Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №127/12170/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 127/12170/25

провадження № 61-10151св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач -Акціонерне товариство «Сенс Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 червня 2026 року в складі колегії суддів: Оніщука В. В., Голоти Л. О., Копаничук С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідачки кредитну заборгованість за договором від 04 червня 2018 року у розмірі 230 286,25 грн, з яких: 151 726,54 грн - заборгованість за тілом кредиту, 77 448,75 грн - заборгованість за відсотками, 1 110,96 грн - овердрафт і судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2025 року у складі судді Борисюк І. Е. позов АТ «Сенс Банк» задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 04 червня 2018 року станом на 07 лютого 2025 року в сумі 230 286,25 грн, судовий збір у розмірі 2 763,44 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Короткий зміст ухвал апеляційного суду

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 30 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2026 року визнано неповажними зазначені нею підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги та залишено апеляційну скаргу без руху з наданням десятиденного строку на усунення її недоліків, а саме:

- надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги;

- надати документи, що підтверджують доплату судового збору;

- надати відомості про наявність або відсутність у ОСОБА_1 електронного кабінету в ЄСІТС.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 червня 2026 року визнано неповажними зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2025 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 про існування оскаржуваного рішення дізналась 30 січня 2026 року. Посилання заявника на проходження лікування з 02 лютого 2026 року до 26 березня 2026 року не свідчить про поважність причин зволікання з ознайомленням із матеріалами справи та змістом рішення суду, оскільки лікування вона проходила амбулаторно і не була позбавлена можливості звернутися за правничою допомогою. Апеляційний суд зауважив, що ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалам справи та з оскаржуваним рішенням суду 27 березня 2026 року, а тому саме з цієї дати має відраховуватись строк на апеляційне оскарження рішення суду, а не з 31 березня 2026 року, дати отримання нею повного тексту оскаржуваного рішення.

Апеляційний суд дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження не свідчать про існування труднощів, що були непереборними, не залежали від волевиявлення заявника та перешкоджали поданню апеляційної скарги у передбачений законом строк, з огляду на давність ухвалення оскаржуваного рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 липня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 червня 2026 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У вересні 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм цивільного процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Підставою касаційного оскарження заявниця вказує порушення судом норм процесуального права, оскільки, на її переконання, суд апеляційної інстанції не застосував пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України щодо обчислення строків на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Вказувала, що не була повідомлена про час і місце розгляду справи, участі у розгляді справи не брала. Повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції вона отримала 31 березня 2026 року, інших доказів про отримання копії рішення суду першої інстанції матеріали справи не містять. Строк на апеляційне оскарження має відраховуватися з дня вручення їй повного тексту рішення суду.

Заявниця також звертає увагу суду на ту обставину, що строк на апеляційне оскарження не можливо рахувати ні з дати ознайомлення з матеріалами справи, з 27 березня 2026 року, ні з дати подання заяви 30 січня 2026 року про видачу копії рішення суду, оскільки пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України визначає, що строк відраховується тільки з дати отримання копії рішення суду, якщо справа розглядається без повідомлення (виклику) сторін.

Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені вище обставини є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження і є підставою для його поновлення.

Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подав.

Обставини щодо розгляду справи судом та рух справи в апеляційній інстанції

У квітні 2025 року представник АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 04 червня 2018 року у розмірі 230 286,25 грн та судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2025 року позов АТ «Сенс Банк» задоволено та стягнено з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором б/н від 04 червня 2018 року станом на 07 лютого 2025 року в розмірі 230 286,25 гривень, а також судовий збір у розмірі 2 763,44 гривень і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Направлена судом першої інстанції копія оскаржуваного рішення від 09 липня 2025 року повернулася до суду без вручення із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

30 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою, у якій зазначила, що 30 січня 2026 року їй стало відомо про оскаржуване рішення від 09 липня 2025 року, та просила суд надати їй копію рішення і копію позовної заяви з додатками та можливість ознайомитися із матеріалами справи.

27 березня 2026 року відповідачка ознайомилася із матеріалами справи, 31 березня 2026 року отримала копію оскаржуваного рішення, а 06 квітня 2026 року отримала копії з матеріалів справи, що підтверджується розписками ОСОБА_1 на заяві від 30 січня 2026 року про отримання копії рішення.

30 квітня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2025 року, у якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

До апеляційної скарги було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому ОСОБА_1 зазначала, що вона участі у розгляді справи не брала, і про її розгляд їй відомо не було, копію оскаржуваного рішення вона отримала особисто 31 березня 2026 року, а тому останній день для подання апеляційної скарги - 30 квітня 2026 року. Також ОСОБА_1 вказувала, що 30 січня 2026 року вона подала до суду першої інстанції заяву про видачу копії оскаржуваного рішення, а з 02 лютого 2026 року до 26 березня 2026 року - перебувала на лікуванні. Після закінчення лікування вона одразу 27 березня 2026 року ознайомилася з матеріалами справи, а 31 березня 2026 року їй видали копію оскаржуваного рішення. Вважала вказані обставини поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та просила його поновити.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 травня 2026 року визнано неповажними зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявниці, крім іншого, надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

01 червня 2026 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вона повторно наголосила на тому, що копію рішення суду першої інстанції змогла отримати лише 31 березня 2026 року, про що свідчить розписка, а тому строки на апеляційне оскарження мають відраховуватися саме з цієї дати, а не з дати подання нею заяви про видачу копії оскаржуваного рішення, або з дати ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 червня 2026 року визнано неповажними зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги та відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 , 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

У пункті 8 статті 129 Конституції України закріплено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У справі, яка є предметом касаційного перегляду, встановлено, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2025 року ухвалено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не була обізнана про наявність ініційованого проти неї судового провадження, копій позовної заяви та ухвали про відкриття провадження не отримувала. Судова кореспонденція повернулась до суду без вручення, із поштовими відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідно до статті 272 ЦПК України надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України. У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

Суд першої інстанції надсилав ОСОБА_1 копію рішення суду першої інстанції на її поштову адресу, однак матеріали справи не містять доказів вручення їй копії судового рішення від 09 червня 2025 року, які передбачені частиною шостою статті 272 ЦПК України.

Заява ОСОБА_1 про видачу копії рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2025 року хоча і подана до суду 30 січня 2026 року, проте не містить відміток про отримання копії рішення цього ж дня.

27 березня 2026 року ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами справи, однак копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції вона отримала 31 березня 2026 року, що підтверджується її розпискою на заяві від 30 січня 2026 року про видачу копії рішення.

З огляду на те що матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 копії судового рішення від 09 червня 2025 року до 31 березня 2026 року, колегія суддів вважає, що саме з цієї дати почався перебіг тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, передбаченого статтею 354 ЦПК України.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подала 30 квітня 2026 року, тобто в межах строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України, а тому вона мала право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що апеляційна скарга ОСОБА_1 була подана у межах тридцяти днів з дня отримання нею повного тексту рішення суду, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, визначеного пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України. При цьому в апеляційній скарзі та в заяві, поданій на усунення недоліків, ОСОБА_1 просила суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду із вказаних підстав.

Мотиви суду апеляційної інстанції щодо того, що ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалам справи та з оскаржуваним рішенням суду 27 березня 2026 року, а тому саме із цієї дати має відраховуватись строк на апеляційне оскарження, Верховний Суд вважає помилковими, оскільки в пункті 1 частини другої статті 354 ЦПК України чітко встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, а не з дня ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, апеляційний суд, постановляючи ухвалу від 08 червня 2026 року, дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження та допустив порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржене судове рішення скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 червня 2026 року скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: І. А. Воробйова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун