Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №486/1978/25 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/1978/25

Провадження № 2/486/436/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Друга Первомайська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Друга Первомайська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про зняття арешту з нерухомого майна.

Позов обґрунтований тим, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті сина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 27 червня 2024 року позивач звернулася до державного нотаріуса Другої первомайської державної нотаріальної контори Бугрей Ірини Анатоліївни із заявою про прийняття спадщини. Спадкову справу №80/2024 було заведено 27.06.2024 року. Спадкове майно складається з 4/9 квартири АДРЕСА_1 . Державний нотаріус, ознайомившись з документами та отримавши витяги з Державних реєстрів повідомила позивачу, що не зможе видати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з тим, що на майно спадкодавця накладено арешт та порадила їй звернутися державної виконавчої служби з питання зняття арешту з майна. У Другому відділі державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивачу повідомили, що не мають можливості зняти арешт з майна у зв`язку з тим, що виконавче провадження вже завершено. На її прохання надати їй документи на підтвердження накладення арешті та закриття провадження, було відмовлено щз підстав того, що позивач не є стороною виконавчого провадження, а тому не має право отримати документи виконавчого провадження. Державний нотаріус надала позивачу копію з витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з якого вбачається, що 23 жовтня 2018 року на підставі постанови серія та номер 570/1/4 виданої 23.10.2018 року, видавник Южноукраїнський відділ ДВС ГУЮ у Миколаївській області, індексний номер 43635858, номер запису про обтяження 28504483 (спеціальний розділ) накладено арешт на нерухоме майно належне ОСОБА_4 . Нотаріус роз?яснила, що видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту та порадила звернутися до суду. Враховуючи, що державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв?язку з наявністю арештів на нерухомому майні, то позивач набула право на звернення до суду з позовом, як спадкоємець померлого співвласника арештованого майна. На даний час наявність обтяження у вигляді арешту спірного майна перешкоджає позивачу оформити спадщину після смерті ОСОБА_4 та отримати свідоцтво про право на спадщину. Позивач не була стороною у виконавчому провадженні, а відтак позбавлена можливості звернутися до суду із клопотанням про скасування арешту шляхом подачі заяви в порядку звернення зі скаргою на рішення державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_4 та відиову скасувати арешт у зв?язку із закінченням виконавчого провадження.

Таким чином, зважаючи на зазначені обставини, враховуючи, що підстави для арешту нерухомого майна ОСОБА_4 відсутні, а подальше існування такого обтяження (арешту) перешкоджає позивачу реалізувати своє право на спадкування, вважає, що є наявні підстави для зняття арешту.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 дану справу розподілено судді Волощук О.О.

Ухвалою суду від 06.11.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

27.11.2025 від позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви усунені.

Ухвалою суду від 28.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 03.03.2026 клопотання позивача задоволено, витребувано у Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) копію виконавчого провадження №1087640; витребувано у Другої Первомайської державної нотаріальної контори копію спадкової справи №80/2024, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер у спадковому реєстрі: 72636452.

07.04.2026 від Південноукраїнської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №80/2024, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 30.04.2026 клопотання позивача задоволено, повторно витребувано у Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) копію виконавчого провадження №1087640.

25.05.2026 від Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли матеріали виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 03.06.2026 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надала суду письмову заяву про розгляд справи без їхньої участі, зазначила, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не заявила, відзив до суду не направила.

Представник третьої особи - Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи - Другої Первомайської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 (позивач) є матір`ю ОСОБА_4 /а.с.37/, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 14.06.2024 /а.с.7/.

На праві спільної часткової власності померлому ОСОБА_4 належала 4/9 квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_3 від 09.03.2000 /а.с.9/, свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованим в реєстрі за №2-209 /а.с.10/ та технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 /а.с.11-12/.

Спадкову справу відносно померлого ОСОБА_4 заведено Южноукраїнською державною нотаріальною конторою 27.06.2024 за №80/2024, номер у спадковому реєстрі №72636452 /а.с.8/.

Згідно копії спадкової справи №80/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , заведеної Южноукраїнською державною нотаріальною конторою, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину, яка залишилася після смерті її сина - ОСОБА_4 /а.с.80-89/.

Згідно Інформації про державну реєстрацію обтяжень №28504483 (спеціальний розділ) від 23.10.2018 на майно ОСОБА_4 є обтяження у виді арешту нерухомого майна /а.с.6/.

Відповідно до копії матеріалів виконавчого провадження №1087646 від 22.07.2005, постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-656 від 11.07.2005 Южноукраїнського міського суду про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на користь ОСОБА_2 (відповідача) /а.с.104/.

Постановою про арешт майна боржника від 23.10.2018, головним державним виконавцем Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 /а.с.131/.

Постановою про закінчення виконавчого провадження №1087646 від 20.03.2025, головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виконавче провадження закінчено у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_4 /а.с.160/.

Наявність вищевказаного арешту нерухомого майна позбавляє можливості позивача реалізувати свої права, встановлені законодавством.

Дослідивши матеріали справи та усі забрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 20.10.2022 № 1128 «Про перейменування вулиць, бульварів, провулків населених пунктів Южноукраїнської міської територіальної громади» назву «просп. Леніна» перейменовано на «просп. Незалежності».

Постановою Верховної Ради України № 4007-IX від 09.10.2024 місто Южноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області на місто Південноукраїнськ.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відновлення порушеного конституційного права на вільне користування своєю власністю є покладення на відповідача обов`язку усунути перешкоди у користуванні майном.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. (Постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року по справі № 554/5912/19-д провадження № 61-12594св21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 27.08.1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» у п. 4 роз`яснив, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтями 316, 317, 319 ЦК України регламентовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а, ст.321 ЦК України, - що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.56 Закону України «При виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно частини другої статті 40 Закону України «При виконавче провадження», про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). А, відповідно до ч.ч.1,2 ст.59 та ст.60 ЗУ "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить саме їй, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. В разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109св22).

Враховуючи те, що позивач через наявне обтяження на нерухоме майно не має можливості оформити спадщину після смерті сина, позбавлена можливості реалізувати свої права в інший спосіб, крім судового захисту, а тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Позивач не ставить вимогу про відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 95, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Друга Первомайська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.

Зняти арешт зі спадкового майна померлого ОСОБА_4 , що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер обтяження 28504483, тип обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстровано 23.10.2018 року, реєстратором: Ніколаєвою Оленою Василівною, Южноукраїнський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Миколаївська область, додаткові дані: документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер 570/1/4, виданий 23.10.2018, видавник: Южноукраїнський міський відділ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, підстави для винесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43635858 від 23.10.2018 14:47:36.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.О. Волощук