Окрема думка від 10 вересня 2026 р. у справі №906/961/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

судді Кібенко О.Р.

11 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 906/961/25

1. Верховний Суд постановою від 11.09.2026 розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (далі - АТ "Житомиробленерго") на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 у справі за позовом АТ "Житомиробленерго" до фізичної особи-підприємця Мельника Олексія Миколайовича (далі - ФОП Мельник О.М.) про стягнення 353 499,33 грн, вирішив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

2. Колегія суддів погодилася з позицією суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви АТ "Житомиробленерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що АТ "Житомиробленерго" у відзиві на апеляційну скаргу заявило 1) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, яку очікував понести в суді апеляційної інстанції, та 2) заяву про надання доказів понесених судових витрат в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК); однак, окрему заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ФОП Мельника О.М. ні у відзиві, ні до закінчення судових дебатів не заявило.

3. Не можу погодитися з ухваленим колегією суддів рішенням, виходячи з таких мотивів.

4. У касаційній скарзі АТ "Житомиробленерго" просило скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, понесених в суді апеляційної інстанції.

5. АТ "Житомиробленерго" вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував його заяву, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, а саме:

"Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в суді апеляційної інстанції, які Відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом справи складаються з витрат на правничу допомогу, яка включає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо орієнтовно в сумі 15 000 грн.

Остаточний розрахунок судових витрат понесених Відповідачем у зв`язку з судовим розглядом справи в суді апеляційної інстанції, разом із відповідними документами, що підтверджують зазначені витрати, в тому числі докази щодо обсягу наданих адвокатами послуг та їх вартості, буде надано Товариством за підсумками фактично понесених судових витрат за результатами судового розгляду справи, у порядку передбаченому ст.129 ГПК, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду".

6. Скаржник також посилався на порушення судом апеляційної інстанції положень статей 124, 126, 129 ГПК та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.05.2025 у справі №906/145/24, від 29.05.2025 у справі №906/960/24, від 09.07.2019 у справі №923/726/18, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18.

7. Хочу детально зупинитися на змісті деяких постанов Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, а саме, постанови від 08.05.2025 у справі №906/145/24 та від 29.05.2025 у справі №906/960/24.

Щодо посилання на додаткову постанову Верховного Суду від 08.05.2025 у справі №906/145/24

8. У додатковій постанові від 08.05.2025 Верховний Суд розглянув заяву АТ "Житомиробленерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

9. При цьому, зі змісту постанови вбачається, що як і у цій справі №906/961/25, у справі №906/145/24 поданню заяви АТ "Житомиробленерго" передували такі дії товариства:

- заявлення у відзиві на відповідну скаргу попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат;

- заява в порядку ч.8 ст.129 ГПК про подання доказів понесених судових витрат у суді касаційної інстанції протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

10. Верховний Суд у додатковій постанові від 08.05.2025 у справі №906/145/24 задовольнив заяву АТ "Житомиробленерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, зазначивши, зокрема, таке:

"У доповіді судді-доповідача, яка оголошена в порядку частини дев`ятої статті 301 ГПК України у судовому засіданні 24.04.2025, та у постанові від 24.04.2025 зі справи Судом зазначено, що Товариством у відзиві на касаційну скаргу на судові рішення попередніх інстанцій по суті спору наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 10 000,00 грн та зроблено заяву в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про подання доказів понесених судових витрат у суді касаційної інстанції протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно зі стало та послідовною позицією Верховного Суду певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Верховний Суд звертає увагу на заборону формалізму як одну із вимог принципу пропорційності та принцип господарського судочинства, який полягає у відшкодуванні судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Отже, суд касаційної інстанції оцінив подану Товариством (у відзиві на касаційну скаргу) заяву з посиланням на приписи статті 129 ГПК України відповідно як заяву про розподіл судових витрат.

Через підсистему Електронний Суд Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи 28.04.2025 (у межах п`ятиденного строку після ухвалення постанови) від Товариства надійшла заява про стягнення судових витрат, а саме витрат Товариства на професійну правничу допомогу в тій сумі, яка зазначалася за змістом відзиву на касаційну скаргу, - 10 000,00 грн.

Розмір витрат, який зазначений Товариством у заяві про стягнення судових витрат залишився незмінним (10 000,00 грн)".

11. Тобто, за ідентичних обставин (за однакових дій товариства) виникли дві різні ситуації, коли заяву АТ "Житомиробленерго" про стягнення витрат суд касаційної інстанції задовольнив, і коли у задоволенні такої заяви суд апеляційної інстанції в іншій (цій) справі відмовив.

12. Вважаю, що суд апеляційної інстанції у цій справі мав оцінити подану АТ "Житомиробленерго" заяву з посиланням на приписи ст.129 ГПК як заяву про розподіл судових витрат та повинен був вирішити питання про стягнення судових витрат, оцінивши подані товариством докази, тобто повинен був врахувати додаткову постанову Верховного Суду від 08.05.2025 у справі №906/145/24.

Щодо посилання на додаткову постанову Верховного Суду від 29.05.2025 у справі №906/960/24

13. У цій додатковій постанові суд касаційної інстанції розглянув заяву АТ "Житомиробленерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ФОП Мельника О.М. у розмірі 10 000 грн.

14. Отже, склад сторін у справі №906/960/24 та у цій справі №906/961/25 є однаковим - АТ "Житомиробленерго" та ФОП Мельник О.М. Так само однаковим є питання, яке постало перед судом - можливість стягнення на користь АТ "Житомиробленерго" витрат на професійну правничу допомогу.

15. Зі змісту п.13 постанови Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №906/960/24 (щодо перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалених по суті спору) вбачається, що у відзиві на касаційну скаргу, подану на рішення судів по суті спору, АТ "Житомиробленерго" заявило орієнтований розрахунок витрат на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн.

16. Після ухвалення цієї постанови 02.05.2025 АТ "Житомиробленерго" звернулося до Верховного Суду з заявою про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн, у якій просило стягнути з позивача на користь відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

17. Верховний Суд додатковою постановою від 29.05.2025 у справі №906/960/24 задовольнив заяву АТ "Житомиробленерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ФОП Мельника О.М. у розмірі 10 000 грн.

18. Зміст цієї додаткової постанови також свідчить про те, що Верховний Суд приписи відзиву АТ "Житомиробленерго" в частині заявлення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат та заяви в порядку ч.8 ст.129 ГПК про подання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення оцінив як заяву про розподіл судових витрат. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі цього не врахував.

19. На мою думку, оскільки відзив АТ "Житомиробленерго" на апеляційну скаргу містив 1) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу та 2) заяву про надання доказів понесених судових витрат в порядку ч.8 ст.129 ГПК, а 3) заява АТ "Житомиробленерго" про ухвалення додаткового рішення разом з доказами понесення витрат була подана протягом п`яти днів після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, то суд апеляційної інстанції мав розглянути заяву АТ "Житомиробленерго" про розподіл судових витрат, здійснити перевірку доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та надати їм оцінку.

20. Оскільки суд касаційної інстанції з огляду на положення ст.300 ГПК позбавлений можливості оцінити ці докази самостійно, то на мою думку, Верховний Суд мав частково задовольнити касаційну скаргу АТ "Житомиробленерго", скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для розгляду заяви АТ "Житомиробленерго" про ухвалення додаткового рішення.

Окрему думку складено відповідно до ч.3 ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. Кібенко