Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №910/5344/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026Справа № 910/5344/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн” Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансджейнт 8” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 10986291,13 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Григоряк М.С.

Представники:

від позивача: Степанюк Д.О.,

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ :

у травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн” звернулося в суд з указаним позовом про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання з ціною позову 11106291,13 грн.

Ухвалою суду від 9 червня 2026 р. провадження у справі в частині вимог про стягнення 120000 грн. боргу закрито.

Позивач зазначав, що на виконання умов укладених з відповідачем договору поставки № 92-24К від 28 листопада 2024 р., додаткової угоди № 1 від 16 січня 2025 р. до цього договору, він протягом 18 серпня-29 листопада 2025 р. передав останньому товар вартістю 10255641,36 грн.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив одержаний товар, заборгувавши йому 7051806,86 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, 936864,81 грн. процентів річних з простроченої суми, 946491,19 грн. пені, 2051128,27 грн. штрафу, а також понесені ним по справі судові витрати.

Також відповідно до вимог ч. 10 ст. 238 ГПК України просив зазначити в рішенні про нарахування процентів річних з простроченої суми до моменту виконання такого рішення відповідачем.

У процесі розгляду справи позивач подав заяву від 21 вересня 2026 р. про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 300000 грн., посилаючись на часткову сплату відповідачем цієї суми після звернення в суд з указаним позовом, в іншій частині позов підтримав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позов визнав частково. Вказував, що загальна сума боргу перед позивачем становить 7052806,86 грн., а не як заявлено позивачем 7171806,86 грн., оскільки позивач не врахував сплати ним 6 травня 2026 р. боргу у розмірі 120000 грн. за рахунком № 4669 від 18 серпня 2025 р. Заявив про зменшення розміру заявлених позивачем неустойки на 90 %, заявлених 30% процентів річних - до 3%.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 300000 грн. боргу слід закрити, позов в іншій частині підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між сторонами по справі було укладено договір поставки № 92-24К від 28 листопада 2024 р., додаткову угоду № 1 від 16 січня 2025 р. до цього договору, за умовами яких позивач (постачальник) зобов`язався поставити відповідачу (покупцю) товар, в т.ч. але не виключно корми, кормові добавки, премікси в асортименті, кількості та за цінами вказаними в рахунках та/або видаткових накладних, а останній – прийняти та оплатити вартість одержаного товару на умовах договору.

Згідно п. 2.1. договору товар поставляється партіями на умовах FCA (в редакції Інкотермс 2020 в частині що не суперечить умовам даного договору) місце поставки: склад постачальника, що розташований за адресою, котра буде повідомлена покупцеві постачальником або DAP (в редакції Інкотермс 2020 в частині що не суперечить умовам даного договору) місце поставки: склад покупця, що розташований за адресою, вказаною у замовленні покупця. В разі наявності протиріч між умовами цього договору та Інкотермс 2020, перевагу мають та застосовуються умови договору. 1.5.

Відповідно до умов п.п. 3.4., 3.5. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 16 січня 2025 р. оплата за товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу на шістдесят календарних днів з дати виписування постачальником видаткової накладної на товар.

Покупець безвідклично та безумовно погоджується із тим, що у випадку, якщо на момент отримання постачальником від покупця будь-яких коштів, у покупця буде наявна прострочена заборгованість перед постачальником за цим договором або будь-якими іншими договорами, постачальник, незважаючи на відомості, вказані покупцем у графі “Призначення платежу” відповідного платіжного доручення, має право в односторонньому порядку самостійно а) зарахувати отримані від покупця кошти в погашення заборгованості покупця за цим договором або будь-якими іншими договорами, котра виникла у найдавніший період, до повного її погашення або б) зарахувати отримані від покупця кошти в погашення штрафних санкцій та/або процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих покупцеві за цим договором або будь-якими іншими договорами.

Строк дії договору відповідно до умов п. 11.1. договору встановлений з дати його укладення та діє до 31 грудня 2025 р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторін. У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення договору за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на тих самих умовах на 1 календарний рік. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявними у матеріалах справи копіями зазначених договору, додаткової угоди.

Поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи видатковими накладними №№ 4656, 4667 від 18 серпня 2025 р., 5325 від 19 вересня 2025 р., 5683 від 9 жовтня 2025 р., 5725 від 10 жовтня 2025 р., 5745 від 13 жовтня 2025 р., 6342 від 12 листопада 2025 р., 6609 від 27 листопада 2025 р., 6668 від 29 листопада 2025 р., товарно-транспортними накладними №№ 4656, 4667 від 18 серпня 2025 р., 5325 від 19 вересня 2025 р., 5683 від 9 жовтня 2025 р., 5745 від 13 жовтня 2025 р., 6342 від 12 листопада 2025 р., 6609 від 27 листопада 2025 р., 6668 від 29 листопада 2025 р., 5725 від 10 жовтня 2025 р., відомостями про вантаж, банківськими виписками з рахунку позивача за період 21 листопада 2025-5 травня 2026 років, 6 травня-20 вересня 2026 року, платіжною інструкцією № 7 від 6 травня 2025 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу протягом 18 серпня - 29 листопада 2025 року товару за договором вартістю 10255641,36 грн., а також часткової оплати останнім одержаного товару в розмірі 3503834,50 грн., у т.ч. 300000 грн. після звернення позивача в суд з цим позовом.

Оскільки заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 300000 грн. відповідачем сплачена після звернення позивача в суд з указаним позовом, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в частині вимог про стягнення 300000 грн. боргу відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України підлягає закриттю.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 6751806,86 грн. боргу (10255641,36 грн- 3503834,50 грн).

Згідно п.п. 8.3., 8.5. договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань покупець сплачує суму боргу з врахуванням штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом періоду, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення, а також процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних. Пеня нараховується на весь період прострочення оплати.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання по оплаті за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 936864,81 грн. процентів річних з простроченої суми, 946491,19 грн. пені.

З урахуванням встановленого факту прострочення позивач вправі вимагати з відповідача сплати належного 2051128,27 грн. штрафу.

При цьому, виходячи зі з`ясованих судом обставин щодо розміру простроченого зобов`язання, відсутності даних про заподіяння позивачу у зв`язку з цим збитків, співмірності належних до сплати відповідачем штрафних санкцій і сумою прострочення, інтересів сторін, а також виходячи з того, що неустойка як вид забезпечення виконання зобов`язання не повинна перетворюватися на непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором, суд відповідно до вимог ст. 551 ЦК України вважає можливим зменшити розмір належного з відповідача на користь позивача штрафу до 100000 грн.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 549, 551 ЦК України підлягає стягненню 100000 грн. штрафу.

З урахуванням обставини даної справи, суд вважає, що вирішення питання щодо стягнення процентів річних з простроченої суми, права на які може виникнути у позивача у майбутньому, повинно віршуватися в окремому судовому провадженні із застосуванням норм законодавства, чинних на час виникнення порушеного права.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів, щоб це не призвело до порушення основоположних засад господарського судочинства та не призводило до порушення прав гарантованих Конституцією та законами України.

При застосуванні положень ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд вважає за необхідне враховувати дії стягувача та боржника на час виникнення порушеного права, а не заздалегідь.

Тому суд не вважає за необхідне відповідно до вимог ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначати в рішенні про нарахування тридцяти процентів річних до моменту виконання рішення.

Оскільки провадження у справі в частині вимог закрито, в іншій частині позов задоволено частково, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, то понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на нього пропорційно розміру правомірно заявлених позивачем вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

провадження у справі № 910/5344/26 в частині вимог про стягнення 300000 грн. боргу закрити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн” Львівської області в іншій частині задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансджейнт 8” (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 20, код 39432828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн” (81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс “Ямельня-1”, код 32730400) 6751806,86 грн. боргу, 936864,81 грн. тридцять процентів річних з простроченої суми, 946491,19 грн. пені, 100000 грн. штрафу, 131836,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 24 вересня 2026 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар