Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №140/8124/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/8124/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності, що виразилася у ненаданні розрахунку та непризначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника за нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі – Закон №796-ІІ); зобов`язання відповідача призначити пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України №796-ХІІ, обчислену виходячи з мінімальною розміру пенсії по інвалідності І групи (не менше 10 мінімальних пенсій за віком) - з дати звернення позивачки (не пізніше дня, наступного за днем смерті годувальника, але з урахуванням строку звернення; зобов`язання відповідача здійснити виплату різниці між пенсією по втраті годувальника, обчисленої за Законом №796-ХІІ та фактично виплаченими сумами з дати призначення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є вдовою ОСОБА_2 , який мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя йому було встановлено інвалідність І групи, а Львівською регіональною міжвідомчою експертною комісією 03.10.2025 надано експертний висновок №33055 про те, що його захворювання пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. Після його смерті, 21.11.2025, ЛРМЕК надала експертний висновок №33228, яким встановлено, що захворювання, що призвело до смерті, пов`язане з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС.

Позивач зазначає, що досягла пенсійного віку, перебувала на утриманні померлого чоловіка, а тому має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону №796-ХІІ. Водночас відповідач відмовив у призначенні такої пенсії, пославшись на відсутність в електронній пенсійній справі інформації про пов`язаність інвалідності ОСОБА_2 з наслідками Чорнобильської катастрофи та на те, що розмір пенсії, обчислений за Законом №1058-IV, є меншим за отримувану позивачем пенсію за віком.

На думку позивача, така позиція відповідача є протиправною, оскільки причинний зв`язок захворювання та смерті годувальника з Чорнобильською катастрофою підтверджений належними експертними висновками ЛРМЕК, а відсутність відповідних відомостей в електронній пенсійній справі не спростовує встановлених обставин. Крім того, відповідач не здійснив належного розрахунку пенсії за спеціальними нормами Закону №796-XII, обмежившись розрахунком за загальним законодавством, у зв`язку з чим позивач вважає, що її право на пенсійне забезпечення за спеціальним законом не було належним чином розглянуто.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, обґрунтовуючи тим, що позивач із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону №796-XII до ГУ ПФУ у Волинській області не зверталася, а тому між сторонами відсутній спір щодо призначення такої пенсії, у зв`язку з чим позовні вимоги є передчасними.

Відповідач також вказав, що згідно з наявними в пенсійній справі документами ОСОБА_2 встановлено інвалідність І групи внаслідок загального захворювання, а інформація про пов`язаність інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС в електронній пенсійній справі відсутня. При цьому розмір пенсійної виплати померлого годувальника з 01.03.2026 становив 7791,18 грн, а пенсія у зв`язку з втратою годувальника за загальним законом була розрахована у розмірі, меншому за пенсію, яку отримує позивач.

Крім того, відповідач послався на положення Порядку №22-1, відповідно до яких обов`язок щодо звернення за призначенням пенсії та подання необхідних документів покладається на заявника, тоді як орган Пенсійного фонду здійснює перевірку поданих документів. Оскільки позивач із відповідною заявою про призначення пенсії за статтею 54 Закону №796-XII не зверталася, а в адвокатському запиті представника питання про призначення їй пенсії не ставилося, відповідач вважає, що підстави для визнання його дій протиправними відсутні.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії (а.с. 19), посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 22).

Листом від 08.06.2026 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що розмір пенсійної виплати померого годувальника ОСОБА_3 з 01.03.2026 з урахуванням індексації становить 7791,18 грн, в т.ч. доплата згідно статті 39 Закону №796-ХІІ – 2595,00 грн. Згідно витягу з рішення експертної команди повсякденного функціонування особи від 21.07.2025 ОСОБА_3 встановлено І групу інвалідності від загального захворювання з 20.05.2025, Інформація встановлення інвалідності ОСОБА_3 пов`язаної з наслідками аварії на ЧАЕС в електронній пенсійній справі відсутня. За попереднім розрахунком розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника становитиме 5193,09 грн, що є неоцільним, оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 становить 6296,25 грн.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом №796-ХІІ.

За правилами частини четвертої статті 54 Закону №796-XII (в редакції від 09.07.2007, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008), в усіх випадках розміри пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Надалі мінімальні розміри пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210), що призвело до їх зниження.

01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII (далі - Закон №76-VIII), яким текст статті 54 Закону №796-XII, викладено в новій редакції.

01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII, яким Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру державної пенсії, передбаченої Законом №796-ХІІ.

07.04.2021 Конституційний Суд України, за результатами розгляду справи №3-333/2018(4498/18), ухвалив рішення №1-р(ІІ)/2021, яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону України № 796-ХІІ, у редакції Закону України № 76-VIII, щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цим рішенням встановлено, що наведена правова норма втрачає чинність через 3 місяці з дня його ухвалення, а Верховна Рада України протягом цього часу має привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням. У разі не приведення нормативного регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня його ухвалення застосуванню підлягатиме частина 4 статті 54 Закону України № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 6 червня 1996 року №230/96-ВР: "В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".

На виконання вказаного рішення Конституційного Суду України, 29.06.2021 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» №1584-ІХ (далі - Закон України № 1584-ІХ), який згідно з пунктом 1 розділу ІІ набирає чинності з 01.01.2022, крім пункту 2 розділу І цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 01.07.2021.

Пункт 2 розділу І Закону № 1584-ІХ, частину 3 статті 54 Закону України № 796-ХІІ викладено у новій редакції наступного змісту: «В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень».

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії (а.с. 19), посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 22).

Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Статтею 54 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1 зі мінами).

Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

З наведеного вбачається, що призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі відповідної заяви особи та поданих нею документів. Судом встановлено, що позивач із заявою про призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ до ГУ ПФУ у Волинській області не зверталася. Надсилання представником позивачки адвокатських запитів щодо можливості призначення пенсії не є зверненням особи із заявою про призначення пенсії у встановленому Порядком №22-1 порядку та не породжує для відповідача обов`язку приймати рішення про її призначення.

За таких обставин відповідач на момент виникнення спірних правовідносин не мав правових підстав для призначення позивачці пенсії у зв`язку з втратою годувальника, проведення її остаточного розрахунку та здійснення відповідних виплат. Відтак, за відсутності заяви про призначення пенсії відсутнє і рішення або бездіяльність відповідача щодо вирішення питання про призначення позивачці пенсії за статтею 54 Закону №796-ХІІ, які могли б бути предметом судового контролю. Посилання позивачки на експертні висновки ЛРМЕК та інші документи не змінює встановленого порядку звернення за призначенням пенсії.

Отже, заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання розрахунку та непризначення пенсії, а також про зобов`язання призначити пенсію і здійснити виплату відповідної різниці є передчасними, оскільки до звернення позивачки із належною заявою відповідач не здійснював розгляду питання про призначення їй пенсії за статтею 54 Закону №796-ХІІ.

За таких обставин підстав для задоволення позову суд не вбачає, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя О. О. Андрусенко