Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №916/1513/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 916/1513/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача - Тєплова В. С. (самопредставництво)

відповідача - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти"

про стягнення 11 816 903, 48 грн,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2025 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просило суд стягнути з відповідача на користь позивача 11 816 903, 48 грн, в тому числі: 11 451 746,20 грн основної заборгованості; 285 514,01 грн інфляційних втрат; 79 643,27 грн 3% річних.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що між сторонами укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 2135-02024-ПП, за яким позивач у вересні, листопаді, грудні 2024 та січні 2025 надав відповідачу відповідні послуги, виставив рахунки, а також сформував акти приймання-передачі та акти коригування, які були створені в електронній формі, підписані КЕП і направлені через систему електронного документообігу. Оплату зазначених рахунків відповідач не здійснив, унаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 11 451 746,20 грн, на яку позивачем також нараховано 3% річних та інфляційні втрати відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції, постанов суду апеляційної інстанції та Верховного Суду

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 у справі

№ 916/1513/25 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго": 11 451 746,20 грн основної заборгованості; 264 764,37 грн інфляційних втрат; 78 122,87 грн 3% річних ; 141 535,60 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

2.2. Суд дійшов висновку, що відповідач своєчасно не оплатив надані послуги, факт їх отримання не заперечив, відзиву та доказів погашення заборгованості не подав, у зв`язку з чим за ним обліковується борг у сумі 11 451 746,20 грн. З огляду на обов`язковість договору та відсутність доказів належного виконання зобов`язання, вимоги про стягнення основного боргу є обґрунтованими. При цьому користувач зобов`язаний оплачувати як плановий (на умовах попередньої оплати), так і фактичний обсяг послуг. Перевіривши розрахунок, суд встановив арифметичні неточності та визначив до стягнення 264 764,37 грн інфляційних втрат і 78 122,87 грн 3% річних, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

2.3. Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 у справі № 916/1513/25 - без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить Суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 916/1513/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Товариства задовольнити в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Касаційна скарга скаржника подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, а також відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

4.2. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду:

- від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 про те, що при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць;

- від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 щодо методики нарахування інфляційних втрат;

- від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21 про те, що як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України;

- Південно-західний апеляційний господарський суд неправомірно застосував до цих правовідносин постанову Верховного Суду від 28.01.2026 у справі

№ 918/177/25, неповною мірою з`ясувавши характер спірних правовідносин, що склались між сторонами у справі № 918/177/25 та відповідно у справі

№ 914/3621/23;

- апеляційний суд фактично самоусунувся від виконання вимог статей 86 та 236 ГПК України, також надав неправильну оцінку наявним у матеріалам справи доказам, не дослідив всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо їх зміст.

4.3. Також, скаржником подано додаткові письмові пояснення у справі.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ТОВ Нові енергетичні проекти надало письмову згоду на приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, розміщеного на офіційному сайті ОСП, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 19.08.2021 № 2135-02024, про що свідчить заява-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

6.2. НЕК Укренерго повідомленням за вих. № 01/56159 від 26.10.2023 проінформувало про те, що ТОВ Нові енергетичні проекти приєднано до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії; ідентифікатор договору № 2135-02024-ПП; дата акцептування: 01.01.2024.

6.3. Наказом НЕК Укренерго № 549 від 03.10.2023 Про затвердження умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії затверджено умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

6.4. Між НЕК Укренерго та ТОВ Нові енергетичні проекти було укладеного договір про надання послуг з передачі електричної енергії (далі договір), п. 1.1. якого передбачено, що цей договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

6.5. Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі Послуга), а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору. Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.

6.6. Згідно з п. 4.1. договору планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.

6.7. Пунктом 4.3. договору передбачено, що ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.

6.8. Для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги. Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі (далі КСП) на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП (п. 5.1. договору).

6.9. Відповідно до п. 6.1. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

6.10. Згідно з п. 6.2. Договору Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

6.11. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

6.12. Пунктом 6.4. договору передбачено, що Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання - передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.

6.13. За умовами п. 6.5. договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

6.14. Відповідно до п. 7.1.1., 9.3.2. договору ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу, а Користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.

6.15. Згідно з п. 14.1. договору цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання.

6.16. На виконання договору позивач у період вересень, листопад, грудень 2024 року та січень 2025 року склав та направив відповідачу наступні первинні документи:

- планові платежі: рахунок - фактура № ПР-0028504/2135-02024-ПП від 15.12.2024 на суму 1 931 235, 58 грн з ПДВ; рахунок - фактура № ПР-0029014/2135-02024-ПП від 24.12.2024 на суму 1 849 230, 26 грн з ПДВ; рахунок - фактура № ПР-0029524/2135-02024-ПП від 05.01.2025 на суму 1 815 141, 94 грн з ПДВ; рахунок - фактура № ПР-0030572/2135-02024-ПП від 15.01.2025 на суму 1 764 298, 15 грн з ПДВ; рахунок - фактура № ПР-0031064/2135-02024-ПП від 25.01.2025 на суму 1 822 931, 29 грн з ПДВ; рахунок - фактура № ПР-0031570/2135-02024-ПП від 05.02.2025 на суму 2 146 849, 69 грн з ПДВ. Після фактичного споживання послуги в актах надання послуги відображені обсяги переданої електричної енергії за місяць (фактичні платежі);

- фактичні платежі: рахунок - фактура № ПР-0030048/2135-02024-ПП від 11.01.2025 на суму 9 521 250, 69 грн з ПДВ; акт приймання передачі послуги від 31.12.2024 № ПРА-0007913 на суму 5 686 950, 38 грн з ПДВ; рахунок - фактура № ПР-0032088/2135-02024-ПП від 11.02.2025 на суму 15 285 173, 73 грн з ПДВ; акт приймання передачі послуги від 31.01.2025 № ПРА-0008478 на суму 5 758 383, 20 грн з ПДВ;

- коригувальні платежі: акт коригування № ПРА_К-0007976 від 03.01.2025 до акта приймання-передачі Послуги № ПРА-0006710 від 31.10.2024 згідно з договором від 01.01.2024 № 2135-02024-ПП на суму 5 768 421, 62 грн з ПДВ; акт коригування № ПРА_К-0008199 від 30.01.2025 до акта приймання-передачі Послуги № ПРА-0006710 від 30.11.2024 згідно з договором від 01.01.2024 № 2135-02024-ПП на суму 5 751 701, 27 грн з ПДВ; акт коригування № ПРА_К-0009354 від 01.04.2025 до акта приймання-передачі Послуги № ПРА-0008478 від 31.01.2025 згідно з договором від 01.01.2024 № 2135-02024-ПП на суму 5 758 916, 00 грн з ПДВ.

6.17. Вищенаведені рахунки та акти підписані позивачем (начальником відділу розрахунків послуг з користувачами системи Терещенко К.В.) та відповідачем (директором ТОВ Нові енергетичні проекти Антонюк В.М.) в електронній формі з використанням електронного підпису без зауважень та заперечень.

6.18. Позивач зазначив, що відповідачем належним чином зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг не виконано, у зв`язку із чим станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду та на час вирішення спору у відповідача наявна заборгованість у розмірі 11 451 746, 20 грн, на яку позивачем також нараховано 3% річних та інфляційні втрати відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

6.19. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Предметом розгляду у цій справі є стягнення 11 816 903, 48 грн.

8.3. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується із оскаржуваними рішеннями виключно в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 1 520,40 грн та інфляційних втрат у сумі 20 749,64 грн.

8.4. Як встановлено судами попередніх інстанцій, договором про надання послуг з передачі електричної енергії для розрахунку за ним встановлено два види обсягу послуги: плановий та фактичний, які використовуються одночасно та не виключають один одного.

8.5. Відмовляючи у задоволенні позову в оскаржуваній частині, суди зазначили, що із наданого позивачем розрахунку вбачається, що останній здійснив нарахування 3 % річних та інфляційних втрат не лише на суму остаточно визначеної заборгованості за фактичний обсяг наданої послуги, але й окремо на кожен етап планової оплати послуг за відповідні декади розрахункового періоду. При цьому із наданого позивачем розрахунку вбачається, що останній визначав окремі періоди прострочення щодо кожного планового платежу, а саме щодо першої, другої та третьої декад відповідного розрахункового періоду, після чого додатково здійснював нарахування 3 % річних та інфляційних втрат уже на суму остаточно визначеного фактичного обсягу послуги. Зокрема, за грудень 2024 року позивач окремо здійснив нарахування: на суму планового платежу за першу декаду у розмірі 1 931 235,58 грн за період прострочення з 19.12.2024 по 15.01.2025; на суму планового платежу за другу декаду у розмірі 1 849 230,26 грн за період прострочення з 29.12.2024 по 15.01.2025; на суму планового платежу за третю декаду у розмірі 1 815 141,94 грн за період прострочення з 09.01.2025 по 15.01.2025. Після чого додатково здійснив окреме нарахування на суму остаточно визначеної вартості фактичного обсягу послуги за відповідний розрахунковий період у розмірі 5 686 950,38 грн за період з 16.01.2025 по 08.04.2025. Аналогічний підхід був застосований позивачем і щодо інших розрахункових періодів.

8.6. Водночас, проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що планові платежі мають попередній (авансовий) характер, визначаються виходячи із прогнозного планового обсягу послуг та підлягають подальшому коригуванню після визначення фактичного обсягу переданої електричної енергії.

8.7. За висновками судів попередніх інстанцій, саме остаточний фактичний обсяг послуги визначається сторонами за результатами розрахункового періоду та фіксується в актах приймання-передачі послуг і рахунках оператора системи передачі, на підставі яких у користувача виникає остаточний обов`язок з проведення розрахунку до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

8.8. Суди попередніх інстанцій покликалися на те, що до моменту визначення фактичного обсягу наданої послуги та її остаточної вартості грошове зобов`язання сторін не є остаточно сформованим, оскільки планові платежі мають розрахунковий та прогнозний характер і можуть змінюватися залежно від фактичного обсягу наданих послуг. За таких обставин нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суми планових платежів фактично означає застосування відповідальності до прогнозного, а не остаточно визначеного грошового зобов`язання, що не відповідає правовій природі відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України.

8.9. Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

8.10. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 Цивільного кодексу України).

8.11. Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

8.12. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

8.13. Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

8.14. Зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина третя стаття 509 Цивільного кодексу України).

8.15. Принцип належного виконання договору полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

8.16. Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

8.17. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

8.18. Частина друга статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.19. Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

8.20. Як установили суди попередніх інстанцій у цій справі у пункті 5.1 договору сторони погодили, що для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги. Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі (далі КСП) на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП.

8.21. Тобто використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов`язком користувача за договором.

8.22. Водночас, порядок оплати планових обсягів послуг сторони передбачили у пункті 6.2 договору, відповідно до якого Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

8.23. У свою чергу фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем (пункт 6.4 договору).

8.24. Отже, умовами договору сторони визначили, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 робочих днів із моменту отримання користувачем акта приймання-передачі послуги.

8.25. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду 20.03.2026 переглянув у касаційному порядку рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 у справі № 914/2625/23 у частині наявності / відсутності підстав для стягнення з відповідача, зокрема, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати відповідачем вартості наданих згідно з договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

8.26. Так, ухвалюючи постанову про залишення в силі рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови позивачу у стягненні суми інфляційних втрат та 3% річних, об`єднана палата у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 виходила з того, що як встановили суди попередніх інстанцій, згідно з умовами Договору сторони погодили, що: вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період (пункт 2.3 Договору); розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця 30% вартості послуги (пункт 2.4 Договору); виконавець надає користувачу акт надання послуги до 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 2.5 Договору); планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю; виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає користувачу (пункт 10.1 Договору). Отже, на відміну від Типового договору в умовах укладеного сторонами Договору, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, хоча і встановлено обов`язок відповідача здійснювати часткову попередню оплату (пункт 2.4), проте, у такому випадку слід виходити з вартості наданих послуг, а не вартості планових обсягів послуги (оплата планових обсягів не передбачена).

8.27. Об`єднана палата зазначила, що Типовий договір у розумінні статей 179, 184 ГК України є ані нормативним актом, ані самостійним укладеним договором. Натомість він становить собою сукупність істотних умов, які уповноважений орган визначає як такі, що є обов`язковими при укладенні сторонами договору відповідного типу, але сторони можуть включати до умов фактично укладеного ними договору додаткові положення, які уточнюють прямо не встановлений або достатньою мірою не деталізований у відповідному Типовому договорі порядок здійснення прав та виконання обов`язків сторін.

8.28. Об`єднана палата вказала на відсутність підстав для тлумачення судом умов Договору з урахуванням норм Типового договору, який передбачає поетапну оплату планового обсягу послуг, оскільки таке тлумачення не враховує погодженого сторонами у Договорі порядку оплати за надану позивачем послугу і така умова Договору не визнавалася недійсною в судовому порядку.

8.29. Отже, об`єднана палата у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 підтвердила, що вирішення питання про існування у користувача зобов`язання з оплати планових i фактичних обсягів послуги у визначений строк залежить безпосередньо від конкретно погоджених сторонами умов договору.

8.30. Зважаючи на наведені висновки, за наслідками розгляду справи № 914/2625/23, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які виходили з того, що відповідно до змісту укладеного сторонами договору обсяг наданої послуги та її вартість можливо визначити лише на підставі акта надання послуги, отже, для визначенням сум інфляційних втрат та 3% річних потрібно виходити з обсягу фактично наданої послуги, тоді як позивач здійснив розрахунок вказаних сум з урахуванням планових обсягів послуги з диспетчерського (оперативно-технічного) управління.

8.31. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (стаття 901 ЦК України).

8.32. Частиною четвертою статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

8.33. На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 затверджено Кодекс системи передачі.

8.34. Пунктами 5.1, 5.5 Розділу ХІ Кодексу системи передач, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 регламентовано, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами ОСП від виробників та УЗЕ до систем розподілу, УЗЕ та споживачів, а також при здійсненні експорту/імпорту електричної енергії. Договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на підставі типової форми договору, який затверджується Регулятором.

8.35. У свою чергу пунктами 6.1, 6.4 Розділу ХІ Кодексу системи передач, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 регламентовано, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.

8.36. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

8.37. У постанові від 19.08.2022 у справі 912/1941/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у спорі про стягнення пені, штрафу та річних, нарахованих на прострочену заборгованість, розглядав питання щодо застосування положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" у відповідній редакції.

8.38. Разом з тим, розглядаючи доводи касаційної скарги відповідача, зокрема, з приводу відсутнього висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо порядку оплати вартості послуг з передачі електричної енергії згідно з договором про надання послуг з передачі електричної енергії, який є додатком 6 до Кодексу системи передачі (зокрема, щодо застосування пунктів 4.1, 6.2, 6.5, 10.1, 10.4 договору), у пункті 167 постанови вказав, що: "…плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. У разі якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди. 168. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць."

8.39. Тобто, за висновками об`єднаної палати, плановий обсяг наданої послуги дійсно використовується для цілей здійснення розрахунку за послуги з передачі електричної енергії платежі протягом розрахункового місяця, проте в подальшому різниця в оплаті планового обсягу, сплаченого понад фактичний обсяг послуги, повертається користувачу послуг чи зараховується у наступні періоди. Це вочевидь вказує на відсутність підстав для набуття надавачем послуг по закінченню відповідного місяця коштів, отриманих за плановий обсяг послуги з перевищенням її фактичного обсягу, як вартості послуги.

8.40. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.41. Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України виснувала, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимогою (постанови від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (пункт 43), від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18 (пункт 7.53), від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 (пункт 8.45), від 03.10.2023 у справі № 366/203/21).

8.42. Отже, враховуючи правову позицію Верховного Суду у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі 912/1941/21, від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23, застосовуючи правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 17.06.2026 у справі № 904/220/24 (пункти 6.20.- 6.22., 6.26., 6.28., оприлюднена в ЄДРСР 07.07.2026), умови укладеного сторонами договору у цій справі, обґрунтованим є нарахування інфляційних втрат та процентів річних на існуючу заборгованість, тобто на заборгованість за фактично надані послуги, а обсяг наданих послуг та їх вартість визначається на підставі акта наданих послуг з урахуванням (за наявності) акта коригування до акта приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді.

8.43. Водночас, надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити таке.

8.44. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8.45. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

8.46. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

8.47. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

8.48. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин (див. пункти 24, 25, 26, 31, 32, 39).

8.49. Відтак, з огляду на викладене у цій постанові (8.25. - 8.43.), необґрунтованими є посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 та про неправильне застосування до цих правовідносин правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 918/177/25, оскільки скаржник посилається на такі висновки, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не враховуючи правових висновків, викладених в цілому у означених постановах та без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 та від 17.06.2026 у справі № 904/220/24.

8.50. З огляду на викладене, в цьому випадку відсутні підстави стверджувати про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, які зазначені скаржником та відображені у розділі 4 цієї постанови.

8.51. Отже, проаналізувавши судові рішення у вказаних справах на неврахування яких вказує скаржник у касаційній скарзі, Суд зазначає, що правові висновки у вказаних справах, викладено у справах з іншими підставами позовів, суб`єктним складом та за інших обставин справ встановлених судами, що відповідно вплинуло на правозастосування.

8.52. Верховний Суд виходить з того, що неврахуванням висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

8.53. Суд звертає увагу на те, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

8.54. З огляду на викладене, відсутні підстави стверджувати про неврахування судами попередніх інстанцій наведених скаржником правових висновків Верховного Суду.

8.55. З огляду на викладене, посилання скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій зазначених висновків Верховного Суду, викладених у постановах, які зазначені в розділі 4 цієї постанови, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи,

8.56. Інші аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті повноти оцінки доказів та встановлення обставин справи підлягають відхиленню як такі, що зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин.

8.57. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

8.58. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

8.59. Ураховуючи наведене у цій постанові крізь призму встановлених обставин справи та мотивів, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень, з огляду на межі касаційного оскарження колегія суддів дійшла висновку, що підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження.

8.60. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

8.61. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неврахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду, не

підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

10. Судові витрати

10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 916/1513/25, в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 1 520,40 грн та інфляційних втрат у сумі 20 749,64 грн, залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 916/1513/25, в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 1 520,40 грн та інфляційних втрат у сумі 20 749,64 грн, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Ю. Власов

Суддя Т. Малашенкова