Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №380/16854/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 рокусправа № 380/16854/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що виявилися у відмові врахувати ОСОБА_1 під час прийняття рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини періоду навчання на денній формі у Львівського ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка - вищому юридичному навчальному закладі (2 роки 5 місяців 1 день), стажу роботи на посадах, що надавав право для призначення на посаду судді - 2 (два) роки, до стажу роботи, що дає право на відставку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 2 роки 5 місяців 1 день; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки та здійснити з 08.04.2026 виплату сум донарахованого щомісячного довічного утримання судді у відставці з урахуванням вже виплачених ОСОБА_1 сум.

Ухвалою від 17.08.2026 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 25.08.1980 до 27.06.1985 позивач навчалася за денною формою на юридичному факультеті Львівського ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка (тепер Львівський національний університет імені Івана Франка) відповідно до диплома про вищу освіту (серія НОМЕР_1 ) та трудової книжки. Отже, половина строку навчання становить 2 роки 5 місяців 1 день і підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді. З 01.08.1985 до 09.04.1987 позивач обіймала посаду юрисконсульта колгоспу імені Леніна Кам`янка-Бузького району Львівської області, з 10.04.1987 по 29.03.1989 була стажистом Львівської обласної колегії адвокатів, а з 30.03.1989 по 31.01.1993– членом Львівської обласної колегії адвокатів, що підтверджується записами у трудовій книжці. Отже, так як стаж роботи на вказаних посадах є стажем роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо такого стажу надавала право бути призначеним на посаду судді, відповідно, стаж роботи в галузі права становить 2 роки, які підлягають зарахуванню до стажу роботи на посаді судді.

Вища рада правосуддя у своєму рішенні №544/0/15-26 від 31.03.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» встановила: «За результатами вивчення долучених до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді ОСОБА_1 у відставку, а саме: актів про обрання, про переведення на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, довідки про роботу на посаді судді, установлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді – 33 роки 2 місяці; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 2 роки 5 місяців 1 день; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки. На дату ухвалення цього рішення загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає їй право на відставку, становить 37 років 7 місяців 1 день». При цьому, листом від 28.05.2026 № 29371-30528/М-02/8-1300/26 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало відповідь на заяву про зарахування стажу, в якій зазначило, що зарахування до стажу судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду навчання за денною формою у вищому юридичному закладі немає підстав. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки суперечать нормативним вимогам, що діяли на день призначення позивача на посаду судді.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 02.09.2026 (вх. № 77825), у якому зазначає, що статтею 137 Закону № 1402 визначено, що до стажу роботи на посаді судді (який впливає на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Крім цього, ч. 2 ст. 137 Закону № 1402 передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Отже, зазначеним вище переліком не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді, який впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у вищому юридичному закладі. Також вказує, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, не передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Вища рада правосуддя рішенням від 31.03.2026 № 544/о/15-26 звільнила ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку та визначила загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає їй право на відставку 37 років 7 місяців 1 день.

У рішенні зокрема вказано, що згідно із записами у трудовій книжці після здобуття юридичної освіти ОСОБА_1 з 1 серпня 1985 року до 9 квітня 1987 року обіймала посаду юрисконсульта колгспу імені Леніна Кам`янка-Бузького району Львівської області, з 10 квітня 1987 року до 29 березня 1989 року була стажистом Львівської обласної колегії адвокатів, з 30 березня 1989 року до 31 січня 1993 року - членом Львівської обласної колегії адвокатів.

Стаж роботи на зазначених посадах підлягає зарахуванню як стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді. Відповідно, стаж роботи ОСОБА_1 в галузі права - 2 роки.

За результатами вивчення долучених до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді ОСОБА_1 у відставку, а саме: актів про обрання, про переведення на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, довідки про роботу на посаді судді, установлено, що до стажу роботи ОСОБА_2 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню:

стаж роботи на посаді судді - 33 роки 2 місяці;

половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців 1 день;

стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 2 роки.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Львівській області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-VIII від 02.06.2016.

ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою від 12.05.2026 щодо перерахунку довічного грошового утримання.

Головне управління ПФУ в Львівській області листом від 28.05.2026 повідомило, що довічне грошове утримання ОСОБА_1 обчислено з врахуванням стажу роботи на посаді судді 33 роки 02 місяці 07 днів та посадового окладу 227016,00 грн. Розмір довічного грошового утримання судді у відставці становить 172532,16 грн (227016,00 грн х 76 %). Для зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, навчання за денною формою у вищому юридичному закладі немає підстав.

Позивач не погоджується з діями відповідача, а тому звернулася з даним позовом до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначена в Законі України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", із змінами, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1402-VIII).

Згідно з частиною першою статтею 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання, як зазначено у частині третій статті 142 Закону № 1402-VIII, виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Таким чином, для того аби визначити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці необхідним є з`ясування його стажу роботи.

Частиною другою статті 137 Закону №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до пункту 11 розділу ХІІІ “Перехідні положення” Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній до 28.03.2015) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ “Про статус суддів”, в редакції чинній на час прийняття позивача на посаду судді (далі - Закон № 2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої вказаної статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

В свою чергу частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Суд встановив, що позивач до набрання чинності Законом № 1402-VIII обіймав посаду судді, а тому при вирішенні питання щодо визначення стажу роботи, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягають врахуванню також приписи законодавства, яке діяло у відповідний період та збереження застосування якого гарантовано абзацом четвертим пункту 34 розділу XII Закону №1402-VIII.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховувалися, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Аналогічне за змістом регулювання було закріплене пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», згідно з яким до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховувалися, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Матеріалами справи підтверджено, що Вища рада правосуддя рішенням від 31.03.2026 № 544/о/15-26 звільнила ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку та визначила загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає їй право на відставку 37 років 7 місяців 1 день. У рішенні зокрема вказано, що за результатами вивчення долучених до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді ОСОБА_1 у відставку, а саме: актів про обрання, про переведення на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, довідки про роботу на посаді судді, установлено, що до стажу роботи ОСОБА_2 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді - 33 роки 2 місяці; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців 1 день; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 2 роки.

Слід звернути увагу, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 19.06.2018 у справі № 243/4448/17, від 11.09.2018 у справі №428/4671/17, від 01.10.2018 у справі № 541/503/17, від 17.10.2018 у справі № 140/263/17, від 23.10.2018 у справі № 686/10100/15-а, від 30.01.2020 у справі №592/3694/17, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 08.09.2022 у справі № 380/10696/21.

Отже, при вирішенні цього спору суд також бере до уваги періоди та їх календарне обчислення, які зазначені саме в рішенні Вищої ради правосуддя від 31.03.2026 № 544/о/15-26.

Таким чином, загальний стаж роботи позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, у розумінні Закону № 1402-VIII складає 37 років 7 місяців 1 день, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не взято відповідачем до уваги при визначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що при призначенні позивачу довічного грошового утримання судді у відставці пенсійний орган мав керуватися саме рішенням Вищої ради правосуддя від 31.03.2026 № 544/о/15-26 та застосувати при його розрахунку стаж позивача у кількості 37 років 7 місяців 1 день, підтверджений вказаним рішенням.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу у зарахуванні ОСОБА_1 під час прийняття рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини періоду навчання на денній формі у Львівського ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка - вищому юридичному навчальному закладі (2 роки 5 місяців 1 день), стажу роботи на посадах, що надавав право для призначення на посаду судді - 2 (два) роки, до стажу роботи, що дає право на відставку та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 2 роки 5 місяців 1 день; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки та здійснити з 08.04.2026 виплату сум донарахованого щомісячного довічного утримання судді у відставці з урахуванням вже виплачених сум.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 під час прийняття рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини періоду навчання на денній формі у Львівського ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка - вищому юридичному навчальному закладі (2 роки 5 місяців 1 день), стажу роботи на посадах, що надавав право для призначення на посаду судді - 2 (два) роки, до стажу роботи, що дає право на відставку.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 2 роки 5 місяців 1 день; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки та здійснити з 08.04.2026 виплату сум донарахованого щомісячного довічного утримання судді у відставці з урахуванням вже виплачених сум.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1331,20 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 23.09.2026.

Суддя Кедик М.В.