Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №910/11979/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/11979/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання Зайченко О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Персевбуд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 (колегія суддів: Ткаченко Б. О. - головуючий, Гаврилюк О. М., Сулім В. В.)

за позовом Фонду державного майна України

до: 1) Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Персевбуд";

3) Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа"

про визнання недійсним договору, визнання недійсними аукціонів та витребування нерухомого майна

за участю:

позивача: Ленько М. М. (самопредставництво), Пономаренко В. С. (самопредставництво)

відповідача: Іщенко Г. М. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Фонд державного майна України звернувся до господарського суду з позовними вимогами до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Персевбуд" (далі - ТОВ "Персевбуд", відповідача-2) та до Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа" про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2018, укладеного між Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" та ТОВ "Персевбуд", на підставі якого було відчужено державне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8, а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 3 760,4 кв. м (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1628810280000).

- визнання недійсним повторного аукціону, проведеного 27.07.2018 товарною біржею "Універсальна товарно-сировинна біржа", за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 51, оф. 11 з продажу державного майна, що обліковується на балансі Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ- Ресурси", а саме лоту № I - нежитлова будівля виробничих майстерень із підсобними приміщеннями (Літ. 2Г) загальною площею 1 025 квадратних метрів, інвентарний № 10300027, розташованих за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, 8, та оформленого протоколом № 1.

- визнання недійсним повторного аукціону, проведеного 27.07.2018 товарною біржею "Універсальна товарно-сировинна біржа" з продажу державного майна, що обліковується на балансі Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ- Ресурси", а саме лоту № 2 - нежитлових будівель виробничої бази (Літ. 2А, 2Б, 2В, 2Д, 2Є, 2Ж, 23) загальною площею 2 735,4 квадратних метрів, інвентарний № 10300026, розташованих за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, 8, та оформленого протоколом № 2.

- витребування у ТОВ "Персевбуд" на користь Держави в особі Фонду державного майна України нежитлові будівлі загальною площею 3 760,4 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, буд. 8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1628810280000) та складаються з наступних об?єктів нерухомості:

- під літерою "2А" - нежитлова будівля загальною площею 297,8 кв. м (група приміщень № 1);

- під літерою "2Б" - нежитлова будівля загальною площею 772,9 кв. м (група приміщень № 1-10);

- під літерою "2В" - нежитлова будівля загальною площею 1 196,6 кв. м (група приміщень № 1-9);

- під літерою "2Г" - нежитлова будівля загальною площею 1 025,0 кв. м (група приміщень № 1-8);

- під літерою "2Д" - нежитлова будівля загальною площею 15,6 кв. м (група приміщень № 1);

- під літерою "2Є" - нежитлова будівля загальною площею 137,0 кв. м (група приміщень № 1-2);

- під літерою "2Ж" - нежитлова будівля загальною площею 78,8 кв. м (група приміщень № 1-4);

- під літерою "23" - нежитлова будівля загальною площею 236,7 кв. м (група приміщень № 1).

1.2 Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний об`єкт нерухомого майна вибув із власності держави поза її волею, оскільки рішення Фонду державного майна України про надання погодження на відчуження нерухомого майна, на підставі якого було видано наказ МВС України від 08.06.2018 № 490 "Про надання згоди на відчуження майна, яке належить до сфери управління МВС", ґрунтувалися на підробленому листі, а тому відчуження державного нерухомого майна здійснено з порушенням вимог Порядку № 803.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 (суддя Васильченко Т. В.) у позові відмовлено.

2.2 Суд мотивував рішення із посиланням на висновки Верховного Суду тим, що судом встановлено, що за результатами повторних аукціонів було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Отже, вимоги про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону не є ефективними та належними способами захисту прав у межах спірних правовідносин, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

2.3 В іншій частині позовних вимог суд зазначив, що спірне майно було придбано відповідачем-2 за результатами прилюдних торгів згідно із наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2018 № 490 "Про надання згоди на відчуження майна, яке належить до сфери управління МВС", а добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном інакше буде порушено наведені європейські стандарти правомірності втручання у право власності. Фонд державного майна України, як уповноважений орган управління, не поставив під сумнів достовірність вказаного звіту та не висловив заперечень щодо його використання у зазначених цілях.

2.4 Цей суд вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 виснувала, що при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна слід враховувати, що прилюдні торги мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та "юридичне очищення" майна, придбаного у такий спосіб.

2.5 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 рішення скасовано, а позов задоволено частково. Договір визнано недійсним та витребувано спірне майно. В решті - у позові відмовлено. Розподілено судові витрати.

2.6 Постанова мотивована тим, що відповідач-2 не може вважатися добросовісним набувачем, обставини встановлені в межах справи № 910/11979/24, такі як підроблення підпису, часові межі державної реєстрації відповідача-2 та отримання погоджень та дозволів на продаж оспорюваного майна, заниження ціни такого майна та інше, не може свідчити про беззаперечну добросовісність відповідача-2.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі ТОВ "Персевбуд" просить постанову в частині задоволення позову скасувати, залишивши рішення суду в цій частині в силі.

3.2 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги за виключними випадками, передбаченими частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, скаржник посилається на те, що:

- суди не врахували правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 910/1043/21, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, а також Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 20.07.2022 у справі № 757/39973/19-ц, від 11.03.2025 у справі № 922/647/22, від 13.01.2020 у справі № 910/24473/16, від 18.09.2025 у справі № 922/82/20 (судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності), від 16.04.2025 у справі № 910/17006/23 (пункт 1);

- відсутній висновок Верховного Суду про те, чи є правомірним, пропорційним та таким, що відповідає принципу належного урядування і статті 1 Першого протоколу до Конвенції, витребування майна на користь держави у покупця, який діяв абсолютно добросовісно і придбав його за визначеною законодавцем процедурою аукціону, якщо такий набувач офіційно висловив повну готовність добровільно доплатити державі різницю у вартості майна, а судове рішення про віндикацію ухвалюється без одночасного застосування двосторонньої реституції, що повністю позбавляє покупця придбаного майна та сплачених за це майно грошей, покладаючи на нього надмірний індивідуальний тягар (пункт 3).

3.3 У відзиві позивач посилається на те, що відповідач-2, будучи єдиним учасником торгів, мав проявити хоча б мінімальну обачність, зокрема, перевірити ті обставини, що спірне майно перебувало у податковій заставі і за дуже малий часовий проміжок до продажу обтяження було скасовано та швидко проведені торги.

3.4 Позивач вважає, що застосовані судом апеляційної інстанції правові висновки Верховного Суду є сталими, аргумент скаржника про те, що у подібних правовідносинах "відсутній єдиний правовий висновок Верховного Суду" не відповідає дійсності, натомість у касаційній скарзі позивач не вказує норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. Тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

3.5 Подані скаржником додаткові пояснення не можуть бути прийняті до розгляду разом із касаційною скаргою з огляду на положення частини 1 статті 298 ГПК України, оскільки останні фактично є доповненням до касаційної скарги, а тому згідно з частиною 2 статті 118 ГПК України залишаються без розгляду.

3.6 11.08.2026 позивач подав заяву, в якій просив, зокрема, скасувати ухвалу Верховного Суду від 09.07.2026 в частині зупинення виконання постанови, в задоволенні якої Верховний Суд під час судового засідання 12.08.2026, проведеного із здійсненням повного фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог статті 222 ГПК України, відмовив згідно із положеннями частини 5 статті 233 цього Кодексу без оформлення окремого документа із наведенням мотивів такої відмови.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.07.2008 № 347 на державній власності було засновано Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (далі - ДП МВС України "Інформ-Ресурси", підприємство), яке належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.

4.2 Наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) від 19.09.2008 № 495 (зі змінами, внесеними згідно наказу МВС України від 31.08.2018 № 726) затверджено Статут ДП МВС України "Інформ-Ресурси" (далі - Статут).

4.3 Відповідно до підпунктів 3.2, 3.5 пункту 3 Статуту за організаційно-правовою формою підприємство є державним підприємством. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном виключно у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України, цим Статутом з урахуванням обмежень, встановлених нормативними та розпорядчими документами Органу управління (МВС).

4.4 Наказом МВС України від 02.06.2016 № 415 на баланс ДП МВС України "Інформ-Ресурси" передано базу ДП "БУ ГУ МВС України у м. Києві" (інв. №10300026), а також будівлю виробничих майстерень із підсобними приміщеннями (інв. №10300027), які знаходяться за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8.

