Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №160/1276/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокуСправа №160/1276/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Приватне підприємство «НОВА» про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Приватне підприємство «НОВА», в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про усунення виявлених порушень Східного офісу Держаудитслужби від 10.12.2025 р. №040417-15/6815-2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вимога Східного офісу Держаудитслужби щодо усунення недоліків, виявлених під час перевірки порушень законодавства від 10.12.2025 року №040417-15/6815-2025 є протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до пп. 1 п. 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами від 01.08.2013 № 631 на підставі направлення від 29.09.2025 року №591 головним державним аудитором відділу контролю у сфері будівництва Східного офісу Держаудитслужби Алексеєвою С. Г. у Комунальному підприємстві «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради проведена перевірка закупівлі, а саме: реконструкція водоводу діаметром 1000 мм від житлового будинку №36 по вул. Сонячній Набережній до Мерефо-Херсонського мосту в м. Дніпрі, укладення договору та його виконання.

За результатами перевірки контролюючим органом був складений Акт перевірки закупівлі Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради від 18.11.2025 № 040417-25/116, в якому був зазначений ряд порушень.

Позивач вважає висновок відповідача необґрунтованим, протиправним та таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, оскільки за його твердженнями ним не порушено вимог законодавства.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування, третій особі надати пояснення.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що викладені доводи в позовній заяві необґрунтовані та такі, які ґрунтуються на невірному тлумаченні Позивачем норм законодавства. За результатами перевірки закупівель у Позивача, було складено Акт №040417-25/116 від 18.11.2025, в якому зафіксовано ряд порушень, зокрема п. п. 4.1, 5.1, 5.10 6.2 «Настанови з визначення вартості будівництва», від 01.11.2021 №281, ч. 1 ст. 193 та ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, пп. 1.14, 2.1, 2.2 вимог Ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи технічної частини Збірника 22, п. 2.1 договору від 25.11.2024 №421Т.

До суду пояснення від третьої особи не надходили, тому справу розглянуто на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до пп. 1 п. 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами від 01.08.2013 № 631 із змінами, п. 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 із змінами, наказу Східного офісу Держаудитслужби «Про призначення перевірки закупівлі» від 29.09.2025 № 267 на підставі направлення від 29.09.2025 № 591 головним державним аудитором відділу контролю у сфері будівництва Східного офісу Держаудитслужби Алексєєвою С. Г. у Комунальному підприємстві «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради була проведена перевірка закупівлі: Реконструкція водоводу діаметром 1000 мм від житлового будинку № 36 по вул. Сонячній Набережній до Мерефо-Херсонського мосту в м. Дніпрі, укладання договору та його виконання.

За результатом відповідної перевірки контролюючим органом був складений Акт перевірки закупівлі Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради від 18.11.2025 № 040417-25/116, який був підписаний посадовими особами підприємства із запереченнями.

17 грудня 2025 року на адресу КП «Дніпроводоканал» ДМР (вх. № 15722) надійшов Висновок на заперечення до перевірки закупівлі Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради за період з 24.10.2024 по 17.11.2025 від 08.12.2025. Також, 17 грудня 2025 року на адресу підприємства (вх. № 15721) надійшла Вимога про усунення виявлених порушень від 10.12.2025 № 040417-15/6815-2025, відповідно до якої Східний офіс Держаудитслужби вимагає: 1) розглянути результати проведеної перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях; 2) забезпечити відшкодування (стягнення) на користь КП «Дніпроводоканал» ДМР матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок прийняття від ПП «Нова» актів приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в на загальну суму 7 491 076,54 грн. з ПДВ, відповідно до норм ст. 611, 629, 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Під час проведення перевірки встановлено порушення законодавства, а саме:

