Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №160/9402/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокуСправа №160/9402/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд (з урахуванням уточненого позову):

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) належного грошового забезпечення у повному обсязі за період його лікування, реабілітації та перебування у розпорядженні у зв`язку з лікуванням;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести повний перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за весь спірний період.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) суму заборгованості з грошового забезпечення, визначену за результатами такого перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та, відповідно до законодавства, мав право на належне та своєчасне отримання повного грошового забезпечення, у тому числі основних і додаткових його видів. Позивач є військовослужбовцем, який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Однак упродовж тривалого періоду служби, зокрема під час лікування, реабілітації та перебування у розпорядженні військової частини у зв`язку зі станом здоров`я, Позивачу грошове забезпечення або не виплачувалося взагалі, або виплачувалося у явно неповному, заниженому та несумірному розмірі, що призвело до утворення заборгованості. ОСОБА_1 не виплачувалося у повному обсязі грошове забезпечення, передбачене чинним законодавством України, а саме посадовий оклад, оклад за військовим званням, додаткові виплати, надбавки та премії, зокрема й додаткові виплати під час дії воєнного стану, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Під час проходження військової служби Позивач зазнав істотного погіршення стану здоров`я та проходив неодноразове лікування, що підтверджується долученими до позову медичними документами, виписками, результатами обстежень, реабілітаційними рекомендаціями та документами військово-лікарської комісії. Надані медичні документи свідчать про тривалий, системний та безперервний характер лікування Позивача, що виключає можливість довільного або формального підходу з боку Відповідача до питання виплати грошового забезпечення в період такого лікування. Особливо важливим є те, що витяг із протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії від 10.12.2024 року підтверджує наявність у позивача захворювань, причинно пов`язаних як із захистом Батьківщини, так і з проходженням військової служби. Таким чином, у спірний період позивач перебував у стані лікування та реабілітації, що було належним чином відоме військовій частині або мало бути їй відомим з огляду на наявність відповідних медичних та службових документів. Крім того, з матеріалів щодо грошового забезпечення вбачається, що Позивач перебував у розпорядженні у зв`язку з лікуванням у період з 18.01.2024 року по 08.10.2025 року, тобто сам відповідач обліковував позивача як такого, чий стан пов`язаний із лікуванням, але при цьому не забезпечив належного рівня виплат. Фактичні виплати, здійснені позивачу, свідчать про очевидну нерівномірність, неповноту та заниження грошового забезпечення. Отже, у той час, коли позивач проходив лікування, мав підтверджений стан здоров`я, а військова частина володіла або повинна була володіти інформацією про це, відповідач фактично або припинив повну виплату грошового забезпечення, або зменшив її до символічних сум без належного правового обґрунтування, без повного письмового мотивування та без доведення до відома позивача законного індивідуального рішення про таке зменшення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Витребувано у відповідача докази нарахування та виплати належного грошового забезпечення під час лікування, реабілітації та перебування у розпорядженні військової частини у зв`язку зі станом здоров`я (з 18.01.2024 по 08.10.2025).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позивач проходив військову службу за контрактом у військової частині НОМЕР_1 з 09 вересня 2020 року (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.09.2020 № 633 (далі - Наказ) по 14.10.2025 (Наказ від 14.10.2025 № 865). Починаючи з 12.01.2024 до часу звільнення з лав Збройних Сил України позивач періодично перебував на стаціонарному лікуванні поза межами військової частини НОМЕР_1 . Відповідач стверджує, що всі належні позивачу виплати грошового забезпечення нараховані та зараховані на його картковий рахунок в повному обсязі. Позивача Наказом від 18.01.2024 № 55, відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення) нижчепойменованих осіб солдатського та сержантського складу, які виведені в розпорядження наказом командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади від 18 січня 2024 року № 18-рс, УВІЛЬНИТИ від займаних посад та ЗАРАХУВАТИ в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , утримуючи у списках особового складу військової частини, з 18 січня 2024 року. Після перебування у розпорядженні позивача понад два місяці йому грошове забезпечення виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років (в ці два місяця не входить час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці). Таким чином, починаючи з 26.03.2024, позивачу відповідно до пунктів 1, 5 Розділу XXVIII Порядку 260 передбачена виплата грошового забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Абзацом 8 пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова 168) передбачено: Військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень. Абзацом четвертий пункту 1-2 Постанови 168 передбачено: Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Позивач під дію абзацу 8 пункту 1-1 та абзацу 4 пункту 1-2 Постанови 168 не підпадає, тому що він, відповідно до протоколу № 4414 від 10.12.2024 засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, - отримав ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ, а ні поранення (контузію, травму, каліцтво).

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач у відзиві сам підтверджує, що починаючи з 12.01.2024 року позивач неодноразово вибував на лікування, а наказом від 18.01.2024 року № 55 його було увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з лікуванням. Таким чином, відповідач не лише був обізнаний про стан здоров`я позивача, а й офіційно визнавав, що правовий статус позивача у спірний період був безпосередньо пов`язаний із лікуванням. Отже, будь-які подальші дії щодо нарахування грошового забезпечення мали здійснюватися з урахуванням саме цих обставин, а не на підставі формального підходу до розрахунку строків перебування у розпорядженні. Відповідач стверджує, що після перебування позивача у розпорядженні понад два місяці йому правомірно виплачувалося лише грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Однак таке твердження є необґрунтованим, оскільки відповідач не навів належного індивідуального розрахунку строку перебування позивача у розпорядженні з урахуванням того, що час перебування на лікуванні та у відпустці не включається до загального строку перебування у розпорядженні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_5 від 16.02.2022 року.

Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_6 від 30.09.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 09.09.2020 по 14.10.2025 року. Зазначене підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 30.01.2025 №1214.

Згідно Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.09.2020 №633, вважати такими, що прибули та приступили до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації:

1.40. Солдата ОСОБА_2 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначеного наказом командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади від 09 вересня 2020 року №242-ре на посаду заступника командира бойової машини навідника-оператора 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону, 309 вересня 2020 року відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України уклав контракт строком на 3 (три) роки з 09 вересня 2020 року по 08 вересня 2023 року, з 09 вересня 2020 року зарахувати до списків особового складу частини на всі види забезпечення, на котлове забезпечення з 10 вересня 2020 року і вважати таким, що з 09 вересня 2020 року прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 3080 гривень на місяць, шок «молодший сержант», ВОС-121100.

Згідно Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.01.2024 №27:

"12. Нижчепойменованих осіб рядового, сержантського та старшинського складу, призначених на посади наказом командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади від 09 січня 2024 року № 9-рс, вважати такими, що з 09 січня 2024 року прийняли справи та посади і приступили до виконання службових обов`язків за посадами з відповідними посадовими окладами ... старшого солдата ОСОБА_2 , майстра ремонтної майстерні стрілецької зброї ремонтного взводу ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону, ВОС 1009154/630, тарифний розряд 5, ШПК "солдат"".

Наказом від 09.10.2025 № 850 старшого солдата ОСОБА_2 було призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону, ВОС - 100915А/630, тарифний розряд - 5, ШПК - "солдат". Він вважається такими, що з 09 жовтня 2025 року прийняли справи та посади і приступили до виконання службових обов`язків за посадами з відповідними посадовими окладами.

Наказом від 14.10.2025 № 865 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_2 , стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 14 жовтня 2025 року № 287-рс звільненого у запас відповідно до підпункту «б» пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (за станом здоров`я – за наявності інвалідності ІІІ групи (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), вважати таким, що здав справи та посаду 14 жовтня 2025 року. З 14 жовтня 2025 року виключити із списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 15 жовтня 2025 року.

Згідно Витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної ВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №4414 від 10.12.2024:

"Захворювання старшого солдата ОСОБА_2 , 1984 року народження, які підтверджені довідкою ВЛК в/ч НОМЕР_8 від 23.07.2024 №6307, згідно якої він на підставі ст. 39-6; 61-6; 41-в; 23-в; 64-в; 43-в; 45-5, графи ІІ Розкладу хвороб, (Наказ МОУ №402 від 14 серпня 2008 року) був визнаний «Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони», довідкою (додаток 6) №3265 від 01.04.2024 виданою командиром в/ч НОМЕР_1 , військово медичними документами та документами лікувальних закладів МОЗ України»:

Захворювання: «Гіпертонічна хвороба ІІ ст., гіпертрофія лівого шлуночка. СНО ст. Гіпертонічна ангіопатія сітківки. Деформуючий остеоартроз обох колінних суглобів Пст. З больовим синдромом, стійкою комбінованою контрактурою та помірним порушенням функції. Дисциркуляторна енцефалопатія 1 ст. зі стійким цефалгічним та вестибуло-атактичним синдромами. Вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія L5-S1, двобічно з больовим синдромом та незначним порушенням функції. Міжхребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз, деформуючий спондилоартроз поперекового відділу хребта, ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків в сегментах L3-L4, L4-L5, L5-S1 з незначним порушенням функції. Хронічний комбінований геморой ІІ ст. з рідкими загостреннями», ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВІЦИНИ.

Захворювання: «Кіста правої гайморової пазухи. Інсомнічний синдром», ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Захворювання: «Викривлення перегородки носа 3 незначним порушенням функції», ЗАХВОРЮВАННЯ, НІ, НЕ ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

Постанову про причинний зв`язок захворювань у довідці ВЛК в/ч НОМЕР_8 від 23.07.2024 №6307, ВІДМІНИТИ."

Згідно Виписки з медичної карти №34886 стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 26.09.2024 по 10.10.2024. Діагноз основний: деформуючий двобічний гонартроз "" ст. в стадії загострення.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого у КНП "Дніпровської міської клінічної лікарні №6" ДМР, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 16.10.2024 по 06.11.2024. Основне захворювання: падагра, подагричний артрит ... загострення з вираженим больовим синдромом.

Згідно виписки №25327 із медичної карти стаціонарного хворого КНП "КЛШМД" ДМР, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 27.11.2024 по 05.12.2024. Діагноз: перехресна харчова алергія з клінічними проявами кропив`янки, набряку Квінке, гострий період ... .

Згідно виписки №6922 із медичної карти стаціонарного хворого КНП "Новомосковська ЦМЛ", ОСОБА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні з 11.12.2024 по 18.12.2024. Діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь АГ 3, гепертензивне серце ... .

Згідно виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №0742 ДУ "Інститут гастроентерології НАМП України", ОСОБА_1 знаходився на обстеженні і лікуванні з 04.03.2025 по 18.03.2025. Клінічний діагноз: метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки стеатогепатит з помірною активністю ... .

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №2755 КНП "Міська клінічна лікарня №6" ДМР, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.05.2025 по 15.05.2025 із діагнозом інші та неуточнені порушення ходи та рухливості.

05.09.2025 року представником позивача було подано адвокатський запит до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:

1.Надати інформацію, з яких причин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), не здійснюється виплата грошового забезпечення у повному обсязі?

2.Повідомити, чи знаходиться військовослужбовець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) у статусі “виведений поза штат”, із зазначенням правової підстави та надати копію відповідного наказу.

3.Вжити заходів для виплати повної суми грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), у разі відсутності законних підстав для обмеження таких виплат.

10.12.2025 року представником позивача було подано адвокатський запит до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:

1. Надати інформацію, чому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), не здійснювалась виплата грошового забезпечення у повному обсязі.

2. Надати довідку по всім видам грошового забезпечення, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), а саме:

- щомісячні основні види грошового забезпечення;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

3. Вжити невідкладних заходів для виплати повної суми грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), у разі відсутності законних підстав для обмеження таких виплат.

4. Виплату заборгованості здійснити за наступними реквізитами: ОДЕРЖУВАЧ: ОСОБА_1 РАХУНОК: НОМЕР_9 IBAN: НОМЕР_10 БАНК ОДЕРЖУВАЧА: АТ КБ «ПРИВАТБАНК» РНОКПП: НОМЕР_3 .

Листом від 13.03.2026 року №1849/ФЕС ВЧ НОМЕР_1 розглянуто адвокатський запит представника позивача від 10.12.2025 та повідомлено, що всі належні виплати згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 нараховані та зараховані на картковий рахунок ОСОБА_2 в повному обсязі. Змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 на виплаті грошового забезпечення, додаткової винагороди ОСОБА_3 не було. Всі виплати здійснюються згідно наказів командира військової частини, які формуються на підставі рапортів командирів підрозділів. Про всі чинні нормативно-правові документи, порядок здійснення виплат та встановлені категорії військовослужбовців, які мають право на отримання додаткової винагороди під час дії воєнного стану згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року доведено до командирів підрозділу та їх заступників.

Згідно картки особового рахунку ОСОБА_1 з 01/2024 по 12/2024 нараховано грошове забезпечення у розмірі: січень - 34452,18 грн., лютий - 33330,43 грн., березень - 21802,35 грн., квітень - 21802,35 грн., травень - 43604,70 грн., червень - 761,61 грн., липень - 780,00 грн., серпень - 780,00 грн., вересень - 1813,54 грн., жовтень - 7301,55 грн., листопад - 11333,37 грн., грудень - 5171,10 грн.

Згідно картки особового рахунку ОСОБА_1 з 01/2025 по 12/2025 нараховано грошове забезпечення у розмірі: січень - 21639,46 грн., лютий - 20880,00 грн., березень - 110487,85 грн., квітень - 21462,82 грн., травень - 20880 грн., червень - 21462,82 грн., липень - 21642,85 грн., серпень - 12596,34 грн., вересень - 1545,48 грн., жовтень - 15653,23 грн., листопад - 161369,88 грн.

Також судом досліджені копії витягів із наказів командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.01.2024 №36, від 16.01.2024 №49, від 17.01.2024 №52, від 25.01.2024 №76, від 15.04.2024 №320, від 27.04.2024 №356, від 11.08.2024 №678, від 27.08.2024 №726, від 10.09.2024 №769, від 19.09.2024 №796, від 23.09.2024 №808, від 11.10.2024 №863, від 15.10.2024 №875, від 07.11.2024 №944, від 26.11.2024 №1002, від 06.12.2024 №1036, від 10.12.2024 №1048, від 19.12.2024 №1075, від 30.01.2025 №92, від 06.02.2025 №113, від 04.03.2025 №191, від 18.03.2025 №233, від 29.04.2025 №359, від 16.05.2025 №410, від 28.05.2025 №446, від 20.06.2025 №515, від 01.07.2025 №549, від 21.07.2025 №610, від 09.10.2025 №850.

Позивач вважаючи, що відповідачем протиправно припинено повну виплату грошового забезпечення, або зменшено грошове забезпечення до символічних сум без належного правового обґрунтування, без повного письмового мотивування та без доведення до відома законного індивідуального рішення про таке зменшення, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 8 зазначеної постанови установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.

Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать : посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 260, виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.

За час прийняття справ і посади військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, в межах строків, визначених чинним законодавством для прийняття та здавання справ і посади, виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за останньою займаною посадою, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

У разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 260, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Розділом XXVIII Порядку № 260 регламентовано порядок виплати грошового забезпечення у період перебування у розпорядженні або звільнення від посад.

За змістом пунктів 1, 2 розділу XXVIII Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.

Днем звільнення військовослужбовця з посади, яку він займає, вважається день закінчення здавання справ і складання обов`язків за посадою в межах установлених строків.

Відповідно до пункту 4 розділу XXVIII Порядку № 260, якщо не можна прийняти кадрове рішення щодо подальшого службового використання військовослужбовця, у період перебування у розпорядженні протягом двох місяців з поважних причин (відсутність рівнозначних посад, бажання подальшого проходження військової служби, наявність сімейних та інших обставин) грошове забезпечення виплачується йому в розмірі, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, за рішенням Міністра оборони України.

Згідно з пунктом 5 розділу XXVIII Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. Грошове забезпечення включає щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Порядок та умови виплати військовослужбовцям Збройних Сил України грошового забезпечення визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядком № 260.

Спірним питанням у цій справі є наявність підстав для виплати Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу грошового забезпечення з 18.01.2024 по 14.10.2025.

Так, позивач проходив військову службу за контрактом у військової частині НОМЕР_1 з 09 вересня 2020 року (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.09.2020 № 633 (далі - Наказ) по 14.10.2025 (Наказ від 14.10.2025 № 865).

Під час розгляду справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 :

1. Вибув з району виконання завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на лікування до районної лікарні , с. Новодмитрівка Донецької області 12.01.2024 (Наказ від 12.01.2024 № 36).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в районі виконання завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з лікування з районної лікарні, с. Новодмитрівка Донецької області 16.01.2024 (Наказ від 16.01.2024 № 49).

2. Вибув з району виконання завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на лікування до «ЗМЗ ДПСУ» м. Дружківка Донецької області 17.01.2024 (Наказ від 17.01.2024 № 52).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з КНП «Павлоградська лікарні інтенсивного лікування», м.Павлоград Дніпропетровської області 25.01.2024 (Наказ від 25.01.2024 № 76).

3. Вибув з пункту постійної дислокації на лікування до військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_1 15.04.2024 року (Наказ від 15.04.2024 № 320).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської Ради 27.04.2024 (Наказ від 27.04.2024 № 356).

4. Вибув з пункту постійної дислокації у щорічну основну відпустку за 2024 рік на 15 діб, з 12 по 26 серпня 2024 року (Наказ від 11.08.2024 № 678).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з щорічної основної відпустки 27.08.2024 (Наказ від 27.08.2024 № 726).

5. Вибув з пункту постійної дислокації на лікування до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», м. Дніпро 10.09.2024 року (Наказ від 10.09.2024 № 769).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», м. Дніпро 19.09.2024 року (Наказ від 19.09.2024 № 796).

6. Вибув з пункту постійної дислокації на лікування до військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_1 23.09.2024 року (Наказ від 23.09.2024 № 808).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської Ради 11.10.2024 (Наказ від 11.10.2024 № 863).

7. Вибув з пункту постійної дислокації на лікування до військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_1 15.10.2024 року (Наказ від 15.10.2024 № 875).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з КНП «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської Ради 07.11.2024 (Наказ від 07.11.2024 № 944).

8. Вибув з пункту постійної дислокації на лікування до КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської Ради 26.11.2024 року (Наказ від 26.11.2024 № 1002).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської Ради 06.12.2024 року (Наказ від 06.12.2024 № 1036).

9. Вибув з пункту постійної дислокації на лікування до КНП «Новомосковська центральна міська лікарня» м. Самар Дніпропетровської області 10.12.2024 року (Наказ від 10.12.2024 № 1048).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з КНП «Новомосковська центральна міська лікарня» м. Самар Дніпропетровської області 19.12.2024 року (Наказ від 19.12.2024 № 1075).

10. Вибув з пункту постійної дислокації на лікування до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», м. Дніпро 30.01.2025 року (Наказ від 30.01.2025 № 92).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», м. Дніпро 06.02.2025 року (Наказ від 06.02.2025 № 113).

11. Вибув з пункту постійної дислокації на лікування до ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро 04.03.2025 року (Наказ від 04.03.2025 №191).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро 18.03.2025 року (Наказ від 18.03.2025 № 233).

12. Вибув з пункту постійної дислокації на лікування до військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_1 29.04.2025 року (Наказ від 29.04.2025 № 359).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з КНП «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської Ради 16.05.2025 (Наказ від 16.05.2025 № 410).

13. Вибув з пункту постійної дислокації на лікування до ДЗ «Центр психічного здоров`я та реабілітації ветеранів» Лісова Поляна», м. Київ 28.05.2025 року (Наказ від 28.05.2025 № 446).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з ДЗ «Центр психічного здоров`я та реабілітації ветеранів» Лісова Поляна», м. Київ 20.06.2025 року (Наказ від 20.06.2025 № 515).

14. Вибув з пункту постійної дислокації на лікування до КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр ментального здоров`я» м. Київ 01.07.2025 року (Наказ від 01.07.2025 № 549).

Прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації з лікування з КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр ментального здоров`я» м. Київ 19.07.2025 року (Наказ від 21.07.2025 № 610).

Згідно Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.01.2024 №27:

"12. Нижчепойменованих осіб рядового, сержантського та старшинського складу, призначених на посади наказом командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади від 09 січня 2024 року № 9-рс, вважати такими, що з 09 січня 2024 року прийняли справи та посади і приступили до виконання службових обов`язків за посадами з відповідними посадовими окладами ... старшого солдата ОСОБА_2 , майстра ремонтної майстерні стрілецької зброї ремонтного взводу ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону, ВОС 1009154/630, тарифний розряд 5, ШПК "солдат"".

Наказом від 18.01.2024 № 55, відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення) нижчепойменованих осіб солдатського та сержантського складу, які виведені в розпорядження наказом командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади від 18 січня 2024 року № 18-рс, УВІЛЬНИТИ від займаних посад та ЗАРАХУВАТИ в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , утримуючи у списках особового складу військової частини, з 18 січня 2024 року: старшого солдата ОСОБА_2 , стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону, у зв`язку з лікуванням.

Отже, наказом командира ВЧ НОМЕР_11 (по стройовій частині) від 18.01.2024 підтверджується перебування ОСОБА_1 , у розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_1 у спірний у цій справі період (з 18.01. 2024- жовтень 2025).

За змістом пунктів 1, 2 розділу XXVIII Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.

Зважаючи на те, що позивач вважався таким, що перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 з 18.01.2024, грошове забезпечення йому підлягало виплаті за строк не більше двох місяців.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців у період перебування у розпорядженні визначений у розділі XXVIII "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, згідно якого:

- грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів, виплачується у розмірі, який вони отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці;

- час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці або тимчасового виконання обов`язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою виключається із загального періоду перебування в розпорядженні; після перебування у розпорядженні понад два місяці грошове забезпечення виплачується у розмірі окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

Виняток становлять випадки, коли за рішенням Міністра оборони України продовжуються строки виплати повного забезпечення.

На підставі відомостей картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 , за 2024 рік грошове забезпечення позивачу впродовж двох місяців після зарахування в розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 виплачувалось у розмірі грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, а після спливу двох місяців, в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази прийняття Міністром оборони України рішення про продовження строків виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження понад два місяці.

Відтак, військова частина НОМЕР_1 нараховувала та виплачувала ОСОБА_1 грошове забезпечення після його зарахування в розпорядження у розмірі відповідно до вимог розділу XXVIII Порядку № 260, а отже право позивача на отримання належного грошового забезпечення порушене не було.

Відповідно до пункту 1-2 Постанова № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно з абзацом 3 пункту 9 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно пункту 11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, вказано, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Отже, приписами Постанови № 168 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, зокрема, передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які отримали поранення пов`язане із захистом Батьківщини, у період їх перебування на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Так, матеріалами справи не підтверджено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні (отримував медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у спірний період у зв`язку з отриманням травми, яка пов`язана з захистом Батьківщини.

Представником позивача до суду надано виписки та довідки, з урахуванням яких позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 16.10.2024 по 06.11.2024, з 27.11.2024 по 27.11.2024, з 04.03.2025 по 18.03.2025, з 26.09.2024 по 10.10.2024, з 11.12.2024 по 18.12.2024, з 01.05.2025 по 15.05.2025, із різними захворюваннями.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 не було допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у збільшеному розмірі за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми , яка пов`язана з захистом Батьківщини.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_12 , АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова