Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №473/3517/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3517/26

РІШЕННЯ

іменем України

"24" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Ротар М.М., при секретарі Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку

встановив:

в липні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0338 га, кадастровий номер 4810200000:11:053:0008, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 липня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився від його представника адвоката Літвінова С.С. на адресу суду надійшла заява, про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача Вознесенська міська рада в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, про розгляд справи без його участі, за наявними в справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку із господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва мпро право на спадщину за заповітом № 693 від 26 жовтня 2017 року, який він успадкував після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Право власності позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.10.2017 року.(а.с.21,22)

Земельна ділянка, на якій розташовано житловий будинок із господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , залишилась оформлена за попереднім власником будинку, ОСОБА_2 згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ЯГ № 604167, який був виданий 17 квітня 2007 року (а.с.10-21).

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.10.2017 року, яка була винесена в.о.завідувача Першої вознесенської державної нотаріальної контори позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку. Постанова обґрунтована тим, що заповіт ОСОБА_3 , відповідно до якого позивач є спадкоємцем після її смерті складений не на все майно, що належало спадкодавцю, а на конкретне визначене майно на особу, яка не входить до кола спадкоємців за законом, визначеним Цивільним кодексом. (а.с. 5)

Відповідно до відповіді Вознесенської державної нотаріальної контори від 16.07.2026 року № 823/01-09 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Другою Вознесенською державною нотаріальної конторою Миколаївської області заведено спадкову справу за № 168/2012 від 05.04.2012 року. Спадкоємцем за законом, що прийняла спадщину є дружина спадкодавця ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Першою Вознесенською державною нотаріальною конторою Миколаївської області заведено спадкову справу за №190/2014 від 05.08.2014 року. Спадкоємцем за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , що прийняв спадщину є позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.41-43)

Так як власники земельної ділянки померли, то позивач позбавлений можливості переоформити земельну ділянку в позасудовому порядку і вимушений звернутися до суду з метою захисту свого майнового права на земельну ділянку, на якій розташовано належний йому житловий будинок.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Ст. 55 Конституції України гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Таким чином до позивача ОСОБА_1 перейшло право власності на земельну ділянку, яка надана для обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Суд враховуючи неможливість зареєструвати належне право власності на земельну ділянку, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, вважає за можливе визнати право власності за позивачем на земельну ділянку, що необхідна для обслуговування житлового будинку.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0,0338 га, кадастровий номер 4810200000:11:053:0008, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: М.М. Ротар