Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №320/18571/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м.Київ № 320/18571/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - відповідач та/або ДПОП «ОШБ «Лють»), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної полюції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03.03.2025 року № 62 в частині пункту 1 за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII, підпунктів 2,4,5 та 20 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженої начальником управління командиром полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 1 червня 2023 року, що виразилося в невиконанні наказу в.о. командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17 січня 2025 року № 26ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень» застосувати до інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.04.2025 № 423 о/с «По особовому складу» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0036492) інспектора взводу №4 роти №2 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із 25 квітня 2025 року;

- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.04.2025 по день поновлення на роботі з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів із розрахунку його середньоденної заробітної плати 4919 гривні 27 копійки;

- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 135 днів відпустки;

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » поновити на роботі ОСОБА_1 негайно.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 мінімум до 31.01.2025 потребував систематичного прийому ліків, про що було достеменно відомо відповідачу, та ці обставини підтверджується медичною документацією. З огляду на вказане, представник позивача наполягає на тому, що позивач не міг вважатися таким, що може виконувати бойове завдання, як про це зазначено в доповідній записці т.в.о управління моніторингу ДПП «ОШБ «Лють» підполковника поліції Матвійчука О.Г. від 16.01.2025 № 1105-2025. Представник ОСОБА_1 наголошує, що керівництву 15.01.2025 було відомо про те, що ОСОБА_1 за станом здоров`я не міг виконати бойове завдання, а відповідно до медичних висновків потребує лікування до 31.01.2025, проте всупереч означеному 17.01.2025 відповідач повторно приймає наказ про необхідність виконання позивачем бойового завдання.

До того ж представник позивача зазначає, що 15.01.2025 присутній психолог ОСОБА_2 виявила за психоемоційним станом протипоказання до виконання бойових (спеціальних) завдань у ОСОБА_1 , проте вже 17.01.2025 головний психолог ОСОБА_2 гострих стресових реакцій та інших негативних станів, які б вказували на нездатність до виконання бойових (спеціальних) завдань у ОСОБА_1 не виявила. На переконання представника позивача, головний психолог ОСОБА_2 суперечить своїм попереднім висновкам та висновкам інших лікарів, які додавалися ОСОБА_1 під час обґрунтування своєї неможливості виконувати бойове завдання. Щодо пояснень головного психолога ОСОБА_2 та фельдшера ОСОБА_3 , то такі пояснення, за висновком представника позивача,не мають жодного підґрунтя, оскільки відсутніймедичний висновок, який підтверджувавби покази медиків. Щодо пояснень старшого психолога ОСОБА_4 , то представником позивача звернута увагу суду на те, що показання останньої спочатку підтверджують наявність протипоказань у позивача, а після участі в огляді головного психолога ОСОБА_2 – Кожухар О.С. змінила свою думку та 16.01.2025 не виявила протипоказань у психічному стані ОСОБА_1 .

Представник відповідача стосовно задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву. Крім цього, представником відповідача надано до суду копію матеріалів службового розслідування, проведеного, зокрема, стосовно позивача, які повною мірою підтверджують допущення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який виразився у невиконанні наказу про виконання бойових розпоряджень.

Своєю чергою представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій, окрім раніше викладених доводів, наголошено, що надані письмові пояснення медичних працівників під час проведення службового розслідування слід сприймати критично, оскільки ані відповідач, ані Національна гвардія України не мають ліцензії на надання медичних послуг. При цьому наголошує, що висновок службового розслідування містить посилання на невстановлену особу. Також зазначає про затримку строків розрахунку з позивачем при звільненні. Крім цього, надано суду додаткові медичні документи про перебування позивача на амбулаторному лікуванні.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких останній наголошує на відсутності правових підстав для врахування наданих представником позивача медичних документів, оскільки такі документи складені вже після проведення службового розслідування. Також до заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву долучено документи про наявність відповідної вищої освіти, зокрема у ОСОБА_2 . Крім цього представником відповідача заявлено клопотання про поновлення строку на подачу заперечень на відповідь на відзив та прохання прийняти заперечення на відповідь на відзив, долучивши їх до матеріалів справи.

Представником позивача подано до суду заперечення на доводи і міркування відповідача, викладені у запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому остання наполягає на тому, що всі висновки зроблені так званою «медротою», слід ставити під сумнів з огляду на відсутність підтвердження їхньої компетенції та легальності роботи.

Водночас представник позивача просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача щодо поновлення строку на подання заперечень на відповідь на відзив.

20.06.2025 судом зареєстровано клопотання представника відповідача про долучення доказів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2025 з поновленням строку на їх подання.

23.06.2025 судом зареєстровано клопотання представника позивача про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2026 клопотання представника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про поновлення процесуального строку для подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву задоволено; поновлено Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » процесуальний строк для подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву та прийнято до розгляду заперечення на відзив на позовну заяву, що подані представником Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » через підсистему «Електронний суд» 13.06.2025 (вх. № ЄС від 13.06.2025).

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Наказом Національної поліції України від 07.02.2023 № 407 о/с (по особовому складу), старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0036492) призначено на посаду інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Надалі, наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.03.2025 позивача призначена на посаду інспектора взводу № 4 роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Наведені обставини не заперечуються представником позивача.

Разом з цим, судом встановлено, що Департаментом поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » видано наказ від 16.01.2025 № 71 «Про призначення службового розслідування» (далі Наказ № 71), відповідно до пункту 1 якого наказано провести службове розслідування у формі письмового провадження.

Згідно з пунктом 2 Наказу № 71 наказано утворити дисциплінарну комісію у визначеному складі.

Водночас зі змісту Наказу № 71 убачається, що підставою для призначення службового розслідування є надходження до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » доповідної записки т.в.о управління моніторингу ДПП «ОШБ «Лють» підполковника поліції Матвійчука О.Г. від 16.01.2025 № 1105-2025 (далі Доповідна записка) щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») (далі УПОП № 1) ДПОП «ОШБ «Лють», що виразилась у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.01.2025 № 21ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень».

Також матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » продовжено на 15 календарних днів, до 14 лютого 2025 року, строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 16 січня 2025 року № 71 «Про призначення службового розслідування» за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють», що виразилась у невиконанні наказу в.о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.01.2025 № 21ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень».

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.01.2025 № 113 «Про внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії» наказано унести зміни до персонального складу дисциплінарної комісії, призначеної наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 16.01.2025 № 71 «Про призначення службового розслідування».

За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними у доповідній записці підполковника поліції ОСОБА_5 від 16.01.2025 № 1105-2025, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який затверджено 14.02.2025 т.в.о начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковником поліції ОСОБА_6 (далі - Висновок).

У пункті 3 резолютивної частини Висновку пропонується за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2237-VІІІ, підпунктів 2, 4, 5 та 20 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженої начальником управління – командиром полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 01.06.2023, що виразилось в невиконанні наказу в.о. командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.01.2025 № 26ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень», застосувати до інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Надалі Департаментом поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » видано наказ від 03.03.2025 № 62 «Про застосування дисциплінарних стягнень», відповідно до пункту 2 якого наказано за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2237-VIIІ, підпунктів 2, 4, 5 та 20 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженої начальником управління – командиром полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 01.06.2023, що виразилось у невиконанні наказу в.о. командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.01.2025 № 26ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень», застосувати до інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення (далі - оскаржуване та/або спірне рішення 1, Наказ № 62).

На підставі Наказу № 62, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» Департаментом поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » видано наказ від 25.04.2025 № 423/ос, яким наказано звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції частини першої статті 77, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 5 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », із 25 квітня 2025 року та виплатити компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2015, 2022, 2023, 2024, 2025 роки (далі - оскаржуване та/або спірне рішення 2, Наказ № 423 о/с).

Тут і далі по тексту – оскаржувані та/або спірні рішення, накази.

ОСОБА_1 категорично не погоджується зі спірними наказами, вважає їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положення чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, він визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Далі по тексту Дисциплінарний статут.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пунктами 1, 4, 5 та 6 частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

При цьому відповідно до частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Аналіз викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших

нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

При цьому, службова дисципліна охоплює собою обов`язок поліцейського безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Виключенням з даного правила є частина четверта статті 5 Дисциплінарного проступку, відповідно до якої поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.

Одночасно положення частини п`ятої статті 5 Дисциплінарного статуту встановлюють, що виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Отже, невиконання поліцейським правомірного наказу керівника, відданого (виданого) в межах наданих йому повноважень та відповідно до закону є порушенням службової дисципліни та тягне за собою застосування до поліцейського, який допустив таке порушення відповідальності, передбаченої Дисциплінарним статутом та законом.

Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з частинами першою, другою, третьою та частиною четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893).

Пунктом 2 розділу II Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

Згідно з пунктом 9 розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Пунктами 1, 3, 4 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Суд наголошує, що представник позивача у позовній заяві не визначає підставами позову порушення порядку призначення та/або проведення відповідачем службового розслідування. Відтак, оцінка наведеному судом під час вирішення спору по суті не надається.

Разом з цим, переходячи до оцінки фактичних обставин справи, суд відмічає, що за обставинами даної справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування, затверджений 14.02.2025 т.в.о начальника. Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковником поліції ОСОБА_6 .

Як свідчить зміст Висновку до ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка т.в.о. начальника управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції Матвійчука О.Г. від 16.01.2025 № 1105-2024 про те, що 15.01.2025 близько 15:30 за місцем дислокації підрозділу, у м. Святогірськ Донецької області, заступником командира батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_7 у присутності заступника начальника відділу моніторингу полку УПОП

№ 1 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_8 , головного психолога відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції ОСОБА_2 , старшого психолога відділу кадрового забезпечення УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції ОСОБА_4 , т.в.о керівника передової госпітальної групи зведеного медичного загону (далі ЗМЗ) Національної гвардії України (далі НГУ) молодшого лейтенанта ОСОБА_9 та фельдшера відділення збору та евакуації поранених медичної роти медичного центру НГУ молодшого сержанта ОСОБА_3 окремим поліцейським батальйону № 1 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» доведено наказ в.о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.01.2025 № 21ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень».

Після оголошення та доведення підполковником поліції ОСОБА_7 вимог зазначеного наказу у прямій категоричній формі з різних причин (погіршення морально-психологічного стану та стану здоров`я) відмовились від його виконання, зокрема старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу № 5 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

На 10 аркуші Висновку зафіксовано, що присутня старший психолог відділу кадрового забезпечення УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» підтвердила, що 7 поліцейських, серед яких ОСОБА_1 не можуть виконувати бойові (спеціальні) завдання за морально-психологічним станом.

Також на 13 аркуші Висновку зафіксовано, що присутній психолог ОСОБА_2 виявила за психоемоційним станом протипоказання до виконання бойових (спеціальних) завдань, зокрема в ОСОБА_1 .

На 49 аркуші Висновку зафіксовано, що присутніми на шинкуванні майором поліції ОСОБА_4 та майором поліції ОСОБА_2 на підставі здійснення контролю (діагностики) за психологічним станом, саме через незадовільний морально-психологічний стан не допущено до виконання бойових завдань ОСОБА_1 .

Одночасно під час проведення службового розслідування до ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка т.в.о начальника управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_5 за № 1462-2025 від 21.01.2025 щодо можливих порушень службової дисципліни за фактами відмови від виконання вимог наказу в.о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 16.01.2025 № 23ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень», серед інших, ОСОБА_1 .

На 13-14 аркушах Висновку зафіксовано доведення до відома позивачу наказу в.о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 17.01.2025 № 26ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень», однак він відмовився від виконання вказаного наказу.

Медичних протипоказань, які б перешкоджали виконанню наказу, зокрема позивачем присутнім лікарем ОСОБА_3 встановлено не було. Також присутнім головним психологом ОСОБА_2 гострих стресових реакцій та інших негативних станів, які б вказували на нездатність до виконання бойових (спеціальних) завдань у ОСОБА_1 не спостерігалось.

Суд нагадує, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання наказу в.о. командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.01.2025 № 26 ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень».

На 31 аркуші Висновку зафіксовано, серед іншого, що під час доведення наказу від 17.01.2025 № 26 ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень» повідомив та надав психологу відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» медичні документи про те, що має захворювання, а саме: астено-тривожний синдром з вегетативною дисфункцією, також він повідомив та надав лікарю ЗМЗ НГУ медичні документи про те, що має захворювання, а саме: гіпертонічна хвороба 2го ступеня, тому лікар направив його на дослідження в медичну роту. По приїзду в медичну роту ОСОБА_1 було оглянуто та повідомлено, що вказане захворювання не є перешкодою для виконання бойового (спеціального) завдання.

На 51 аркуші Висновку зафіксовано, зокрема, що після доведення вимог наказу від 17.01.2025 № 26 ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень» ОСОБА_1 відмовився від його виконання у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та поганим самопочуттям, надавши присутньому лікарю медичну документацію.

Присутній лікар зведеного медичного загону Національної гвардії України ОСОБА_3 на підставі медичної документації, наданої ОСОБА_1 повідомив, що останній протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань не має. Однак, ОСОБА_1 лікар направив до зведеного медичного загону Національної гвардії України для консультації лікарів, за висновком яких буде установлено, чи може останній виконувати бойові (спеціальні) завдання.

Присутньою на шикуванні майором поліції ОСОБА_2 на підставі здійснення контролю (діагностики) за психологічним станом, протипоказань до виконання ОСОБА_1 вимог бойового (спеціального) завдання не виявлено.

Також на 53-54 аркушах Висновку зафіксовано, що під час проведення службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 двічі відмовився від виконання бойових (спеціальних) завдань. Після доведення наказу в.о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.01.2025 № 21ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень» ОСОБА_1 був відсторонений від його виконання психологом у зв`язку з незадовільним морально-психологічним станом. Після доведення наказу в.о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 17.01.2025

№ 26ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень» ОСОБА_1 відмовився виконувати зазначений наказ, однак присутнім лікарем та психологом не встановлено у ОСОБА_1 протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань.

З урахуванням наведеного, сформовано висновки про те, що старший лейтенант ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, пунктів 1,2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ, а також підпункти 2, 4, 5 та 20 пункту 3 розділу II своє Посадової інструкції.

Крім того, на 55 аркуші Висновку зафіксовано, що причинами та умовами, що сприяли скоєнню зазначеної події, стали особиста недисциплінованість старшого лейтенанта ОСОБА_1 , нехтування ним вимог чинного законодавства України, наказів Національної поліції, Міністерства внутрішніх справ України, командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють».

Суд зауважує, що представник позивача у позовній заяві зазначає про те, що 15.01.2025 присутній психолог ОСОБА_2 виявила за психоемоційним станом протипоказання до виконання бойових (спеціальних) завдань у ОСОБА_1 .

Відповідно до того ж висновку 17.01.2025 до особового складу доведено наказ

№ 26ДСК/ВС від 17.01.2025 «Про виконання бойового завдання», де головний психолог ОСОБА_2 гострих стресових реакції та інших негативних станів, які б вказували на нездатність до виконання бойових (спеціальних) завдань у ОСОБА_1 не виявила.

Представник позивача наполягає, що головний психолог ОСОБА_10 суперечить своїм попереднім висновкам та висновкам інших лікарів, які додавалися ОСОБА_1 під час обґрунтування своєї не можливості виконувати бойове завдання.

Суд надаючи оцінку таким доводам враховує, що в матеріалах наявний консультаційний висновок спеціаліста ДУ «ТМО МВС України в Луганській області» від 10.01.2025, відповідно до якого позивачу встановлено діагноз: астено-тривожний синдром з вегетативною дисфункцією».

Разом з цим відповідно до консультаційного висновку спеціаліста № 297 від 10.01.2025 Госпітальної групи ЗМЗ НГУ, спеціаліст встановив аналогічний діагноз. В пункті 8 консультаційного висновку спеціаліста наведено рекомендації, зокрема: обмеження фізичного навантаження з 10.01.2025 по 14.01.2025 (5 днів).

Аналіз викладеного свідчить, що позивач мав рекомендації стосовного обмеження фізичного навантаження виключно до 14.01.2025.

Зазначення спеціалістом у рекомендаціях консультаційного висновку графіку, дозування та кількості днів приймання ліків (21 день) не вказує на те, що спеціаліст встановив необхідність обмеження позивачу фізичних навантажень на весь курс лікування протягом 21 дня.

Тому, твердження представника позивача стосовно того, що ОСОБА_1 мінімум до 31.01.2025 потребував систематичного приймання ліків, а тому не міг виконувати бойові розпорядження, зокрема, доведені до нього наказом від 17.01.2025№ 26ДСК/ВС, суд вважає помилковими та такими, що не підтверджуються медичною документацією.

Водночас в матеріалах справи наявний консультативний висновок спеціаліста Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янськ» від 16.01.2025, у якому позивачу встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба II ступеню, синусова тахікардія.

Суд наголошує, що в матеріал справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження відкриття позивачем листка тимчасової працездатності на підставі згаданого консультативного висновку.

Також консультативний висновок спеціаліста Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янськ» від 16.01.2025 не містить в собі рекомендацій стосовно обмеження позивачу фізичного навантаження. Тобто, цей висновок фіксує, встановленні ОСОБА_1 діагнози, проте не фіксує рекомендацій щодо відкриття листка тимчасової непрацездатності та/або рекомендацій щодо обмеження фізичних навантажень.

При цьому суд зазначає, що 18.01.2025 ОСОБА_1 був опитаний, щодо обставин відмови від виконання наказу в. о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.01.2025 № 26ДСК/ВС, та пояснив, що 17.01.2025 о 12:00 у пункті тимчасової дислокації батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» розташованого поблизу м. Святогірськ Донецької області, йому було доведено вимоги наказу в.о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.01.2025№ 26ДСК/ВС.

Вимоги зазначеного наказу йому були зрозумілі, задачі ясні. Однак, під час доведення зазначеного наказу він надав медичні документи, які наведені судом вище, про наявність у нього захворювань.

Позивач у поясненнях не заперечував, що після надання медичної документації, його було направлення на дослідження на медичну роту, де його було оглянуто та повідомлено, що вказане захворювання не є перешкодою для виконання бойового (спеціального) завдання.

Аналіз викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що позивач самостійно підтвердив, у власних поясненнях, факт ознайомлення зі змістом наказу, розуміння обов`язку його виконання, незаконним його не вважав та чітко усвідомлював необхідність його виконання.

Також у поясненнях позивач не навів жодних заперечень щодо порушення його прав при проведенні дослідження в медичній роті, підтвердив, що він був обізнаний про те, що його захворювання не є перешкодою для виконання бойового (спеціального) завдання, не ініціював повторне обстеження тощо.

Тобто, за наведених обставин стверджувати про те, що ОСОБА_1 не міг виконувати бойові (спеціальні) завдання станом на 17.01.2025 не убачається можливим.

До того ж обставини відмови від виконання наказів також підтверджуються поясненнями наданими заступником командира батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковником поліції Малихіним А. В., головним психологом відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» майором поліції ОСОБА_2 , старшим психологом відділу кадрового забезпечення УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» майором поліції ОСОБА_4 та фельдшером відділення збору та евакуації поранених медичної роти медичного центру НГУ головним сержантом ОСОБА_3 .

Окрім того, з матеріалів справи слідує, що під час службового розслідування дисциплінарною комісією було досліджено файли з портативного реєстратора «ТecsarBDC-43-GWCP»: « 0000000_00000020250117120133_0041», загальним розміром 1,49 ГБ (гігабайтів) (1 605 369 856 байтів), « 0000000_00000020250117123134_0042», загальним розміром 340 МБ (мегабайтів) (356 745 216 байтів), а саме відеозаписи на яких зафіксовано факти відмови окремих поліцейських полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» виконувати вимоги наказу в. о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 (штурмовий полк «Сафарі») ДПОП «ОШБ «Лють» від 17.01.2025 № 26ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень», про що складено акт перегляду відеоматеріалів (відеозапису з портативного відеореєстратора) від 04.02.2025 № 2633-2025).

Відповідні відеозаписи долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву, переглянувши які, судом встановлено, що на 11 хв. 20 с. відеозапису ОСОБА_1 повідомляє що вимоги наказу в.о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 17.01.2025 № 26ДСК/ВС йому зрозумілі, проте він не готовий його виконувати за станом здоров`я та пред`являє наявні в нього медичні документи.

Після вивчення медичних документів присутній лікар ОСОБА_3 повідомляє, що ОСОБА_1 не пред`явив документів, які б могли б бути підставою звільнення від виконання зазначеного наказу. Однак, за сукупністю діагнозів рекомендовано звернутися до спеціаліста в медичній роті для постановки діагнозу зі звільненням чи без (12 хв. 10 с. відеозапису).

На 12 хв 40 с зазначеного відеозапису присутній головний психолог ОСОБА_10 повідомляє, ОСОБА_11 дійсно звертався за психологічною допомогою, яку йому було надано та врегульовано його стан. Наразі, стан поліцейського стабільний, гострі стресові реакції відсутні ОСОБА_1 здатний викопуванні бойові завдання.

Отже, наявні матеріали справи вказують на те, що позивач без належних на те підстав відмовився від виконання наказу в.о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 17.01.2025 № 26ДСК/ВС. До нього належним чином доведено інформацію про можливість виконання бойових (спеціальних) завдань.

Таким чином, твердження представника позивача про відсутність можливості виконати наказ, у зв`язку зі станом психічного та фізичного здоров`я не відповідає фактичним обставинам справи, та спростовується висновками, щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , зробленими головним психологом відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» від 17.01.2025 № 26ДСК/ВС ОСОБА_2 та фельдшером відділення збору та евакуації поранених медичної роти медичного центру НГУ ОСОБА_3 .

При цьому незгода представника позивача з поясненням, наданим під час проведення службового розслідування відповідними посадовими особами (психологами, фельдшерами), за відсутності належних та достатніх доказів, які спростовують останні, за наявних документів в матеріалах справи, у тому числі медичних документів, не дає суду вважати такі доводи представника позивача обґрунтованими.

Також суд відхиляє посилання представника позивача на те, що пункти, які начебто порушив ОСОБА_1 , значені у спірному наказі, є поверхневими та неконкретизованими, оскільки останні є чіткими та зрозумілими.

Крім цього, при вирішенні спору по суті, суд не враховує надані представником позивача разом з відповіддю на відзив на позовну заяву виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 2208 від 04.04.2025 та № 2756 від 23.04.2025, оскільки станом на час доведення до позивача відповідного наказу, проведення службового розслідування та прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення, ці такі висновки були відсутні.

Також не можуть бути взяті до уваги посилання представника позивача щодо наявного у неї сумніву стосовно компетентності осіб (медичних працівників), оскільки відповідач та Національна гвардія України, згідно з Єдиним державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не мають права надавати медичні послуги, оскільки відповідні особи є посадовими особами відповідача та НГУ. Водночас суд зауважує, що в матеріалах справи наявні освітні документи, якими підтверджено наявність у ОСОБА_2 вищої освіти за напрямком «Психологія».

При цьому, суд критично ставиться до тверджень представника позивача у цій частині, оскільки позивач не ставив під сумнів компетенцію психолога ОСОБА_2 при недопущені нею позивача до виконання наказу в.о. командира зведеного підрозділу УПОП № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють» від 15.01.2025 № 21ДСК/ВС «Про виконання бойових розпоряджень» та висновків, викладених спеціалістом Госпітальної групи ЗМЗ НГУ при наданні йому консультаційного висновку спеціаліста № 297 від 10.01.2025.

Крім цього, суд відхиляє посилання представника позивача в частині стосовного того, що у Висновку на невідому особу « ОСОБА_12 », оскільки, на переконання суду, в цій частині відповідач допустив описку в ініціалах особи, що прямо прослідковується з матеріалів службового розслідування.

Разом з цим щодо тверджень представника позивача стосовно неналежності доказів, поданих представником позивача разом з клопотанням про долучення доказів через підсистему «Електронний суд» 06.06.2025 (вх. ЕС від 16.06.2025), а саме: бланк схеми спостереження від 17.01.2025; реєстраційного бланка від 03.01.2025, суд враховує таке.

Згідно з частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частина третя статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частин перша статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому положеннями частини п`ятої статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Представник позивача, стверджуючи про недопустимість згаданих доказів зауважує, що в описовій частині клопотання реєстраційний бланк обстеження ОСОБА_1 від 15.01.2025 відсутній.

Суд зауважує, що дійсно в клопотання про долучення доказів представник відповідача посилається на реєстраційний бланк від 15.01.2025, натомість до останнього долучено реєстраційний бланк від 03.01.2025.

Суд вважає, що наведене не свідчить про неналежність реєстраційного бланка від 03.01.2025.

Стосовно невірного зазначення віку обстежуваної особи у реєстраційному бланку від 03.01.2025, 43 роки, замість 41 років, суд звертає увагу, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто станом на час оформлення реєстраційного бланка від 03.01.2025 позивачу виповнився 41 рік, що вказує на допущення помилки в обрахунку віку в цій частині.

Крім цього, суд враховує, що графа скарги, історія реєстраційного бланка від 03.01.2025 містить між собою суттєві суперечності, оскільки фіксує наявність скарг станом на 15.01.2025 у той час, коли датою обстеження визначено 03.01.2025.

Також бланк схеми спостереження від 17.01.2025 містить незаповнені графи, а саме: «вік», «отримав травму».

Водночас з наданих документів слідує, що психологічне обстеження було проведено психологом ОСОБА_13 , проте в матеріалах службового розслідування відсутні пояснення зазначеної особи і, що така особа проводила огляд позивача та/або надавала пояснення в межах проведення службового розслідування.

Стосовно тверджень представника позивача щодо невідповідність підпису ОСОБА_1 у цих документах, то суд ці обставини не враховує, оскільки не є суб`єктом, який встановлює наявність/відсутність ознак підробки підпису особи. Належних документів, які підтверджували факт підробки підпису ОСОБА_1 у наданих відповідачем документах, матеріали адміністративної справи не містять.

Резюмуючи викладене, зважаючи на суттєві розбіжності у наданих представником відповідача документах, суд не враховує їх при вирішенні даного спору по суті, як належні.

Проте, суд наголошує, що ці обставини, з урахуванням встановлених вище обставин, не спростовують того, що належних та достатніх доказів на підтвердження не можливості виконання позивачем наказу від 17.01.2025 № 26ДСК/ВС.

Додатково у цій площині суд враховує наявний в матеріалах справи консультаційний висновок спеціаліста № 518 від 17.01.2025, однак такий висновок не містить в собі відомостей про необхідність обмеження позивачем фізичних навантажень та/або рекомендації щодо відкриття довідки про тимчасову непрацездатність.

Консультативні висновки спеціалістів від 05.02.2025 та від 07.02.2025 № 1112 не можуть бути враховані судом при вирішенні спору по суті, оскільки складені вже після обставин, які мали місце 17.01.2025.

Отже, суд повторно зазначає що належних та достатніх доказів на підтвердження не можливості виконання позивачем наказу від 17.01.2025 № 26ДСК/ВС, матеріали справи не містять.

Суд наголошує, що в основі моделі правового регулювання відносин підпорядкованості у Збройних Силах України лежить принцип безумовності виконання наказу як ключового елементу військової дисципліни та єдиноначальності. Цей принцип передбачає, що наказ підлягає виконанню без попереднього обговорення чи сумніву в його доцільності, виконання наказу є прямим юридичним обов`язком військовослужбовця, командир наділений повнотою розпорядчої влади, а підлеглий позбавлений дискреції щодо вирішення питання виконання наказу. Такий підхід обумовлений функціональним призначенням Збройних Сил України - забезпечення оборони держави, що вимагає оперативності, узгодженості дій і виключає можливість індивідуального перегляду рішень у процесі їх реалізації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2026 у справі № 480/6010/24.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

? ? , визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної полюції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03.03.2025 року № 62 є про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним, та таким, що відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Як наслідок, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.04.2025 № 423 о/с «По особовому складу» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0036492) інспектора взводу №4 роти №2 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із 25.04.2025, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та поновлення на роботі, з огляду на їх похідний характер.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористані 135 днів відпустки, суд звертає увагу, що позовна заява не містить жодного обґрунтування позовних вимог. В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження не здійснення відповідачем компенсації за невикористані дні відпустки.

Отже, позовні вимоги у цій частині також не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.