Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №360/590/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №360/590/26

Суддя: Ільков Василь Васильович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Справа № 360/590/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

До Луганського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилася у не нарахуванні та невиплаті грошового забезпечення з 26.08.2022 по 19.05.2023 та 18.06.2025 по 16.02.2026 включно, грошової компенсації за невикористані 76 діб щорічної основної відпустки за 2022-2026 роки, грошової компенсації за невикористані 42 доби додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024-2026 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023, 2025, 2026 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023, 2025, 2026 роки ОСОБА_1 , шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого Законами України «Про Державний бюджет» на 2022, 2023, 2025, 2026 роки, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум-протиправною;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення з 26.08.2022 по 19.05.2023 та 18.06.2025 по 16.02.2026 включно, грошову компенсацію за невикористані 76 діб щорічної основної відпустки за 2022-2026 роки, грошову компенсацію за невикористані 42 доби додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024-2026 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу на оздоровлення за 2022, 2023, 2025, 2026 роки, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023, 2025, 2026 роки, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого Законами України «Про Державний бюджет» на 2022, 2023, 2025, 2026 роки, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Луганським окружним адміністративним судом на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 №960/0/15-26 "Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду" адміністративну справу №360/590/26 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

15.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №360/590/26.

Ухвалою суду від 20.07.2026 року прийнято справу до проваддження, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 20.07.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- довідку про грошове забезпечення позивача за спірний період;

- розрахунок обчислення виплаченого позивачу грошового забезпечення та інших додаткових видів грошового забезпечення за спірний період із відображенням відомостей про використану при обчисленні розрахункову величину під час розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме про використаний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- звернення позивача про нарахування та виплати спірного грошового забезпечення;

- докази сплати/несплати спірного грошового забезпечення;

- листи/відмови відповідача;

- інформацію щодо відмови (підстави) у здійсненні виплат спірного грошового забезпечення;

- всі наявні докази щодо суті спору.

27.07.2026 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 22.09.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 всупереч нормам чинного законодавства не було проведено перерахунку його основного та додаткових видів грошового забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму, що порушує його соціальні права.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку протиправною та такою, що порушує його право на належне грошове забезпечення, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення здійснювалися відповідно до чинного законодавства та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Відповідач вказує, що після внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями визначаються із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не прожиткового мінімуму відповідного календарного року.

Також відповідач посилається на пункт 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII, відповідно до якого мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та інших виплат.

На думку відповідача, положення пункту 4 постанови № 704 у редакції, що діяла після внесення змін постановою № 103, не передбачали підстав для щорічного перерахунку грошового забезпечення позивача із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня кожного календарного року.

Щодо періоду після 20.05.2023 відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 було скасовано відповідні зміни, внесені постановою № 103, однак вважає, що це не створює підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення позивача за спірний період.

При цьому відповідач посилається на правове регулювання, чинне на момент здійснення відповідних нарахувань, та вважає дії військової частини щодо обчислення і виплати грошового забезпечення правомірними.

У зв`язку з наведеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача до ВЧ у повному обсязі.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.08.2022 року №240 зарахувано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : Солдата ОСОБА_2 , військовослужбовця призваного за мобілізацією, який прибув з військової частини НОМЕР_4 , з 26 серпня 2022 року зарахувати до списків особового складу та на всі види забезпечення. Призначити на посаду ГРАНАТОМЕТНИКА 2 МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ 2 МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ 1 МЕХАНІЗОВАНОЇ РОТИ 1 МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 , ВОС – 103061А (248), і вважати таким, що з 26 серпня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом 2820 гривень на місяць, шпк «солдат».

Зарахувати на продовольче забезпечення з 27 серпня 2022 року. Відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, рішення Міністра оборони України від 04.03.2022 №248/1210 виплатити: надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років; щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 240 % посадового окладу.

Позивач має посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_5 дата видачі 09.08.2024 року, яким підтверджує свій статус.

Солдат ОСОБА_3 , НОМЕР_3 , санітар медичного пункту 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 22-РС від 30.01.2026, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" У ЗАПАС ЗА ПІДПУНКТОМ “д” (у зв`язку із звільненням з полону) (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати віи?ськову службу) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виплатити компенсацію за 42 доби невикористаної додаткової відпустки за 2024, 2025, 2026 роки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.02.2026 року №48 нижчепойменованих військовослужбовців вважати такими, що вибули із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань у тактичній групі “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, а саме:

Вважати такими, що виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : Солдат ОСОБА_3 , НОМЕР_3 , санітар медичного пункту 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 22-РС від 30.01.2026, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" У ЗАПАС ЗА ПІДПУНКТОМ “д” (у зв`язку із звільненням з полону) (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 16 лютого 2026 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключити з 17 лютого 2026 року.

Вислуга у Збройних Силах станом на 16.02.2026 становить: календарна – 03 роки 07 місяців 05 днів, пільгова – 00 років 00 місяців 00 днів, загальна – 03 роки 07 місяців 05 днів.

Відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, рішення Міністра оборони України від 04.03.2022 №248/1210 виплатити: щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за період по 16 лютого 2026 року у розмірі 535 % від посадового окладу; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період по 16 лютого 2026 року.

Виплатити відповідно до ПКМУ № 168 від 28.02.2022 премію за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, (з 01 по 16 лютого 2026 року з розрахунку 30 000,00 за повний місяць).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» виплатити грошову допомогу у розмірі 04 відсотки місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний місяць, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення, за 42 місяці.

Виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2026 рік, відповідно до пункту 2 розділу ХХІІІ «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.

Щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана, виплатити грошову компенсацію за 13 діб невикористаної відпустки. Щорічна основна відпустка за 2023 рік використана у кількості 10 діб, виплатити грошову компенсацію за 20 діб невикористаної відпустки.

Щорічна основна відпустка за 2024 рік використана у кількості 20 діб, виплатити грошову компенсацію за 10 діб невикористаної відпустки.

Щорічна основна відпустка за 2025 рік не використана, виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної відпустки.

Щорічна основна відпустка за 2026 рік не використана, виплатити грошову компенсацію за 03 доби невикористаної відпустки.

Перевезення домашніх речей не видавались.

Постійним або службовим житлом не забезпечувався.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2026 року №76 внести зміни до наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині): Від 16.02.2026 наказ № 48 в пункті 25.2 замінити текст:

Вважати такими, що виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : 25.2. солдат ОСОБА_3 , 3482511971, санітар медичного пункту 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 22-РС від 30.01.2026, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" У ЗАПАС ЗА ПІДПУНКТОМ “д” (у зв`язку із звільненням з полону) (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 16 лютого 2026 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

З продовольчого забезпечення виключити з 17 лютого 2026 року.

Вислуга у Збройних Силах станом на 16.02.2026 року становить: календарна – 03 роки 07 місяців 05 днів, пільгова – 00 років 00 місяців 00 днів, загальна – 03 роки 07 місяців 05 днів.

Постійним або службовим житлом не забезпечувався. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 22-РС від 30.01.2026, посвідчення УБД серія НОМЕР_5 від 09.08.2024, військовий квиток серія НОМЕР_6 від 08.06.2023, рапорт капітана ОСОБА_4 вх. № 3027 від 16.02.2026, рапорт солдата ОСОБА_5 вх. №3028 від 16.02.2026.

ЗАМІНИТИ НА:

Вислуга у Збройних Силах станом на 16.02.2026 становить: календарна – 03 роки 07 місяців 05 днів, пільгова – 05 років 04 місяці 20 днів, загальна – 08 років 11 місяців 25 днів.

Щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана, виплатити грошову компенсацію за 13 діб невикористаної відпустки.

Щорічна основна відпустка за 2023 рік використана у кількості 10 діб, виплатити грошову компенсацію за 20 діб невикористаної відпустки.

Постійним або службовим житлом не забезпечувався.

Позивач у позові вказує про те, що нараховував та виплачував грошове забезпечення здійснегна йому не в повному обсязі, у зв`язку із чим, 04.03.2026 року було направлено запит до Відповідача із проханням: провести перерахунок та здійснити виплату грошового забезпечення за періоди з 26.08.2022 по 19.05.2023 та 18.06.2025 по 16.02.2026 включно, грошової компенсації за невикористані 76 діб щорічної основної відпустки за 2022-2026 роки, грошової компенсації за невикористані 42 доби додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024-2026 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2026 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022- 2025 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет» на 2022, 2023, 2025, 2026 роки, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум та надати довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 26.08.2022 по 16.02.2026 включно із розбивкою помісячно з зазначенням розмірів основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та зазначенням прожиткового мінімуму використаного при нарахуванні грошового забезпечення, однак відповідь надано так і не було.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

При вирішені спору суд виходить із того, нормами статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, у тому числі, порядок проходження служби цивільного захисту, соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту, врегульовані нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI.

Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Частиною першою статті 115 Кодексу цивільного захисту України визначено, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно зі статтею 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Проте постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Однак у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Суд вважає за необхідне врахувати правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21.

Так, у рішенні суду зроблено наступні висновки:

- з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Таким чином, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлено у сумі 1 762,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено у сумі 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено в сумі 2 270,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2 481,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 встановлено в сумі 2 684,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2025 встановлено в сумі 3 028,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2026 встановлено в сумі 3 328,00 грн.

Суд враховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини, зокрема: пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, та викладено абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Отже, з дня набрання чинності Постановою № 481 [20 травня 2023 року] Кабінетом Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн.

Водночас, рішенням Київського окружним адміністративним судом від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, серед іншого визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, зміни до пункту 4 Постанови №704, внесені пунктом 2 Постанови №481, з 18.06.2025 не підлягають застосуванню.

На підставі зазначеного, після набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24 виникли правові підстави для перерахунку окладів військовослужбовців з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт (без використання обмеження у розмірі 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

З огляду на наведене, у період з 26.08.2022 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 16.02.2026 року грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2025 й 01.01.2026 року згідно із Законами України Про Держбюджет України на 2022-2023, 2025-2026 роки.

Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Аналогічний зміст стосовно осіб рядового і начальницького складу містить пункт 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 20.07.2018 № 623, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за №936/32388 (далі - Інструкція №623). У розділі XХVІІ Інструкції №623 Грошове забезпечення та одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту визначено:

п.6. При виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту.

п.12. Особам рядового і начальницького складу, які в разі звільнення зі служби цивільного захисту мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця грошова допомога, включаються: для осіб рядового і начальницького складу, що звільняються з посад, на які вони були призначені,- оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) на день звільнення.

Згідно п. 1, 2 розділу XXIX Інструкції №623, особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення. Підставами для виплати особам рядового і начальницького складу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є їх рапорт про надання зазначеної матеріальної допомоги та відповідний наказ керівника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати зазначеної матеріальної допомоги.

Згідно п. 1, 3 розділу XXX Інструкції №623, особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення.

При визначенні розміру допомоги для оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться посадові оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія, які встановлені особі рядового або начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Отже, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки безпосередньо залежить грошового забезпечення (в тому числі від розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням).

Таким чином, з урахуванням зазначеного, оскільки, у період проходження служби з 26.08.2022 року по 19.05.2022 року та з 18.06.2025 по 16.02.2026 року позивач повинен був отримувати грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за спеціальне звання розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт, тому відповідачем невірно розраховано грошову компенсацію за невикористані 76 діб щорічної основної відпустки за 2022-2026 роки, грошову компенсацію за невикористані 42 доби додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024-2026 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову допомоги на оздоровлення за 2022, 2023, 2025, 2026 роки, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023, 2025, 2026 роки,оскільки ці виплати мали бути обчислені з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за спеціальне звання розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 року, а також грошові допомоги для оздоровлення, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань, оскільки ці виплати мали бути обчислені з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за спеціальне звання розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених Законами України Про Держбюджет на 2022-2026 роки станом на 01.01.2022-01.01.2023, 01.01.2025- 01.01.2026 роки.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилася у ненарахуванні та невиплаті грошового забезпечення з 26.08.2022 року по 19.05.2023 року та 18.06.2025 року по 16.02.2026 року включно, грошової компенсації за невикористані 76 діб щорічної основної відпустки за 2022-2026 роки, грошової компенсації за невикористані 42 доби додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024-2026 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023, 2025, 2026 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023, 2025, 2026 роки ОСОБА_1 , шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого Законами України «Про Державний бюджет» на 2022, 2023, 2025, 2026 роки, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум – протиправною.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення з 26.08.2022 року по 19.05.2023 року та 18.06.2025 року по 16.02.2026 року включно, грошову компенсацію за невикористані 76 діб щорічної основної відпустки за 2022-2026 роки, грошову компенсацію за невикористані 42 доби додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024-2026 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу на оздоровлення за 2022, 2023, 2025, 2026 роки, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023, 2025, 2026 роки, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого Законами України «Про Державний бюджет» на 2022, 2023, 2025, 2026 роки, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 22.09.2026 року.

Суддя В.В. Ільков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua