Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №260/4665/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4665/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року відкрито справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог з наступними вимогами:

-Визнати протиправними дії Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо поновлення на військовому обліку Позивача гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та зобов`язати Відповідача утриматися від вчинення таких (подібних) повторних дій стосовно Позивача.

-Визнати протиправною бездіяльність Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») актуальних і повних відомостей (даних/запису) про виключення з військового обліку Позивача гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби.

-Зобов`язати Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») повні відомості (актуалізувати дані/зробити запис) про виключення з військового обліку Позивача гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби, а також надати йому документальне підтвердження цього.

-Застосувати положення п. 6-1 ч. 1 ст. 244, п. 4-1 ч. 6 ст. 246 і ч. 5, 6 ст. 382 КАС України та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, шляхом зобов`язання Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду. На виконання рішення підготувати та видати відповідний виконавчий документ.

В обгрунтування вказує, що 23.11.2020 року Позивача було взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а 05.07.2023 року його було виключено з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я), що підтверджується виданим йому паперовим військово-обліковим документом від 02.09.2024 р. з відповідними відмітками і печатками та довідкою ВЛК від 21.06.2023 р. Між тим, 22.06.2026 року, сформувавши електронний «Військово-обліковий документ» за допомогою мобільного застосунку «Резерв+», Позивач випадково виявив, що актуальні відомості (дані/запис) про його виключення з військового обліку не були повністю внесені (актуалізовані) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг»), та він продовжує помилково перебувати (значитися) на військовому обліку в статусі військовозобов`язаного, попри його виключення з такого обліку, що не відповідає закону. У зв`язку з цим, 22.06.2026 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про внесення та актуалізацію відомостей (даних/запису) до електронного реєстру (ЄДРПВР) від 22.06.2026 року. Проте, замість належного розгляду цього звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 з незрозумілих підстав і причин оголосив Позивача в так званий «розшук» та звернувся до органів поліції для його затримання і доставлення, а ІНФОРМАЦІЯ_5 своїм листом фактично відмовив у задоволенні заяви.

27 липня 2026 року судом отримано відзив на позовну заяву від відповідача у якому просить відмовити. Вказує, що позивач ніяким чином не доводить, що 21.06.2023 року пройшов медичний огляд військово-лікарською при ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого прийнято постанову ВЛК: «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку», зокрема, додана до позовної заяви копія довідки, згідно додатку 4, не містить кутового штампу про її реєстрацію, відсутня печатка ІНФОРМАЦІЯ_6 , у п. 14 військово-облікового документа не зазначено дату. Крім того, згідно даних з ЄДРПВР, військово-облікового документа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сформованого у застосунку «Резерв +» 22.06.2026 року, позивач 18.05.2024 року уточнював свої персональні дані, дата ВЛК 21.06.2024 року.

Також, відповідач вказує, що у провадженні Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м.Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до ЄРДР за № 62025140160001326 від 25.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366, ч.5 ст. 426-1 КК України. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) повернуто на військовий облік на підставі повідомлення ТУ ДБР, розташованого у м. Львові. Водночас 25.09.2025 року Територіальним управлінням ДБР у м. Львові розпочато досудове розслідування № 62025140160001326 за ознаками ст. 366, ч.5 ст. 426-1 KK України, слідством встановлено «...що незаконно виключені особи з військового обліку не хворіли тяжкими хворобами та є фактично придатними до військової служби». На підставі відповідного повідомлення ДБР (№12-61-38839 вих-26 від 16.06.2026) позивача поновлено на військовому обліку. ІНФОРМАЦІЯ_3 , як орган ведення Реєстру, зобов`язаний актуалізувати дані з урахуванням відповідних відомостей.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до військово-облікового документу №040320239361716800106 ОСОБА_1 було взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 23.11.2020 року та виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 за станом здоров`я 05.07.2023 року.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії проведено медичний огляд ВЛК №164 від 21.06.2023 року, яким визнано ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на спідставі статті 47а графи 2.

У електронному військово-обліковому документі станом на 22 червня 2026 року відображалася інформація про виключення ОСОБА_1 з військового обліку; у полі «категорія обліку» вказано «військовозобов`язаний», у полі "постанова ВЛК" вказано "непридатний з виключенням з військового обліку" та вказана дата ВЛК "21.06.2024".

Однак відповідно до військово-облікового документу у застосунку «Резерв+» станом на 26 червня 2026 року внесено запис про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 у полі «категорія обліку» вказано «військовозобов`язаний», у полі "постанова ВЛК" вказано "непридатний з виключенням з військового обліку" та вказана дата ВЛК "21.06.2024", також вказано у полі "Причина звернення до Нацполіції" вказано "Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК" та дата звернення "26.06.2026".

22 червня 2026 року позивачем подано заяву до відповідача для внесення та актуалізацію відомостей (даних/запису) до електронного реєстру (ЄДРПВР).

Однак, відповіді не отримано та актуальні відомості про позивача не були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Вважаючи дії відповідача щодо невнесення актуальних відомостей про виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1,3 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1, 3 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч.5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_10 (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).

За приписами ст. 5, 6, 7 Закону № 1951-VIII, ІНФОРМАЦІЯ_10 є органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень. До Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру відомості про персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна. У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність. Органам ведення Реєстру забороняється збирати, вносити до Реєстру та зберігати в базі даних Реєстру відомості, не передбачені цим Законом.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста (у редакції Закону № 1951-VIII чинній на момент виникнення правовідносин сторін), належать: прізвище; власне ім`я (усі власні імена); по батькові (за наявності); дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження); відомості про сімейний стан особи та членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), а також дітей); реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); відомості про громадянство; відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою; відомості щодо визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада); реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; відомості про освіту та спеціальність; відомості про стан здоров`я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов`язку; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення); відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили; відомості про наявність (відсутність) судимості; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); відцифрований образ обличчя особи (за наявності).

Надалі, частину першу статті 7 доповнено пунктом 17-1 згідно із Законом № 3549-IX від 16.01.2024, - відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У силу пункту 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_10: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 559).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіальні центри комплектування та соціальної підтримкиабо його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до військово-облікового документу №040320239361716800106 ОСОБА_1 було взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 23.11.2020 року та виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 за станом здоров`я 05.07.2023 року.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії проведено медичний огляд ВЛК №164 від 21.06.2023 року, яким визнано ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на спідставі статті 47а графи 2.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач, на обліку в якому перебував позивач та яким у військово-обліковому документі була зроблена відмітка про виключення його з військового обліку, зобов`язаний був внести відповідні відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідач в свою чергу зазначає, що позивача повернуто на військовий облік на підставі повідомлення ТУ ДБР, розташованого у м. Львові. Водночас 25.09.2025 року Територіальним управлінням ДБР у м. Львові розпочато досудове розслідування № 62025140160001326 за ознаками ст. 366, ч.5 ст. 426-1 KK України, слідством встановлено «...що незаконно виключені особи з військового обліку не хворіли тяжкими хворобами та є фактично придатними до військової служби». На підставі відповідного повідомлення ДБР (№12-61-38839 вих-26 від 16.06.2026) позивача поновлено на військовому обліку. ІНФОРМАЦІЯ_3 , як орган ведення Реєстру, зобов`язаний актуалізувати дані з урахуванням відповідних відомостей.

Також, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували достовірність відмітки про виключення позивача з військового обліку, які містяться у військово-обліковому документі №040320239361716800106.

Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження того, що позивач не проходив медичний огляд або що довідка ВЛК №164 від 21.06.2023 містить недостовірні дані, які б могли слугувати законною підставою для нездійснення реєстраційних дій.

До встановлення у визначеному законодавством порядку зазначених обставин, в т.ч. за наслідками розслідування у кримінальному провадженні, у відповідача відсутні правові підстави для не приведення відомостей Реєстру у відповідність до відомостей, які містяться у військово-обліковому документі позивача .

Згідно поданих заперечень відповідача вбачається, що у такого постає питання правомірності прийнятого рішення військово-лікарською комісією, однак предметом даного спору не є довідка ВЛК №164 від 21.06.2023 та правомірність її видачі.

Станом на дату розгляду справи вказана довідка не є скасованою, протилежного відповідачами не доведено.

Таким чином, враховуючи наведене вище правове регулювання та встановлені обставини, суд доходить висновку, що саме відповідач, на обліку в якому перебуває позивач та яким у військово-обліковому документі №040320239361716800106 була зроблена відмітка про виключення позивача з військового обліку, зобов`язаний був внести відомості про позивача, а саме те, що останній виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою «виключено» в Реєстр, що зроблено не було.

Водночас наявність кримінального провадження та проведення слідчих дій не звільняє орган військового управління від обов`язку належного ведення Реєстру та не є підставою для внесення будь-яких змін до такого Реєстру до встановлення всіх обставин у межах кримінального провадження та винесення судового рішення.

Суд вказує, що відповідач не вказав на якій стадії перебуває кримінальне провадження (досудове розслідування), чи воно завершено, не надав суду вирок або інше судове рішення, які дійсно могли б виключити можливість подальшого використання довідки ВЛК №164 від 21.06.2023 як правової підстави виключення позивача з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

Відповідно до положення статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, чинній на момент проходження позивачем медичного огляду (19.04.2023), суд вважає необхідним зазначити, що згідно з п.3 ч.6 вказаної статті виключенню з військового обліку підлягали громадяни, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У подальшому, із набранням чинності Законом України № 3633-ІХ від 11.04.2024, зазначену норму було викладено у новій редакції, проте п.3 ч.6 ст. 37 Закону №2232-XII зберіг ідентичну за змістом правову підставу для виключення з військового обліку «визнання особи непридатною до військової служби».

Таким чином, попри зміну термінологічних конструкцій у законодавстві, правова суть та наслідки визнання особи непридатною до військової служби за станом здоров`я залишилися незмінними в обох редакціях Закону №2232-XII.

Враховуючи, що довідка ВЛК №164 від 21.06.2023 є чинним та нескасованим актом індивідуальної дії, позивач набув правового статусу особи, яка не підлягає військовому обліку. З огляду на викладене, у суб`єкта владних повноважень відсутні правові підстави для неврахування висновку військово-лікарської комісії та поновлення позивача на військовому обліку.

Суд наголошує, що питання правомірності виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я не є предметом даного спору.

Предметом спору у даній справі є виключно правомірність дій відповідача щодо повторного взяття позивача на військовий облік, тобто вчинення дій щодо актуалізації його даних та приведення відомостей Реєстру у відповідність до відомостей військово-облікових документів.

В п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010) від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.

Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме не внесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, тобто не належне (електронне, документальне) оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

За наведених обставин справи та їх правового регулювання суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 ; визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання відповідача утриматися від вчинення таких (подібних) повторних дій стосовно позивача, суд вказує на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, як передчасні.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави суду для висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо заявленого клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, згідно з нормами процесуального законодавства встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є диспозитивним правом, а не обов`язком суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних побоювань невиконання суб`єктом владних повноважень прийнятого судом рішення в майбутньому.

Ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

В клопотанні про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання та встановлення судового контролю за виконання даного рішення.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору