Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №466/3927/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 466/3927/25

провадження № 61-353св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне підприємство «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», яка подана представником Миколайчуком Орестом Ігоровичем, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі

24 квітня 2025 ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (далі - ПП «ПСМЛ «Ескулаб»), у якій просила стягнути з відповідача на свою користь кошти нараховані у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю за період з 07 грудня 2024 року по 11 грудня 2024 року в розмірі 5 126,81 грн та заборгованість з виплати заробітної плати за період листопад 2024 - січень 2025 у розмірі 42 716,67 грн.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2025 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ПП «ПСМЛ «Ескулаб» на користь ОСОБА_1 кошти нараховані у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю за період з 07 грудня 2024 року по 11 грудня 2024 року в розмірі 5 126,81 грн. Стягнуто з ПП «ПСМЛ «Ескулаб» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати за період листопад 2024 року - січень 2025 року в розмірі 42 716,67 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24 червня 2025 року заяву ПП «ПСМЛ «Ескулаб» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року апеляційну скаргу ПП «ПСМЛ «Ескулаб» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2025 року у вказаній справі залишено без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що дії заявника (щодо нереєстрації в електронному кабінеті) суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо його діджиталізації, адже наявність у представника юридичної особи зареєстрованого електронного кабінету не звільняє від обов`язку мати такий останню, оскільки саме вона є учасником справи, а не представник, який може змінюватися, внаслідок чого як сама юридична особа, так і новий представник будуть позбавлені можливості в повній мірі реалізовувати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обв`язки, зокрема, мати доступ до матеріалів справи (в т. ч. до електронної справи), бути повідомленими про час та місце її розгляду, про ухвалені рішення тощо, відтак визнаються колегією суддів зловживанням процесуальними правами, з застосуванням наслідків, передбачених частиною третьою статті 44 ЦПК України у спосіб залишення апеляційної скарги без розгляду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

08 січня 2026 року 08 січня 2026 року ПП «ПСМЛ «Ескулаб» через систему «Електронний Суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційна скарга від 24 липня 2025 року на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова в справі №466/3927/25 була двічі залишена без руху, зокрема ухвалами Львівського апеляційного суду від 29 липня 2025 року та 22 серпня цього ж року. В описовій частині ухвали від 22 серпня 2025 року апеляційний суд вказав, що до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги не додано доказів звернення до системи ЄСІТС з заявою про реєстрацію електронного кабінету одним із членів дирекції, зокрема, яким укладено від імені товариства договір з адвокатом Миколайчуком О. І. від 10 травня 2025 року б/н про надання правничої допомоги, а також доказів відмови у зв`язку із необхідністю для реєстрації електронного кабінету використання КЕП усіх членів дирекції підприємства.

З огляду на зазначене в попередньому абзаці, підприємством було надіслано адвокатські запити до державного підприємства «Інформаційні судові системи» (далі - ДП «ІСС) та Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України). Відповіддю вих. №4827/6/11-30-25 від 10 вересня 2025 року ДП «ІСС» повідомило, що при реєстрації та авторизації керівника юридичної особи в підсистемі Електронний суд (далі - ЕС) інформація звіряється з наявною інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). Отже, у випадку наявності вказаної інформації в ЄДР, всі керівники юридичної особи (ті, які мають в ЄДР статус «керівник») зможуть авторизуватися в кабінеті установи.

Отримавши відповідь від ДП «ІСС», відповідач звернувся з повторним адвокатським запитом (копія такого та докази надсилання долучено до заяви про продовження процесуального строку від 11 вересня 2025 року) задля отримання відповіді щодо неможливості реєстрації електронного кабінету. Додатково, у повторному адвокатському запиті від 11 вересня 2025 року, адвокатом Миколайчуком О. І. детально описано технічну проблему, яка стає перешкодою для реєстрації ПП «ПСМЛ «Ескулаб» у підсистемі «Електронний Суд». Проте, попри чітко поставлені питання, на котрі очікувалось отримати розгорнуті роз`яснення, ДП «ІСС» надіслало поверхневу відповідь з цитуванням пунктів Положення від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 та не надало відповіді на жодне з поставлених питань.

Крайнім листом вих. № 4942/6/11-30-25 від 16 вересня 2025 року ДП «ІСС» повідомило, що «для можливості реєстрації в підсистемі Електронний суд, інформація внесена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань має відповідати інформації, зазначеній в кваліфікованому електронному підписі посадової особи, яка реєструє кабінет установи». Копії вищезазначених документів надавались Львівському апеляційному суду та знаходяться в матеріалах справи № 466/3927/25.

Тобто, оскільки під час реєстрації та авторизації в особистому кабінеті інформація щодо особи та повноважень керівника звіряється із ЄДР, алгоритми перевірки ЄСІТС з огляду на внесені відомості ПІБ у непослідовному порядку - не дозволяє здійснити перевірку та відповідно зареєструвати електронний кабінет.

Своєю чергою, в апеляційній скарзі від 24 липня 2025 року, заяві про усунення недоліків від 04 серпня 2025 року, підприємством було повідомлено про існування судової заборони на здійснення будь-яких змін щодо керівників підприємства, яку встановлено ухвалою Господарського суду Львівської області в справі №914/2841/24 від 19 листопада 2024 року (копія такої долучалось до матеріалів справи №466/3927/25). Тому для сторони скаржника залишається незрозумілим, які саме дії підприємства вважаються зловживанням процесуальними правами, оскільки технічна складова роботи відповідного модуля ЄСІТС перебуває поза волею ПП «ПСМЛ «Ескулаб».

Таким чином, обмеження у можливості реалізації права на апеляційне оскарження очевидно не є виправданим та обґрунтованим за таких обставин. Навпаки є проявом надмірного формалізму та суперечить завданням цивільного судочинства.

Надто формальне ставлення до вимог процесуального законодавства в межах справи № 466/3927/25, зумовило обмеження реального доступу до правосуддя ПП «ПСМЛ «Ескулаб, а це, своєю чергою - суперечить принципу ефективного захисту прав та законних інтересів учасників провадження.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У лютому 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просила касаційну скаргу ПП «ПСМЛ «Ескулаб» залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що Львівський апеляційний суд двічі залишав апеляційну скаргу скаржника без руху та роз`яснював обов`язок і наслідки невиконання, чим виконав вимоги пункту 3 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, забезпечивши процесуальну рівність і надав реальну можливість скаржнику усунути порушення. Натомість, скаржник обґрунтовував неможливість реєстрації електронного кабінету посиланнями на колегіальний характер виконавчого органу, положення технічного регламенту ЄСІТС, наявність помилки в ЄДР щодо внесених відомостей ПІБ керівників у непослідовному порядку та наявність судової заборони на зміну керівників. Водночас апеляційним судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб визначені конкретні особи зі статусом керівників, а ДП «ІСС» надало роз`яснення про можливість авторизації в підсистемі електронного суду кожної особи, яка має статус «керівник». Крім того, матеріали справи підтверджують, що представники дирекції здійснювали спільне підписання довіреності, що свідчить про фактичну реалізацію колегіального волевиявлення та відсутність організаційної перешкоди для вчинення відповідних дій.

Жодного доказу фактичної відмови в реєстрації, технічної несправності системи чи юридичної неможливості здійснити реєстрацію скаржником не надано.

Що стосується описки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо непослідовного зазначенні ПІБ керівників (членів дирекції), то процедура виправлення такої регламентується нормами статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV. Виправлення такої описки не вважається внесенням змін до відомостей про керівника юридичної особи (ПП «ПСМЛ «Ескулаб), заборона на яке була накладена судовим рішенням (Ухвала Господарського суду Львівської області від 19 листопада 2024 року у справі №914/2841/24), оскільки державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу регулюється статтею 17 вищевказаного закону. Однак скаржник не надає жодних доказів звернення до державного реєстратора про виправлення описки, допущеної у відомостях Єдиного державного реєстру. Більше того, заходи забезпечення позову у справі № 914/2841/24, які тимчасово забороняли внесення змін до ЄДР щодо керівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб, були скасовані ухвалою Касаційного господарського суду від 10 жовтня 2025 року і скаржнику про це було відомо, оскільки скаржник є стороною даної справи. Незважаючи на це, у касаційній скарзі від 08 січня 2026 року скаржник продовжує посилатися на цю заборону як на аргумент неможливості внесення змін до Реєстру, що є фактичним введенням суду в оману та суперечить об`єктивному стану справи.

Таким чином, твердження про неможливість виконання обов`язку з реєстрації електронного кабінету є недоведеними та ґрунтуються виключно на припущеннях скаржника.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2026 року поновлено ПП «ПСМЛ «Ескулаб» строк на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року. Відкрито касаційне провадження у справі № 466/3927/25 та витребувано справу з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання ПП «ПСМЛ «Ескулаб» про зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2025 року та зупинення дії ухвали Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року відмовлено.

У лютому 2026 року матеріали справи № 466/3927/25 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 19 січня 2026 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини справи

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 липня 2025 року апеляційну скаргу ПП «ПСМЛ «Ескулаб» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2025 року залишено без руху з підстав того, що особа, яка подала апеляційну скаргу не має зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, що є порушення норм частини 6 статті 14 ЦПК України. Звернуто увагу про обов`язок заявника зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 ЦПК України. Роз`яснено заявнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

04 серпня 2025 року від представника ПП «ПСМЛ «Ескулаб»Миколайчука О. І. через систему «Електронний суд» надійшла заява щодо неможливості виконання обов`язку по реєстрації електронного кабінету ПП «ПСМЛ «Ескулаб» з тих підстав, що в структурі компанії утворено виконавчий орган - дирекцію у складі трьох осіб, відомості про яких містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а технічний регламент ЄСІТС не передбачає можливості реєстрації електронного кабінету юридичної особи з накладенням трьох КЕП одночасно. Окрім цього, звертає увагу на неможливість внесення змін до Реєстру щодо осіб, які представляють інтереси підприємства через наявність ухвали господарського суду Львівської області від 19 листопада 2024 року в справі № 914/2841/24, якою вжито заходи забезпечення позову, які унеможливлюють внесення відповідних змін до Реєстру. Зі змісту резолютивної частини цієї ухвали вбачається, що судом заборонено проводити реєстраційні зміни щодо змін відносно ПП «ПСМЛ «Ескулаб», а саме, щодо відомостей про керівників, у тому числі щодо відомостей про склад дирекції підприємства (виконавчого органу). Наведене не свідчить про неможливість реєстрації ПП «ПСМЛ «Ескулаб»свого електронного кабінету в ЄСІТС.

Судом апеляційної інстанції отримано відповідь № 137833678 про те, що ПП «ПСМЛ «Ескулаб» (код ЄДРПОУ 36544827) не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі електронний суд ЄСІТС, а також відповідь № 1693837 з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України з якої убачається, що керівником цієї юридичної особи, відомості по якого включено до Реєстру є Мельник Д. В., Луговський С. В., Висоцький Р. І., які є членами дирекції та мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, а саме вирішувати питання поточної (оперативної) діяльності колегіально, згідно обмежень та відповідно до статуту від 16 жовтня 2023 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року апеляційну скаргу ПП «ПСМЛ «Ескулаб» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2025 року залишено без руху з тих підстав, що до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги не додано доказів звернення до системи ЄСІТС із заявою про реєстрацію електронного кабінету одним із членів дирекції, зокрема, яким укладено від імені товариства договір з адвокатом Миколайчуком О. І. від 10 травня 2025 року б/н про надання правничої допомоги, а також доказів відмови у зв`язку із необхідністю для реєстрації електронного кабінету використання КЕП усіх членів дирекції підприємства.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року заяву ПП «ПСМЛ «Ескулаб» про продовження строку для виконання вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року про залишення апеляційної скарги ПП «ПСМЛ «Ескулаб» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2025 року, задоволено, продовжено строк для виконання вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року та встановлено такий тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

25 вересня 2025 року від представника ПП «ПСМЛ «Ескулаб»Миколайчука О. І. через систему «Електронний суд» надійшла заява на усунення недоліків апеляційної скарги, до якої поряд з іншими документами додано відповідь ДП «ІСС» на адвокатський запит представника, з якої вбачається, що для можливості реєстрації в підсистемі електронний суд, інформація внесена в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України має відповідати інформації зазначеній в КЕП посадової особи, яка реєструє кабінет установи.

Також в матеріалах апеляційного оскарження, ПП «ПСМЛ «Ескулаб»долучено відповідь ДП «ІСС», з якої вбачається, що у випадку зазначення в Реєстрі інформації про декількох керівників установи, всі керівники, які мають в Реєстрі статус «керівник» зможуть авторизуватися в електронному кабінеті. В листі наведено посилання, за яким знаходиться детальний опис реєстрації кабінету та надання довіреностей представникам.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2025 року.

02 жовтня 2025 року матеріали цивільної справи № 466/3927/25 надійшли із суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2025 рокупроведення підготовчих дій по справі закінчено. Призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша-друга статті 2 ЦПК України).

У пунктах 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).

Відповідно до частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що: «учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України».

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Форма і зміст апеляційної скарги визначені у статті 356 ЦПК України. Пунктом 2 частини другої цієї статті визначено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України).

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

У справі, що переглядається:

заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядкуоскаржило ПП «ПСМЛ «Ескулаб», подавши в липні 2025 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яка була підписана представником Миколайчуком О. І.;

ухвалами Львівського апеляційного суду від 29 липня, 22 серпня та 15 вересня 2025 року апеляційну скаргу ПП «ПСМЛ «Ескулаб» залишено без руху, а також продовжено строк для усунення її недоліків. Суд вказавши заявнику про необхідність виконання вимог статті 14 ЦПК України щодо реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС. Також заявника зобов`язано надати докази звернення до системи ЄСІТС із заявою про реєстрацію електронного кабінету одним із членів дирекції, який діяв від імені товариства під час укладання договору про надання правової допомоги з адвокатом Миколайчуком О. І. Одночасно заявнику роз`яснено, що у разі неусунення недоліків в установлений строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута;

на виконання вимог вказаних ухвал заявник повідомив суд про неможливість виконання обов`язку по реєстрації електронного кабінету ПП «ПСМЛ «Ескулаб» з тих підстав, що технічний регламент ЄСІТС не передбачає можливості реєстрації електронного кабінету юридичної особи з накладенням трьох КЕП одночасно. Також представником заявника надана відповідь ДП «Інформаційні судові системи» на адвокатський запит представника, з якої убачається, що для можливості реєстрації в підсистемі електронний суд, інформація внесена в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України має відповідати інформації зазначеній в КЕП посадової особи, яка реєструє кабінет установи. Також в матеріалах апеляційного оскарження, ПП «ПСМЛ «Ескулаб» долучено відповідь ДП «Інформаційні судові системи», з якою убачається, що у випадку зазначення в Реєстрі інформації про декількох керівників установи, всі керівники, які мають в Реєстрі статус «керівник» зможуть авторизуватися в електронному кабінеті. В листі наведено посилання, за яким знаходиться детальний опис реєстрації кабінету та надання довіреностей представникам;

ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2025 року. Апеляційний суд зазначив, що 25 вересня 2025 року заявником недоліки апеляційної скарги усунуто. Апеляційна скарга подана з додержанням вимог ЦПК України щодо форми та змісту апеляційної скарги, порядку та строку її подання. Підстав для повернення апеляційної скарги та відмови у відкритті провадження, не встановлено;

ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року проведення підготовчих дій по справі закінчено. Призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи;

залишаючи без розгляду вказану апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 05 грудня 2025 року виходив із того, що дії заявника (щодо нереєстрації в електронному кабінеті) суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо його діджиталізації, адже наявність у представника юридичної особи зареєстрованого електронного кабінету не звільняє від обов`язку мати такий останню, оскільки саме вона є учасником справи, а не представник, який може змінюватися, внаслідок чого як сама юридична особа, так і новий представник будуть позбавлені можливості в повній мірі реалізовувати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обв`язки, зокрема, мати доступ до матеріалів справи (в т. ч. до електронної справи), бути повідомленими про час та місце її розгляду, про ухвалені рішення тощо, відтак визнаються колегією суддів зловживанням процесуальними правами, із застосуванням наслідків, передбачених частиною третьою статті 44 ЦПК України у спосіб залишення апеляційної скарги без розгляду;

аналіз матеріалів справи свідчить, що апеляційну скаргу від імені ПП «ПСМЛ «Ескулаб» через систему «Електронний суд» подав представник Миколайчук О. І., який діяв на підставі ордера на надання правничої допомоги (а. с. 176-183), за змістом апеляційної скарги представник зазначив про відсутність у ПП «ПСМЛ «Ескулаб» електронного кабінету;

за таких обставин висновки суду апеляційної інстанції про те, що дії відповідача щодо нереєстрації електронного кабінету в ЄСІТС є зловживанням процесуальними правами, є помилковими;

матеріали справи свідчать про наявність у відповідача реальної зацікавленості у розгляді його апеляційної скарги, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено не на його користь. За таких обставин, в діях відповідача відсутня ознака умисного ухилення від виконання процесуальних обов`язків чи зловживання правами;

За таких обставин ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм процесуального права. У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає, що ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», яка подана представником Миколайчуком Орестом Ігоровичем, задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції ухвала Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко