Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №160/20074/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Справа № 160/20074/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

13.07.2026 року через систему «Електронний суд» позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, за період з 01 червня 2025 року по 31 травня 2026 року у розмірі 50000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, з урахування посади у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_4 ешелону оборони або наступу;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, за період з 01 червня 2025 року по 31 травня 2026 року у розмірі 50000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, з урахування посади у складі командування та штабу військової частини першого ешелону оборони або наступу, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 17.07.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 17.07.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- звернення/рапорту позивача щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, за період з 01 червня 2025 року по 31 травня 2026 року у розмірі 50000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, з урахування посади у складі командування та штабу військової частини першого ешелону оборони або наступу;

- листи/рішення/відмова, яким відмовлено позивачу у здійсненні таких виплат;

- відомості/інформацію, яка послугувала підставою для відмови позивачеві у задоволенні його звернення/рапорту;

- всі наявні докази щодо суті спору.

27.08.2026 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. 31.08.2026 року позивачем до суду подано відповідь на відзив.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 22.09.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно визначений та зазначений у рапортах за спірний період розмір додаткової винагороди, що підлягав виплаті позивачу, а саме 30000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, замість 50000 гривень.

Тому позивач вважає таку бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 01 червня 2025 року по 31 травня 2026 року з розрахунку 50000 гривень на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах, протиправно, тому звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що таким чином, позивач як військовослужбовець Збройних Сил не набув право на отримання збільшеної до 50000,00 грн. додаткової винагороди.

Вказують, що за спірний період позивачу було нарахована додаткова винагорода в розмірі саме 30000,00 грн., пропорційно часу його перебування.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач – ОСОБА_1 , з 07 січня 2024 року проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді спеціаліста служби охорони державної таємниці, з 31.05.2025 року по цей час проходить службу на посаді спеціаліста групи криптографічного захисту інформації служби охорони державної таємниці (ОДТ) військової частини НОМЕР_1 .

З 01.01.2025 року позивачем виконуються бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки).

Отже, вказане у розумінні абзацу 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 надає ОСОБА_1 , право на отримання додаткової винагороди у розмірі 50000 гривень за вказаний період пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.

Військовою частиною НОМЕР_1 здійснювалось нарахування та виплата позивачу додаткової грошової винагороди з січня 2025 року по травень 2025 року включно з розрахунку 50000 гривень за вказаний період пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про виплату грошової винагороди за червень 2025 року» від 10 липня 2025 року № 2516 (Додаток 2) молодшому сержанту ОСОБА_1 за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління командування та штабу військової частини нарахована додаткова грошова винагорода у розмірі 50000 гривень, пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.

Підставою нарахування додаткової винагороди у розмірі 50000 гривень, пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань є: БР ОТУ Лиман №БР-2613 дск від 01.07.2023; БР ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_1 № БР-6804дск від 09.11.2023; БН командира в/ч НОМЕР_1 № 187т від 01.04.2025; Бойовий наказ командира в/ч НОМЕР_1 № 1862дск від 01.06.2025, а також рапорт начальника штабу військової частини НОМЕР_1 з відміткою «Управління» вх. № 20893 від 05.07.2025, про що зазначено у Додатку 2 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) «Про виплату грошової винагороди за червень 2025 року» від 10 липня 2025 року № 2516.

Проте, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 15 липня 2025 року № 2584 були внесені зміни до наказу «Про виплату додаткової грошової винагороди за червень 2025 року» від 10 липня 2025 року №2516, яким фактично зменшено суму додаткової грошової винагороди за червень 2025 року молодшому сержанту ОСОБА_1 з 50000 гривень до 30000 гривень, пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, що вчинено безпідставно.

Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 15 липня 2025 року № 2584 визначено, що Додаток 2 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 10 липня 2025 року № 2516 вважати недійним та викласти у редакції згідно Додатку 1 цього наказу. Додаток 3 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 10 липня 2025 року № 2516 вважати недійним та викласти у редакції згідно Додатку 2 цього наказу.

У подальшому, наказами командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності), а саме:

- «Про виплату грошової винагороди за липень 2025 року» від 11 серпня 2025 року № 2912 (Додаток 3). Підстава: БН командира 43 омбр від 01.04.2025 № 187т, БР командира 43 омбр 6/3/1551дск від 11.01.2024, рапорт начальника штабу-заступника командира з відміткою «Управління» вх. № 24805 від 05.08.2025;

- «Про виплату грошової винагороди за серпень 2025 року» від 10 вересня 2025 року № 3265 (Додаток 3). Підстава: ЖБД 43 омбр № 13т від 01.08.2025, ЖБД 43 омбр № 16т від 27.08.2025, БН командира НОМЕР_5 омбр від 01.04.2025 № 187т, БН командира в/ч НОМЕР_1 від 13.08.2025 № 359т, БР командира 43 омбр 6/3/16дск від 04.07.2023, рапорт начальника штабу-заступника командира з відміткою «Управління» вх. № 28840 від 05.09.2025;

- «Про виплату грошової винагороди за вересень 2025 року» від 10 жовтня 2025 року № 3616 (Додаток 3); Підстава: ЖБД 43 омбр № 16т від 27.08.2025, 17т від 24.09.2025, БН командира в/ч НОМЕР_1 від 13.08.2025 №359т, БР командира 43 омбр 6/3/1551дск від 11.01.2024, рапорт начальника штабу-заступника командира з відміткою «Управління» вх. № 31461 від 06.10.2025;

- «Про виплату грошової винагороди за жовтень 2025 року» від 08 листопада 2025 року № 4050 (Додаток 3); Підстава: БР командира 43 омбр 6/3/1551дск від 11.01.2024, бойовий наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 30.09.2025 № 359т, витяги з ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 18т від 22.10.2025, № 17т від 24.09.2025, рапорт начальника штабу заступника командира з відміткою «Управління» вх. № 34370 від 05.11.2025;

- «Про виплату грошової винагороди за листопад 2025 року» від 08 грудня 2025 року № 4521 (Додаток 3); Підстава: бойовий наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 30.09.2025 № 359т, БР командира 43 омбр 6/3/1551дск від 11.01.2024, ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 18т від 22.10.2025, № 19т від 17.11.2025, рапорт начальника штабу - заступника командира з відміткою «Управління» вх. №36629 від 04.12.2025;

- «Про виплату грошової винагороди за грудень 2025 року» від 09 січня 2026 року №80 (Додаток 3); Підстава: бойовий наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 30.09.2025 № 359т, БР командира 43 омбр 6/3/1551дск від 11.01.2024, ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 19т від 17.11.2025, № 20т від 13.12.2025, рапорт ТВО начальника штабу - заступника командира з відміткою «Управління» вх. № 284 від 04.01.2026;

- «Про виплату грошової винагороди за січень 2026 року» від 07 лютого 2026 року №390 (Додаток 3); Підстава: бойовий наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 30.09.2025 № 359т, БР командира 43 омбр 6/3/1551дск від 11.01.2024, ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 20т від 13.12.2025, № 21т від 11.01.2026, рапорт ТВО начальника штабу - заступника командира з відміткою «Управління» вх. № 2889 від 04.02.2026;

- «Про виплату грошової винагороди за лютий 2026 року» від 07 березня 2026 року №711 (Додаток 3); Підстава: бойовий наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 30.09.2025 № 359т, БР командира 43 омбр 6/3/1551дск від 11.01.2024, ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 21т від 11.01.2026, ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 22т від 07.02.2026, рапорт начальника штабу заступника командира з відміткою «Управління» вх. № 6086 від 03.03.2026;

- «Про виплату грошової винагороди за березень 2026 року» від 05 квітня 2026 року №1039 (Додаток 3); Підстава: бойовий наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 30.09.2025 № 359т, БН командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2026 року № 108т, БР командира 43 омбр 6/3/16дск від 04.07.2023, ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 21т від 11.01.2026, ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 22т від 07.02.2026, ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 23т від 01.03.2026, ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 25т від 22.03.2026, рапорт начальника штабу - заступника командира з відміткою «Управління» вх. №8805 від 04.04.2026;

- «Про виплату грошової винагороди за квітень 2026 року» від 09 травня 2026 року №1432 (Додаток 3); Підстава: бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2026 року № 108т, БР командира 43 омбр 6/3/1551дск від 11.01.2024, ЖБД в/ч НОМЕР_1 №25т від 22.03.2026, ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 26т від 19.04.2026, рапорт начальника штабу - заступника командира з відміткою «Управління» вх. № 11023 від 03.05.2026;

- «Про виплату грошової винагороди за травень 2026 року» від 08 червня 2026 року №1805 (Додаток 3); Підстава: бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2026 року № 108т, БР командира 43 омбр 6/3/1551дск від 11.01.2024, ЖБД в/ч НОМЕР_1 №26т від 19.04.2026, ЖБД в/ч НОМЕР_1 № 28т від 19.05.2026, рапорт начальника штабу - заступника командира з відміткою «Управління» вх. № 13683 від 04.06.2026,

молодшому сержанту ОСОБА_1 за виконання бойових (спеціальних) завдань нарахована додаткова грошова винагорода у розмірі 30000 гривень, пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до розділів 2,3.4 Доктрини «Пункти управління (командні пункти) та організація роботи на них», затвердженої Головнокомандувачем Збройних Сил України 23.08.2024 та з метою уточнення структури пунктів управління і розподілу оперативного складу військової частини НОМЕР_1 постановлено наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 01.04.2025 № 1194 дск «Про внесення змін до структури пунктів управління та розподілу оперативного складу військової частини НОМЕР_1 », яким затверджено структуру основного командного пункту (ОКП), до якого відноситься група криптографічного захисту інформації служби ОДТ, яка, в свою чергу, включає посаду спеціаліста (Додаток 4 до Наказу №1194 дск).

Відповідно до Наказу від 01.04.2025 № 1194дск, який міститься в матеріалах справи, секція ОДТ організовує скрите управління військами (силами), забезпечує створення умов для роботи оперативного складу (командувача (командира), начальника штабу) з секретною інформацією на ПУ та запобігання витоку (розголошення, просочення, втрат, необґрунтованого доступу та допуску до МИСІ) секретної інформації шляхом організації, забезпечення та здійснення заходів:- секретного документообігу та режиму секретності;- обміну та доведення документованої шифрованої інформації (шифрованого зв`язку);- технічного захисту секретної інформації;- протидії технічним розвідкам;- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг тощо.

Підрозділ ОДТ та ЗІ виконує функції режимно - секретного органу пункту управління.

Основний перелік заходів скритого управління військами (силами), порядок їх організації та виконання, завдання підрозділу ОДТ та ЗІ визначено в Доктрині зі скритого управління військами (силами).

Командування та штаб військової частини НОМЕР_1 безпосередньо здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, про що свідчить витяг з журналу бойових дій військової частини № 27т від 01.07.2023, № 40т від 10.11.2023 року.

Окрім того, посада спеціаліста, яку обіймає позивач відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2024 № 1187 (Додаток 1) відноситься до переліку посад командного пункту військової частини.

Відповідно до Додатку 1 та Додатку 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2025 № 1194дск посада спеціаліста групи криптографічного захисту інформації служби ОДТ відноситься до посад основного командного пункту (ОКП) військової частини НОМЕР_1 .

Так, згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця за 2025-2026 роки з 01.01.2025 по 30.05.2026 нараховано та виплачено додаткової винагороди за наступними видами платежів:

- у розмірі 50000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань з січня 2025 року (за грудень 2024) по червень (за травень) 2025 року включно. (Відповідно до положень п. 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. № 260 грошове забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий (щомісячні основні та додаткові види);

- у розмірі 30000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань з червня 2025 року по травень 2026 року включно.

Довідкою про безпосередню участь молодшого сержанта ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 09.07.2026 № 4698/1575 підтверджується факт виконання бойових (спеціальних) завдань, яка складена на підставі бойових розпоряджень, наказів, журналу бойових дій.

Однак, починаючи з 01 червня 2025 року по день звернення з позовною заявою до суду, нарахування та виплата ОСОБА_1 , додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 , здійснювалась у розмірі 30000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, замість 50000 гривень.

Позивач вважає, що нездійснивши відповідні виплати, відповідач допустив протиправну бездіяльність у частині нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у належному розмірі, що зумовило необхідність звернення до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 1 статті 1 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 8 зазначеної постанови установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

В подальшому дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025, від 12.01.2026 № 40/2026.

Указом Президента України від 27.04.2026 №342/2026 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04.05.2026 строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду справи по суті.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №168.

Абзац третій пункту 1-1 Постанови № 168 передбачає, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (пункт 1-2 Постанови №168).

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44, який застосовується з 01.02.2023, доповнено Порядок № 260 розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Згідно з пунктом 1 розділу XXXIV Порядку №260 управління (штаб) угруповання військ (сил) - тимчасово утворений рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України орган військового управління призначений для виконання функцій з управління військами (силами) в ході відсічі повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі управління (штаб) оперативно-стратегічного, оперативного, оперативно-тактичного угруповання військ (сил), тактичної групи.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

За змістом пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою №168 виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України; з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту; у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку №260, грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.

Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 3 розділу XXXIV Порядку № 260).

Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців (пункт 6 розділу XXXIV Порядку №260).

Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України (абзац перший пункту 7 розділу XXXIV Порядку №260).

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункт 9 розділу XXXIV Порядку №260).

Суд враховує, що згідно з пунктом 1 розділу XXXIV Порядку №260 управління (штаб) угруповання військ (сил) - тимчасово утворений рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України орган військового управління, призначений для виконання функцій з управління військами (силами) в ході відсічі повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі управління (штаб) оперативно-стратегічного, оперативного, оперативно-тактичного угруповання військ (сил), тактичної групи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплачується додаткова винагорода згідно з Постановою №168 у розмірі 50000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Разом з тим, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів повинна бути підтверджена, зокрема, такими документами: бойовим наказом (бойовим розпорядженням); журналом бойових дій; рапортом командира підрозділу (групи) про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечувалась, що командування та штаб військової частини НОМЕР_1 безпосередньо здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, про що свідчить витяг з журналу бойових дій військової частини № 27т від 01.07.2023, № 40т від 10.11.2023.

Також не заперечувалось, що посада спеціаліста, яку обіймає позивач відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2024 № 1187 (Додаток 1) відноситься до переліку посад командного пункту військової частини.

Відповідно до Додатку 1 та Додатку 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2025 № 1194дск посада спеціаліста групи криптографічного захисту інформації служби ОДТ відноситься до посад основного командного пункту (ОКП) військової частини НОМЕР_1 .

Керуючись бойовими розпорядженнями та бойовими наказами, відомостями, які внесені в журнал бойових дій бригади, начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_1 на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 були складені рапорти про участь позивача в управлінні у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно матеріалів справи, на підставі вказаних рапортів командиром військової частини НОМЕР_1 були видані накази про виплату особовому складу військової частини за виконання бойових (спеціальних) завдань додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01 червня по 30 червня 2025 року відповідно до Додатку 2, та з 01 липня по 31 травня 2026 року відповідно до Додатків 3 до зазначених наказів (до яких віднесений позивач).

Виплата додаткової винагороди у вказаному розмірі за період з червня 2025 року по травень 2026 року (включно) підтверджується також довідкою про нараховане та виплачене грошове забезпечення.

Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця за 2025-2026 роки з 01.01.2025 по 30.05.2026 нараховано та виплачено додаткової винагороди за такими видами платежів:

- у розмірі 50000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань з січня 2025 року (за грудень 2024) по червень (за травень) 2025 року включно. (Відповідно до положень п. 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. № 260 грошове забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий (щомісячні основні та додаткові види);

- у розмірі 30000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань з червня 2025 року по травень 2026 року включно.

При цьому, Довідкою про безпосередню участь молодшого сержанта ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 09.07.2026 № 4698/1575 підтверджується факт виконання бойових (спеціальних) завдань, яка складена на підставі бойових розпоряджень, наказів, журналу бойових дій.

Відповідач не заперечує факту виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, які є підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої абзацом третім пункту 1-1 Постанови № 168. У відзиві відповідач не стверджує, що позивач припинив виконання такі завдання або що змінився характер його службової діяльності у спірний період.

У даній справі відсутній спір щодо факту виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань та його належності до відповідної категорії військовослужбовців.

Спірним є виключно питання щодо правомірності зміни відповідачем розміру додаткової винагороди та правильності тлумачення ним положень Постанови № 168 і Порядку № 260.

З наведених наказів вбачається, що відповідач не ставив під сумнів належність позивача до складу ОКП та не заперечував факт виконання ним службових обов`язків на тій самій посаді й у тому самому підрозділі. Фактично зміни зазнав виключно розмір додаткової винагороди, тоді як будь-яких відомостей про зміну посади позивача, його виключення зі складу ОКП, зміну характеру виконуваних завдань або втрату ним статусу військовослужбовця, який виконує бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, наказ № 2584 не містить.

Згідно матеріалів справи у спірний період позивач виконував бойові (спеціальні) завдання у складі Основного командного пункту (ОКП).

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про те, що зміна розміру додаткової винагороди була наслідком зміни підходу відповідача до застосування положень Постанови № 168 та Порядку № 260, а не зміни фактичних обставин проходження служби позивачем.

Отже, позивачем дотримано усіх умов, які є обов`язковими для набуття права на отримання додаткової винагороди у розмірі 50000 гривень за спірний період.

Жодні змістовні пояснення та заперечення ВЧ з цього питання не надано, адже довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2023 року у справі №813/2901/18.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень (Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №520/6006/21).

У спорах правомірності рішень чи діянь тягар доказування покладається саме на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2023 у справі №809/1879/16, 29.03.2023 у справі №620/19132/21).

Таким чином, у даній справі саме на відповідача покладено обов`язок довести відсутність обставин, які відповідно до Постанови № 168 та Порядку № 260 є підставою для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 50000 гривень.

Однак, відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували відсутність у позивача права на зазначену виплату або зміну обставин проходження ним служби у спірний період, що виключала б застосування відповідних норм.

Отже, відповідач не довів правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Суд також звертає увагу, що підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям чітко визначені Постановою №168 та Порядком № 260, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами владних повноважень, у тому числі відповідачем.

Підводячи підсумок викладеному, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року, за період з 01 червня 2025 року по 31 травня 2026 року у розмірі 50000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, з урахування посади у складі командування та штабу військової частини першого ешелону оборони або наступу.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року, за період з 01 червня 2025 року по 31 травня 2026 року у розмірі 50000 гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, з урахування посади у складі командування та штабу військової частини першого ешелону оборони або наступу, з урахуванням раніше виплачених сум.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 22.09.2026 року.

Суддя В.В. Ільков