1. На порушення вимог п.п. 5.1., 6.2. «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, ч.1 ст. 318 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, пп. 1.14, 2.1, 2.2 Вказівок, п.п. 1.1.4, 1.1.9 технічної частини Збірника 22, п. 2.1. договору від 25.11.2024 № 4211 особами КП «Дніпроводоканал» ДМР підписано, прийнято у Приватного підприємства «Нова» (далі - ПП «Нова») та оплачено у повному обсязі за рахунок кредитних коштів робіт, зайво включених до актів форми № КБ-2в № 1 за червень 2025 року та № 4 за вересень 2025 року, з прибирання мулу, каменів, гілок, лому при прочищанні колекторів внутрішнім діаметром понад 1500 мм, які не підтверджені проектним рішенням на загальну суму 3 836 855,14 грн з ПДВ, що призвело до втрат фінансових ресурсів підприємства.

2. На порушення вимог пп. 4.1, 5.10, 6.2. «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, п. 2.1. договору від 25.11.2024 № 421 Т КП «Дніпроводоканал» ДМР підписано, прийнято у ПП «Нова» та оплачено у повному обсязі за рахунок кредитних коштів транспортної складової, яка зайво включена до актів форми № КБ-2в № 1 за червень 2025 року та № 5 за жовтень 2025 року, яка врахована в вартості поставлених будівельних матеріалів на загальну суму 1083 409,25 грн з ПДВ, що призвело до втрат фінансових ресурсів підприємства.

3. На порушення вимог п. 6.2. «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, пп. 1.14, 2.1, 2.2 Вказівок, п.п. 1.1.4, 1.1.9 технічної частини Збірника 22, п. 2.1. договору від 25.11.2024 № 421Т КП «Дніпроводоканал» ДМР підписано, прийнято у ПП «Нова» та оплачено у повному обсязі за рахунок кредитних коштів робіт з затягування в колектор труб діаметром 630 мм та 300 мм за нормами КБ22-47- 10 та КБ22-47-5, які вже враховані у нормах КБ22-11-11 та КБ22-11-8, зайво включених до актів форми № КБ-2в № 1 за червень 2025 року, № 3 за серпень 2025 року, № 4 за вересень 2025 року, № 6 за жовтень 2025 року на загальну суму 728 694,71 грн з ПДВ, що призвело до втрат фінансових ресурсів підприємства.

4. На порушення вимог п. 6.2. «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, п. 2.1. договору від 25.11.2024 № 4211 КП «Дніпроводоканал» ДМР підписано, прийнято у ПП «Нова» та оплачено у повному обсязі за рахунок кредитних коштів робіт з перевезення будівельного сміття у кількості 5 075,207 т, зайво включених до актів форми № КБ-2в № 1 за червень 2025 року, №2 за липень 2025 року, № 3 за серпень 2025 року, № 4 за вересень 2025 року, №5,6 за жовтень 2025 року на загальну суму 1 842 117,44 грн з ПДВ, що призвело до втрат фінансових ресурсів підприємства.

Позивач, не погоджуючись із вказаним висновком відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі, Закон №2939-XII) передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі, орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі, підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону № 2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово- господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Пунктом 7 ст. 10 Закону №2939-XII передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 7 ст. 10 Закону №2939-XII передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно із змістом ст. 11 Закону № 2939-XII, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Частиною 2 ст.15 Закону №2939-XII передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Відповідно до вимог п. 1, п.п. 1, 3 п. 3, п.п. 2, 3, 9 п. 4, п.п. 16, п. 6, п. 7 Положення про Державну аудиторську службу України, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Положення № 43), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).

Основними завданнями Держаудитслужби, зокрема, є: реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Наведені законодавчі норми неодноразово аналізувались Верховним Судом України, Верховним Судом, в тому числі його Великою Палатою (зокрема, постанова від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16), які вказали, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Отже, в органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Відповідно п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року №631 «Про затвердження Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення обґрунтованої потреби в документальній і фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: укладення договору (договорів) без застосування відкритих торгів/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, зокрема вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору; 1-1) виникнення обґрунтованої потреби в документальній і фактичній перевірці встановлених таких фактів: поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку; придбання товару за укладеним договором (договорами) без дотримання встановлених законодавством вимог щодо локалізації його виробництва; придбання товарів без використання електронного каталогу та/або укладення договорів, якими передбачено оплату товарів без використання електронного каталогу, у разі, коли його застосування є обов`язковим відповідно до вимог законодавства; 2) наявність доручення або рішення Кабінету Міністрів України, Мінфіну щодо проведення перевірки закупівель; 3) виявлення органом державного фінансового контролю вищого рівня під час перевірки (в порядку здійснення контролю за достовірністю висновків органу державного фінансового контролю нижчого рівня) актів перевірки закупівель/висновків про результати моніторингу процедури закупівлі невідповідності їх змісту вимогам законодавства. Перевірка закупівель може бути ініційована органом державного фінансового контролю вищого рівня, якщо розпочато дисциплінарне провадження стосовно посадових або службових осіб органу державного фінансового контролю нижчого рівня, які проводили перевірку закупівель, моніторинг процедури закупівлі або у разі повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 18 Постанови №631 фактична перевірка здійснюється під час проведення перевірки закупівель шляхом інвентаризації, обстеження та контрольного обміру закуплених (отриманих) замовником товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг та проведення інших дій відповідно до повноважень органу державного фінансового контролю. При цьому замовник забезпечує доступ на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать замовнику або використовуються ним.

Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівника замовника або його заступника створення належних умов для проведення фактичної перевірки за участю матеріально відповідальних осіб замовника, а в разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб`єкта господарювання - виконавця робіт.

Відповідно до п. 26-27 Порядку №631, результати перевірки закупівель викладаються в Акті перевірки. Складання Акту перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку №631 проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком.

З огляду на вказані норми, Акт перевірки закупівель не є документом, що створює правові наслідки для суб`єкта інспектування, але документом, що фіксує певні факти і обставини, які можуть стати підставою для «законної вимоги» контролюючого органу на адресу підконтрольного суб`єкту або для здійснення цим органом самостійно заходів до усунення виявлених порушень законодавства шляхом звернення до суду в інтересах держави. «Законна вимога» контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

З урахуванням того, що суб`єкти владних повноважень можуть приймати управлінські рішення двох видів: нормативно-правові та акти індивідуальної дії, які рівною мірою можуть бути предметом адміністративного судового розгляду, обов`язкове до виконання рішення компетентного органу (спірна вимога) повинне підпадати під одну з двох вказаних категорій рішень.

У постанові від 08.05.2018 у справі № 826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акта. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Верховний Суд в постанові від 27.07.2024 у справі № 160/12986/21 дійшов висновку, що задля вирішення питання порядку оскарження вимоги, яка спрямована на відшкодування збитків, першочергово слід дослідити чи була дотримана контролюючим органом процедура проведення перевірки, підстави її проведення і, як наслідок, правову природу встановлених порушень.

Без належного дослідження цих питань та встановлення вини підконтрольної установи (доведеність факту наявності порушення під час здійснення фінансово-господарської діяльності) неможливо надати оцінку правомірності вимозі у частині законності і правильності обчислення розміру збитків.

Отже, право підконтрольної установи на оскарження вимоги, яка містить зобов`язання щодо повернення збитків, слід розуміти в контексті права на оскарження вимоги, як акта індивідуальної дії, в частині дотримання процедури проведення перевірки контролюючим органом (шляхом проведення ревізії, моніторингу та ін.) у співвідношенні з суттю встановлених порушень.

Водночас, правомірність вимоги у частині законності і правильності обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення.

Такий порядок оскарження слід застосовувати, якщо підконтрольною установою не було попередньо оскаржено таку вимогу по суті встановлених порушень під час проведення відповідної перевірки і таким порушенням, судом не було надано оцінку (відсутня будь-яка реакція з боку підконтрольної установи після отримання вимоги), або дотримання процедури проведення перевірки (ревізії, моніторингу, тощо) та факт порушення з боку підконтрольної установи під час здійснення господарської діяльності встановлено у судовому рішенні.

Щодо зобов`язальної частини оскаржуваної вимоги представник позивача зазначив, що відповідач у такій вказав на необхідності вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних працівників у порядку, встановленому законодавством. При цьому орган державного фінансового контролю не зазначив спосіб, у який підлягають встановленню та відповідальність до якої мають бути притягнуті винні працівники (особи), не зазначив він і про заходи, які позивач має вчинити для відшкодування збитків.

Вимога органу державного фінансового контролю приймається виключно з метою коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства шляхом усунення порушень законодавства, виявлених під час ревізії. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Що стосується суті поставлених в провину позивачу порушень законодавства за спірною вимогою, відповідно до другої вимоги про усунення виявлених порушень Державна аудиторська служба України щодо забезпечення відшкодування на користь КП «Дніпроводоканал» ДМР матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок прийняття від ПП «Нова» актів приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в на загальну суму 7 491 076, 54 грн з ПДВ, суд зазначає наступне.

Стосовно порушення вимог п.п. 5.1., 6.2. «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, ч.1 ст. 318 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, пп. 1.14, 2.1, 2.2 Вказівок, п.п. 1.1.4, 1.1.9 технічної частини Збірника 22, п. 2.1. договору від 25.11.2024 № 4211 особами КП «Дніпроводоканал» ДМР підписано, прийнято у Приватного підприємства «Нова» (далі - ПП «Нова») та оплачено у повному обсязі за рахунок кредитних коштів робіт, зайво включених до актів форми № КБ-2в № 1 за червень 2025 року та № 4 за вересень 2025 року, з прибирання мулу, каменів, гілок, лому при прочищанні колекторів внутрішнім діаметром понад 1500 мм, які не підтверджені проектним рішенням на загальну суму 3 836 855,14 грн з ПДВ, що призвело до втрат фінансових ресурсів підприємства.

Суд зазначає наступне, що договір стосовно надання послуг у сфері поводження зі сміттям та відходами був укладений між Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради та Комунальним підприємством «Еко Дніпро» Дніпровської міської ради № 71 від 15.02.2024 року. Відповідно до даного договору Обсяг надання Послуг: 12000 т.. Обсяги закупівлі Послуг можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника. Сума договору складає 1 260 000,00 грн, у тому числі ПДВ.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що ПП «Нова» включено до актів форми №КБ -2в №1 за червень 2025 року та №4 за вересень 2025 року роботи з прибирання мулу, каменів, гілок, лому при прочищанні колекторів внутрішнім діаметром понад 1500 мм, які не передбачені проектом, а саме: відомістю ремонтно-відновлювальних робіт, яка є складовою частиною робочого проекту «Конструктивні рішення».

При встановленні вказаних порушень відповідач в акті перевірки посилається на п.п. 5.1., 6.2. Настанови №281, ч. 1 ст. 3 18 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 837 Цивіљного кодексу України, п.п. 1.14, 2.1, 2.2 Вказівок, п.п. 1.1.4, 1.1.9 частини 22, п. 2.1. договору від 25.11.2024 421Т.

Відповідно до п.1.1 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 року, ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі будівництво).

Ця Настанова є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об`єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва. Поточний ремонт до наведеного законодавчого визначення будівництва не включений.

Так, згідно з пунктом 21 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.

Тобто пункт 21 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» відносить поточний ремонт саме до послуг, а не до робіт.

З огляду на наведене, суд повторно зауважує, що вказана Настанова підлягає застосуванню при визначенні вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування.

Суд звертає увагу, що в даному випадку саме між позивачем та Комунальним підприємством «Еко Дніпро» Дніпровської міської ради, а не з КП «Нова» було укладено договір з надання послуг прибирання мулу, каменів, гілок, лому при очищенні колекторів внутрішнім діаметром 1500 мм, а відповідачем направлено вимоги до КП «Нова». Крім цього відповідач в ході ревізії встановив, що надані позивачу послуги є саме послугами з поточного ремонту споруд, а не будівництва нових споруд або капітального ремонту.

Відповідно до п. 3, 22 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року, договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.

Якщо під час укладання договору підряду через невизначеність витрат чи інші обставини остаточно встановити договірну ціну неможливо, сторони у договорі підряду визначають приблизну (динамічну) договірну ціну, а також порядок її коригування в процесі виконання робіт (будівництва об`єкта). Приблизна (динамічна) договірна ціна може уточнюватися в міру виконання робіт, здійснення витрат підрядника тощо.

Як встановлено судом, відповідно п.2.1 Договору підряду №71 сторони визначили, що договірна ціна за цим договором складає 1 260 000,00 грн.

Як зазначає позивач, у процесі виконання поточного ремонту було виявлено необхідність збільшення обсягів окремих робіт, що не виходить за межі загальної договірної суми. Додаткові роботи виконані в межах існуючих видів робіт, передбачених договірною ціною.

Таким чином суд критично ставиться до доводів відповідача про наявність завищення вартості виконання вказаних робіт, за умови, що відповідач не заперечує проти укладеного договору, яким визначено динамічну ціну договору, та відсутності виходу за межі загальної договірної суми.

Також позивач наголошував, що згідно робочого проекту 24.50-КБ лист 8.1 відомості ремонтно-відновлювальних робіт (початок) п. 1.1. передбачено роботи з очищення днища з/б колектору (4,0 х 2,0 (Н) м) від сміття в кількості 150 т (1 черга), які відображені в локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-01-03 в тій же кількості п. 1 ЖС7-12-6 (прибирання мулу, каменів, гілок, лому при прочищанні колекторів). Тобто, відповідає проектному рішенню та технології робіт. Слід зазначити, що прибирання даного сміття відбувалося перед початком виконання демонтажних робіт та не відноситься до демонтажу та розбирання будівельних конструкцій в зазначеному з/б колекторі, як зазначено в Акті перевірки. Стан колектора візуально бачив аудитор при проведенні виїзного обстеження та контрольного обміру об`єкта 22.10.2025 відповідно до наказу КП «Дніпроводоканал» ДМР від 21.10.2025 № 887. Також, в робочому проекті Том 1 24.50-31 стор.75-80 с фотофіксацією стану колектору до початку проведення реконструкції. Тому, порушення контролюючого органу щодо того, що особами КП «Дніпроводоканал» ДМР підписано, прийнято у Приватного підприємства «Нова» та оплачено у повному обсязі за рахунок кредитних коштів робіт, зайво включених до актів форми № КБ-2в за червень 2025 року та № 4 за вересень 2025 року, з прибирання мулу, каменів, гілок, лому при прочищенні колекторів внутрішнім діаметром понад 1500 мм, які не підтверджені проектним рішенням на загальну суму 3836 855,14 грн. з ПДВ, що призвело до втрат фінансових ресурсів підприємства є безпідставними.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків відповідача про наявність порушень внаслідок взаємовідносин щодо прибирання мулу, каменів, гілок, лому при прочищанні колекторів внутрішнім діаметром понад 1500 мм.

Стосовно порушення вимог пп. 4.1, 5.10, 6.2. «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, п. 2.1. договору від 25.11.2024 № 421 Т КП «Дніпроводоканал» ДМР підписано, прийнято у ПП «Нова» та оплачено у повному обсязі за рахунок кредитних коштів транспортної складової, яка зайво включена до актів форми № КБ-2в № 1 за червень 2025 року та № 5 за жовтень 2025 року, яка врахована в вартості поставлених будівельних матеріалів на загальну суму 1 083 409,25 грн з ПДВ, що призвело до втрат фінансових ресурсів підприємства.

В ході перевірки, під час зустрічної звірки ПП «Нова» надано товарно-транспортні накладні на перевезення шлаку доменного відвального (фракція 0-60мм), згідно яких Вантажовідправником (Замовником) та автомобільним перевізником було ТОВ «ВЛАСТ-2015», відвантаження товару проводилось з місць поставки товару до місця виконання будівельних робіт, а саме: житлового будинку № 36 по вул. Сонячна Набережна до Мерефо-Херсонського моста. Однак, до підсумкової відомості ресурсів акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в від 25.06.2025 № 1 за червень 2025 року Підприємством зайво включено транспортну складову у поточних цінах будівельних матеріалів, а саме: «шлаки металургійні ніздрюваті: мартенівський і відвальний доменний» у кількості 1 632,736 м3 за ціною 798,19 грн без ПДВ, яка врахована в вартості поставлених будівельних матеріалів. Крім того до перевірки закупівель КП «Дніпроводоканал» ДМР надано акти виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за жовтень 2025 року №№5,6 від 13.10.2025, які не було надано під час зустрічної звірки ПП «Нова». Під час перевірки закупівлі ПП «Нова» надано запит від 18.11.2025 № 040417-15/6414-2025 щодо надання підтверджуючих документів на придбання та перевезення шлаку металургійного ніздрюватого, включеного до акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в від 13.10.2025 № 5 за жовтень 2025 року. ПП «Нова» листом від 18.11.2025 № 532 надано видаткові та товарно-транспортні накладні, які підтверджують придбання та перевезення шлаку доменного відвального (фракція 0-60мм) автомобільним перевізником ТОВ «ВЛАСТ-2015».

Згідно з додатків, що надані до справи, в підсумкових відомостях ресурсів до акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 25.06.2025 № 1 за червень 2025 року та актах від 13.10.2025 № 5, 6, за жовтень КП «Нова» включив шлаки металургійні ніздрюваті: мартенівський і відвальний доменний за поточною ціною 798, 19 грн за м, що відповідає договірній ціні та Додатку №4 до Договору підряду №421Т від 25.11.2024 «Відомості матеріальних ресурсів». З цього можна зробити висновок, що жодна сторона правовідносин зайвої транспортної складової не включала.

Виходячи з цього, суд зазначає, що документально не підтверджено Відповідачем, що транспортна складова дійсно була зайво включена та врахована в вартість поставлених будівельних матеріалів.

Щодо порушення вимог п. 6.2. «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, пп. 1.14, 2.1, 2.2 Вказівок, п.п. 1.1.4, 1.1.9 технічної частини Збірника 22, п. 2.1. договору від 25.11.2024 № 421Т КП «Дніпроводоканал» ДМР підписано, прийнято у ПП «Нова» та оплачено у повному обсязі за рахунок кредитних коштів робіт з затягування в колектор труб діаметром 630 мм та 300 мм за нормами КБ22-47- 10 та КБ22-47-5, які вже враховані у нормах КБ22-11-11 та КБ22-11-8, зайво включених до актів форми № КБ-2в № 1 за червень 2025 року, № 3 за серпень 2025 року, № 4 за вересень 2025 року, № 6 за жовтень 2025 року на загальну суму 728 694,71 грн з ПДВ, що призвело до втрат фінансових ресурсів підприємства.

Відповідач наголошує, що зустрічною звіркою встановлено зайве включення робіт з затягування в колектор труб діаметрами 630 та 300 мм за нормами КБ22-47-10 та КБ22-47-5, у загальній кількості 2 923 м, оскільки до актів виконаних будівельних робіт № 1 за червень 2025 року, № 3 за серпень 2025 року, № 4 за вересень 2025 року ПП «Нова» включено виконання робіт за нормами КБ22-11-11 «Укладання трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 630 мм з гідравлічним випробуванням» та КБ22-11-8 «Укладання трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 315 мм з гідравлічним випробуванням», у складі яких вже передбачено укладення нитки трубопроводу на опорах і естакадах у кількості 2 923 м.

Щодо зайвого включення затягування в колектор труб, які вже враховані у нормах КБ22-11-11 та КБ 22-118, наголошено, що згідно з вимогами ДБН В.2.5.-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди» в проекті передбачено укладання трубопроводів на рухомих (ковзаючих, див. арк. КБ-6) та нерухомих (жорстких, див. арк. КБ-7) опорах. Ці опори (вказані в п. 18 Завдання на проектування) враховують здатність поліетиленових труб до компенсації температурного подовження при експлуатації водоводу.

Відповідно до технології виконання будівельно-монтажних робіт розроблених в ПОБ робочі трубопроводи спочатку на поверхні землі готують до опускання в колектор: торцюють кінці труб, зварюють труби у нитки; через монтажні отвори в перекритті комунікаційного колектора, опускають нитки трубопроводів на позначку приблизно 2,5 3,0 м від поверхні землі; протягують спеціальними механізмами до проектного місця розташування за допомогою спеціальних підкатних опор; підіймають на проектну відмітку за допомогою спеціальних пристроїв; встановлюють та кріплять в проектне положення на рухомі та нерухомі технологічні опори. Оскільки при виконанні даного технологічного процесу монтажу трубопроводу на проектній позначці передбачено протягування труб в колекторі по спеціальних підкатних опорах, а нормами КБ22-11-11 та КБ 22-11-8 не враховано повний комплекс операцій необхідних для виконання даного процесу, тому протягування труб в колекторі враховано за РЕКНр КБ-22-47-10 та КБ22-47-5, що відповідає проектному рішенню робочого проекту.

Відповідно до даних, суд робить висновок, що ніякого зайвого включення з затягування труби, а також ресурсу який необхідно для виконання даного технологічного процесу не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Стосовно порушення вимог п. 6.2. «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, п. 2.1. договору від 25.11.2024 № 4211 КП «Дніпроводоканал» ДМР підписано, прийнято у ПП «Нова» та оплачено у повному обсязі за рахунок кредитних коштів робіт з перевезення будівельного сміття у кількості 5 075,207 т, зайво включених до актів форми № КБ-2в № 1 за червень 2025 року, №2 за липень 2025 року, № 3 за серпень 2025 року, № 4 за вересень 2025 року, №5,6 за жовтень 2025 року на загальну суму 1 842 117,44 грн з ПДВ, що призвело до втрат фінансових ресурсів підприємства.

Відповідач в акті зазначає, що зустрічною звіркою питання документального підтвердження та достовірності понесених витрат ПП «Нова» на перевезення будівельних відходів встановлено наступне. До зустрічної звірки ПП «Нова» надано товарно-транспортні накладні, відповідно до яких перевезення будівельних відходів здійснювалось на територію Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області комплексу будівель та споруд № 11 автотранспортом ПП «Нова» (№№ а/м БЗ 72-30 00, БЕ 10-26 PЭ). Копії товарно-транспортних накладних наведені в Додатку 6 до довідки зустрічної звірки, яка є Додатком 5 до акту. Крім того, до зустрічної звірки ПП «Нова» надано копії контрольних талонів (видані підприємству, що здає відходи) КП «Дніпроводоканал» ДМР, відповідно до яких будівельні відходи перевозились автотранспортом ПП «Нова» (№№ а/м АН 72-30 00, AE 10-26 PI). В талонах зазначено, що будівельні відходи приймалися від КП «Дніпроводоканал» ДМР за договором від 15.02.2024 № 71. Крім того до перевірки закупівель КП «Дніпроводоканал» ДМР надано акти виконаних будівельних робіт за жовтень 2025 року №№5,6 від 13.10.2025, які не було надано під час зустрічної звірки ПП «Нова». В ході перевірки встановлено, що ПП «Нова» включено до актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в від 13.10.2025 № 5,6 за жовтень 2025 року роботи з перевезення сміття. Однак, перевіркою закупівель та зустрічними звірками не підтверджено КП «Еко Дніпро» ДМР надання послуг з приймання будівельного сміття в обсязі 5075,207 т, утвореного в результаті виконання робіт з реконструкції водоводу, на регіональному сміттєпереробному «Комплексі раціонального використання і зберігання побутових відходів «Правобережний», що розташований на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, комплекс будівель та споруд № 11, чим не підтверджено перевезення сміття ПП «Нова».

Позивач зазначає стосовно зайвого включення перевезення будівельного сміття до актів форми № КБ-2в з червня по жовтень 2025 рік, що Правила вивезення будівельного сміття регулюються Законом України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-ІХ (із змінами), в якому термін «будівельне сміття» не зазначено, а є термін «відходи будівництва». Відходи будівництва відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд. Будівельне сміття це відходи, що утворюються під час будівництва, ремонту чи демонтажу будівель і споруд. До нього належать уламки бетону, цегли, гіпсокартону, старі віконні та дверні рами, упаковки від будівельних матеріалів, а також інші залишки матеріалів та конструкцій.

Відходи будівництва відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд. Будівельне сміття це відходи, що утворюються під час будівництва, ремонту чи демонтажу будівель і споруд. До нього належать уламки бетону, цегли, гіпсокартону, старі віконні та дверні рами, упаковки від будівельних матеріалів, а також інші залишки матеріалів та конструкцій. Таким чином, згідно Закону України «Про управління відходами» будівельне сміття відноситься до відходів будівництва. Між КП «Дніпроводоканал» ДМР та КП «Еко-Дніпро» було укладено договір про надання послуг від 15.02.2024 № 1. Відповідно додатку № 1 даного договору Виконавець зобов`язується надавати послуги з прийняття ґрунту з додаванням каміння фракції не більше 250 мм, яке відноситься до відходів будівництва.. В актах приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в з липня по жовтень 2025 року підрядником ПП «НОВА» було перевезено сміття на полігон, яке утворилося після демонтажних робіт та прочищення залізобетонного колектору по об`єкту «Реконструкція водоводу діаметром 1000 мм від житлового будинку № 36 по вул. Сонячній Набережній до Мерефо-Херсонського мосту в місті Дніпрі» в кількості 5075, 207т, що було підтверджено товарно-транспортними накладними підрядника. У свою чергу, ПП «НОВА» надав КП «Еко-Дніпро» будівельне сміття, про що свідчать контрольні талони, в яких є відмітка про вид відходу, а саме БВ (будівельні відходи). Слід зазначити, що проектно-кошторисною документацією та договірною ціною підрядника не врахована вартість здачі будівельного сміття. За цей вид послуг не було здійснено оплат ПП «НОВА». Перевезення сміття було підтверджено товарно-транспортними накладними підрядника головному державному аудитору відділу контролю у сфері будівництва Східного офісу Держаудитслужби Алексєєвій С. Г. під час зустрічної звірки. Таким чином, ніякого завищення вартості у ПП «НОВА» в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в з червня по жовтень 2025 не було. Тому, порушення контролюючого органу щодо того, що особами КП «Дніпроводоканал» ДМР підписано, прийнято у Приватного підприємства «Нова» та оплачено у повному обсязі за рахунок кредитних коштів з перевезення будівельного сміття у кількості 5078,207 т, зайво включених до актів форми № КБ-28 № 1, за червень 2025 року, № 2 за липень 2025 року, № 3 за серпень 2025 року, № 4 за вересень 2025 року, №№ 5,6 за жовтень 2025 року на загальну суму 1842 117,44 грн. з ПДВ, що призвело до втрат фінансових ресурсів підприємства є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про сплату судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачений судовий збір у сумі 3 328,00 грн., що підтверджується квитанцією №43 від 14.01.2026 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3 328,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 241-243, 245-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Приватне підприємство «НОВА» про визнання протиправною та скасування вимоги– задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про усунення виявлених порушень Східного офісу Держаудитслужби від 10.12.2025 р. №040417-15/6815-2025.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305) за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька