Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №757/51334/18-ц — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 757/51334/18

провадження № 61-9253св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - Державне підприємство «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр»,

відповідачі: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Державна організація «Український національний офіс Інтелектуальної власності та інновацій», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2025 року у складі судді Козлова Р. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У жовтні 2018 року Державне підприємство «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (далі - ДП «ЛІАЦ», підприємство) звернулося до суду з позовом до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), Державної організації «Український національний офіс Інтелектуальної власності та інновацій» (далі - ДО «УКРНОІВІ»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання патенту недійсним, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 25 травня 2018 року в офіційному бюлетені № 10 «Промислова власність» Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, правонаступником якого є Мінекономіки, за заявкою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 12 березня 2018 року № u 2018 02418 було опубліковано відомості про корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» та видано останнім декларативний патент України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на зазначену корисну модель.

Позивач вважав, що корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка захищена декларативним патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1, не відповідає умовам патентоздатності, що визначені у статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». У зв`язку з цим, підприємство 10 серпня 2018 року звернулося до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності (далі - ДП «Укрпатент») із клопотанням про проведення експертизи корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1». Згідно з висновком експертизи щодо умов патентоздатності від 10 вересня 2018 року № 23699/ЗУ/18, проведеної експертом ДП «Укрпатент», декларативний патент України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї частиною другою статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а саме за формулою корисної моделі не є промислово придатною.

Крім того, позивач зазначав, що спосіб, описаний та використаний у корисній моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1», був загальновідомий (загальнодоступний) у світі, не був новим до дати подання відповідної заявки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до уповноваженої установи, оскільки за сукупністю суттєвих ознак корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» використовує (описує) спосіб, що став загальнодоступним та промислово використовувався у світі. При цьому, спосіб, застосований у корисній моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1», за сукупності суттєвих ознак використовує кожну істотну ознаку, що розроблений (створений) на замовлення підприємства у 2017 році та промислово використовується ним із січня 2018 року в процесі здійснення промислової експлуатації комп`ютерної програми «APS Forest».

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як посадові особи Товарно-сировинної біржі «Сумська ресурсна біржа» (далі - ТСБ «Сумська ресурсна біржа»), отримали доступ до інформації підприємства, яка була конфіденційною і становила комерційну таємницю, у ході виконання господарського договору від 10 січня 2018 року № Л-17, укладеного між підприємством та ТСБ «Сумська ресурсна біржа».

Таким чином, отримавши всю повноту необхідних відомостей та інформації щодо роботи електронної системи з проведення торгів необробленою деревиною (аукціонів), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скористалися нею для створення корисної моделі, описавши застосовані способи у корисній моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1», чим порушили права підприємства.

Отже, на думку позивача, декларативний патент України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» підлягає визнанню недійсним на підставі статті 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Посилаючись на викладене, ДП «ЛІАЦ» просило суд:

- визнати повністю недійсним декларативний патент України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданий на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- зобов`язати Мінекономіки внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України;

- зобов`язати ДО «УКРНОІВІ» внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі про визнання недійсним повністю декларативного патенту України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданого на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Короткий зміст судових рішень

Справа судами розглядалася неодноразово.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року позов ДП «ЛІАЦ» задоволено.

Визнано недійсним повністю декларативний патент України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданий на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зобов`язано ДО «УКРНОІВІ» внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо визнання недійсним повністю декларативного патенту України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданого на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність». Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Рибницької І. О. задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-7577св24).

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права. ОСОБА_2 обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що суди не повідомили його про розгляд справи і ця обставина підтверджується матеріалами справи, що є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Останнім рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада

2025 року позов ДП «ЛІАЦ» задоволено.

Визнано недійсним повністю декларативний патент України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданий на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зобов`язано ДО «УКРНОІВІ» внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо визнання недійсним повністю декларативного патенту України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданого на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

У задоволенні вимог до Мінекономіки відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за результатами проведеної у справі за ухвалою районного суду від 04 березня 2021 року повторної судової комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності і телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів висновком експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032 було встановлено, що формула корисної моделі за патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 не має сукупності ознак, яка спрямована на отримання технічного результату, а містить сукупність методів організаційної і інтелектуальної діяльності, що свідчить про те, що об`єкт корисної моделі за патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 не може бути об`єктом «спосіб» («процес») корисної моделі. Корисна модель за патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 у виді, в якому вона охарактеризована у незалежному пункті формули корисної моделі, не відповідає умові патентоздатності «промислова придатність».

Оцінивши вказаний висновок експерта у сукупності та взаємозв`язку разом з іншими доказами у справі, врахувавши, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 такий висновок експерта належними та допустимими доказами не спростовано, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість пред`явленого позивачем позову в частині визнання недійсним декларативного патенту України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також зобов`язання ДО «УКРНОІВІ» внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі. Разом з тим, у задоволені позовних вимог до Мінекономіки суд вважав необхідно відмовити, оскільки внесення змін до Державного реєстру патентів України на корисні моделі до повноважень Мінекономіки не відносяться.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2025 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо покладення в основу судового рішення висновку експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032 у сукупності з іншими доказами, оскільки такий висновок експерта було надано за ухвалою районного суду від 04 березня 2021 року, якою у справі призначено повторну судову комісійну експертизу об`єктів інтелектуальної власності, з огляду на наявність у справі інших висновків, які суперечили один одному. Зазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом не було надано оцінки іншим наявним у справі висновкам експертів. ОСОБА_1 ставить під сумнів вказаний висновок експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032, проте належних та допустимих доказів на його спростування не надав, що є його процесуальним обов`язком.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Інші відповідачі у справі судові рішення судів попередніх інстанцій не оскаржували.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із Печерського районного суду м. Києва. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У липні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2026 року клопотання ДП «ЛІАЦ» про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу відзиву задоволено частково. Продовжено ДП «ЛІАЦ» строк на подачу відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2026 року справу за позовом ДП «ЛІАЦ» до Мінекономіки, ДО «УКРНОІВІ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання патенту недійсним, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення на підставі єдиного доказу - висновку експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032. Разом з тим, у справі міститься інші експертні дослідження щодо предмета спору, яким суди не надали належної оцінки та не обґрунтували їх відхилення.

Так, позивачем на обґрунтування своїх вимог було надано суду висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 10 вересня 2018 року № 23699/ЗУ/18, проведеної експертом ДП «Укрпатент». У цьому висновку експерта висловлено думку (міркування), що корисна модель за патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї частиною другою статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а саме за формулою корисної моделі не є промислово придатною. Проте, викладені експертом міркування та роздуми носять суб`єктивний і бездоказовий характер, його висновки були здійсненні на підставі невірного трактування та застосування норм пункту 2.5 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 року № 197. Також не було враховано, що промислова придатність оспорюваної корисної моделі підтверджується тим, що вона фактично використовується певними господарськими суб`єктами на підставі ліцензійних договорів на використання корисної моделі від 26 травня 2018 року № 01/2605-ЛНЗ та від 26 травня 2018 року № 02/2605-ЛНЗ.

Зазначене свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності висновку експертизи щодо умов патентоздатності від 10 вересня 2018 року № 23699/ЗУ/18, який наданий позивачем. При цьому, вказане також підтверджується абсолютно протилежним здійсним на його замовлення висновком експертів від 14 грудня 2018 року № 285/18, яким було детально досліджено з наведенням нормативного обґрунтування відповідність оспорюваної корисної моделі умовам патентоздатності, визначеним частиною другою статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Разом з тим, повторну комісійну судову експертизу, за результатами якої було складено висновок експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032, на висновок судових експертів від 14 грудня 2018 року № 285/18 було проведено з порушенням норм законодавства, а саме Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.

Таким чином, зазначені експертні висновки від 10 вересня 2018 року № 23699/ЗУ/18 та від 29 вересня 2021 року № 3588/4032, які підтверджують позовні вимоги позивача, не можуть вважатися допустимими доказами у цій справі з огляду на наявність очевидних порушень норм законодавства як під час проведення зазначених експертиз, так і внаслідок неналежного застосування судовими експертами норм матеріального права.

Судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки обставинам відповідності або невідповідності оспорюваної корисної моделі умовам патентоздатності та проігноровано інші письмові докази, окрім однієї судової експертизи, яка була покладена в основу судового рішення. При цьому, судом першої інстанції протокольною ухвалою було відмовлено у задоволенні його клопотання про призначення повторної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, не зважаючи на факт очевидної невідповідності єдиної судової комісійної експертизи нормам законодавства України.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У липні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив Мінекономіки на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначено, що наданий позивачем висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 10 вересня 2018 року № 23699/ЗУ/18 носить виключно інформативний характер для особи, яка його замовила, та містить в собі фахове дослідження. Доказом того, що корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» не відповідає умовам патентоспроможності, може бути лише висновок відповідної судової експертизи. Суди попередніх інстанцій дійшли вірно висновку в частині відмови у задоволені позову до Мінекономіки, оскільки саме на Національний орган інтелектуальної власності покладено окремі владні повноваження з реалізації державної політики, зокрема, видача охоронних документів на об`єкти права інтелектуальної власності, внесення відомостей до державних реєстрів, опублікування офіційних відомостей.

У липні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив ДО «УКРНОІВІ» на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вказано, що на час подання відповідної заявки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на корисну модель до уповноваженої установи діяли положення Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», які передбачали формальну експертизу заявки, а корисна модель не перевірялася на відповідність умовам патентоздатності - «новизна» та «промислова придатність». Отже, під час видачі оспорюваного декларативного патенту України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» не було порушено вимог чинного на той час законодавства України.

У серпні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив ДП «ЛІАЦ» на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Суди попередніх інстанцій встановили, що висновок експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032 за результатами проведеної у справі за ухвалою районного суду від 04 березня 2021 року повторної судової комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності і телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів є повним, обґрунтованим, містить опис проведених досліджень і відповіді на поставлені питання. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надали належних і допустимих доказів, які б спростували результати цієї експертизи або ставили їх під обґрунтований сумнів. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою судами висновку експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032, містить твердження про перевагу висновку експертів від 14 грудня 2018 року № 285/18, власного тлумачення технічного результату та промислової придатності, а також вимог провести ще одну експертизу. Такі доводи спрямовані на повторне дослідження і переоцінку доказів, а не на усунення помилки у застосуванні норм права.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, правонаступником якого є Мінекономіки, 25 травня 2018 року в офіційному бюлетені № 10 «Промислова власність» за заявкою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 12 березня 2018 року № u 2018 02418 було опубліковано відомості про корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» та видано останнім декларативний патент України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на зазначену корисну модель (т. 1, а. с. 21-24).

Згідно з наданим позивачем висновком експертизи щодо умов патентоздатності від 10 вересня 2018 року № 23699/ЗУ/18, проведеної експертом ДП «Укрпатент», декларативний патент України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї частиною другою статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а саме за формулою корисної моделі не є промислово придатною (т. 1, а. с. 14-17).

Відповідно до наданого ОСОБА_1 висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України від 14 грудня 2018 року 285/18 за результатами проведення комісійного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності об`єкт корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 відноситься до об`єкту процес (спосіб) відповідно до частина друга статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 відповідає умові патентоздатності «промислова придатність» (т. 1, а. с. 110-125).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року клопотання позивача про призначення повторної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності задоволено. Призначено у справі повторну судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (т. 2, а. с. 214-215).

За результатами проведеної у справі за вищевказаною ухвалою районного суду від 04 березня 2021 року повторної судової комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності і телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 29 вересня 2021 року № 3588/4032 встановлено, що об`єкт корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 не може бути об`єктом «спосіб» («процес») корисної моделі відповідно до частин першої-третьої статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» за причин, викладених в дослідницькій частині висновку. Корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 не відповідає умові патентоздатності «промислова придатність» за причин, викладених в дослідницькій частині висновку (т. 2, а. с. 222-215).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скаргаОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У справі, яка переглядається, виникли правовідносини щодо визнання недійсним патенту на корисну модель.

Відповідно до частини першої статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема винаходи, корисні моделі, промислові зразки (частина перша статті 420 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.

Відповідно до частини першої статті 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

За частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами для захисту права інтелектуальної власності є його порушення, невизнання чи оспорювання. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Невизнання цивільного права полягає в пасивному запереченні наявності в особи суб`єктивного цивільного права, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права. Оспорювання відображає такий стан правовідносин, коли суб`єктивне право заперечується.

Статтею 462 ЦК України передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (стаття 469 ЦК України).

Стаття 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачає, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону; б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону; г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

З метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Суди встановили, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 отримали декларативний патент України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1». Інформацію про зазначений деклараційний патент було внесено до Державного реєстру патентів України на корисні моделі 25 травня 2018 року.

У позовній заяві позивач стверджував, що корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка захищена декларативним патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1, не відповідає умовам патентоздатності, що визначені у статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Зазначене підтверджується висновком експертизи щодо умов патентоздатності від 10 вересня 2018 року № 23699/ЗУ/18, проведеної на замовлення позивача експертом ДП «Укрпатент».

Крім того, спосіб, застосований у корисній моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1», за сукупності суттєвих ознак використовує кожну істотну ознаку, що розроблений (створений) на замовлення позивача у 2017 році та промислово використовується ним із січня 2018 року в процесі здійснення промислової експлуатації комп`ютерної програми «APS Forest». Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як посадові особи ТСБ «Сумська ресурсна біржа», отримали доступ до інформації позивача, яка була конфіденційною і становила комерційну таємницю, у ході виконання господарського договору від 10 січня 2018 року № Л-17, укладеного між позивачем та ТСБ «Сумська ресурсна біржа». Таким чином, отримавши всю повноту необхідних відомостей та інформації щодо роботи електронної системи з проведення торгів необробленою деревиною (аукціонів), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скористалися нею для створення корисної моделі, описавши застосовані способи у корисній моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1», чим порушили права позивача. Зазначене стало підставою для звернення до суду за захистом його прав та інтересу.

Заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_1 зазначав, що об`єкт корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за декларативним патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 відноситься до об`єкту процес (спосіб) відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та корисна модель відповідає умові патентоздатності «промислова придатність». Зазначене підтверджується висновком експертів від 14 грудня 2018 року 285/18, проведеного на його замовлення комісійного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності. При цьому, наданий позивачем в якості доказу висновок експертизи щодо умов патентоздатності від 10 вересня 2018 року № 23699/ЗУ/18 не може вважатися належним та допустимим доказом у справі, оскільки викладені експертом міркування та роздуми носять суб`єктивний і бездоказовий характер, оскільки існує нормативна документація, що визначає такі ознаки.

З огляду на наявність двох суперечливих експертних досліджень, які були подані сторонами, а також враховуючи те, що експертне дослідження від 14 грудня 2018 року 285/18 було проведено з урахуванням матеріалів, поданих лише ОСОБА_1 , та відсутності дослідження матеріалів, що були надані позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про призначення у справі повторної судової комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності, про що 04 березня 2021 року постановлено відповідну ухвалу.

За результатами проведеної у справі за вищевказаною ухвалою районного суду від 04 березня 2021 року повторної судової комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності і телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 29 вересня 2021 року № 3588/4032 встановлено, що об`єкт корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 не може бути об`єктом «спосіб» («процес») корисної моделі відповідно до частин першої-третьої статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» за причин, викладених в дослідницькій частині висновку. Корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 не відповідає умові патентоздатності «промислова придатність» за причин, викладених в дослідницькій частині висновку (т. 2, а. с. 222-215).

Отже, зазначеним висновком встановлено, що формула корисної моделі за декларативним патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 не має сукупності ознак, яка спрямована на отримання технічного результату, а містить сукупність методів організаційної і інтелектуальної діяльності, що свідчить про те, що об`єкт корисної за декларативним патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 не може бути об`єктом «спосіб» («процес») корисної моделі.

Згідно з положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам роз`яснено, що увипадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об`єктивності експертного дослідження. Такій оцінці підлягають також окремі висновки експертів - членів комісійної чи комплексної експертизи, які не підписали спільний висновок.

Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

Встановивши, що корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за декларативним патентом України від 25 травня 2018 року № НОМЕР_1 не відповідає умові патентоздастності «промислова придатність», суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність передбачених статтею 33 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» підстав для визнання оспорюваного патенту недійсним.

При цьому, судами враховано, що згідно з висновком експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032 за результатами проведення судової комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності і телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів, який підготовлений відповідно до Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами Лушниковою Т. М., Струк І. О., Питель О. Б., вбачається, що при проведенні дослідження експертам надавалися матеріали, необхідні для повного дослідження порушених питань, у ньому міститься докладний опис проведених досліджень, обґрунтовані чіткі висновки з поставлених питань. Тоді як ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 такий висновок експерта належними та допустимими доказами не спростовано і він не суперечить іншим матеріалам справи.

Саме по собі існування інших експертних досліджень, які містять відмінні від повторної судової комісійної експертизи результати, не свідчить про недопустимість або недостовірність остатнього та не зумовлює обов`язку суду покласти в основу судового рішення експертне дослідження, подане відповідною стороною.

Отже, суди попередніх інстанцій дослідили надані ОСОБА_1 докази на підтвердження його доводів і для спростування вимоги позивача про визнання оспорюваного патенту недійсним, оцінили належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність доказів і їх взаємний зв`язок (див.: пункт 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 182/7775/15-ц, провадження № 14-252цс19).

Оцінюючи наявні у справі докази, у тому числі всі надані сторонами експертні дослідження та висновок експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032 за результатами проведення судової комісійної експертизи, суди попередніх інстанцій навели мотиви, з яких вони прийняли останній як належний і переконливий доказ щодо невідповідності спірної корисної моделі умовам патентоздатності.

При цьому, судами не встановлено обставин, які б свідчили про те, що висновок експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032 є необґрунтованим, суперечить матеріалам справи, містить істотні внутрішні суперечності або виконаний з порушенням встановленого порядку проведення судової експерти.

Отже, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки іншим наявним у справі висновкам експертів є безпідставними, оскільки саме через наявність у матеріалах справи висновків експертів, які суперечили один одному, судом першої інстанції ухвалою від 04 березня 2021 року було призначено повторну комісійну експертизу об`єктів інтелектуальної власності задля усунення таких суперечностей.

Посилання касаційної скарги ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні його клопотання про призначення у справі повторної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, оскільки висновок експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032 є необґрунтованим, викликає сумніви та суперечить іншим матеріалам справи, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам); якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Оскільки підстав, передбачених положеннями статті 113 ЦПК України, для призначення повторної експертизи були відсутні, висновок експерта від 29 вересня 2021 року № 3588/4032 є обґрунтованим і не суперечив іншим матеріалам справи та не викликав сумнівів у його правильності, а зворотнього ОСОБА_1 не доведено, судом першої інстанції обґрунтовано було відмовлено у задоволенні його клопотання про призначення повторної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання оспорюваного патенту на корисну модель недійсним.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

О. М. Осіян