чи доводів на їх спростування позивач у позовній заяві не наводить.

Наявність цих порушень відповідач також підтвердив й у відзиві на позовну заяву, звернувши увагу й на те, що позивач у своєму позові їх не спростовує.

Відповідно до частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зазначає, що, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази. Натомість відповідач належними та допустимими доказами повинен довести правомірність ухваленого ним рішення, вчиненої дії/бездіяльності щодо позивача.

Проте, з урахуванням вимог статті 77 КАС України, позивач ні під час звернення з цим позовом до суду, ні після подання відповідачем відзиву на позовну заяву не довів тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме щодо протиправності оскарженого ним висновку у частині порушень вимог пунктів 3, 28, 29 та підпункту 3 пункту 44 Особливостей № 1178.

Тобто, підстави позову у цій частині позивачем ніяк не доведені.

Натомість відповідач, як суб`єкт владних повноважень, свій обов`язок щодо доведення правомірності свого рішення, ухваленого стосовно позивача, у межах спірних правовідносин належно виконав.

Водночас, ретельно перевіривши підстави позову позивача, суд переконався, що такі фактично зводяться до протиправності оскаржуваного висновку у зв`язку з тим, що він, як індивідуально-правовий акт, не відповідає критерію пропорційності саме через вимогу фінансового органу розірвати договір, укладений з переможцем закупівлі, який вже успішно виконаний та вичерпав свою дію.

Щодо цього суд зазначає таке.

Відповідно до змісту спірного висновку позивача зобов`язано вжити заходів щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами процедури закупівлі договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «Синергія систем» щодо розірвання договору з метою усунення порушення підпункту 3 пункту 44 та пункту 3 Особливостей № 1178.

Щодо порушення позивачем вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей № 1178, то відповідач у спірному висновку зазначив, що відповідно до норм пункту 47 Особливостей № 1178 переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.

Аналогічна вимога щодо підтвердження відсутності підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей № 1178, міститься у розділі 3 Додатку № 3 до тендерної документації Замовника.

Також у вищевказаному Додатку № 3 до тендерної документації Замовника наведено спосіб (перелік документів та інформації) підтвердження переможцем відсутності підстав, визначених підпунктами 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей.

Моніторингом встановлено, що ТОВ «Синергія систем», як переможцем тендеру, якому Замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, не надано Замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель жодних документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених підпунктами 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей № 1178.

Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли переможець не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей.

Проте, з порушенням вимог підпункту 3 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Синергія систем», а уклав з ним договір про закупівлю товарів від 15 липня 2024 року № 51.

Суд повторно наголошує, що жодних аргументів, доводів та доказів на спростування вищевказаного порушення позивач суду не надав.

Водночас саме це порушення послугувало підставою для зобов`язання відповідача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами процедури закупівлі договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «Синергія систем» щодо розірвання договору, яке позивач уважає непропорційним та з цієї підстави просить визнати протиправним та скасувати спірний висновок.

У аспекті цього суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20-а, від 17 листопада 2022 року у справі № 620/6135/20, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21 досліджував питання щодо зобов`язання усунення виявлених під час проведення моніторингу недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку про результати моніторингу закупівлі спосіб шляхом розірвання договору.

У вказаних постановах зазначено, що відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (далі - Порядок № 552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Цією ж статтею Закону визначено порядок дій замовника державної закупівлі у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства під час здійснення державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника під час усунення порушень, зазначених у висновку, зокрема шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, з урахуванням структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922 саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, у який спосіб він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Ураховуючи викладене, Законом № 922 на відповідача покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Водночас суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

За змістом частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Отже, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Зі спірних правовідносин, які склались у цій справі, висновується, що внаслідок недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, що ним не спростовано, останній на вимогу Закону № 922 повинен був відхилити тендерну пропозицію учасника, що робить укладення договору про закупівлю товарів від 15 липня 2024 року № 51 неможливим, адже відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Суд зауважує, що такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 27 вересня 2023 року у справі № 160/17664/22, від 25 жовтня 2023 року у справі № 160/18529/22, від 05 жовтня 2023 року у справі № 160/18507/22, від 31 жовтня 2024 року у справі № 160/18653/22, від 14 травня 2025 року у справі № 160/18430/22, від 19 березня 2026 року у справі № 160/17663/22, який суд ураховує на підставі приписів частини п`ятої статті 242 КАС України.

Водночас посилання позивача у позовній заяві на правові позиції Верховного Суду, які висловлені, зокрема у постановах від 21 січня 2021 року у справі № 120/1297/20-а, від 26 січня 2023 року у справі № 400/3947/20, від 04 травня 2023 року у справі № 420/16485/22, від 27 липня 2023 року у справі № 420/16485/22 та інших, суд оцінює критично, оскільки у межах спірних правовідносин суд враховує саме останню правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах, що перелічені судом вище. Адже суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17.

Отже, у розглядуваній ситуації орган державного фінансового контролю з урахуванням суті констатованих порушень, що не спростовані позивачем, наявність яких унеможливлювала проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору із учасником ТОВ «Синергія систем», зобов`язавши позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами процедури закупівлі договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «Синергія систем» щодо розірвання договору, достатньою мірою конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність, а сам спосіб є пропорційним допущеному порушенню, що, відповідно, спростовує доводи позивача у цій частині.

Також у постанові від 24 лютого 2024 року у справі № 160/18075/22 Верховний Суд наголосив на тому, що проведення публічних закупівель, насамперед, спрямоване на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

У вказаній справі Верховний Суд з аналізу повноважень державного фінансового контролю виснував, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень, а, враховуючи, що під час укладення договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган, має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Аналогічні висновки в частині оцінки способу усунення порушення, виявленого моніторингом, були висловлені Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 01 лютого 2024 року у справі № 260/3428/21, від 19 квітня 2024 року у справі № 500/4553/22, від 31 жовтня 2024 року у справі № 160/18653/22, від 28 квітня 2025 року у справі № 160/1063/23 та інших, висновки у яких є релевантними до обставин цієї справи.

У процесі розгляду цієї справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Беручи до уваги викладене, суд висновує, що оскаржуваний висновок відповідача відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, є правомірним, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Відділу освіти, молоді та спорту Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області (пл. Авіації, 1а, м. Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область, 81463, код ЄДРПОУ 40237003) до Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40479801), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» (вул. Джона Маккейна, 40, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 44876120) про визнання протиправним та скасування висновку – відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 22 вересня 2026 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна