Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №320/55943/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Київ № 320/55943/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панової Г.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 при здійснені її виплати з 01 березня 2025 року без урахування індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплачувати з 01 березня 2025 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження її розміру, із врахуванням індексації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 01.03.2025 пенсійний орган протиправно обмежив пенсію максимальним розміром, посилаючись на статтю 2 Закону України від 08.07.2011№ 3668-VI. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, оскільки після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норми про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали суду було направлено відповідачу до електронного кабінету підсистеми Електронний Суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, за вислугу років, призначену відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/28875/24, зокрема:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в .м Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, тобто, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 320/43208/23, починаючи з 01 квітня 2019 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 320/43208/23, без обмеженням максимальним розміром, тобто, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн до призначеної пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, починаючи з 01 липня 2021 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн до призначеної пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, починаючи з 01 липня 2021 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, починаючи з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2023 року, враховуючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2024 року, враховуючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду відповідачем було здійснено відповідний перерахунок.

З 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» проведено індексацію пенсії позивача.

Як зазначає позивач, розмір такого підвищення становить 1500,00 грн, однак фактична виплата пенсії здійснюється без урахування зазначеної індексації внаслідок застосування відповідачем обмеження пенсії максимальним розміром.

Не погоджуючись із таким обмеженням пенсійної виплати, позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України зі скаргами від 01.08.2025 №ВЕБ-28000-Ф-С-25-151819 та від 19.09.2025 №ВЕБ-28000-Ф-С-25-201484, у яких порушував питання щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

За результатами розгляду зазначених звернень Пенсійний фонд України листом від 02.11.2025 №45835-39385/С-03/8-2800/25 повідомив позивача, що при виконанні рішення суду пенсію з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат установлено без обмеження максимальним розміром станом на дати, з яких судом було зобов`язано здійснити відповідний перерахунок, а саме 01.04.2019, 01.07.2021, 01.03.2023 та 01.03.2024, водночас зазначивши, що з урахуванням вимог Закону України від 08.07.2011 №3668-VI розмір пенсії позивача не переглядається.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1-1 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262-ХІІ) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до статті 64 Закону №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

25.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" відповідно до пункту 1 якої установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

За змістом пункту 2 Постанови №209 з 01.03.2025 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2024 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Приписами пункту 3 Постанови №209 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, судом встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 209 від «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025

Проте фактично проведення такого збільшення не здійснено через обмеження максимального розміру пенсії.

З урахуванням викладеного вимоги позивача в частині "з урахуванням індексації установленої, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 Про індексацію пенсійних та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств наceлeння у 2025 році», не підлягають задоволенню оскільки захист прав позивача в цій частині має забезпечити задоволення вимоги про необмеження максимального розміру пенсії.

У даній справі, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як орган, що реалізує владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Суд вважає неспроможними доводи відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки встановлено, що максимальний розмір пенсії позивача обмежено не з цих підстав.

Фактично вказаний максимальний розмір зафіксовано відповідачем у зв`язку з виконанням рішення суду у справі № 320/28875/24.

Проте, встановлення такого обмеження при проведенні подальших перерахунків розміру пенсії, є безпідставним, враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром.

У той же час, суд зауважує, що вимога "виплачувати пенсію" не підлягає задоволенню, оскільки має на меті вчинення дій на майбутнє, а суд вирішує спір щодо правовідносин, які вже виникли. Суд захищає порушене право, а не те, яке можливо може бути порушене у майбутньому (постанова Верховного Суду від 23.04.2025 по справі № 460/10731/24).

З огляду на зазначене, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У зв`язку з цим, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2025 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимального її розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи судом не встановлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01.03.2025 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2025 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального її розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.