Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №280/8739/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 вересня 2026 року о/об 11 год. 10 хв.Справа № 280/8739/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, просп.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо встановлення особливості обчислення пенсії позивачу: "Не підлягає перерахункам, призначена за рішенням суду у твердому розмірі - з 01.04.2025 довічно", нарахування та виплати пенсії без проведення на загальних підставах, починаючи з 01.03.2026, поточних перерахунків/індексації пенсії, з підвищенням її розміру, відповідно до ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 09.07.2003 за №1058-ІV; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати нарахування, перерахунок, індексацію та виплату пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, починаючи з 01.03.2026, на загальних підставах, відповідно до ст.ст.27, 28 та ч.2 ст.42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV перерахунку пенсій, відповідно до частини іншої ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 та "Порядком проведення перерахунку пенсій, відповідно до частини другой статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 за №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, без встановлення особливостей обчислення пенсії: "Не підлягає перерахункам, призначена за рішенням суду у твердому розмірі - з 01.04.2025 довічно", з виплатою компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії за період з 01.03.2026 по момент фактичної виплати заборгованості; 3) допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог; 4) зобов`язати особисто начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.

У позовній заяві зазначено наступне: «… Позивач, ОСОБА_1 , нар. ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України платник податків, не працює, з 02.12.1996 року постійно проживає в Ізраїлі, місце проживання встановлено нотаріально. В Україні проживав: АДРЕСА_2 . Перебував на пенсійному обліку та отримував пенсію за віком в управлінні праці та соціального захисту населення у Дніпровському (Ленінському) районі м. Запоріжжя. Виплата пенсії припинена з 01.11.1996 в порушення норм статей 24, 46 Конституції України, внаслідок виїзду на ПМП за кордон (додатки 1-7). Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2024 р. у справі №280/8378/23, що набрало законної сили 09.05.2024 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі: "відповідач") зобов`язане здійснювати нарахування та виплату пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009, у встановленому законом розмірі, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі: "Закон №1058-ІV") з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, із застосуванням усіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенсії, на підставі документів, які знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, з виплатою заборгованості по пенсії після її перерахунку. Таким чином, судовим рішенням у справі №280/8378/23 на орган ПФУ покладено обов`язок щодо проведення на загальних підставах, без обмежень будь-якими періодами часу та умовами, поточних перерахунків / індексації пенсії позивача, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві. Як випливає з протоколу про перерахунок пенсії від 15.07.2026 року, версія 1.6.78.1, в електронній пенсійній справі позивача на Веб-порталі ПФУ (дод. 8), в порушення статті 42 Закону №1058-ІV відповідачем не проведено перерахунок / індексація пенсії позивача з 01.03.2026 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" (далі: "Постанова КМУ №236"), із застосуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2026 року в розмірі 9992.40 грн. Відповідачем також безпідставно встановлено особливість обчислення пенсії позивачу:" не підлягає перерахункам, призначена за рішенням суду у твердому розмірі - з 01.04.2025 довічно", що не передбачено нормами пенсійного законодавства та призвело до порушення права позивача на поточні перерахунки / індексацію пенсії, з підвищенням її розміру, відповідно до приписів статті 42 Закону № 1058-IV. Таким чином відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо здійснення на загальних підставах поточних перерахунків / індексації пенсії позивача, починаючи з 01.03.2026 року, яка порушило конституційне право позивача на соціальний захист у старості та потребує судового захисту. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Відповідно до ч.3 ст. 23 Загальної декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської соціальної хартії, ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості, тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України. Статтями 24, 25 Конституції закріплено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи і рівні перед законом. Не може бути привілеїв або обмежень за ознаками місця проживання. Україна гарантує турботу і захист своїм громадянам, які перебувають за її межами. Згідно з п.6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Згідно з положеннями статті 5 Закону № 1058-IV, Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно правових актів може поширюватися на ці відносини тільки у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням. Частиною 3 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; пенсійний вік для чоловіків і жінок; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Поняття "пенсія в твердому розмірі", без проведення поточних перерахунків, індексації пенсії, не визначено нормативно-правовими актами про пенсійне забезпечення. Згідно зі ст.42 Закону № 1058-IV, для забезпечення індексації пенсії, щороку, з 1 березня, без додаткового звернення особи, проводиться перерахунок раніше призначених пенсій, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховується для обчислення пенсії. Згідно з "Порядком проведення перерахунку пенсій, відповідно до частини іншої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 (далі: Порядок №124), з 01.03.2019 проводиться щорічна індексація пенсій, з урахуванням індексованого показника середньої заробітної плати на перше березня відповідного року. Як вбачається з протоколу перерахунку пенсії від 15.07.2026 року (дод. 8), середньомісячний заробіток 18594,96 грн для обчислення пенсії з 01.03.2026 року визначено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2025 року 8913.83 грн (8913.83 ? 2.08608 = 18594,96 грн), де 2.08608 – індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача для нарахування пенсії. Водночас середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.03.2026 року має бути визначений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.03.2026 року у розмірі 9992.40 грн, та скласти відповідно 20844,95 грн (9992.40 грн ? 2.08608). Таким чином, відповідач не провів перерахунок / індексацію пенсії позивача з 01.03.2026 року в порядку, встановленому статтею 42 Закону № 1058-IV. Позивач, як пенсіонер за віком, користується на загальних підставах усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії, виплату всіх складових пенсійних виплат, відповідно до Закону №1058-IV. Органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування та виплату згідно з нормами пенсійного законодавства. Верховний суд у постанові у справі №1640/2594/18 від 06.03.2019 вказав, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є тільки один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Відповідач не володіє дискреційними повноваженнями і не має права діяти на свій розсуд при виконанні накладеного на нього пенсійним законодавством обов`язку з нарахування та виплати пенсії за віком у встановленому законом розмірі, і зобов`язаний здійснювати її нарахування та виплату згідно з нормами пенсійного законодавства. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведена правомірність дій щодо встановлення особливості обчислення пенсії позивачу: "Не підлягає перерахункам, призначена за рішенням суду у твердому розмірі - з 01.04.2025 довічно" та бездіяльності щодо проведення перерахунку пенсії позивачу, починаючи з 01.03.2026 року, відповідно до ст. 42 Закону № 1058-IV. Згідно з частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, неотримані з вини органу, який призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Великою палатою Верховного Суду в постанові від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18 та постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі №461/5775/16 та від 30 липня 2020 року у справі №802/798/18 сформульовано висновок, що пенсія вважається "нарахованою" в момент її призначення, компенсація втрати частини доходів за затримку строків виплати пенсії повинна виплачуватися одночасно з виплатою заборгованості по пенсії при виконанні судового рішення. Відповідач до теперішнього часу не виплатив позивачу компенсацію за затримку строків виплати пенсії у справах №280/8378/23, №280/655/26, №280/735/26, з посиланням на непокладення такого зобов`язання судовим рішенням. Таким чином, створюється зачароване юридичне коло. Позовні вимоги про захист права не можуть вважатися передчасними, якщо вони вже були предметом правовідносин, за якими виник спір, тому суду з метою повного захисту порушеного права та остаточного вирішення спору слід зобов`язати відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати доходу за затримку строків виплати пенсії з 01.03.2026 року по день фактичної виплати заборгованості по пенсії. У рішенні ЄСПЛ ("Лелас проти Хорватії", П.74) зазначено, що державні органи, які не дотримуються законодавства і необхідні процедури, не повинні отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Статтями 2, 5 КАС України встановлено, що ефективний захист порушених прав є метою адміністративного судочинства. Суд не обмежений у виборі засобів захисту порушеного права, з метою відновлення такого права. Адміністративний суд наділений повноваженнями втручатися в діяльність суб`єкта владних повноважень за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та відповідно до ст.245 КАС України. Отже, суд зобов`язаний обрати у справі спосіб захисту прав від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ознайомившись із позовною заявою вважає, що позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені з наступних підстав. Щодо проведення індексації та виплати пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, починаючи з 01.03.2026 року, на загальних підставах, відповідно до статей 27, 28 та частини 2 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV перерахунку пенсій, відповідно до частини іншої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 було поновлено виплату пенсії з 07.10.2009 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 (у справі № 280/4551/21), яке набуло законної сили відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022. Пенсію ОСОБА_2 було обчислено із заробітної плати 1937,57 грн. (показник середньої заробітної плати в Україні за 2008 рік - 928,81 грн. х 2,08608 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеної за період роботи з 01.05.1984 по 30.04.1988, та страхового стажу 40 років 8 місяців 22 дні, і її розмір з 07.10.2009 складав 1188,23 грн., де: - 1063,73 грн. – розмір пенсії за віком (1937,57 грн. х 0,40667 х 1,35); - 74,70 грн. – доплата за понаднормовий стаж 15 років (498,00 грн. х 15%); - 49,80 грн. – підвищення дітям війни. Відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2026 по справі № 280/655/26, залишеним без змін постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 та 29.06.2026 по справі № 280/655/26 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_2 на загальних підставах перерахунок – індексацію та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2025 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, "Порядку проведення перерахунку пенсій, відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету 20.02.2019 № 124" питання проведення індексації пенсій у 2019 році", та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році". На виконання зазначеного рішення Запорізького окружного адміністративного суду з 01.03.2025 проведено індексацію пенсії позивача з урахуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115 — 8913,83 грн. Так, показник середньої заробітної плати (дохід), який враховувався під час проведення перерахунку пенсії склав 8913,83 грн (3764,40 x 1,17 x 1,11 х 1,11 х 1,141, 197 х 1,0796 х 1,115). Підсумовуючи зазначене, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №280/8378/23 та рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2026 по справі № 280/655/26 на Головне управління не покладено обов`язку щодо здійснення перерахунків пенсії з проведенням її індексації позивача з 01.03.2026, на загальних підставах, відповідно до статей 27, 28 та частини 2 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV перерахунку пенсій, відповідно до частини іншої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. та "Порядком проведення перерахунку пенсій, відповідно до частини другой статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, без встановлення особливостей обчислення пенсії: "Не підлягає перерахункам, призначена за рішенням суду у твердому розмірі - з 01.04.2025 довічно", з виплатою компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії за період з 01.03.2026 по момент фактичної виплати заборгованості; Враховуючи наведене, пенсія позивача перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства згідно з наявними в пенсійній справі документами. Розмір пенсії обчислено вірно та в подальшому буде переглядатися відповідно до змін законодавства. Щодо негайного виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог; Згідно п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Отже, до негайного виконання допускається рішення суду про "стягнення" відповідних виплат, а не про зобов`язання відповідача до їх нарахування та виплати позивачеві. Тобто, саме у випадку постановлення судом рішення про стягнення на користь позивача недоплачених сум суд повинен також визначити суму стягнення за один місяць та в цій частині допустити рішення до негайного виконання, а не в частині виплати всієї заборгованості. Отже, в даному випадку вказана заявлена позовна вимога не може бути задоволена судом. Щодо вимог про нарахування компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії за період з 01.03.2026 по момент фактичної виплати заборгованості. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ у редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159). … Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці. … Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу, за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу. Тобто, для проведення компенсації обов`язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць. Водночас, станом на час розгляду справи індексацію пенсії позивачу не нараховано не виплачено. Враховуючи викладене, оскільки позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми індексації, заявлені позовні вимоги в цій частині є передчасними. Окрім зазначеного, відповідно до ч.1 ст.58 Закону №1058 Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Відповідно до п.7 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства. Отже, згідно чинного законодавства функції по призначенню, перерахунку і виплаті пенсій покладені саме на Пенсійний Фонд України, який здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління. Таким чином, Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало б закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Враховуючи усе наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, діє на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. …».

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У Рішенні ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.07.2026 за №083950010198 зазначено, зокрема: «Підстава» – «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.»; «Особливості» – «Був пенсіонером; Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. – з 01.04.2025 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ – з 07.10.2009 по довічно; Рішення суду згідно ПКМУ №821 – з 29.06.2026 по довічно».

Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.

При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

У ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1. Розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. 2. За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону. 3. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.».

У ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1. Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений. Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. 2. З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. 3. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям". 4. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. 5. При визначенні мінімального розміру пенсії за віком та збільшенні мінімальної пенсії за віком, передбачених абзацами першим і другим частини першої, частинами другою і третьою цієї статті, до страхового стажу не враховується період, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". 6. Різниця між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого і третього частини першої, частини третьої цієї статті, та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 цього Закону, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. …».

У ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «2. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.».

У розділі XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «… 4-1. Для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії: мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу; збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам. … 4-3. Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень. …».

Відповідно до п.1 «Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”», затвердженого 20.02.2019 постановою Кабінету Міністрів України №124, цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

За п.5 «Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”», затвердженого 20.02.2019 постановою Кабінету Міністрів України №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. (…).

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

У ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Як зазначено у ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

У ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» зазначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з ст.6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

У п.1 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого 21.02.2001 постановою Кабінету Міністрів України №159 (надалі – «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати»), дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Як зазначено у п.2 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з не проведенням відповідачем з 01.03.2026 індексації пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, позивачем у позовній заяві не обґрунтовано порушення відповідачем приписів ст.27, ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п.4-1, п.4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Судом враховано, що «Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”», затверджений 20.02.2019 постановою Кабінету Міністрів України №124, є похідним від ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає порушенням права та інтересу позивача на індексацію та перерахунок пенсії з 01.03.2026 зазначення у Рішенні ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.07.2026 за №083950010198, зокрема: «Підстава» – «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.»; «Особливості» – «… Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. – з 01.04.2025 по довічно …».

Оскільки з 01.03.2026 відповідачем не нараховувалась позивачу індексація пенсії, то суд до спірних правовідносин не може застосувати приписи абз.1 ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Право позивача на отримання компенсації втрати частини доходів є похідним від факту виплати нарахованого, але своєчасно не виплаченого доходу, а тому пов`язується з моментом фактичного погашення відповідної заборгованості.

З урахуванням матеріалів справи, суд вважає, що на момент розгляду даної адміністративної справи №280/8739/26 позивач не має права на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

У цій частині позовної заяви при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені, наприклад, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі №420/30633/24 (адміністративне провадження №К/990/45200/25).

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі №420/30633/24 (адміністративне провадження №К/990/45200/25) зазначено: «… 61. Законодавець чітко визначив, що обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо виплати компенсації виникає не з моменту нарахування доходу, а з моменту фактичної виплати основної суми заборгованості. Саме тоді орган Пенсійного фонду набуває реальної можливості виконати або не виконати покладений на нього обов`язок щодо виплати компенсації. Відповідно, лише з цього моменту може виникнути порушення права позивача на компенсацію, яке підлягає судовому захисту. …».

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Враховуючи матеріали справи та приписи ст.ст.262, 371 КАС України, суд вважає за можливе звернути до негайного виконання рішення у межах суми пенсії позивача за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України. Суд не вбачає за необхідне застосування п.1 ч.2 ст.371 КАС України.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Ухвалою суду від 25.08.2026 звільнено позивача від сплати судового збору по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, просп.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо встановлення «Підстави» – «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.» та «Особливості» – «… Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. – з 01.04.2025 по довічно …» обчислення пенсії позивачу, нарахування та виплати пенсії без проведення на загальних підставах, починаючи з 01.03.2026, поточного перерахунку/індексації пенсії, з підвищенням її розміру, відповідно до ч.2 ст.42 Закону України від 09.07.2003 за №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування, перерахунок, індексацію та виплату пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, починаючи з 01.03.2026, на загальних підставах, відповідно до ч.2 ст.42 Закону України від 09.07.2003 за №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", «Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”», затвердженого 20.02.2019 постановою Кабінету Міністрів України №124, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, без встановлення «Підстави» – «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.» та «Особливості» – «… Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. – з 01.04.2025 по довічно …».

В іншій частині позовної заяви – відмовити.

Звернути до негайного виконання рішення у межах суми пенсії ОСОБА_1 за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України.

Відмовити ОСОБА_1 у зверненні до негайного виконання рішення відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 24.09.2026.

Суддя О.О. Прасов