Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №240/23768/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/23768/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 19.09.2025 року №063550007381 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на шість років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію із зниженням пенсійного віку на шість років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 24.06.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу періоди: з 01.08.1990 року по 26.03.1996 року роботи вихователем дитячого садка с. Слобода Шоломківська, з 14.11.1996 року по 20.11.1996 під час перебування на обліку та виплати допомоги по безробіттю в Овруцькому районному центрі зайнятості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, оскільки вона проживала у зоні гарантованого добровільного відселення, а тому відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку саме на 6 (шість) років, проте відповідач протиправно відмовив у її призначенні, що і слугувало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

24.11.2025 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки відсутній факт проживання станом на 01 січня 1993 року (3 роки) в зоні гарантованого добровільного відселення та відсутній необхідний страховий стаж. Також зазначив, що позивачу не зараховано період роботи з 01.08.1990 року по 26.03.1996 року, оскільки відтиск печатки, що посвідчує даний запис не придатний для сприйняття змісту; період виплати допомоги по безробіттю з 23.05.1996 року по 18.08.1996 року, оскільки наявне виправлення у даті наказу на припинення виплати допомоги, що не посвідчено належним чином; а також відтиск печатки, що посвідчує даний запис не придатний для сприйняття змісту.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що 12.09.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №063550007381 від 19 вересня 2025 в призначенні пенсії позивачу відмовлено.

Листом від 22.09.2025 повідомлено позивачу про те, що 19.09.2025 винесено рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно до статті 55 Закону.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV. Так, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не менше 32 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).

При цьому, умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені ст.55 Закону №796-XII.

Особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років (абз.5 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII).

При цьому, в примітці до п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII зазначено, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відповідно до ч.1 ст.55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (ч.2 ст.55 Закону №796-XII).

Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 3 років, вік виходу на пенсію зменшується на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов`язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Отже, щодо проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом 3 років станом на 01.01.1993, то його необхідно обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов: 1) початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії до 01.01.1993; 2) проживання щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку на 2 роки проживання, роботи.

Водночас застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року щонайменше 3 роки.

Як зазначалось підставами для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах були відсутність факту проживання станом на 01 січня 1993 року (3 роки) в зоні гарантованого добровільного відселення та відсутність необхідного страхового стажу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на виконання положень Закону № 1058-ІV постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).

Абзацом 2 підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. Для потерпілих від Чорнобильської катастрофи такими документами є:

для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;

для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;

для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;

посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Таким чином, підставою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні радіаційного забруднення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 572/245/17, від 17 червня 2020 року у справі № 572/456/17, від 11 листопада 2024 року у справі №460/19947/23.

Крім того, у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 556/1172/17, від 11 березня 2024 року у справі № 500/2422/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 460/23707/22, від 02 жовтня 2024 року у справі № 500/551/23 Верховний Суд також зазначив про те, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням, або у зв`язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Тобто, враховуючи викладене, в межах даної справи підлягає встановленню факт фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або роботою на цій території у період з 26.04.1986 по 01.01.1993 року.

Як видно із матеріалів справи, позивач має статус потерпілої особи 3 категорії, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.04.1995.

Відповідно до довідки №16-678 від 10.07.2025 видана Виконавчим комітетом Овруцької міської ради позивач з 26.04.1986 по 11.09.1995 року була зареєстрована по буд. АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Виконавчого комітету Овруцької міської ради від 07.07.2025 №477 позивач була зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 в період з 22.05.1996 року по даний час.

Згідно із дипломом НОМЕР_2 проходила навчання з 01.09.1986 року по 28.06.1990 року в Бердичівському педагогічному училищі за спеціальністю виховання в дошкільних установах, що також підтверджується довідкою Бердичівського педагогічного фахового коледжу Житомирської обласної ради.

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Овруцької міської ради від 11.09.2025 №16-286 встановлено, що позивач в період: з 01.01.1987 по 12.01.1987; з 28.06.1987 по 31.08.1987; з 01.01.1988 по 12.01.1988; з 28.06.1988 по 31.08.1988; з 01.01.1989 по 12.01.1989; з 27.07.1989 по 31.08.1989; з 01.01.1990 по 12.01.1990 року в період канікул проживала за адресою буд. АДРЕСА_1 .

В період з 08.06.1989 року по 27.07.1989 року працювала в Шоломківському закладі дошкільної освіти Овруцької міської ради, який знаходиться на території віднесеної до зони гарантованого добровільного відселення.

Отже, позивачем доведено факт фізичного перебування на території радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням у період з 26.04.1986 по 01.01.1993 року не менше 3 років й наявність посвідчення потерпілої особи 3 категорії, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС дану обставину додатково підтверджує.

З урахуванням існування вказаних доказів, навчання позивача у навчальному закладі в м. Бердичеві (яке до того ж не є віддаленим від місця реєстрації) не спростовує обставину її проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 не менше трьох років.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, відповідач не зарахував до страхового стажу періоди: з 01.08.1990 року по 26.03.1996 року роботи вихователем дитячого садка с. Слобода Шоломківська, з 14.11.1996 року по 20.11.1996 під час перебування на обліку та виплати допомоги по безробіттю в Овруцькому районному центрі зайнятості.

Щодо відтиску печатки, що посвідчує запис в період роботи з 01.08.1990 року по 26.03.1996 року роботи вихователем дитячого садка с. Слобода Шоломківська не придатним для сприйняття зміст, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 (втрата чинності 29.07.1993) (далі Інструкція №162) трудові книжки і вкладиші до них заповнюються мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, на території яких розташоване дане підприємство, установа, організація, і на офіційній мові СССР.

Згідно з пунктом 2.3 Інструкція №162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5 Інструкції №162).

Записи в трудовій книжці про зазначений період діяльності позивача містять усі необхідні реквізити, запис про звільнення завірений печаткою підприємства та директора підприємства. При цьому, інший колір чорнил при написанні не може спростовувати факту наявності у позивача цього стажу.

Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №370/541/17, в якій суд звернув увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім того, суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Таким чином, суд вважає, за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати період роботи відповідно до трудової книжки з 01.08.1990 року по 26.03.1996 року до страхового стажу позивача.

Щодо зарахування періоду з 14.11.1996 року по 20.11.1996 під час перебування на обліку та виплати допомоги по безробіттю в Овруцькому районному центрі зайнятості, слід зазначити наступне.

Пунктом 12 частини першої ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-III (далі - Закон №1533-III), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем).

Статтею 21 вказаного Закону передбачено, що страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.

Період, протягом якого застрахована особа була звільнена відповідно до цього Закону від сплати страхових внесків або отримувала виплати за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів, включається до страхового стажу.

До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що до 01.01.2010 період одержання допомоги по безробіттю підтверджується на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01.01.2010 довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Таким чином, суд зазначає, що пенсійним законодавством передбачено зарахування періоду одержання допомоги по безробіттю до страхового стажу чи стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Як зазначалось, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Так, у трудовій книжці НОМЕР_3 від 08.06.1989 маються записи:

- запис № 7 від 23.05.1996 - призначена виплату допомоги по безробіттю;

- запис № 8 від 18.08.1996 - закінчено виплату допомоги по безробіттю.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач не отримував державну допомогу по безробіттю або періоди отримання державної допомоги по безробіттю не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно отримання державної допомоги по безробіттю, а тому суд вважає за можливе вважати їх належною інформацією на підтвердження права позивача на пенсійне забезпечення.

Недоліки при заповненні трудової книжки даного факту не спростовують.

Отже, на момент звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою позивач мала всі передбачені законом підстави для призначення пенсії зі зниженням на 6 років, а саме: досягла віку 55 років, мала страховий стаж понад 26 років та проживала в зоні гарантованого добровільного відселення більше 6 років, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 19.09.2025 року №063550007381 про відмову у призначенні пенсії прийнято без урахування усіх обставин справи, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, яке визначене за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку.

Отже, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення пенсії за віком, яким у цьому випадку є відповідач.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

А тому, з огляду на викладене та з врахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення від 19.09.2025 №063550007381 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу періоди: з 01.08.1990 року по 26.03.1996 року, з 14.11.1996 року по 20.11.1996 під час перебування на обліку та виплати допомоги по безробіттю в центрі зайнятості та призначити позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з 24.06.2025.

Відповідно до частини 1статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, Вінницький район, 21005. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13322403) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.04.2025 року №064050006049 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності із ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу періоди: з 01.08.1990 року по 26.03.1996 року, з 14.11.1996 року по 20.11.1996 та призначити позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 24.06.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 24 вересня 2026 р.

24.09.26