Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №137/865/26 — Літинський районний суд Вінницької області

Номер справи137/865/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2026

Літинський районний суд Вінницької області

в складі:головуючого- судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в с-щі Літин обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026020050000297 від 07.05.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Селище Літинського району Вінницької області, громадянки України, із середньою освітою, вдови, не працюючої, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України - раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2025 постановою Літинського районного суду Вінницької області у справі №137/833/25, яка набрала законної сили 19.09.2025, ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Однак, ОСОБА_6 будучи обізнаною про наявність вказаної постанови суду про позбавлення її права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість виконати судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання відповідно до ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти всупереч постанови суду, систематично ухилялась від її виконання.

Так, 09.11.2025 о 01:55 год. по АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 будучи позбавленою права керування транспортними засобами на підставі постанови Літинського районного суду Вінницької області від 09.09.2025, керувала транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушила вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України, за що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та постановою Літинського районного суду Вінницької області від 19.11.2025 (справа №137/1589/25), яка набрала законної сили 01.12.2025, визнано винною та накладено адміністративне стягнення виді штрафу, що становить 40 800 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років дев`ять місяців та 30 днів.

Крім того, 04.02.2026 о 23:33 год. по вулиці Соборній, в с-щі. Літин, Вінницького району, Вінницької області ОСОБА_6 , будучи позбавленою права керування транспортними засобами на підставі постанов Літинського району суду Вінницької області від 09.09.2025 та 19.11.2025, керувала транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , порушила вимоги п. 2.1 Правил дорожнього руху України, за що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та постановою Літинського районного суду Вінницької області від 20.04.2026 (справа №137/214/26), яка набрала законної сили 30.04.2026, визнано винною та накладено адміністративне стягнення виді штрафу, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Таким чином, ОСОБА_6 після набрання законної сили постановами Літинського районного суду Вінницької області від 09.09.2025 (справа №137/833/25), яка набрала законної сили 19.09.2025, від 19.11.2025 (справа №137/1589/25), яка набрала законної сили 01.12.2025, та від 20.04.2026 (справа №137/214/26), яка набрала законної сили 30.04.2026, у період з 09.09.2025 до 04.02.2026 включно, систематично вчиняла умисні дії, спрямовані на умисне невиконання постанов суду, відповідно до яких її позбавлено права керування транспортними засобами, що є однією з форм невиконання судового рішення.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнала повністю, підтвердила обставини його вчинення та щиро розкаялася у скоєному. У судовому засіданні обвинувачена повідомила, що керує транспортними засобами з 2025 року. При цьому посвідчення водія ніколи не отримувала. Їй відомо, що керування транспортним засобом без відповідного права на керування заборонено. Незважаючи на це, вона дозволяла собі керувати транспортним засобом без посвідчення водія. Зазначила, що під час розгляду адміністративних матеріалів у суді вона була присутня, їй роз`яснювали обставини допущених нею порушень та наслідки таких дій. Про прийняті судові рішення їй було відомо, вона була притягнута до адміністративної відповідальності. Обвинувачена пояснила, що усвідомлює значення своїх дій та розуміє, що керування транспортним засобом без права на керування є порушенням закону. Зазначила, що за медичною допомогою у зв`язку зі своїм психічним чи фізичним станом не зверталася, будь-яких проблем зі здоров`ям, які б перешкоджали усвідомленню нею своїх дій, не має. Також повідомила, що 02.02.2026 продала автомобіль та після цього транспортним засобом не керує. Зазначила, що вивчала правила дорожнього руху, однак іспит для отримання посвідчення водія не склала. Обвинувачена пояснила, що зробила для себе відповідні висновки, усвідомила неправомірність своєї поведінки та більше не має наміру керувати транспортними засобами без відповідного права на керування. Крім того, обвинувачена повідомила, що проживає разом із трьома дітьми. Її чоловік загинув на війні. Діти отримують відповідні виплати у зв`язку із загибеллю батька.

У судових дебатах обвинувачена зазначила, що повністю визнає свою вину, кається у вчиненому та зробила для себе відповідні висновки. Пояснила, що не усвідомлювала, що її дії можуть мати такі наслідки, та запевнила суд, що надалі подібного не допустить. Просила суд призначити їй покарання у виді штрафу.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що його підзахисна повністю визнала свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаялася. Надала суду відповідні пояснення, у тому числі щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, чим сприяла його розгляду. Захисник вважав, що з урахуванням визнання обвинуваченою своєї вини, щирого каяття та сприяння розгляду справи їй може бути призначено покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначив, що саме таке покарання буде достатнім для її виправлення та виховання, а також відповідатиме цілям покарання. Наголосив на доцільності призначення покарання у виді штрафу, зокрема з огляду на необхідність надходження коштів до державного бюджету. Захисник просив суд призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу. При цьому зазначив, що обвинувачена має можливість сплатити призначений судом штраф.

Прокурор ОСОБА_5 просила визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 року позбавлення волі. Водночас, вважаючи, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, просила звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку із покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. При призначенні покарання просила врахувати те, що обвинувачена має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також визнання нею вини та щире каяття, що можуть бути враховані як обставини, що пом`якшують покарання. Разом із тим зазначила, що ОСОБА_6 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, за що їй було призначено покарання, однак належних висновків для себе не зробила, оскільки в подальшому знову притягувалася до адміністративної відповідальності. З огляду на зазначене прокурор вважала, що призначення покарання того ж виду, яке застосовувалося до обвинуваченої раніше, не буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень, у зв`язку з чим просила призначити їй покарання у виді 1 року позбавлення волі. Водночас, враховуючи наявність у ОСОБА_6 трьох неповнолітніх дітей, просила на підставі ст. 79 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням до досягнення наймолодшою дитиною семирічного віку за умови виконання покладених на неї обов`язків. Щодо речових доказів - просила залишити їх при матеріалах кримінального провадження.

Заслухавши пояснення учасників процесуальної дії, дослідивши обвинувальний акт та докази надані стороною обвинувачення, враховуючи фактичне визнання вини обвинуваченою ОСОБА_6 , суд приходить до наступних висновків.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12026020050000297 від 07.05.2026(а.с. 37) зазначається, що 06.05.2026 до відділу поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшов рапорт співробітника СПД ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про виявлення систематичного невиконання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постанов суду, які набрали законної сили. Відомості за вказаним фактом 07.05.2026 внесено до ЄРДР за правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 382 КК України. Органом досудового розслідування визначено відділ поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області. Аналогічна інформація зазначена і в рапорті (а.с. 39-40)

19.11.2025 Літинським районним судом Вінницької області у справі № 137/1589/25, ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП(які мали місце 09.11.2025), та із застосуванням ст.ст. 30, 36 КУпАП призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 9 років 30 днів без оплатного вилучення транспортного засобу. Постанова набрала законної сили 01.12.2025.

Із вищевказаною постановою ОСОБА_6 була ознайомлена 19.11.2025, про що свідчить розписка (а.с. 42).

09.09.2025 Літинським районним судом Вінницької області у справі № 137/833/25, провадження № 3/137/310/25, ОСОБА_6 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (яке мало місце 24.06.2025), та призначено їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постанова набрала законної сили 19.09.2025 (а.с. 43-44).

Із вищевказаною постановою ОСОБА_6 була ознайомлена 19.09.2025, про що свідчить розписка (а.с. 45).

20.04.2026 Літинським районним судом Вінницької області у справі № 137/214/26, ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 та ч. 2 ст. 130 КУпАП (які мали місце 04.02.2026), та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП призначено їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. Постанова набрала законної сили 30.04.2026 (а.с. 46-47).

Із вищевказаною постановою ОСОБА_6 була ознайомлена 20.04.2026 про що свідчить розписка (а.с. 48).

Квитанціями про сплату підтверджується, що ОСОБА_6 здійснювала платежі на користь держави, зокрема: 19.11.2025 сплатила 40 800,00 грн; 04.12.2025 - 17 000,00 грн, а 21.04.2026 - 40 800,00 грн. (а.с. 49-51).

Протоколом огляду предмету від 27.05.2026 (а.с. 56-62) зазначено про те, що оглянуто відеозаписи з нагрудних камер, які фіксують події по вул. Богдана Хмельницького, 97 та вул. Соборній в с-щі Літин. Оглядом встановлено, що 09.11.2025, 01:25–01:27 год. працівники патрульної поліції виявили порушення ПДР, зупинили автомобіль «Volkswagen Golf» ( НОМЕР_1 ). За кермом - ОСОБА_6 , яка відмовилась надати посвідчення водія, назвалась чужим прізвищем, поводилась агресивно. Перевіркою встановлено, що вона ніколи не отримувала посвідчення водія. Складено протоколи за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Також 04.02.2026, о 23:32 год. виявлено той самий автомобіль «Volkswagen Golf» ( НОМЕР_1 ), який порушив ПДР. З водійських дверей вийшла ОСОБА_6 , поводилась агресивно, відмовилась від огляду на сп`яніння, виражалась нецензурно, вийшла з предметом, схожим на лопату, намагалась нанести удари працівникам поліції та вдарила по лобовому склу патрульного автомобіля. Затримана та доставлена до підрозділу.

Відповідно договору купівлі-продажу (а.с. 94) ОСОБА_6 21.02.2026 продала транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen Golf» ( НОМЕР_1 ).

Дослідивши докази в їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, а винуватість ОСОБА_6 повністю доведеною. Судом встановлено, що обвинувачена, будучи обізнаною про набрання законної сили постановами Літинського районного суду Вінницької області від 09.09.2025, 19.11.2025 та 20.04.2026 про позбавлення її права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, діючи умисно, систематично ухилялась від їх виконання, що підтверджується сукупністю досліджених доказів. Доказів на спростування винуватості суду не надано.

Суд вважає, доведеною винуватість обвинуваченого та кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Судом враховано, що ОСОБА_6 , в силу ст. 89 КК України - раніше не судима (а.с.112) на обліку в лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває (а.с.111), за місцем проживання компроментуючі матеріали відсутні (а.с. 114).

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлені.

Свідоцтвами про народження (а.с. 29-30) підтверджується, що ОСОБА_6 має трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Матір`ю усіх дітей зазначена ОСОБА_12 .

Свідоцтвом про шлюб (а.с. 30 зв.). підтверджується, що ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище - Крива) 25.05.2023 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Свідоцтвом про смерть та повідомленням про смерть № 55 від 31.01.2024 (а.с. 31, 32 зв.) підтверджується, що чоловік обвинуваченої - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , солдат військової частини НОМЕР_3 , призваний на військову службу 22.11.2022, загинув 30.01.2024 під час виконання бойового завдання біля н.п. Діброва Сєвєродонецького району Луганської області, актовий запис № 33 від 05.02.2024.

Довідкою Селищенського старостинського округу Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 286 від 23.06.2026 (а.с. 32) підтверджується, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та до складу її сім`ї входять: дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_6 покарання у виді штрафу. З матеріалів справи (а.с. 113) вбачається, що обвинувачена раніше вже притягувалася до кримінальної відповідальності із призначенням покарання у виді штрафу. Крім того, постановами Літинського районного суду Вінницької області від 09.09.2025, 19.11.2025 та 20.04.2026 на неї неодноразово накладалися адміністративні стягнення у виді штрафів у значних розмірах - 17 000,00 грн, 40 800,00 грн та 40 800,00 грн відповідно. Як убачається з квитанцій (а.с. 49–51), обвинувачена ці штрафи сплачувала: 19.11.2025 - 40 800,00 грн, 04.12.2025 - 17 000,00 грн, 21.04.2026 - 40 800,00 грн. Отже, ОСОБА_6 мала реальну фінансову можливість сплачувати штрафи і фактично їх сплачувала, однак це жодним чином не вплинуло на її поведінку - вона продовжувала умисно ухилятися від виконання судових рішень та знову керувала транспортним засобом, будучи позбавленою такого права. Таким чином, попередні стягнення у виді штрафів виявилися абсолютно неефективними для її виправлення, не спонукали її до правомірної поведінки та не запобігли вчиненню нових правопорушень. Призначення покарання того ж виду, яке вже неодноразово застосовувалося до обвинуваченої та виявилося недостатнім, не відповідатиме меті покарання за ст. 50 КК України. Більш суворе покарання, пов`язане з позбавленням волі, буде дієвішим засобом впливу, аби обвинувачена зробила належні висновки та не допускала нових кримінальних правопорушень.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченій ОСОБА_6 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченої. Даний вид покарання буде справедливим для виправлення обвинуваченої ОСОБА_6 , сприятиме попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 79 КК України, у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення, пов`язані з корупцією, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд покладає на засуджену обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Суд враховує роз`яснення, викладені у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання у виді позбавлення волі на певний строк вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до 7 років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд залежно від ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про особу засудженої та обставин, що обтяжують і пом`якшують покарання, вправі звільнити таких жінок від відбування покарання з випробуванням як на підставі статті 75 КК України, так і на підставі статті 79 КК України.

При цьому суд приймає до уваги, що ст. 79 КК України є спеціальною нормою щодо ст. 75 КК України та визначає спеціальний вид звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років, від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 29 зв.), яка не досягла семирічного віку, то при призначенні остаточного покарання необхідно застосувати вимоги ст. 79 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням та покласти обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, особи винної, беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і запобігання вчинення обвинуваченою нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання строком на підставі ст. 79 КК України та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України

Клопотань про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 від прокурора не надходило. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів у цьому кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50,63, 65-67, 76, 79, 382 КК України, ст.ст. 100, 337, 368, 373-374, 615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк до досягнення дитиною - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , семирічного віку.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ по кримінальному провадженню № 12026020050000297 від 07.05.2026 року - флеш-накопичувач «goodram», об`ємом 32 Гб, на який поміщено відеозаписи з нагрудних камер та реєстраторів, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.

Суддя: ОСОБА_14