Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №160/13584/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокуСправа № 160/13584/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) через представника звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.05.2026 року у виконавчому провадженні № 80925160, відкритому 15.05.2026 р. державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Петровою Кристиною Валеріївною (далі – відповідач) на підставі заяви керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – третя особа) від 27.04.2026 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується із постановами у виконавчому провадженні № 80925160, оскільки лише 15.05.2026 дізнався про постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2026, винесену державним виконавцем та про постанову №1907 від 30.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення, винесену ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки постанова не направлялась та не вручалася позивачу.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та після усунення недоліків прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.

Третя особа не скористалася правом на подання пояснень і не повідомила причин їх неподання.

02.09.2026 ухвалою суду продовжено строк розгляду адміністративної справи.

У відповідності до ч.6 ст.162 та ч.2 ст.175 КАС України, суд розглядає справу за наявними у ній доказами.

Вивчивши матеріали справи, щодо предмету спору, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у Соборному відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні перебуває виконавче провадження № 80925160, відкрите на підставі постанови №1907 від 30.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, поданої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Петровою Кристиною Валеріївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2026 по ВП №80925160 з виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 №1907 від 30.03.2026.

Згідно вказаної постанови державного виконавця стягується з ОСОБА_1 штраф в розмірі 68000,00 грн. в подвійному розмірі згідно ч.2 ст.308 КУпАП у зв`язку з тим, що він добровільно не сплатив штраф протягом 15 днів з дня вручення постанови про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві зазначено, що 15.05.2026 позивач дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на штрафу, коли його рахунки в банківських установах були заблоковані згідно постанови про арешт коштів від 15.05.2026 у виконавчому провадженні № 80925160.

Не погоджуючись зі зазначеним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

В позовній заяві відповідачем зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте вірною назвою є ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувана та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувана та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувана і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно ст.15 Закону №1404-VIII, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

Згідно ч.3,4 ст.16 Закону №1404-VIII, представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року №3 визначена процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово- облікових документів чи втрата їх з необережності, (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Згідно п.11 розділу II Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4).

Відповідно до п.15. розділу II Інструкції, постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст.285 КупАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Згідно ч.3 цієї статті копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Згідно п.16 постанова може бути оскаржена в порядку, визначеному статтями 287-289 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.291 КупАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1322 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суд звертає увагу, що обов`язковою умовою для набрання постановою про адміністративне правопорушення законної сили є, те, що така постанова повинна бути вручена особі, яка вчинила таке правопорушення.

Матеріали справи не містять та доказів протилежного сторонами не надано, що позивач належним чином повідомлений про винесену постанову про адміністративне правопорушення, а відтак постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не набрала законної сили, а тому державний виконавець не мав права виносити постанову про відкриття виконавчого провадження № 80925160 від 15.05.2026.

Суд враховує, що оскільки докази вручення постанови №1907 від 30.03.2026 складеної посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні, тому позивач не міг скористатись своїм правом на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, або сплатити її в добровільному порядку протягом 15-ти днів.

Суд бере до уваги, що позивач 15.05.2026 року дізнавшись про існування постанови №1907 від 30.03.2026, добровільно протягом чотирьох календарних днів – 19.05.2026 року, сплатив суму штрафу в розмірі 17’ 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 19.05.2026.

Враховуючи наведене, постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2026 № 80925160 з примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП №1907 від 30.03.2026 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню та як наслідок постанова про арешт коштів боржника від 15.05.2026 також є протиправною та підлягає скасуванню.

Одночасно суд враховує, що в розумінні вимог ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, а відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Водночас у постанові, Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18 зазначено, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Відповідачем не надано суду жодних належних доказів про вжиття заходів примусового виконання рішень, передбачених ст.10 Закону №1404-VIII, за виконавчим провадженням №80925160.

Вказане свідчить про відсутність підстав для стягнення з позивача, як боржника за виконавчим провадженням №80925160 виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, а тому спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно частин 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.05.2026 про відкриття виконавчого провадження № 80925160.

Визнати протиправною та скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.05.2026 року у виконавчому провадженні №80925160 про арешт коштів боржника.

Визнати протиправною та скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.05.2026 року у виконавчому провадженні №80925160 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (49005, м.Дніпро, вул.Писаржевського, буд.1а; код ЄДРПОУ 34984523) судовий збір у розмірі 1’ 064 (одна тисяча шістдесят чотири)грн. 96коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.

Суддя Г. В. Луговська