Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №471/1118/25 — Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/1118/25

Провадження №2/471/90/26

Номер рядка звіту 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"23" вересня 2026 р.Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді – Жили Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у майні та визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів - адвокат Козиревич О.С. звернулася до суду з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у майні та визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачам на праві приватної часткової власності згідно Свідоцтв про право на спадщину за законом належать частки земельної ділянки площею 7,4328 гектар, кадастровий номер 4821455000:02:000:0021, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, яку вони успадкували після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачу ОСОБА_4 також належать частка у вказаній земельній ділянці, яку вона також успадкували після смерті ОСОБА_5 .

У позивачів виникла необхідність розпорядитись належними частками земельної ділянки, але з`ясувалось, що ОСОБА_4 в 2023 році зверталася до суду та виділила належну їй частку земельної ділянки.

Під час консультації у нотаріуса позивачам роз`яснено, що у разі, якщо один із співвласників вже виділив свою частку у земельній ділянці, то укласти договір про поділ спільного майна неможливо, оскільки вже не існує земельної ділянки, в якій вони всі є співвласниками. Те саме позивачам пояснили і в землевпорядній організації.

Отримати відомості про нормативно-грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки неможливо, так як в Державному земельному кадастрі відсутня інформація про земельну ділянку з таким кадастровим номером.

На сьогодні позивачі фактично є власниками часток земельної ділянки, але не можуть реалізувати своє право власності в повній мірі, розпоряджатися та користуватися саме своїм нерухомим майном.

Вирішити даний спір в позасудовому порядку не можливо, що стало підставою звернення до суду з вищезазначеною позовною заявою. Представник позивачів в судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи наявна її заява, в якій просить розглянути справу без її участі та без участі позивачів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася повторно, причину неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлялася судовими повістками, надісланими їй за зареєстрованим місцем проживання рекомендованими листами з повідомленням, які остання отримала вчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. № 62, 73, 82). Відповідач відзив на позов не подала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин неявки, не подала відзив на позовну заяву, позивачі не заперечують проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити у вищевказаній цивільній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_6 є спадкоємцями після смерті їх батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та успадкували частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,4328 га, яка розташована в межах території Братської селищної ради Братьского району Миколаївської області, кадастровий номер: 4821455000:02:000:0021, яка належала померлому, а саме: ОСОБА_2 - 1/5 частку, ОСОБА_3 – 1/5 частку, ОСОБА_1 - 2/5 частки, ОСОБА_6 – 1/5 частку (а. с. № 7, 8, 9).

Відповідач ОСОБА_4 у зв`язку з державною реєстрацією шлюбу з ОСОБА_7 змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » (а. с. № 12).

Відповідно до Свідоцтв про право на спадщину за законом від 15.12.2015 р., 03.02.2016 р., виданих приватним нотаріусом Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Малярчук Н.В., позивачі є співвласниками вищевказаної земельної ділянки (а. с. № 7, 8, 9).

Згідно Плану-схемі поділу земельної ділянки кадастровий номер: 4821455000:02:000:0021 частки співвласників цієї земельної ділянки дорівнюють: ОСОБА_6 - 1/5 частка (1,4866 га), ОСОБА_3 – 1/5 частка (1,4866 га), ОСОБА_2 - 1/5 частка (1,4866 га), ОСОБА_1 - 2/5 частки (2,9730 га).

Рішенням Братсього районого суду Миколаївської області від 21.07.2023 року визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на земельну ділянку площею 1,4866 гектара, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 7,4328 гектара, кадастровий номер 4821455000:02:000:0021, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, та припинено її право власності на 1/5 частку вказаної земельної ділянки (а. с. № 13-15).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.10.2023 р. кадастровий номер 4821455000:02:000:0021 скасований (у разі коли земельна ділянка створена в результаті поділу/об`єднання), а земельній ділянці належній ОСОБА_4 площею 1,4866 гектара присвоєний кадастровий номер: 4821455100:02:000:0033 (а. с. № 31).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 316 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, право власності - це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складаються із володіння, користування і розпорядження. Володіння майном - має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримувати з цього користь, вигоду. Розпорядження майном - це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмеженна у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ч. 3 ст. 358 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 ст. 364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає реєстрації.

Частиною 1 ст. 88 Земельного Кодексу України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 88 Земельного Кодексу України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного Кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішити даний спір в позасудовому порядку не можливо.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати слід залишити за позивачами.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 356, 358, 364 ЦК України, ст. ст. 88, 158 ЗК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 229, 258, 259, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у майні та визнання права власності на нерухоме майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право приватної власності на земельну ділянку площею 1,4866 гектара, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 7,4328 гектара, кадастровий номер: 4821455000:02:000:0021, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, згідно Плану-схеми поділу земельної ділянки кадастровий номер: 4821455000:02:000:0021, складеного ФОП ОСОБА_10 , та припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/5 частку вказаної земельної ділянки.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право приватної власності на земельну ділянку площею 1,4866 гектара, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 7,4328 гектара, кадастровий номер: 4821455000:02:000:0021, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, згідно Плану-схеми поділу земельної ділянки кадастровий номер:4821455000:02:000:0021, складеного ФОП ОСОБА_10 , та припинити право власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/5 частку вказаної земельної ділянки.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право приватної власності на земельну ділянку площею 2,9730 гектара, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 7,4328 гектара, кадастровий номер: 4821455000:02:000:0021, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Братської селищної ради Вознесенського (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області, згідно Плану-схеми поділу земельної ділянки кадастровий номер: 4821455000:02:000:0021, складеного ФОП ОСОБА_10 , та припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 2/5 частки вказаної земельної ділянки.

Судові витрати залишити за позивачами.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: с. Петропавлівка Вознесенського району Миколаївської області.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: с. Кам`януватка Вознесенського району Миколаївської області.

Суддя Жила Н. М.