Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №475/46/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 475/46/26

Провадження № 1-кп/486/185/2026

23 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025152210000187 від 05.11.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грибоносове Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, не одруженого, маючого неповну середню освіту, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 22.11.2018 Доманівським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 125, ст.70 КК України до покарання у виді 240 год громадських робіт;

- 13.09.2019 Доманівським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 18.02.2020 Доманівським районним судом Миколаївської області за ст.126-1 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці;

- 25.02.2021 Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ст.126-1 КК України до покарання у виді 240 год громадських робіт;

- 20.03.2023 Доманівським районним судом Миколаївської області за ст.126-1 КК України до покарання у виді 240 год громадських робіт;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

за участю: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за насильство в сім?ї, зокрема постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 18.03.2024 року, в об?єднаній справі №475/28/24 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП та ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП за фактами вчинення домашнього насильства 04.01.2024 та 21.02.2024 відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 та накладено адміністративне стягнення у виді у вигляді штрафу у розмірі 605 (шістсот п?ять) гривень 60 (шістдесят) коп.; постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 05.12.2024 року, справа №475/1351/24 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП та ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення домашнього насильства 24.10.2024 року відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 та накладено адміністративне стягнення у виді у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп.; постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 21.10.225 року, справа №475//1132/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП та ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення домашнього насильства 07.10.2025 року відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 , та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 1 020 (однієї тисячі двадцять) гривень 00 коп.;

Не зважаючи на це, ОСОБА_3 продовжив свої систематичні дії направлені на вчинення домашнього насильства щодо співмешканки ОСОБА_8 .

Так, 03.11.2025 ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, на ґрунті побутових неприязних відносин вчинив психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_8 , яке виразилось в конфлікті з останньою, в ході якого ОСОБА_3 , в нецензурній, грубій формі словесно ображав ОСОБА_9 , та принижував її, незважаючи на те, що своїми протиправними діями може залякати її та спричинити психологічну травму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 , в порушення вимог ст.ст. 28, 29 Конституції України, згідно з якими, кожен має право на повагу до його гідності та особистої недоторканості, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», неодноразово притягуючись до адміністративної відповідальності за фактом вчинення домашнього насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_8 , на шлях виправлення та перевиховання не став та протягом тривалого часу умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняє домашнє насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_8 , яке зокрема призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань.

23.09.2026 захисником обвинуваченого подано до суду угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 , укладену 23.09.2026.

Згідно умов даної угоди потерпіла ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.126-1 КК України, істотного значення для укладення угоди мають: з`явлення із зізнанням ОСОБА_3 , його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; примирення між ними та проживання однією сім`єю. ОСОБА_3 щиро розкаявся в тому, що вчинив злочин по відношенню до ОСОБА_8 та попросив в останньої вибачення.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, а саме: у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України визнав повністю, підтвердив обставини справи, щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що з дружиною примирився, більше не сваряться, алкоголь не вживає понад рік.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 підтвердила, що чоловік став на шлях виправлення, не ображає її та вживає спиртні напої понад рік, працює, претензій до нього не має. Вказала, що угода про примирення була її власним волевиявленням, вона особисто прийняла таке рішенням, ніякого тиску на неї не було.

Захисник обвинуваченого підтримала угоду про примирення.

Прокурор не заперечив щодо затвердження угоди про примирення укладеної між потерпілою та обвинуваченим, однак просив суд застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід у вигляді проходження програми для кривдників.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши обвинувальний акт та угоду про примирення, розглядаючи в порядку ст.474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч.2 ст.469 КПК України угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України, яке згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Суд, в порядку ст.474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ст.126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного насильства відносно дружини, а умови угоди про примирення, укладеної 23.09.2026 повністю відповідають вимогам норм КПК України і ст.126-1 КК України.

Тому суд вбачає за належне визначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену в угоді про примирення міру покарання, що передбачена санкцією ст. 126-1 КК України, а саме у виді 150 годин громадських робіт.

Разом з тим, при призначенні покарання суд враховує думку прокурора про застосування до обвинуваченого обмежувальний захід у вигляді проходження програми для кривдників, та зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Відповідно до Типової програми для кривдників, що затверджена 01.10.2018 наказом Міністерства соціальної політики України №1434, передбачено комплекс заходів за результатами оцінки ризиків, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника; формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, до виконання батьківських обов`язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків. Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах тендерної рівності, взаєморозуміння, взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.

Беручи до уваги наведене, та за встановлених обставин у даному кримінальному провадженні, суд уважає за необхідне відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, застосувати щодо ОСОБА_3 один із обмежувальних заходів та покласти на останнього обов`язок проходження програми для кривдників.

Цивільний позов не заявлявся.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 23.09.2026 між потерпілою ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025152210000187 від 05.11.2025.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 23.09.2026 покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

Застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Контроль за виконанням обмежувального заходу - програми для кривдників, застосованої до ОСОБА_3 покласти на Мостівську сільську раду (Мостівська ТГ) Вознесенського району Миколаївської області, як на орган місцевого самоврядування.

Для виконання програми для кривдників копію вироку після набрання законної сили направити, згідно ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (56470, Миколаївська область, Вознесенський район, Мостівська ТГ, с.Мостове, вул.Степова, буд.11).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не були подані. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_1