Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №753/19313/24 — Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

справа №753/19313/24

провадження № 13-58зво26

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

судді-доповідачки ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

розглянула в судовому засіданні заяву представника ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_18 про перегляд за виключними обставинами постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_17 з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом і

УСТАНОВИЛА:

Зміст постановлених судових рішень і встановлені обставини справи

1. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року ОСОБА_17 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

2. 04 листопада 2024 року представник ОСОБА_17 - адвокат ОСОБА_18 подала апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року.

На обґрунтування поданого клопотання адвокат зазначила, що у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду першої інстанції, а повний текст вказаного судового рішення було складено 23 жовтня 2024 року. Про наявність повного тексту оскарженої постанови ОСОБА_17 стало відомо лише

25 жовтня 2024 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

3. Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року відмовлено адвокату ОСОБА_18 , яка діє в інтересах ОСОБА_17 , в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від

21 жовтня 2024 року, а апеляційну скаргу повернуто.

4. Обґрунтовуючи відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_17 та її захисник були присутні в суді першої інстанції, ознайомлені з прийнятим судом рішенням, а також порядком і строками його оскарження. На думку суду апеляційної інстанції, посилання у клопотанні на те, що судом першої інстанції не було проголошено повний текст постанови, не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку, з огляду на те, що строк на оскарження постанови обчислюється саме з дня її винесення, а не проголошення повного тексту.

Короткий зміст рішення Європейського суду з прав людини

5. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) 28 травня 2026 року ухвалив остаточне рішення у справі «Летуча проти України» (заява № 8973/25) (далі - Рішення), яким констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) у зв`язку з відмовою у доступі до апеляційного суду.

6. Як зазначив ЄСПЛу своєму Рішенні, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав та обов`язків цивільного характеру до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана

(див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), від 21 лютого 1975 року, пункт 36, Серія А № 18 та «Девеер проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), заява № 6903/75, пункти 48 і 49, від 27 лютого 1980 року).

7. За висновком ЄСПЛ, у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявниці на доступ до суду, а тому він постановив, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв?язку з відмовою у доступі до апеляційного суду.

8. ЄСПЛ постановив, що держава-відповідач повинна сплатити на користь

ОСОБА_17 1500 євро на відшкодування моральної шкоди, а також 250 євро компенсації судових та інших витрат.

Рух справи за заявою про перегляд судового рішення

9. 12 червня 2026 року року, після ухвалення Рішення ЄСПЛ адвокат ОСОБА_18 в інтересах ОСОБА_17 звернулася до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_17 , у зв`язку із встановленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

10. Постановою судді Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2026 року із Міністерства юстиції України було витребувано автентичний переклад рішення ЄСПЛ «Летуча проти України» від 28 травня 2026 року, який надійшов 24 червня

2026 року.

11. Постановою судді Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2026 року відкрито провадження за вказаною заявою представника ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_18 та ухвалено витребувати матеріали справи №753/19313/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_17 з Дарницького районного суду м. Києва.

12. Відповідно до вимог ст. 297-7 КУпАП після проведення підготовчих дій, необхідних дляперегляду судового рішення Верховним Судом, та надходження матеріалів справи про адміністративне правопорушення суддя-доповідачка ухвалою від 28 липня 2026 року призначила вищевказану заяву до розгляду.

Позиція заявника та інших учасників судового провадження

13. У заяві про перегляд постанов по справі про адміністративне правопорушення адвокат ОСОБА_18 , посилаючись на Рішення, в якому констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року та передати справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

14. Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи для участі в судовому засіданні, однак в судове засідання не прибули, що не перешкоджає судовому розгляду справи.

Позиція Великої Палати Верховного Суду та мотиви ухвалення постанови

15. Відповідно до статті 46 Конвенції держава Україна зобов`язана виконувати остаточне рішення Суду, в якому вона є стороною.

16. Закон України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що констатоване Судом порушення Конвенції може бути виконане шляхом виплати компенсації, вжиття заходів індивідуального та/або загального характеру. Згідно зі статтею 10 цього Закону додатковими заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції та протоколів до неї; б) інші заходи, передбачені у рішенні ЄСПЛ. Відновлення попереднього юридичного стану заявника здійснюється шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі.

17. Згідно з частиною другою статті 297-1КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення.

18. У такому разі відповідно до положень частини першої статті 297-8КУпАП справа про перегляд судового рішення розглядається Великою Палатою Верховного Суду (далі - Велика Палата).

19. У заяві про перегляд судового рішення по справі про адміністративне правопорушення заявниця просить про виконання рішення ЄСПЛ через застосування додаткових заходів індивідуального характеру шляхом скасування постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року та направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

20. Перевіривши доводи заяви, а також узявши до уваги висновки ЄСПЛ, наведені у Рішенні, Велика Палата дійшла таких висновків.

21. Статтею 6 Конвенції гарантується кожному право на справедливий суд, що включає в себе право на розгляд справи.

22. При цьому право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що її справа буде розглянута та вирішена судом. Дотримання цього права має забезпечуватися також відповідною умовою - особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень.

23. Саме з метою забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення у статті 294 КУпАП передбачена можливість поновлення пропущеного з поважних причин строку на апеляційне оскарження постанови суду по справі про адміністративне правопорушення.

24. Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку із пропуском строку необхідно застосовувати з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

25. У Рішенні ЄСПЛустановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв?язку з відмовою у доступі до апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції відмовив у поновленні строкуна апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року. Апеляційний суд вважав, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено поважних причин, які перешкоджали звернутися з апеляційною скаргою у встановлений законом термін, мотивуючи тим, що ОСОБА_17 та її захисник були присутні в суді першої інстанції, ознайомлені з прийнятим судом рішенням, а також порядком і строками його оскарження. На думку суду апеляційної інстанції, посилання у клопотанні на те, що судом першої інстанції не було проголошено повний текст постанови, не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку, з огляду на те, що строк на оскарження постанови обчислюється саме з дня її винесення, а не проголошення повного тексту.

26. Відповідно до частини першої статті 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

27. Згідно із частиною другою статті 294 КУпАП постанова судді по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

28. Разом із тим, як установлено частинами першою та третьою статті 285 КУпАП, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

29. У цій справі встановлено, що 21 жовтня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови Дарницького районного суду м. Києва, а повний текст постанови складено 23 жовтня 2024 року та надіслано в електронному вигліді захиснику ОСОБА_19 .

30. 05 листопада 2024 рокуповний текст постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 рокубуло надіслано ОСОБА_17 на її поштову адресу.

31. 04 листопада 2024 року представник ОСОБА_17 - адвокат ОСОБА_18 подала апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня

2024 року.

32. Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року було відмовлено адвокату ОСОБА_18 , яка діє в інтересах ОСОБА_17 , в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року, а апеляційну скаргу повернуто.

33. Ураховуючи наведене вище, Велика Палата дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції, якою відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу, є незаконною, оскільки ухвалена з порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції у зв?язку з відмовою у доступі до суду вищої інстанції.

34. Водночас, Велика Палата не знаходить підстав для перегляду постанови суду першої інстанції, оскільки ЄСПЛ констатував порушенняпункту 1 статті 6 Конвенції, яке полягало у відмові у доступі до апеляційного суду, тобто порушення, яке було допущено саме судом апеляційної інстанції, а тому в цій частині заява задоволенню не підлягає.

35. Відповідно до статті 297-10 КУпАП за наслідками розгляду справи Велика Палата, якщо дійде висновку про повне або часткове задоволення заяви, має право: скасувати постанову (постанови) та закрити провадження у справі; скасувати постанову (постанови) та передати справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду, який виніс оскаржувану постанову; змінити постанову (постанови).

36. З огляду на викладене Велика Палата, керуючись положеннями статті 297-10 КУпАП, дійшла висновку про часткове задоволення заяви адвоката ОСОБА_18 , поданої в інтересах ОСОБА_17 , та скасування постанови апеляційного суду з передачею справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючисьстаттями 297-1, 297-8, 297-9, 297-10КУпАП, Велика Палата

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву представника ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_18 про перегляд за виключними обставинами постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від

13 листопада 2024 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_17 з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 рокупро відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скаргиособі, яка її подала, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_17 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя-доповідачка ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_10

ОСОБА_4 ОСОБА_11

ОСОБА_5 ОСОБА_12

ОСОБА_6 ОСОБА_13

ОСОБА_7 ОСОБА_14

ОСОБА_8 ОСОБА_15

ОСОБА_9 ОСОБА_16