4.5 Механізм та способи відчуження об`єктів державної власності врегульовано Порядком відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року №803 (далі - Порядок №803).

4.6 22.09.2017 ДП МВС "Інформ-Ресурси" звернулося до МВС України з листом № 610, з ініціативою щодо відчуження державного нерухомого майна за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8, що перебувало на балансі підприємства, відповідно до Порядку № 803, та надало документи, передбачені пунктом 7 Порядку.

4.7 Водночас, у зв`язку з наявністю у ДП МВС України "Інформ-Ресурси" податкової заборгованості, відповідно до положень глави 9 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 572 "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів", податковим керуючим ГУ ДФС у місті Києві Сокольвак Н. М. на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві Брицької Л. Є. 19.10.2017 складено акт опису від № 1/26-15-17-02-17 зазначеного нерухомого майна.

4.8 Листом від 04.12.2017 № 768 ДП МВС України "Інформ-Ресурси" повідомило МВС України відомості про факт обтяження нерухомого майна податковою заставою.

4.9 МВС України листом від 08.12.20217 № 17957/05/25-2017 надіслало Фонду доопрацьований пакет документів, передбачений пунктом 7 Порядку № 803, а також інформацію про обтяження нерухомого майна податковою заставою.

4.10 У відповідь на зазначений лист, Фонд листом від 01.02.2018 № 10-24-2259 відмовив у наданні погодження на відчуження зазначеного нерухомого майна через, у тому числі, відсутності згоди контролюючого органу (ГУ ДФС у м. Києві) на самостійну реалізацію запропонованого до відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі.

4.11 У подальшому, листами від 13.11.2017 № 717 та від 10.01.2018 № 21 ДП МВС України "Інформ-Ресурси" зверталося до заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві Брицької Л. Є. стосовно надання згоди на відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, 8, які перебувають у податковій заставі.

4.12 Листами від 16.11.2017 вих. № 37067/10/26-15-17-02-40 та від 19.01.2018 № 2321/10/26-15-17-02-39 ГУ ДФС у м. Києві повідомляло ДП МВС України "Інформ-Ресурси" про відсутність підстав для надання згоди на відчуження зазначеного нерухомого майна.

4.13 У подальшому, ДП МВС України Інформ-Ресурси" листом від 25.01.2018 № 56 зверталося до заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві Брицької Л .Є. стосовно зняття податкової застави з об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, 8.

4.14 Листом від 02.02.2018 № 4883/10/26-15-17-02-39 ГУ ДФС у м. Києві повідомило ДП МВС України "Інформ-Ресурси" про те, що питання стосовно зняття податкової застави із зазначених об`єктів нерухомого майна буде розглянуто після настання обставин, передбачених статтею 93 Податкового кодексу України.

4.15 Листом від 07.03.2018 № 152 ДП МВС України "Інформ-Ресурси" надіслало на адресу МВС України лист ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2017 № 37067/10/26-15-17-02-40 (за підписом заступника начальника Брицької Л. С.) щодо надання зазначеним податковим органом згоди на самостійну реалізацію ДП МВС України "Інформ-Ресурси" нерухомого майна за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8.

4.16 МВС України зазначений лист надіслало до Фонду державного майна України супровідним листом від 16.03.2018 № 3441/05/25-2018.

4.17 Фонд державного майна України листом від 30.05.2018 № 10-24-10577 надано погодження на відчуження нерухомого майна за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8.

4.18 Враховуючи зазначене погодження Фонду державного майна України, МВС України, як уповноважений орган управління об`єктами державної власності, наказом від 08.06.2018 № 490 "Про надання згоди на відчуження майна, яке належить до сфери управління МВС" надало ДП МВС України "Інформ-Ресурси" згоду на відчуження нерухомого майна, що перебувало на балансі підприємства та розташовано за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8.

4.19 12.06.2018 між ДП МВС України "Інформ-Ресурси", в особі директора Бабаєва Ю. А. (далі - замовник) та Товарною біржею "Універсальна товарно-сировинна біржа" в особі генерального директора Тараторіна Ю. М. (далі - виконавець) було укладено договір № 59/0618 про надання послуг по організації продажу державного майна, за умовами пункту 1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок надати послуги з організації та проведення аукціону з продажу державного майна, що обліковується на балансі замовника, а саме: лот № 1: нежитлова будівля виробничих майстерень із підсобними приміщеннями (Літ. 2Г), загальною площею 1 025 кв. м, інвентарний №10300027, та лоту № 2: нежитлові будівлі виробничої бази (Літ. 2А, 2Б, 2В, 2Д, 2Є, 2Ж,2З) загальною площею 2 735,4 кв. м, інвентарний №10300026, розташованих за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, 8.

4.20 Відповідно до пункту 1.3 договору початкова вартість майна визначена суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Климентьєв Олександр Анатолійович (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 908/15, виданий Фондом державного майна України 24.11.2015 року) та складає: лот № 1 - 5 055 300,00 грн (п`ять мільйонів п`ятдесят п`ять тисяч триста гривень 00 коп.), без урахування ПДВ; лот № 2 - 10 777 900,00 грн (десять мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч дев`ятсот гривень 00 коп.), без урахування ПДВ.

4.21 27.07.2018 за результатами аукціону по лоту № 1 було складено Протокол № 1 проведення повторного аукціону з продажу державного майна, що обліковується на балансі Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (далі - Протокол № 1), за умовами якого переможцем аукціону визначено ТОВ "Персевбуд" (ЄДРПОУ: 42174679) з пропозицією придбати лот № 1 за 5 560 830,00 грн, без урахування ПДВ. Ціна продажу лота № 1 з урахуванням ПДВ: 6 066 360,00 грн (шість мільйонів шістдесят шість тисяч триста шістдесят).

4.22 Також, 27.07.2018 за результатами аукціону по лоту № 2 було складено Протокол № 2 проведення повторного аукціону з продажу державного майна, що обліковується на балансі Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (далі - Протокол № 2), за умовами якого переможцем аукціону визначено ТОВ "Персевбуд" (ЄДРПОУ: 42174679) з пропозицію придбати лот № 2 за 11 855 690,00 грн, без урахування ПДВ. Ціна продажу лота № 2 з урахуванням ПДВ: 12 933 480,00 грн (дванадцять мільйонів дев`ятсот тридцять три тисячі чотириста вісімдесят).

4.23 28.08.2018, за результатами аукціонів, проведених відповідно до Порядку № 803, між ДП МВС України "Інформ-Ресурси", як продавцем, та ТОВ "Персевбуд", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2081 (далі - договір купівлі-продажу), за умовами пункту 1.1 якого продавець передає нерухоме майно, вказане в п. 1.2 цього договору у власність покупця, а покупець приймає зазначене майно і сплачує за нього обумовлену грошову суму у розмірі та в порядку, передбаченому цим договором.

4.24 Відповідно до пункту 1.2 договору купівлі-продажу предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі, загальною площею 3760,4 (три тисячі сімсот шістдесят цілих і чотири десятих) квадратних метра, що знаходяться за адресою: місто Київ, проїзд Військовий, будинок 8 (вісім), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1628810280000, надалі за текстом - нерухоме майно.

4.25 Продавець свідчить, що відчужене нерухоме майно до цього часу нікому іншому не продане, не подароване, іншим способом не відчужене, не заставлене, під забороною відчуження/арештом не перебуває, судового спору щодо нього, а також прав у третіх осіб, в тому числі за договорами оренди, найму або лізингу), як в межах, так і за межами України немає, сервітути відносно нього не встановлені, нерухоме майно знаходиться у стані, яке є повністю придатним для використання його за цільовим призначенням (пункт 1.3 договору купівлі-продажу).

4.26 Згідно пункту 2.1 договору купівлі-продажу продаж нерухоме майна вчиняється за ціною 18 999 840,00 грн (вісімнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ (20%) - 3 166 640,00 грн (три мільйони сто шістдесят шість тисяч шістсот сорок гривень 00 коп.).

4.27 Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу встановлено, що грошові кошти у сумі, визначеній у пункті 2.1 цього договору, будуть сплачені покупцем продавцю протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання договору.

4.28 Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення (пункту 5.1 договору купівлі-продажу).

4.29 ТОВ "Персевбуд" на виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2081 від 28.08.2018 сплатив на користь ДП МВС України "Інформ-Ресурси" грошові кошти за нежитлові приміщення у розмірі 18 999 840,00 грн, у тому числі ПДВ.

4.30 У акті приймання-передачі єдиного майнового комплексу ДП МВС України "Інформ-Ресурси" встановлено, що 12.10.2018 наказом Міністерства внутрішніх справ України № 831 прийнято рішення про припинення ДП МВС України "Інформ- Ресурси".

4.31 Листом від 16.11.2021 № 01-012/35260 Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) повідомило МВС України про те, що в провадженні підрозділу детективів НАБУ перебуває кримінальне провадження, в ході розслідування якого встановлено, що відчуження об`єктів державної власності було здійснено протиправно та всупереч вимогам Порядку № 803.

4.32 Так, відповідно до висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42019000000000780 від 15.12.2020 № 20850- 20853/20-32 підпис у листі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2017 № 37067/10/26-15-17-02-40 (за підписом заступника начальника Брицької Л. Є. ) щодо нібито надання зазначеним податковим органом згоди на самостійну реалізацію ДП МВС України "Інформ-Ресурси" нерухомого майна, виконано не Брицькою Л .Є. , а іншою особою.

4.33 Відтак, позивач зазначає, що директор ДП МВС України "Інформ-Ресурси" Бабаєв Ю. А., ввівши в оману службових осіб ФДМ України та МВС України, безпідставно отримав погодження на відчуження державного майна України у формі листа ФДМ України від 30.05.2018 № 10-24-10577, а також згоду МВС на відчуження зазначеного нерухомого майна у формі наказу МВС від 08.06.2018 № 490. Таким чином, оскільки рішення Фонду державного майна України про надання погодження на відчуження нерухомого майна, на підставі якого було видано наказ МВС України від 08.06.2018 № 490 "Про надання згоди на відчуження майна, яке належить до сфери управління МВС", ґрунтувалося на підробленому листі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2017 № 37067/10/26-15-17-02-40, відчуження державного нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8, а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 3760,4 кв. м за ціною 18 999 840,00 грн. було здійснено з порушенням вимог Порядку № 803 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

4.34 При цьому, органом досудового розслідування на підставі висновку експертів за результатами проведення судово-будівельної експертизи у кримінальному провадженні № 42019000000000780 від 23.02.2021 № 33160/20-42 встановлено, що звіт про оцінку майна, виготовлений суб`єктом оціночної діяльності, має суттєві недоліки, що вплинули на їх достовірність, а відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 09.09.2021 № 09/09-21 ринкова вартість об`єктів нерухомого майна на Військовому проїзді, 8 у м. Києві станом на 28.08.2018 становила 33 517 000,00 грн, таким чином держава внаслідок відчуження спірного майна недоотримала грошові кошти у сумі 17 683 800,00 грн.

4.35 15.02.2022 МВС України наказом № 134, з урахуванням вищезазначеної інформації, отриманої від НАБУ, скасувало наказ МВС від 08.06.2018 № 490 "Про надання згоди на відчуження майна, яке належить до сфери управління МВС".

4.36 16.11.2021 НАБУ звернулося до МВС України з листом № 01-012/35280, в якому з огляду на встановлені в межах кримінального провадження №42019000000000780 обставини, пропонувало МВС України розглянути можливість звернення до суду із позовом щодо визнання аукціонів з продажу нерухомого майна, а також договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2018, укладеного між ТОВ "Персевбуд" і ДП МВС України, недійсними.

4.37 Міністерство внутрішніх справ України та Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Персевбуд" (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про: визнання недійним повторного аукціону, проведеного 27.07.2018 Товарною біржею "Універсальна товарно-сировинна біржа" з продажу державного майна, що обліковується на балансі Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси", а саме лоту № 1 - нежитлова будівля виробничих майстерень із підсобними приміщеннями (Літ. 2Г) загальною площею 1 025 кв. м, інвентарний № 10300027, розташованих за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, 8, та оформленого протоколом № 1; визнання недійним повторного аукціону, проведеного 27.07.2018 Товарною біржею "Універсальна товарно-сировинна біржа" з продажу державного майна, що обліковується на балансі Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси", а саме лоту № 2 - нежитлових будівель виробничої бази (Літ. 2А, 2Б, 2В, 2Д, 2Є, 2Ж, 2З) загальною площею 2 735,4 кв. м, інвентарний № 10300026, розташованих за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, 8, та оформленого протоколом № 2; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2018, укладеного між Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" та ТОВ "Персевбуд", на підставі якого було відчужено державне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 3 760,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1628810280000).

4.38 Однак рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 у справі № 910/75/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024, у задоволенні позову відмовлено.

4.39 Постановою Касаційного господарського суду від 23.04.2024 у справі № 910/75/23 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 залишено без змін.

4.40 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.41 Перегляд у касаційному порядку судових рішень, суд касаційної інстанції здійснює в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а саме в частині задоволення позову.

4.42 За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

4.43 Ухвалюючи оскаржену у касаційному порядку постанову суд апеляційної інстанції мотивував її тим, що відповідач-2 не може вважатися добросовісним набувачем, обставини встановлені в межах справи № 910/11979/24, такі як підроблення підпису, часові межі державної реєстрації відповідача-2 та отримання погоджень ідозволів на продаж оспорюваного майна, заниження ціни такого майна та інше, не може свідчити про беззаперечну добросовісність відповідача-2.

4.44 Місцевий господарський суд відмовляючи у позові своє рішення мотивував тим, що ТОВ "Персевбуд" є добросовісним набувачем.

4.45 Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, зазначає, що у справі судами не було встановлено, що відповідача-2 має пряме, або опосередковане відношення до підроблення підпису, яке було покладено судом апеляційної інстанції в основу своїх висновків.

4.46 Верховний Суд у своїй постанові від 21.08.2024 у справі № 953/24224/19 зазначив, що ураховуючи встановлені обставини у цій справі щодо придбання відповідачем-1 спірного нерухомого майна за процедурою реалізації майна на прилюдних торгах, відсутні підстави вважати, що відповідач-1 є недобросовісним набувачем. В іншому разі буде порушено наведені європейські стандарти правомірності втручання у право власності (пункт 6.53). Натомість обставин, на які покликається прокурор (гадане порушення виконавцем мораторію на реалізацію майна, невідповідність розміру стягуваного боргу вартості реалізованого майна тощо), стосуються передусім законності та правомірності дій особи, на яку держава поклала обов`язок виконання судового рішення, а доводи про необхідність їх з`ясування покупцем перш ніж взяти участь у торгах фактично покладають на покупця додатковий обов`язок ревізування дій державних органів в межах виконавчого провадження, що взагалі не відноситься до його компетенції (пункт 6.54).

4.47 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 зазначила, що добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (пункт 6.53).

4.48 У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду відзначила, що предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям (пункт 6.37).

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм (пункт 6.38).

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності (пункт 6.39).

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (пункт 6.40).

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (пункт 6.41).

Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна (пункт 6.42).

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19), пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)) (пункт 6.43).

Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 6.45).

Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16) (пункт 6.46).

4.49 Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

4.50 Із викладеного вбачається, що недобросовісність набувача майна слід оцінювати у разі наявності протиправних дій з його боку чи протиправної бездіяльності.

4.51 У цій справі суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржену у цій частині постанову мотивував тим, що такі обставини як підроблення підпису, часові межі державної реєстрації відповідача-2 та отримання погоджень та дозволів на продаж оспорюваного майна, заниження ціни такого майна та інше, не може свідчити про беззаперечну добросовісність відповідача-2.

4.52 Однак таких мотивів не достатньо для задоволення вказаних позовних вимог, суд апеляційної інстанції не дослідив наявні у справі докази, які вказують на протиправні дії чи протиправну бездіяльність відповідача-2 щодо наведених обставин (пункт 4.51 цієї постанови), не навів їх у своїй постанові.

4.53 Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

4.54 Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 ГПК України).

4.55 З огляду на те, що для вирішення спору по суті необхідно встановити наведені вище обставини та надати оцінку доводам та доказам, враховуючи положення пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у задоволеній частині позовних вимог підлягає скасуванню з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4.56 В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується, а тому відповідно до положень частини 1 статті 300 ГПК України судом касаційної інстанції не переглядається.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Персевбуд" у справі № 910/11979/24 задовольнити частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у частині позовних вимог про визнання недійсним договору та витребування нерухомого майна скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Ю. Я. Чумак