Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №915/16/24(915/646/24) — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 915/16/24(915/646/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро"

представник позивача - Іващенко І.О., адвокат, за довіреністю ,

відповідач 1 - Фермерське господарство "Деметра.",

представник відповідача 1- не з`явився,

відповідач 2 - ОСОБА_1

представник відповідача 2 - не з`явився,

відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Вест"

представник відповідача 3 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 23.03.2026

у складі судді: Адаховської В.С.,

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 25.06.2026

у складі колегії суддів: Богатиря К.В. (головуючий), Поліщук Л.В., Таран С.В.,

у справі за позовом

Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до Фермерського господарства "ДЕМЕТРА.",

ОСОБА_1 ,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Вест"

про визнання недійсним правочину, укладеного з боржником,

в межах справи № 915/16/24 про банкрутство

Фермерського господарства "ДЕМЕТРА"

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває на розгляді справа № 915/16/24 про банкрутство Фермерського господарства "ДЕМЕТРА." (далі - ФГ "ДЕМЕТРА.", боржник, Відповідач 1).

2. Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - АТ "Банк Кредит Дніпро", позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 30.05.2024 (вх. №6422/24 від 30.05.2024), до ФГ "ДЕМЕТРА.", ОСОБА_1 (далі - Відповідач 2, ОСОБА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ ВЕСТ" (далі - Відповідач 3, ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ"), в якому просило суд визнати недійсним Договір поворотної фінансової допомоги від 28.06.2023, укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та ФГ "ДЕМЕТРА.", посилаючись на недійсність указаного договору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що боржник уклав спірний договір із заінтересованою особою - засновником ОСОБА_1 , що в силу приписів статті 42 КУзПБ є самостійною підставою для визнання договору недійсним.

3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2024 у справі № 915/16/24 (915/646/24) в позові відмовлено з підстав недоведення позивачем належних та допустимих доказів факту порушення оспорюваним договором його прав та законних інтересів, а також факту недійсності вказаних договорів.

4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі №915/16/24(915/646/24) апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" задоволено,

рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2024 у справі №915/16/24 (915/646/24) скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено;

визнано недійсним Договір поворотної фінансової допомоги від 28.06.2023, укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та ФГ "ДЕМЕТРА.";

постановлено стягнути з ОСОБА_1 користь АТ "Банк Кредит Дніпро" - 1 514,00 грн судового збору та 1 816,80 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги та стягнути з ФГ "ДЕМЕТРА." на користь АТ "Банк Кредит Дніпро" - 1 514,00 грн судового збору та 1 816,80 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги;

доручено Господарському суду Миколаївської області видати наказ на виконання цієї постанови.

5. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2025 у справі № 915/16/24 (915/646/24) касаційну скаргу ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" задоволено частково;

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2024 у справі № 915/16/24 (915/646/24) скасовано;

справу № 915/16/24 (915/646/24) направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

6. Постанова Верховного Суду від 10.07.2025 мотивована тим, що:

- суд апеляційної інстанції не навів достатнього обґрунтування, яким чином отримання боржником коштів за цим договором спричинило негативні наслідки для ФГ "ДЕМЕТРА.", в чому виразилися недобросовісні дії його сторін або зловживання правом;

- суд апеляційної інстанції також залишив поза увагою, не надавши мотивованого прийняття або відхилення доводів відповідачів, зокрема, про те, що отримані боржником кошти за договором були спрямовані на фінансування поточної господарської діяльності господарства, в тому числі на погашення кредиторської заборгованості перед позивачем, а внаслідок укладення договору не відбулося відчуження майна боржника чи зменшення його вартості. Не проаналізовано судом апеляційної інстанції також економічний вплив оспорюваного договору на платоспроможність боржника внаслідок отриманої позики за спірним договором, а саме щодо зменшення чи збільшення його кредиторської заборгованості перед іншими кредиторами;

- суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов про визнання недійсним договору, не встановив, яким чином будуть захищені та відновлені права і законні інтереси позивача як заінтересованої особи в результаті визнання недійсним оспорюваного договору, оскільки у боржника зберігатиметься обов`язок повернути позикодавцю грошові кошти, отримані за цим договором.

- суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в позові, дійшов помилкового висновку про відсутність порушеного права позивача з огляду на те, що оспорюваний договір не спрямований на завдання шкоди інтересам забезпеченого кредитора, оскільки суд першої інстанції не здійснив оцінки оспорюваного правочину на наявність або відсутність підстав для визнання його недійсним з підстав фраудаторності та застосування статті 42 КУзПБ.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій за результатами нового розгляду

7. 28.06.2023 між фізичною особою ОСОБА_1 (сторона-1) та ФГ "ДЕМЕТРА." (сторона-2) був укладений Договір поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), відповідно до умов якого, сторона-1 зобов`язалась надати стороні-2 поворотну фінансову допомогу, а сторона-2 зобов`язалась повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. Договору).

8. Умовами п. 2.1. Договору його учасники узгодили, що поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в розмірі 2 000 000 грн.

9. Сума поворотної фінансової допомоги є орієнтовною і у випадку, якщо фактичний розмір поворотної фінансової допомоги, наданої стороні-2 за цим договором, буде меншим, ніж це зазначено у п. 2.1, сумою, наданою стороні-1 вважатиметься фактична надана сума поворотної фінансової допомоги (п. 2.2 Договору).

10. Згідно з п. 2.3. Договору, поворотна фінансова допомога надається стороні-2 на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

11. Сторона-1 надає стороні-2 суму поворотної фінансово допомоги шляхом готівкового (видача коштів з каси) або безготівкового перерахування коштів на поточний банківський рахунок сторони-2 в строк до 31.12.2023 (п. 2.4 Договору).

12. Сторона-2 зобов`язана повернути отримані від сторони-1 кошти поворотної фінансової допомоги 31.12.2023 в національній валюті України (п. 2.6. Договору).

13. Розділом 5 договору його учасники визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 5.1. Договору) та закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов (п. 5.2. Договору).

14. На виконання умов договору в період з 28.06.2023 по 31.12.2023 Відповідач 2 надав Відповідачу 1 грошові кошти поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 502 236,24 грн.

15. Відповідач 1 частково повернув Відповідачу 2 кошти отриманої поворотної фінансової допомоги в розмірі 269 805 грн.

16. Залишок коштів неповернутої фінансової допомоги складає 1 232 431,24 грн.

17. 15.01.2024 Господарським судом Миколаївської області ухвалою прийнято до розгляду заяву ТОВ "САБАЗИ" про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "ДЕМЕТРА.".

18. 30.01.2024 ухвалою Господарського суду Миколаївської області за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "САБАЗИ" відкрито провадження у справі № 915/16/24 про банкрутство ФГ "ДЕМЕТРА.", визнано вимоги ТОВ "САБАЗИ" в загальному розмірі 812 000 грн.

19. 01.02.2024 між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги за договором поворотної фінансової допомоги від 28.06.2023 до боржника - ФГ "ДЕМЕТРА.".

20. АТ "Банк Кредит Дніпро" у справі про банкрутство подано заяву з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 13 808 014,33 грн.

21. Вимоги АТ "Банк Кредит Дніпро" є забезпечені заставою майна боржника - ФГ "ДЕМЕТРА." згідно з відповідними договорами застави та іпотеки.

22. Із заявами з грошовими вимогами до боржника звернулися чотири кредитора, а саме: ТОВ "САБА3И" з вимогами в розмірі 812 000 грн, АТ "Банк Кредит Дніпро" з вимогами на суму 13 808 014,33 грн, ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" з вимогами на суму 1 232 431,24 грн боргу та сплаченого судового збору 6 056 грн, які виникли з Договору про відступлення прав вимоги від 01.02.2024 щодо прав вимоги за Договором поворотної фінансової допомоги від 28.06.2023, укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 (засновником боржника ФГ "ДЕМЕТРА."), та який оспорюється у цій справі та ТОВ "ВВІ-АГРО" з вимогами на суму 1 226 399,50 грн боргу.

Короткий зміст рішення місцевого суду за результатами нового розгляду

23. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 відмовлено в задоволенні позову до фізичної особи ОСОБА_1 та ФГ "Деметра." в повному обсязі;

закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" у зв`язку з відсутністю предмета спору.

24. Рішення місцевого господарського суду обґрунтоване тим, що:

- матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору в період з 28.06.2023 по 31.12.2023 ОСОБА_1 надав ФГ "ДЕМЕТРА." грошові кошти поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 502 236,24 грн, позичальник повернув частину коштів отриманої поворотної фінансової допомоги в розмірі 269 805 грн, а залишок коштів неповернутої фінансової допомоги складає 1 232 431,24 грн;

- позивач, зазначаючи, що спірний договір укладено із заінтересованою особою, в результаті чого взяте на боржника зобов`язання призвело до неможливості виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, жодних доказів на підтвердження свого твердження не надав;

- предметом оспорюваного позивачем договору не передбачалось виведення майна (грошових коштів) боржника, натомість матеріали справи свідчать про те, що кошти, отримані боржником, були використані для господарської діяльності боржника. Так, Відповідачем 1 надані суду банківські та касові виписки за період з 28.06.2023 по 25.08.2023, з яких вбачається, що кошти, які надавались ОСОБА_1 майже одночасно перераховувались фермерським господарством за наступними призначеннями: оплата запчастин, ремонт техніки, оплата дизпалива, оплата електроенергії, оплата власникам земельних паїв фермерського господарства, оплата працівникам фермерського господарства, оплата внесків та відсотків за кредитним договором АТ "Банк Кредит Дніпро" №310821-клн/3 від 31.08.2021;

- із загальної суми позики за спірним договором саме позивачу було сплачено 465 510,74 грн за кредитним договором №310821-клн/3 від 31.08.2021. Інші кошти спрямовувались Відповідачем 1 на погашення наявної заборгованості із заробітної плати працівникам фермерського господарства, здійснення ремонту сільгосптехніки та інших платежів в межах звичайної господарської діяльності господарства;

- позивач не надав суду доказів на спростування використання отриманих коштів у поточній господарській діяльності боржника. Так само, будь-яких доказів на підтвердження наявності фактів, які б свідчили про те, що отримання боржником коштів за цим договором спричинило негативні наслідки для ФГ "ДЕМЕТРА.", в чому виразилися недобросовісні дії його сторін або зловживання правом, позивачем суду не надано; будь-яких доказів наявності реального негативного економічного впливу оспорюваного правочину на фінансовий стан боржника позивач суду не надав;

- позивач на виконання постанови Верховного Суду від 10.07.2025 у цій справі не зазначив жодного обґрунтування щодо захисту та відновлення своїх законних прав та інтересів, обмежившись посиланням на те, що питання наявності чи відсутності обов`язку повернути грошові кошти та дослідження руху коштів за договором не входить до предмета доказування та зауважив, що оскільки банк у справі не є стороною оспорюваного договору та у цьому випадку таке посилання не є коректним в силу змісту оскаржуваного правочину та суб`єктного складу його сторін, які у випадку визнання договору недійсним не втрачають права на звернення з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину (реституцією);

- оцінка позивачем коректності або доцільності постанови Верховного Суду від 10.07.2025 не може бути прийнята до уваги та врахована судом при прийнятті рішення з огляду на обов`язковість вказівок, які містяться в постанові суду касаційної інстанції в силу приписів статті 316 ГПК України.

- жодних позовних вимог до ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" позивач у позові не зазначив, однак відповідачами визначив сторін оспорюваного ним договору - ОСОБА_1 та ФГ "ДЕМЕТРА.", а також ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ", який набув замість ОСОБА_1 права вимоги до боржника за спірним договором. Оскільки в частині вимог до ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" у позивача відсутні будь-які заявлені позовні вимоги, тому відсутній предмет спору в цій частині.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

25. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 у справі №915/16/24 (915/646/24) задоволено частково;

рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" у зв`язку з відсутністю предмета спору - скасовано;

прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі;

витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на скаржника.

26. Апеляційний господарський суд зазначив про правильність висновку місцевого господарського суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ "Банк Кредит Дніпро" до ФГ "ДЕМЕТРА."» та ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору поворотної фінансової допомоги від 28.06.2023, оскільки позивач не довів наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину, а саме: невідповідність його прямим імперативам, наявність зловживання боржником своїм правом, укладення правочину на шкоду кредиторам, відсутність реальної мети, вчинення його всупереч принципам розумності та добросовісності тощо.

27. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" не є належним відповідачем за вимогою про визнання недійсним Договору поворотної фінансової допомоги від 28.06.2023, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "ДЕМЕТРА.". В той же час, інших позовних вимог до ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" заявлено не було.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначив про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ "Банк Кредит Дніпро" до ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" про визнання недійсним Договору поворотної фінансової допомоги від 28.06.2023, оскільки ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" не є належним відповідачем за відповідною вимогою.

В той же час, помилковим (за висновком апеляційного господарського суду) є висновок суду першої інстанції про те, що до ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" не було заявлено жодної позовної вимоги, адже позивач, звертаючись у цьому випадку з позовом, сам обрав коло відповідачів, заявивши до них спільну вимогу, в тому числі і до ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" у зв`язку з відсутністю предмета спору, адже предмет спору був, але відповідач був визначений неналежний, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

28. АТ "Банк Кредит Дніпро" 15.07.2026, засобами електронного зв`язку, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №915/16/24(915/646/24).

29. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/16/24 (915/646/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026..

30. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 915/16/24 (915/646/24) за касаційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026;

повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" відбудеться 15.09.2026 о 12:15.

31. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

32. В судове засідання 15.09.2026 з`явилася представниця АТ "Банк Кредит Дніпро" - Іващенко І.О., яка надала свої доводи та пояснення щодо поданої касаційної скарги. Інші учасники провадження у справі у судове засідання 15.09.2026 уповноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

33. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 15.09.2026 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 15.09.2026. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

34. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.07.2026 № 4928-IX), Верховний Суд розглядає справу № 915/16/24 (915/646/24) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ СКАРЖНИКА

(АТ "Банк Кредит Дніпро")

35. Касаційна скарга обґрунтована тим, що при ухваленні оскаржуваних рішень судами не було враховано ряд релевантних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 17.06.2026 у справі № 917/503/24 (917/1886/25), від 18.11.2025 у справі № 917/503/24 (917/159/25), від 30.05.2024 у справі № 925/1577/20 (925/147/23), від 09.05.2023 у справі № 906/43/22 (906/458/22). Також суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.

36. Крім того, скаржник аргументував, що суди попередніх інстанцій:

- не застосували принцип підвищеного стандарту доказування, який підлягає застосуванню у справах про банкрутство, що прямо випливає з правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22, від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17 та в багатьох інших;

- не врахували правові позиції Верховного Суду щодо вимог кредитора, що виникли за договором про надання позики фізичною особою, сформульованої в постанові від 13.05.2025 у справі № 902/1253/22 (пункти 66-80) та до правової позиції Верховного Суду щодо грошових вимог заінтересованої особи до боржника, сформульованої в постанові від 12.06.2025 у справі № 924/232/22.

37. Також скаржник зазначив, що укладений між сторонами договір фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики (див. п. 53 постанови Верховного Суду від 13.05.2025 у справі № 902/1253/22), щодо яких Верховним Судом при розгляді справ про банкрутство сформовано цілий масив судової практики, яка спрямована на унеможливлення визнання фіктивних вимог в процедурах банкрутства і яка має враховуватись при розгляді цієї справи. Так, судами не враховані висновки, викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 910/5663/22.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

38. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

40. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

41. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

42. У цій справі Верховний Суд розглядає касаційну скаргу щодо застосування приписів статті 42 КУзПБ в межах доводів скаржника про незастосування відповідної практики Верховного Суду.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

43. Предметом судового розгляду у цій справі є питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання Договору поворотної фінансової допомоги недійсним.

44. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень місцевого та апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

45. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України, а дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

46. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

47. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

48. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

49. Водночас відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

50. Захист порушених прав у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, зумовлені специфікою завдань і цілей провадження у справі про банкрутство, його суб`єктним складом, процедурами, які застосовуються щодо боржників, учасниками окремих стадій тощо. З моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

51. Так, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство, передбачених змістом преамбули КУзПБ, є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Наповнення ліквідаційної маси боржника і, як наслідок, задоволення сукупності вимог кредиторів відбуваються за рахунок майнових активів боржника, вжиття заходів з пошуку, виявлення та повернення яких віднесено до повноважень ліквідатора боржника.

52. Водночас, одним зі передбачених зазначеним Кодексом способів досягнення максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів шляхом консолідації майна боржника є визнання недійсними за позовом арбітражного керуючого або кредитора правочинів боржника, укладених на шкоду кредиторам.

53. Статтею 42 КУзПБ передбачено спеціальні підстави для визнання господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство недійсними правочинів або спростування майнових дій, вчинених після відкриття провадження у такій справі або протягом трьох років, що передували його відкриттю, за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу.

54. Частинами першою, другою статті 42 КУзПБ, зокрема, до таких підстав віднесено випадки, якщо:

- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

55. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину (частина третя статті 42 КУзПБ).

56. Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, спрямованого на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів.

57. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, й це передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та законних інтересів кредитора.

58. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимог іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

59. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

60. Відчуження боржником майна, вчинення інших дій, внаслідок яких зменшується його платоспроможність та унеможливлюється або істотно ускладнюється виконання зобов`язань перед кредиторами, може свідчити про недобросовісність такої поведінки та зловживання правами.

61. Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

62. Подібні за змістом висновки, зокрема, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

63. Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові також зауважила, зокрема, що фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

64. Оскільки у Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

65. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є "вживанням права на зло". За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.

66. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду неодноразово звертав увагу на те, що фраудаторним правочином може бути як оплатний, так і безоплатний договір, як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж трьох років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засідання у справі);

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

67. Отже, вирішення спору щодо визнання недійсним вчиненого боржником правочину з підстав, передбачених статтею 42 КУзПБ, потребує не лише формального факту укладення оплатного правочину та його виконання, а й перевірки фактичного змісту такого правочину, часу та обставин його здійснення, суб`єктного складу, реальності отримання боржником зустрічного виконання від контрагента, співвідношення одержаного боржником на підставі спірного правочину з переданими ним активами, а також впливу правочину на можливість виконання зобов`язань перед іншими кредиторами тощо.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

68. За змістом рішення місцевого суду вбачається, що, суд першої інстанції, на виконання вимог статті 316 ГПК України встановив, що за предметом оспорюваного позивачем договору не передбачалось виведення майна (грошових коштів) боржника, натомість матеріали справи свідчать про те, що кошти, отримані боржником, були використані для господарської діяльності боржника, а надані суду банківські та касові виписки за період з 28.06.2023 по 25.08.2023 свідчать про те, що кошти, які надавались відповідачем, майже одночасно перераховувались боржником за наступними призначеннями: оплата запчастин, ремонт техніки, оплата дизпалива, оплата електроенергії, оплата власникам земельних паїв фермерського господарства, оплата працівникам фермерського господарства, оплата внесків та відсотків за кредитним договором АТ "Банк Кредит Дніпро" №310821-клн/3 від 31.08.2021.

69. При цьому, суд першої інстанції встановив, що із загальної суми позики за спірним договором безпосередньо позивачу було сплачено 465 510,74 грн за кредитним договором № 310821-клн/3 від 31.08.2021. Також суди попередніх інстанцій встановили, що інші кошти спрямовувались відповідачем 1 на погашення наявної заборгованості із заробітної плати працівникам фермерського господарства, здійснення ремонту сільгосптехніки та інших платежів в межах звичайної господарської діяльності господарства.

70. Водночас, скаржником не спростовано використання отриманих коштів у поточній господарській діяльності боржника, а також не надано в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77, 99, 101 ГПК України, будь-яких доказів на підтвердження наявності негативних наслідків для ФГ "ДЕМЕТРА.", недобросовісності дій сторін оскаржуваного правочину або зловживання правом.

71. Крім того суди попередніх інстанцій врахували, що укладення саме спірного договору поворотної фінансової допомоги не вплинуло на обставини виникнення неплатоспроможності боржника.

72. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про дотримання судами попередніх інстанцій положень статті 316 ГПК України під час нового розгляду цієї справи у зазначеній частині.

73. При цьому, Верховний Суд враховує, що в цьому випадку суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду в частині закриття провадження та фактично розглянув позовні вимоги по суті, з урахуванням вимог статті 86 ГПК України та здійснив аналіз доводів скаржника в частині надходження коштів боржнику, їх фактичного використання на користь третіх осіб, вплив на фінансовий стан боржника та співвідношення заборгованості, яка виникла за оспорюваним договором, із розміром вже наявної заборгованості, яка виникла із правовідносин, які виникли між банком та боржником.

74. Також апеляційний господарський суд надав оцінку доводам скаржника щодо добросовісності дій відповідача та встановив, що кошти, надані відповідачем, використовувалися з метою забезпечення господарської діяльності боржника. Будь-яких доказів на спростування зазначених обставин окрім посилання на практику Верховного Суду, скаржником у порядку, встановленому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, не надано.

75. Місцевий господарський суд щодо оцінки належності відповідачів зазначив, що в частині вимог до ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" у позивача відсутні будь-які заявлені позовні вимоги, фактично відсутній предмет спору в цій частині.

76. Разом з тим, колегія суддів вважає правильним висновок апеляційного господарського суду про помилковість обґрунтування суду першої інстанції щодо залучення ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" у якості відповідача. Так, місцевий господарський суд зазначив, що до зазначеного Товариства не було заявлено жодної позовної вимоги. Разом з тим, апеляційний господарський суд правильно зазначив, що позивач, звертаючись у цьому випадку з позовом, сам обрав коло відповідачів, заявивши до них спільну вимогу, в тому числі і до ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ".

77. Водночас, висновок апеляційного господарського суду про те, що ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" не є належним відповідачем є передчасним, оскільки позивач обґрунтував необхідність залучення зазначеного Товариства як правонаступника.

78. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

79. Отже, рішення у цій справі може стосуватися правовідносин, які фактично виникли для відповідачів з однієї підстави - оспорюваного правочину, тому залучення ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" як відповідача у цій справі є можливим на підставі пункту 2 частини другої статті 47 ГПК України.

80. Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій щодо залучення ТОВ "ПРИВАТ ВЕСТ" у якості відповідача у цій справі не спростовує правильності ухваленого апеляційним судом рішення по суті, яким фактично вже було скасовано рішення місцевого суду щодо закриття провадження у справі у зазначеній частині, тому в цьому випадку відсутні підстави для скасування рішення місцевого суду в зазначеній частині.

81. Колегія суддів звертає увагу, що посилання скаржника на висновки Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 17.06.2026 у справі № 917/503/24 (917/1886/25), від 18.11.2025 у справі № 917/503/24 (917/159/25), від 30.05.2024 у справі № 925/1577/20 (925/147/23), від 09.05.2023 у справі № 906/43/22 (906/458/22), у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, а також у постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 902/221/22, від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17, від 13.05.2025 у справі № 902/1253/22, від 12.06.2025 у справі № 924/232/22, від 11.01.2024 у справі № 910/5663/22, встановлених судами попередніх інстанцій обставин не спростовують та не підтверджують наявність підстав для застосування у цьому випадку до спірного правочину положень статті 42 КУзПБ. Верховний Суд звертає увагу, що застосування правових висновків прямо залежить від обставин, встановлених судами обставин та наданих сторонами спору доказів, відтак, сама по собі наявність правового висновку не спростовує відповідність висновків, викладених судами попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях у цій справі, а також не свідчить про безумовну релевантність до правовідносин, які виникли між банком та боржником.

82. Водночас, доводи скаржника свідчать про прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній, однак зазначене не є підставою для скасування ухваленого апеляційним судом судового рішення, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази, вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

83. Колегія суддів наголошує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

84. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника та погоджується з висновками місцевого суду та апеляційного господарського суду про передчасність висновків скаржника щодо наявності підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

85. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

86. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

87. Верховний Суд дійшов висновків про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з повним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.

88. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга АТ "Банк Кредит Дніпро" не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення (з урахуванням змісту і суті резолютивних частин рішення як суду першої, так і суду апеляційної інстанції) підлягають залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

89. У зв`язку з тим, що Верховний Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалені у цій справі судові рішення, витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги Верховний Суд покладає на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі № 915/16/24 (915/646/24) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік