Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №136/1111/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1111/26

провадження № 2/136/560/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "ПриватБанк" (далі - позивач), через представника, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, у якому просив:

- Стягнути з Відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.09.2008 у розмірі 200000 грн., що складається із: 200000 грн. - заборгованість за тілом кредита та судовий збір у розмірі 2422.40 грн.

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що ОСОБА_1 (далі - Відповідач) звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав(-ла) Анкету-заяву N? б\н від 19-09-2008 р. та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви. Далі у процесі користування рахунком 28.08.2021 р. Відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 05/25, ТИП - Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України" При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви Відповідача мав заборгованість, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості. Тобто, Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 28.08.2021 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40.8%. [23.09.2026 17:59] marina vozniuk: зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 12.05.2026 року має заборгованість - 200000 грн., яка складається з наступного: 200000.00 грн. - заборгованість за тілом кредита

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено в ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву № б\н від та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг у редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.

Витяг з умов та правил надання банківських послуг позивачем додано до матеріалів позовної заяви.

Відповідач 08.09.2010 підписав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Документ підписано власним підписом.

Відповідно до Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та Виписки по рахунку, які додані до позовної заяви, відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку встановлено початковий кредитний ліміт, та в подальшому його збільшено до 200000 грн.

Згідно з Довідкою про видані картки відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії – 09/12, тип - Універсальна.

До матеріалів справи додано виписку по рахунках Відповідача, відповідно до якої спостерігається рух коштів, що свідчить про те, що відповідач здійснив дії щодо проведення активації картки, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи.

Суд звертає увагу, що Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, суду надана виписка за картковим рахунком відповідача, що міститься в матеріалах справи, яка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, що узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19). Таким чином, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредит (позиція Верховного Суду від 14.04.2021 спр. №759/11453/20).

У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачувала заборгованість за договором.

Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Судом було встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.

Однак відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 12.05.2026 року має заборгованість 200000 грн., яка складається з наступного: 200000 грн. - заборгованість за тілом кредита.

Разом з тим, відповідач не подав заперечень проти позову на пропозицію суду викладену в ухвалі суду від 10.06.2026 та не навела обставин на спростування правочину, укладеного з позивачем та пред`явлені їй розрахунки заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблений висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 19.09.2008 в сумі 200000 грн, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з огляду на те, що позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 19.09.2008 в сумі 200000 (двісті тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приват Банк" (вул. Грушевського, буд. 1, м. Київ, ЄДРПОУ - 14360570);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Дмитро КРИВЕНКО